Постанова

від 28.08.2019 по справі 237/5643/13-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

28 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 237/5643/13-ц

провадження № 61-36367св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідач - приватне акціонерне товариство Агроресурс ,

треті особи: управління Держземагентства в Мар'їнському районі Донецької області, товариство з обмеженою відповідальністю Проектно-вишукувальне підприємство Східземлеустрій , Мар`їнська районна державна адміністрація Донецької області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства Агроресурс на рішення Апеляційного суду Донецької області у складі колегії суддів: Груіцької Л. О., Осипчук О. В., Соломахи Л. І., від 28 листопада 2016 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2013 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до приватного акціонерного товариства Агроресурс (далі -

ПрАТ Агроресурс ), треті особи: управління Держземагентства в Мар`їнському районі Донецької області, товариство з обмеженою відповідальністю Проектно-вишукувальне підприємство Східземлеустрій , Мар`їнська районна державна адміністрація Донецької області, про припинення договорів оренди.

Позовну заяву мотивовано тим, що 13 квітня 2007 року між ОСОБА_3 та ЗАТ Агроресурс , правонаступником якого є ПрАТ Агроресурс , було укладено договір оренди земельної ділянки площею 3,0800 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка знаходиться на території Максимільянівської селищної ради Мар`їнського району Донецької області, строком на 10 років. Цього ж дня між ОСОБА_4 та відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки площею 3,0800 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , яка знаходиться на території тієї ж самої сільської ради , строком на 10 років. ОСОБА_3 є бабусею позивачів, а ОСОБА_4 - батьком. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 ,

а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер їх батько. Рішенням суду від 16 серпня 2012 року за ОСОБА_1 визнано право власності на земельну ділянку у порядку спадкування, яка належала її бабі та яка була передана за вказаним договором оренди землі відповідачу. ОСОБА_2 набула право власності на земельну ділянку, яка належала її батькові на підставі договору про розподіл спадкового майна, укладеного між позивачами 27 серпня 2012 року.

Посилаючись на те, що вони мають намір самостійно обробляти належні їм на праві власності земельні ділянки, на їх заяви про розірвання зазначених договорів відповідач не реагує, у добровільному порядку не бажає урегулювати це питання, позивачі просили визнати договори оренди земельних ділянок від 13 квітня 2007 року припиненими з 03 вересня

2012 року, з моменту фактичного переходу права власності на земельні ділянки, а також зобов`язати відповідача повернути їм спірні земельні ділянки.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області у складі судді Ступіна І. М. від 11 червня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 задоволено.

Визнано договори оренди земельних ділянок від 13 квітня 2007 року, площами 3,0800 га, кадастрові номери НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , які знаходяться на території Максимільянівської селищної ради Мар`їнського району Донецької області, припиненими з

03 вересня 2012 року.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач неправомірно користується земельними ділянками позивачів, що є перешкодою реалізації їх законних прав щодо користування та розпорядження належного їм майна, тому такі права підлягають захисту шляхом припинення договорів оренди землі з моменту набуття ними у власність земельних ділянок.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 28 листопада 2016 року ПрАТ Агроресурс задоволено частково. Рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 11 червня 2014 року скасовано і ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції помилково послався на те, що відповідач неправомірно користувався спірними земельними ділянками, з огляду на наявність договорів оренди, однак такі підлягають припиненню шляхом розірвання на підставі пункту 40 договорів, яким передбачено, що у разі переходу права власності на відповідну земельну ділянку до іншої особи, договір оренди землі можливо припинити шляхом його розірвання на вимогу однієї зі сторін. При цьому за статтею 653 ЦК України таке припинення договорів можливе з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у січні 2017 рокудо Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПрАТ Агроресурс просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що у пункті 40 договорів оренди спірних земельних ділянок помилково закреслено, що перехід права власності не є підставою для зміни умов або розірвання договору, а тому суд апеляційної інстанції безпідставно припинив ці договори шляхом їх розірвання.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 січня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та зупинено виконання рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу .

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Справа передана до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

13 квітня 2007 року між ОСОБА_3 та ЗАТ Агроресурс , правонаступником якого є ПрАТ Агроресурс , було укладено договір оренди земельної ділянки площею 3,0800 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка знаходиться на території Максимільянівської селищної ради Мар`їнського району Донецької області, строком на 10 років.

13 квітня 2007 року між ОСОБА_4 та ЗАТ Агроресурс , правонаступником якого є ПрАТ Агроресурс , був укладений договір оренди земельної ділянки площею 3,0800 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , яка знаходиться на території тієї ж самої сільської ради , строком на 10 років.

ОСОБА_3 є бабусею позивачів, а ОСОБА_4 - батьком.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачів - ОСОБА_4 .

Рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 16 серпня

2012 року за ОСОБА_1 визнано право власності на земельну ділянку у порядку спадкування, яка належала її бабі та яка була передана за вказаним договором оренди землі відповідачу.

ОСОБА_2 набула право власності на земельну ділянку, яка належала її батькові на підставі договору про розподіл спадкового майна, укладеного між позивачами 27 серпня 2012 року.

26 березня та 03 вересня 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно звернулися до відповідача із заявою про розірвання вказаних договорів оренди земельних ділянок.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 31-32 Закону України Про оренду землі визначені підстави припинення договору оренди землі.

Відповідно до частини третьої статті 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною четвертою статті 32 Закону України Про оренду землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

У пункті 40 договорів оренди земельних ділянок сторони дійшли згоди про те, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Установивши, що позивачі, як нові власники земельних ділянок, висловили своє небажання продовжувати відносини оренди з відповідачем, суд апеляційної інстанції, правильно застосувавши положення матеріального права та врахувавши пункт 40 договорів оренди землі, зробив обґрунтований висновок про розірвання таких правочинів.

Колегія погоджується з таким висновком апеляційного суду.

Доводи касаційної скарги про те, що у пункті 40 договорів оренди спірних земельних ділянок помилково закреслено, що перехід права власності не є підставою для зміни умов або розірвання договору, безпідставні, оскільки сторони договорів оренди землі від 13 квітня 2007 року, визначаючи підстави для розірвання договору оренди, обираючи між застосованими у тексті типового договору дієсловами є та не є , використали дієслово є , тобто дійшли згоди, що перехід права власності на орендовану ділянку є підставою для розірвання договору.

ПрАТ Агроресурс не спростована презумпція правомірності договорів оренди, передбачена статтею 204 ЦК України, укладених між спадкодавцями позивачів та відповідачем, тому суди правильно застосували пункт 40 договорів у погодженій їх сторонами редакції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Оскільки ухвалою суду касаційної інстанції від 25 січня 2017 року було зупинено виконання рішення суду апеляційної інстанції до закінчення касаційного провадження у справі, а колегія суддів дійшла висновку про те, що відсутні підстави для його скасування, тому виконання рішення Апеляційного суду Донецької області від 28 листопада 2016 року підлягає поновленню.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства Агроресурс залишити без задоволення, а рішення Апеляційного суду Донецької області

від 28 листопада 2016 року- без змін.

Поновити виконання рішення Апеляційного суду Донецької області

від 28 листопада 2016 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара