ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про забезпечення виконання рішення
м. Київ
04.09.2019Справа № 910/3509/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., без виклику представників учасників справи, розглянувши заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" про забезпечення виконання рішення та дослідивши матеріали справи №910/3509/19
за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"(03680, м. Київ, вул. Тверська (Єжи Гедройця), буд. 5; ідентифікаційний код 40075812)
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за зустрічним позовом: 1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву 2. Державного територіально-галузевого об`єднання "Південно-Західна залізниця"
про стягнення 1 379 053,60 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва №910/3509/19 (Суддя Р.В. Бойко) від 02.08.19 у справі за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астрейд" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за зустрічним позовом: 1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву2. Державного територіально-галузевого об`єднання "Південно-Західна залізниця" про стягнення 1 379 053,60 грн., зустрічний позов задоволений частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астрейд" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" неустойку у розмірі 1 330 856 (один мільйон триста тридцять тисяч вісімсот п`ятдесят шість) грн. 01 коп. та судовий збір у розмірі 19 962 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят дві) грн. 84 коп. В іншій частині в задоволенні зустрічного позову відмовити.
20.08.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла заява б/н від 20.08.19 адвоката Волинського А.В., який на підставі довіреності на представництво Акціонерного товариства "Українська залізниця" про забезпечення виконання рішення Господарського суду міста Києва №910/3509/19 від 02.08.19 в порядку передбаченому частиною другою статті 239 ГПК України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями на підставі розпорядження В.о. керівника апарату суду від 20.08.2019 №05-23/1939 у зв`язку із відпусткою судді Бойка Р.В. заяву заява б/н від 20.08.19 про забезпечення виконання рішення передано на розгляд судді Курдельчуку І.Д.
Ухвалою від 04.09.19 заяву прийнято до свого провадження.
З матеріалів справи вбачається, що повне Рішення Господарського суду міста Києва №910/3509/19 від 02.08.19 складено 28.08.2019.
За змістом заяви б/н від 20.08.19 про забезпечення виконання рішення позивач, стягувач просив постановити ухвалу про забезпечення виконання судового рішення та накладення арешту на рахунки відповідача, боржника, що будуть виявлені у ході виконання такої ухвали суду в межах задоволеної суми позову в розмірі 1330856,01 грн.
Згідно частини першої статті 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може, зокрема, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами статті 86 ГПК України.
Розглянувши наявні матеріали заяви про забезпечення виконання рішення суду і матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню.
Як встановлено матеріалами справи, Договір оренди від 25.05.2006 №3155 припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено. Отже, позивачем за зустрічним позовом доведено, а відповідачем за зустрічним позовом не спростовано факту припинення договірних відносин між сторонами за Договором оренди з 30.06.2018.
Неповернення Товариством з обмеженою відповідальністю "Астрейд" на користь Залізниці орендованого за Договором оренди майна у визначеному останнім порядку, що не заперечувалось, а тому з 11.07.2018 Товариство є таким, що прострочило виконання відповідного обов`язку у зв`язку з чим вимоги неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення простроченої в сумі 1 330 856,01 грн. правомірні і задоволено.
Залізниця в обґрунтування заяви про забезпечення виконання рішення вказує, що у боржника на території України відсутнє будь-яке нерухоме і рухоме майно, цінні папери, майнові права на яке може бути звернуто стягнення за відсутності відшуканих грошових коштів.
Єдиними майновими правами боржника є зареєстровані права оренди неповернутих Залізниці приміщень, що підтверджується Інформацією №177572580 від 15.08.19 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майн а щодо суб`єкта ТОВ Астрейд (30631662).
З огляду на зазначені обставини та враховуючи значний обсяг присудженої до стягнення заборгованості, позивач вважає, що існує реальна загроза невиконання рішення суду у випадку незабезпечення виконання судового рішення, оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань.
За приписами ч.2 ст. 239 ГПК України забезпечення виконання рішення здійснюється в порядку забезпечення позову.
За приписами ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Положеннями ч. 1 ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Заява про забезпечення позову розглядається судом на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 140 ГПК України не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
З огляду на аналіз згаданих положень закону, заходи забезпечення позову та заходи забезпечення виконання рішення застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Проте особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову є обов`язковим.
Під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, зокрема як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору.
В ході вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника про необхідність вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника про забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову (виконання судового рішення) є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, або коли, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача/стягувача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову/виконання рішення.
Крім цього, при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ).
За приписами ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (ст. 13 Конвенції).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року в справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Поняття ефективний засіб , за висновками Європейського суду з прав людини (рішення від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії ), передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
В ході вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При цьому, в силу приписів ч. 1 ст. 74 ГПК України обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення конкретного позову та на які така сторона посилається.
Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, що мають значення для справи.
Належними згідно ст. 76 ГПК України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як дійсно видно з наданої позивачем Інформації у відповідача відсутнє будь-яке майно в розумінні статті 66 Господарського кодексу України, він тривалий час не повертає орендоване майно право оренди якого припинено в липні 2018 року і рахунки не оплачує.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач допустив недобросовісну бездіяльність в частині мирного врегулювання спору, майно своєчасно не повернув, неустойку не оплачує та за відсутності будь-якого майна, доказів наявної достатньої кількості грошових коштів і іншого майна (із конкретизацією переліку та вартості) відповідача, що в сукупності свідчить про небезпеку неможливості своєчасного реального та фактичного виконання судового рішення на стадії виконання судового рішення, суд дійшов висновку про наявність підстав для накладення арешту на грошові кошти відповідача на відкритих ним рахунках в банківських установах в межах суми стягнення присудженої судовим рішенням.
Водночас в частині накладення арешту на самі рахунки суд залишає заяву про забезпечення виконання рішення без задоволення.
Крім цього, за змістом інституту забезпечення позову, метою застосування вищезгаданих заходів забезпечення позову - виконання рішення є недопущення виведення відповідачем коштів, за рахунок яких може бути забезпечено виконання рішення суду чи створення інших обтяжень, що може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушеного права позивача.
Вищенаведені заходи забезпечення виконання рішення відповідають вимогам ч. 1 ст. 137 та ст.239 ГПК України та сприяють ефективному захисту і відновленню порушених прав та інтересів заявника.
Разом з цим, суд не знайшов підстав для вжиття зустрічного забезпечення.
З огляду на наведене, господарський суд дійшов висновку, що наведені доводи є достатніми підставами для задоволення заяви про забезпечення виконання судового рішення, в частині накладення арешту на грошові кошти в розмірі основного зобов`язання у сумі 1330856,01грн.
Керуючись статтями 137, 140, 234, 235, 239, 240 ГПК України, господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця"(03680, м. Київ, вул. Тверська (Єжи Гедройця), буд. 5; ідентифікаційний код 40075812)) про забезпечення виконання рішення у справі за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"(03680, м. Київ, вул. Тверська (Єжи Гедройця), буд. 5; ідентифікаційний код 40075812) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астрейд" (03035, м. Київ, вул. Петрозаводська, буд. 2А, офіс 306; ідентифікаційний код 30631662) про стягнення 1 330 856,01 грн. задовольнити частково.
2. Накласти арешт на грошові кошти в сумі 1 330 856 (один мільйон триста тридцять тисяч вісімсот п`ятдесят шість) грн. 01 коп. Товариства з обмеженою відповідальністю "Астрейд" (03035, м. Київ, вул. Петрозаводська, буд. 2А, офіс 306; ідентифікаційний код 30631662) на поточному рахунку НОМЕР_1 , відкритому в АБ Старокиївський банк м. Києва, МФО 321477, розрахунковому рахунку НОМЕР_2 , відкритому в ПАТ Укрбудінвестбанк , МФО 380377, а також на інших рахунках в банківських та фінансових установах.
В частині заяви про забезпечення виконання судового рішення про накладення арешту на рахунки відмовити
3.Стягувачем за даною постановою є Акціонерного товариства "Українська залізниця"(03680, м. Київ, вул. Тверська (Єжи Гедройця), буд. 5; ідентифікаційний код 40075812)
Боржником за даною ухвалою є Товариства з обмеженою відповідальністю "Астрейд" (03035, м. Київ, вул. Петрозаводська, буд. 2А, офіс 306; ідентифікаційний код 30631662)
Ця ухвала набрала законної сили 04.09.2019 є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження та може бути пред`явлена до виконання до 04.09.2022.
Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом десяти днів з дня проголошення.
Повне судове рішення складено 04.09..2019
Суддя Курдельчук Ігор Данилович
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 04.09.2019 |
Оприлюднено | 04.09.2019 |
Номер документу | 84007961 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Курдельчук І.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні