Постанова

від 09.12.2019 по справі 910/3509/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2019 р. Справа№ 910/3509/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Руденко М.А.

Дідиченко М.А.

при секретарі судового засідання Бовсуновській Ю.В.,

за участю представників:

від позивача за зустрічним позовом - Поліщук Ю.В., адвокат, довіреність №ц/6-63/273-18 від 28.12.2018;

від відповідача за зустрічним позовом - Астрюхін К.А., довіреність б/н від 21.02.2019;

від третьої особи 1 - не прибув;

від третьої особи 2 - Стащук В.А., довіреність №11-то від 16.01.2019,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Астрейд на рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2019 у справі №910/3509/19 (суддя Бойко Р.В., повний текст складено - 28.08.2019) за зустрічним позовом Акціонерного товариства Українська залізниця до товариства з обмеженою відповідальністю Астрейд , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за зустрічним позовом - Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву та Державне територіально-галузеве об`єднання Південно-Західна залізниця про стягнення 1 379 053,60 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Астрейд звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Українська залізниця , в якому просить суд визнати недійсними додаткові договори (угоди) до договору оренди №3155 нерухомого майна, що належить до державної власності, від 25.05.2006, а саме: договір №3155/06 від 29.04.2016; договір №3155/05 від 29.05.2017; договір №3155/08 від 13.06.2017; додатковий договір від 13.07.2016 до договору оренди №3155 нерухомого майна від 25.05.2006; додатковий договір від 18.11.2016 до договору оренди №3155 нерухомого майна від 25.05.2006; додатковий договір від 11.04.2017 до договору оренди №3155 нерухомого майна від 25.05.2006; додатковий договір від 27.12.2017 до договору оренди №3155 нерухомого майна від 25.05.2006; додаткову угоду №ПК.ВОК.К.ПАС/3155/Д1/18 від 30.01.2018 до договору оренди №3155 нерухомого майна, що належить до державної власності, від 25.05.2006; додаткову угоду №ПК.ВОК.К.ПАС/3155/Д2/18 від 23.04.2018 до договору оренди №3155 нерухомого майна, що належить до державної власності, від 25.05.2006; додаткову угоду №ПК.ВОК.К.ПАС/3155/Д3/18 від 22.05.2018 до договору оренди №3155 нерухомого майна, що належить до державної власності, від 25.05.2006.

В свою чергу, від Акціонерного товариства Українська залізниця надійшов зустрічний позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Астрейд 1 379 053,60 грн. та зобов`язання відповідача звільнити нежитлові приміщення шляхом виселення.

Зустрічний позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №3155 від 25.05.2006, з урахуванням внесених до нього змін і доповнень згідно договору №3155/06 від 29.04.2016, договору №3155/05 від 29.05.2017, договору №3155/08 від 13.06.2017, додаткових договорів від 13.07.2016, від 18.11.2016, від 11.04.2017, від 27.12.2017 та додаткових угод №ПК.ВОК.К.ПАС/3155/Д1/18 від 30.01.2018, №ПК.ВОК.К.ПАС/3155/Д2/18 від 23.04.2018, №ПК.ВОК.К.ПАС/3155/Д3/18 від 22.05.2018, щодо своєчасного внесення орендної плати та повернення об`єкту оренди за спливом строку оренди, у зв`язку з чим виникла заборгованість з орендної плати у розмірі 322,63 грн. та останньому було нараховано неустойку за прострочення по поверненню орендованих приміщень у розмірі 1 378 730,79 грн.

Разом з тим, 12.06.2019 від товариства з обмеженою відповідальністю Астрейд до суду надійшла заява про залишення первісного позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2019 вказану заяву задоволено та позов товариства з обмеженою відповідальністю Астрейд залишено без розгляду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.08.2019 у справі №910/3509/19 зустрічний позов Акціонерного товариства Українська залізниця задоволено частково; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Астрейд на користь Акціонерного товариства Українська залізниця неустойку у розмірі 1 330 856,01 грн. та судовий збір у розмірі 19 962,84 грн. В іншій частині в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Так, судом встановлено факт повідомлення орендодавцем відповідача про свою незгоду продовжувати орендні відносини і необхідність повернути орендоване майно, і тому з огляду на положення договору оренди та норми чинного законодавства, договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №3155 від 25.05.2006 є припиненим у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, тобто з 30.06.2018. Крім того, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення неустойки на підставі п. 9.1 договору оренди. Водночас, часткове задоволення зустрічних вимог зумовлено невірно визначеним періодом нарахування неустойки, у зв`язку з чим за розрахунком суду стягненню з відповідача підлягає 1 330 856,01 грн. неустойки; недоведеністю позивачем виникнення у відповідача боргу по сплаті орендних платежів у розмірі 322,63 грн., у зв`язку з чим суд відмовив у позові в цій частині, і також суд відмовив у вимозі про зобов`язання ТОВ Астрейд звільнити нежитлові приміщення шляхом виселення через відсутність ідентифікації нежитлових приміщень загальною площею 67,3 кв.м., стосовно яких заявлено вимогу про виселення.

Не погодившись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю Астрейд звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане судове рішення в частині задоволених вимог та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні зустрічного позову.

За твердженнями апелянта, судом не було взято до уваги, що протягом місяця з моменту закінчення строку дії спірного договору (з 30.06.2018 по 30.07.2018) жодних заяв від ПАТ Українська залізниця про припинення договору відповідач не отримував, а відтак, договір слід вважати таким, що продовжив свою дію на тих самих умовах і на той же строк. Крім того, скаржник заперечує факт отримання ним відповідних повідомлень від орендодавця і під час дії договору, посилаючись при цьому на відсутність доказів їх направлення. Тому, за доводами апелянта, враховуючи відсутність доказів надання орендарю у встановлені договором і законом строки заперечень щодо продовження дії договору, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про наявність обов`язку у ТОВ Астрейд щодо сплати неустойки. Також, скаржник не згоден із розміром нарахованої до стягнення суми неустойки, посилаючись на допущення у розрахунку арифметичної помилки. Крім того, за доводами апелянта, право власності на об`єкт оренди за спірним договором було зареєстровано ПАТ Українська залізниця лише 27.02.2019, а тому в останньої відсутні правові підстави для нарахування неустойки за період, що передує 27.02.2019, оскільки на думку скаржника, до 27.02.2019 позивач залишався балансоутримувачем стосовно спірного орендованого майна.

Представник апелянта - відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги за апеляційною скаргою.

У судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник третьої особи 2 - Державного територіально-галузевого об`єднання Південно-Західна залізниця в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Третя особа 1 правом на участь свого представника у даному судовому засіданні не скористалася, хоча про дату, час та місце судового засідання відкладеного на 09.12.2019 була повідомлена належним чином; копію ухвали Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 про відкладення розгляду справи на 09.12.2019 представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву отримав 22.11.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Слід зазначити, що явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою, певних пояснень суд не витребував.

Враховуючи, що неявка представника третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, остання розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю Астрейд (орендар) 25.05.2006 було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №3155, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовим В.Ю. за реєстровим номером 927, за умовами п. 1.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, загальною площею 97,81 кв.м., розміщене в будівлі Головного вокзалу (Центральний) за адресою: м. Київ, Привокзальна площа, №1, що знаходиться на балансі Вокзалу станції Київ-Пасажирський Державного територіально-галузевого об`єднання Південно-Західна залізниця (балансоутримувач), а саме:

- частину площі під приміщення кафе в Західному пішохідному тунелі будівлі Головного вокзалу (Центральний) площею 34,26 кв.м., вартістю 187 883,00 грн., під торгівлю продовольчими товарами з правом продажу товарів підакцизної групи;

- частину площі під приміщення магазину в Західному пішохідному тунелі будівлі Головного вокзалу (Центральний) площею 27,55 кв.м., вартістю 151 085,00 грн., під торгівлю непродовольчими товарами;

- частину площі під торгове приміщення біля першої платформи будівлі Головного вокзалу (Центральний) площею 24,00 кв.м., вартістю 165 812,00 грн., під торгівлю продовольчими товарами з правом продажу товарів підакцизної групи;

- частину площі біля виходу на другу (з урахуванням внесених згідно договору №1 від 24.07.2006 про внесення змін до Договору оренди) платформу будівлі Головного вокзалу (Центральний) площею 12,00 кв.м., вартістю 82 906,00 грн., під торгівлю продовольчими товарами без права продажу товарів підакцизної групи.

У відповідності до акту приймання-передачі від 25.05.2016 орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду визначене у п. 1.1 договору оренди нерухоме майно за адресою: м. Київ, Привокзальна площа, 1.

Згодом договорами №2, №3155/03, №3155/04, укладеними між орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем до договору оренди вносилися зміни в частині вартості орендного майна, у зв`язку з чим збільшувався розмір орендної плати за користування таким майном.

У договорі №3155/05 про внесення змін до договору оренди, сторони погодили внести зміни до договору оренди, а саме: збільшити частину майна під торгове приміщення для торгівлі продовольчими товарами з правом продажу товарів підакцизної групи - частина площі біля входу на другу платформу будівлі Головного вокзалу (Центральний) площею 12,00 кв.м. на 3,00 кв.м., тобто, до 15,00 кв.м., а також, вирішено здійснити повернення з оренди частини майна, а саме: частину майна під торгове приміщення для торгівлі непродовольчими товарами - частина площі в Західному пішохідному тунелі будівлі Головного вокзалу (Центральний) площею 27,55 кв.м., з 31.10.2014 на підставі акту повернення частини майна з оренди, про що було складено та підписано відповідні акти.

Згодом, 29.04.2016 між публічним акціонерним товариством Українська залізниця (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю Астрейд (орендар) було укладено договір №3155/06 про внесення змін до договору оренди, відповідно до умов якого сторони дійшли згоди щодо заміни орендодавця орендованого майна на ПАТ Українська залізниця . Крім того, вказаним договором було внесено зміни до договору оренди в частині розміру орендної плати, порядку її сплати та чинності договору.

На підставі складеного між ПАТ Українська залізниця та ТОВ Астрейд акту приймання-передачі в оренду нерухомого (або іншого) майна від 29.04.2016, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно (об`єкт оренди), загальною площею 73,26 кв.м., розміщене в будівлі Головного вокзалу (Центральний) за адресою: м. Київ, площа Вокзальна, 1, а саме: частину площі в Західному пішохідному тунелі будівлі Головного вокзалу (Центральний) площею 34,26 кв.м.; частину площі біля першої платформи будівлі Головного вокзалу (Центральний) площею 24,00 кв.м.; частину площі біля виходу на другу платформу будівлі Головного вокзалу (Центральний) площею 12,00 кв.м.; частину площі біля виходу на другу платформу будівлі Головного вокзалу (Центральний) площею 3,00 кв.м.

В подальшому, згідно договорів №3155/05 від 29.05.2017, №3155/08 від 13.06.2017, додаткових договорів від 13.07.2016, від 18.11.2016, від 11.04.2017, додаткових угод №ПК.ВОК.К.ПАС/3155/Д1/18 від 30.01.2018, №ПК.ВОК.К.ПАС/3155/Д2/18 від 23.04.2018, №ПК.ВОК.К.ПАС/3155/Д3/18 від 22.05.2018 сторонами вносилися зміни до договору оренди в частині збільшення вартості орендованого майна, орендної плати за користування ним та чинності договору (строку оренди).

Так, зокрема, додатковою угодою №ПК.ВОК.К.ПАС/3155/Д2/18 від 23.04.2018 встановлено строк дії договору оренди №3155 від 25.05.2006 - до 30.06.2018 включно.

При цьому, пунктом 1 додаткової угоди №ПК.ВОК.К.ПАС/3155/Д3/18 від 22.05.2018 до договору оренди сторонами вирішено внести зміни до першого абзацу пункту 1.1 розділу 1 Предмет договору , змінивши місце розташування частини орендованого нерухомого майна та його цільове призначення, а саме: 1.1. Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (надалі - Майно), загальною площею 67,3 (шістдесят сім цілих три десятих) квадратних метри розміщене в будівлі Головного вокзалу (Центральний) за адресою: м. Київ, площа Вокзальна, 1 (один), що знаходиться на балансі виробничого підрозділу Вокзал станції Київ-Пасажирський філії Пасажирська компанія ПАТ Укрзалізниця , а саме: - під торгівлю непродовольчими товарами частина площі навпроти виходу з ескалатора на конкурсі будівлі Головного вокзалу (Центральний) площею 28,30 (двадцять вісім цілих тридцять сотих) квадратних метри… .

Також, пунктом 2 наведеної додаткової угоди сторони погодили внести зміни до пункту 3.1 розділу 3 Орендна плата , виклавши в такій редакції: Оренда плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) та змінена за домовленістю сторін з 22 травня 2018 року і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - квітень 2018 року - 62274 грн. 41 коп. (Шістдесят дві тисячі двісті сімдесят чотири гривні 41 копійка). Розмір орендної плати до завершення дії договору визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за звітний місяць. .

Відповідно до акту приймання-передачі (повернення) нерухомого майна за адресою: м. Київ, площа Вокзальна, 1, складеного між сторонами 22.05.2018, орендодавець прийняв, а орендар згідно з договором оренди повернув з користування нерухоме майно загальною площею 5,96 кв.м., розміщене в Західному пішохідному тунелі за адресою: м. Київ, Вокзальна площа, 1.

Як зазначає позивач, ним листом №ЦЦЮ-13/185 від 11.04.2018 було повідомлено відповідача про те, що строк дії договору оренди спливає 30.06.2018 та в подальшому продовжуватися не буде.

Також, 31.07.2018 листом №ЦЦЮ-13/455 АТ Українська залізниця повідомило відповідача про те, що строк дії договору оренди закінчився 30.06.2018 та продовжуватися не буде, у зв`язку з чим орендоване майно необхідно повернути балансоутримувачу (Філії Пасажирська компанія ПАТ Укрзалізниця ), а в подальшому передача майна в оренду буде здійснюватися виключно на конкурентних засадах шляхом проведення відповідних електронних аукціонів.

Крім того, позивачем направлялись листи б/н від 27.04.2018, №ЦЦЮ-13/26 від 29.01.2019 та №ЦЦЮ-13/29 від 31.01.2019 про закінчення дії договору укладеного з ТОВ Астрейд , а також акти приймання-передачі (повернення) майна.

Проте, відповідач підписаний акт приймання-передачі (повернення) з оренди нерухомого майна не повернув та продовжив користуватися орендованим приміщенням після закінчення терміну дії договору оренди, незважаючи на заперечення орендодавця щодо продовження його дії.

Причиною виникнення даного спору стала незгода відповідача визнати факт припинення дії договору оренди за закінченням строку його дії, зволікання з повернення відповідачем орендованого нерухомого майна, у зв`язку з чим АТ Українська залізниця звернулося до суду із зустрічним позовом про стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном в розмірі 1 378 730,97 грн., стягнення боргу по орендній платі у розмірі 322,63 грн. та з вимогою про зобов`язання ТОВ Астрейд звільнити нежитлові приміщення шляхом виселення.

Як вже зазначалось, судом першої інстанції зустрічний позов задоволено частково.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до положень ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частиною 2 статті 291 ГК України встановлено, зокрема, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічні положення містить частина друга статті 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна .

Приписами частини 2 статті 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

За умовами п. 2 ст. 26, п. 1 ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов`язаний повернути об`єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, в користуванні відповідача, як орендаря за договором оренди №3155 від 25.05.2006 знаходиться нерухоме майно, передане позивачем, як орендодавцем, загальною площею 67,3 квадратних метри розміщене в будівлі Головного вокзалу (Центральний) за адресою: м. Київ, площа Вокзальна, 1, що знаходиться на балансі виробничого підрозділу Вокзал станції Київ-Пасажирський філії Пасажирська компанія ПАТ Укрзалізниця .

За умовами п. 10.1 договору оренди, в редакції додаткової угоди №ПК.ВОК.К.ПАС/3155/Д2/18 від 23.04.2018, сторони дійшли згоди, що договір №3155 від 25.05.2006 діє до 30.06.2018 включно.

Згідно положень п. 10.5 договору оренди, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

Відповідно до частини другої статті 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зазначена норма не встановлює форму заяви про припинення договору оренди. Така вимога може бути викладена однією із сторін у листі, телеграмі, факсограмі тощо. Істотне значення у цьому випадку має зміст такої заяви, оскільки вимога обов`язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди, та її направлення у межах строку, встановленого законом.

Отже, сторони не обмежені в праві заявити про припинення або зміну договору як протягом одного місяця після закінчення договору, так і в будь-який час протягом всього строку дії такого договору.

Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №906/742/18, №906/743/18, №906/746/18 та від 16.07.2019 у справі №906/744/18.

Таким чином, для продовження дії договору оренди на підставі ч. 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування орендованим майном; відсутнє письмове повідомлення однієї зі сторін договору про припинення або зміну умов договору.

Позивач обґрунтовуючи свої вимоги зазначає, що на адресу відповідача направлялися листи №ЦЦЮ-13/185 від 11.04.2018 та №ЦЦЮ-13/455 від 31.07.2018, а також лист Філії Пасажирська компанія ПАТ Українська залізниця від 27.04.2018, якими відповідач повідомлявся про закінчення строку дії договору оренди №3155 від 25.05.2006 та непродовження його дії після спливу строку, на який договір укладався.

Так, на підтвердження направлення відповідачу листа №ЦЦЮ-13/185 від 11.04.2018 з повідомленням ТОВ Астрейд про те, що строк дії договору оренди після 30.06.2018 продовжуватися не буде, позивачем надано список згрупованих відправлень №1529 від 27.04.2018.

Однак, відповідач заперечує факт отримання ним будь-яких повідомлень від орендодавця про припинення договору у зв`язку із закінченням його дії.

Разом з тим, наведені заперечення відповідача спростовуються листом ТОВ Астрейд №124 від 15.06.2018 (а.с. 147, Том 2) надісланим на адресу ПАТ Укрзалізниця , в якому відповідач зазначає про отримання ним листа позивача №ЦЦЮ-13/185 від 11.04.2018, тим самим підтвердивши факт його отримання.

Крім того, зміст листа ТОВ Астрейд №124 від 15.06.2018 свідчить про обізнаність орендаря стосовно висловленого ПАТ Українська залізниця небажання продовжувати строк дії договору оренди №3155 від 25.05.2006. При цьому, в листі відповідач також звертається до ПАТ Укрзалізниця з проханням …повідомити його, яким чином можна буде взяти участь в електронному аукціоні по відбору орендаря майна ПАТ Укрзалізниця , яке знаходиться на вокзалі станції Київ-Пасажирський за адресою: м. Київ, Вокзальна площа, 1, а також вказати дату оголошення проведення аукціону… , що кореспондується із текстом листа №ЦЦЮ-13/185 від 11.04.2018, в якому містяться посилання на п. 13 Порядку розпорядження майном ПАТ Українська залізниця , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №1054 та Положення щодо організації процедур з розпорядження майном в ПАТ Українська залізниця про подальше здійснення відбору орендаря майна товариства на конкурентних засадах шляхом проведення електронних аукціонів.

Твердження апелянта, що протягом місяця з моменту закінчення строку дії спірного договору (з 30.06.2018 по 30.07.2018) жодних заяв від ПАТ Українська залізниця про його припинення відповідачем не отримувалося, а відтак, договір слід вважати таким, що продовжив свою дію на тих самих умовах і на той же строк, колегією суддів відхиляються, оскільки, як вже вище зазначалось, сторони не обмежені в праві заявити про припинення або зміну договору як протягом одного місяця після закінчення договору, так і в будь-який час протягом всього строку дії такого договору, відтак, надіслання листа позивача №ЦЦЮ-13/185 від 11.04.2018 із запереченнями стосовно продовження дії договору - 27.04.2018, відбулось в межах строку, передбаченого як договором, так і законом.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що орендодавець своєчасно повідомив ТОВ Астрейд про припинення терміну дії договору та відмову від продовження його дії.

В свою чергу, доводи скаржника щодо неповідомлення його про припинення договору у зв`язку із закінченням дії договору спростовуються доведеністю факту отримання ТОВ Астрейд листа №ЦЦЮ-13/185 від 11.04.2018 та встановленими судом обставинами обізнаності орендаря про небажання ПАТ Укрзалізниця продовжувати строк дії договору, ще до закінчення терміну його чинності.

Отже, як вірно встановив суд першої інстанції, договір оренди №3155 від 25.05.2006 припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Згідно п. 2.5 договору оренди орендар зобов`язується повернути майно у 10-денний строк з моменту припинення або розірвання цього договору.

Враховуючи, що договір оренди припинив свою дію з 30.06.2018, відповідач у 10-денний строк зобов`язаний був повернути таке майно орендодавцю чи визначеній ним особі (наприклад, балансоутримувачу).

Тобто, граничним строком для повернення майна орендарем в даному випадку є 10.07.2018.

Майно, у відповідності до п. 2.4 договору оренди, вважається повернутим орендодавцю/балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Натомість, доказів повернення орендованого майна (акта приймання-передачі) після припинення договору, матеріали справи не містять.

Пунктом 9.1 договору оренди визначено, що в разі невиконання пункту 2.5 цього договору орендар сплачує неустойку у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення.

З огляду на відсутність доказів повернення орендованого майна, з 11.07.2018 ТОВ Астрейд є таким, що прострочило виконання свого обов`язку, передбаченого п. 2.5 договору оренди.

За прострочення повернення спірного майна, позивачем на підставі п. 9.1 договору оренди, нараховано ТОВ Астрейд 1 378 730,97 грн. неустойки.

Водночас, судом першої інстанції було встановлено, що при визначенні розміру неустойки позивач безпідставно врахував у період прострочення 10 днів, протягом яких відповідач мав право повернути орендоване майно згідно п. 2.5 договору оренди, тому, згідно вірного перерахунку суду, з відповідача підлягає стягненню 1 330 856,01 грн. неустойки, відтак, вимоги позивача про стягнення неустойки підлягають частковому задоволенню.

Однак, за доводами апелянта, право власності на об`єкт оренди за спірним договором було зареєстровано ПАТ Українська залізниця лише 27.02.2019, а тому в останньої відсутні правові підстави для нарахування неустойки за період, що передує 27.02.2019, оскільки на думку скаржника, до 27.02.2019 позивач залишався балансоутримувачем стосовно спірного орендованого майна.

Стосовно наведених доводів відповідача колегія суддів зазначає наступне.

Як вже зазначалось, умовами договору №3155/06 від 29.04.2016 про внесення змін до договору оренди, встановлено, що орендодавцем майна, визначеного договором оренди №3155 від 25.05.2006 є публічне акціонерне товариство Українська залізниця .

Відповідно до Закону України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування №4442-VI від 23.02.2012 та Постанови Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014 Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця утворено ПАТ Укрзалізниця , яке розпочало свою фінансово-господарську діяльність з 01.12.2015.

Згідно ч. 6 ст. 2 Закону України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування №4442-VI від 23.02.2012 та ч. 2 загальних положень Статуту АТ Укрзалізниця , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №735 від 02.09.2015, товариство є правонаступником усіх прав та обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

Передавальним актом Державного територіально-галузевого об`єднання Південно-Західна залізниця від 31.07.2015, затвердженим Міністерством інфраструктури України 18.08.2015, підтверджується вартість і склад активів та зобов`язань Державного територіально-галузевого об`єднання Південно-Західна залізниця , правонаступництво щодо яких після його реорганізації перейшло до ПАТ Укрзалізниця .

Разом з тим, як вбачається із переліку майна Державного територіально-галузевого об`єднання Південно-Західна залізниця , що вноситься до статутного капіталу ПАТ Укрзалізниця , нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м. Київ, площа Вокзальна, 1, включено до статутного капіталу ПАТ Укрзалізниця .

Таким чином, орендоване нерухоме майно за договором оренди №3155 від 25.05.2006, розміщене за адресою: м. Київ, площа Вокзальна, 1, було включено до статутного капіталу ПАТ Укрзалізниця .

Згідно приписів ст. 85 Господарського кодексу України, ст. 115 Цивільного кодексу України господарське товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду державного та комунального майна у разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов`язки за договором оренди.

Відтак, у зв`язку із зазначеними обставинами, 29.04.2016 між позивачем та відповідачем і було укладено договір про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №3155 від 25.05.2006, відповідно до якого орендодавцем є ПАТ Укрзалізниця .

При цьому, укладаючи договір від 29.04.2016, сторони безпосередньо в умовах цього додаткового договору відзначили, що заміна сторони орендодавця відбувається у зв`язку з утворенням ПАТ Українська залізниця відповідно до Закону України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорт у загального користування , що орендодавцем майна за договором оренди №3155 від 25.05.2006 є ПАТ Українська залізниця . Таким чином, починаючи з 29.04.2016 між сторонами неодноразово укладалися додаткові договори та угоди про продовження дії договору оренди №3155, які виконувалися орендарем та ніким не оспорювалися і не визнавалися недійсними з підстав їх укладення неналежним орендодавцем, у зв`язку з чим, правомірність вказаних правочинів презюмується в силу приписів статті 204 ЦК України.

Отже, ПАТ Українська залізниця як орендодавець спірного майна наділене правом вимоги як по сплаті орендної плати, так і штрафних санкцій за неналежне виконання умов такого договору.

Крім того, доводи відповідача щодо наявності у Залізниці повноважень на укладення договору стосуються правомірності укладення такого договору, однак, предметом розгляду зустрічного позову є вимога про стягнення з орендаря неустойки, боргу та зобов`язання ТОВ Астрейд звільнити нежитлові приміщення шляхом виселення, а не встановлення обставин дійсності договору №3155/06 від 29.04.2016 про внесення змін до договору оренди.

Таким чином, відповідачем не доведено обставин відсутності у позивача правомочності для нарахування неустойки за період, що передує 27.02.2019.

Посилання скаржника на допущення у розрахунку неустойки арифметичної помилки не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи, а відтак, колегією суддів не приймаються.

Разом з тим, місцевий суд правомірно відмовив в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендних платежів у розмірі 322,63 грн., з огляду на недоведеність позивачем такого боргу, та відсутність належних доказів, з яких би вбачалось виникнення такої заборгованості та період її виникнення.

Також, судом відмовлено у задоволенні вимоги про зобов`язання ТОВ Астрейд звільнити нежитлові приміщення шляхом виселення з нежитлових приміщень загальною площею 67,3 кв.м., що розташовані в будівлі Головного вокзалу (Центральний) за адресою: м. Київ, Вокзальна площа, 1, з чим колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Положення ст.16 ЦК України та ст. 20 ГК України визначають способи захисту цивільних прав та інтересів. До таких способів віднесено, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, присудження до виконання обов`язку в натурі. Отже, якщо орендар не звільнив орендоване приміщення після розірвання договору оренди, позовна вимога орендодавця про його виселення як примусове виконання обов`язку в натурі відповідає приписам ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України.

За таких обставин, вимога позивача про виселення в контексті зазначених норм, відповідає способу судового захисту, передбаченого ст. 16 Цивільного кодексу України, що полягає у спонуканні відповідача до виконання зобов`язання з повернення орендованого майна.

Утім, позивачем у зустрічній позовній заяві не конкретизовано, з яких саме нежитлових приміщень загальною площею 67,3 кв.м., що розташовані в будівлі Головного вокзалу (Центральний) за адресою: м. Київ, Вокзальна площа, 1, підлягає виселенню ТОВ Астрейд .

Так, з матеріалів справи вбачається, що до вказаної площі віднесено не одне окреме нежитлове приміщення, а декілька приміщень в різних місцях однієї будівлі. При цьому, з наявних у справі договору оренди, договорів про внесення змін до договору оренди, додаткових угод, актів-приймання передачі, неможливо дійти однозначного висновку які саме приміщення займає відповідач.

В свою чергу, як вірно зазначив місцевий суд, формулювання відповідної вимоги позивача за зустрічним позовом зводиться до фактичного виселення відповідача за зустрічним позовом із займаних ним на підставі договору оренди приміщень, що беззаперечно вказує на таку мету заявлення відповідної позовної вимоги як звільнення приміщень Залізниці від будь-якого майна ТОВ Астрейд , розташованого на переданих йому згідно договору оренди площах.

При цьому, зазначення загальної площі орендованого майна, які займає відповідач без розмежування і визначення площі кожного з приміщень окремо, унеможливить подальше виконання судового рішення шляхом примусового виселення без відповідної конкретизації нежитлових приміщень у виконавчому документі.

Таким чином, враховуючи викладене, заявлена позивачем за зустрічним позовом вимога про зобов`язання ТОВ Астрейд звільнити нежитлові приміщення шляхом виселення з нежитлових приміщень загальною площею 67,3 кв.м., що розташоване в будівлі Головного вокзалу (Центральний) за адресою: м. Київ, Вокзальна площа, 1, підлягає залишенню без задоволення.

При цьому, в оскаржуваному рішенні суд звернув увагу позивача за зустрічним позовом про можливість повторного звернення останнім з відповідною вимогою до суду про виселення ТОВ Астрейд із займаних згідно договору оренди площ при належній ідентифікації їх дійсного місцезнаходження в будівлі Головного вокзалу (Центральний), що розташована за адресою: м. Київ, Вокзальна площа, 1, з наданням на підтвердження цього обґрунтованих пояснень та доказів.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Астрейд залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2019 у справі №910/3509/19 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 16.12.2019 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Руденко

М.А. Дідиченко