Ухвала

від 04.09.2019 по справі 260/1231/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 вересня 2019 рокум. Ужгород№ 260/1231/19

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Рейті С.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву відділу освіти Свалявської районної державної адміністрації про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

Відділ освіти Свалявської районної державної адміністрації звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Свалявської районної ради про визнання незаконним та скасування рішення Свалявської районної ради від 02.07.2019 року № 406 "Про затвердження Положення про преміювання працівників загальноосвітніх навчальних закладів Свалявського району".

Одночасно із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, якою просить, зупинити на час провадження дії всього рішення Свалявської районної ради, що оскаржується, а також, заборонити Свалявській районній раді здійснювати будь-які дії з прийняттям рішень щодо преміювання працівників загальноосвітніх навчальних закладів Свалявського району.

Обгрунтовуючи подану заяву та необхідність вжиття заходів забезпечення адміністративного суду, позивач зазначає, що відповідачем, в порушення ст. 25 Закону України "Про освіту", незаконно прийнято спірне рішення.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або є очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

В розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити позов лише за наявності двох обов`язкових умов: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Підсумовуючи вищенаведене, суд звертає увагу позивача, що необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову, однак, зазначені у заяві про забезпечення позову мотиви для його забезпечення не містять обставин, встановлених ч. 2 цієї статті, за яких допускається забезпечення позову.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено повноважень адміністративного суду в рамках вжиття заходів забезпечення адміністративного позову позбавляти суб`єкта владних повноважень наданих йому чинним законодавством яких-небудь повноважень, втручатися в такі повноваження або обмежувати його в реалізації ним владної компетенції.

Отже, суд при вжитті заходів забезпечення адміністративного позову виходить з того, що владні управлінські функції суб`єкта владних повноважень не можуть бути змінені або обмежені судом, оскільки вони передбачені законом.

З цього приводу суд зазначає, що вимога клопотання про забезпечення позову щодо заборони Свалявській районній раді здійснювати будь-які дії з прийняттям рішень щодо преміювання працівників загальноосвітніх навчальних закладів Свалявського району до вирішення справи по суті вживати заходів щодо завершення реорганізації РВ ФДМУ в Закарпатській області, не узгоджуються з цілями, на які направлено вжиття заходів забезпечення позову, а тому доводи позивача в обґрунтування клопотання про забезпечення позову, на думку суду є припущенням того, що права та інтереси позивача можуть бути порушені.

У зв`язку з цим, суд не вбачає підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Свалявській районній раді здійснювати будь-які дії з прийняттям рішень щодо преміювання працівників загальноосвітніх навчальних закладів Свалявського району до вирішення справи по суті.

Суд зазначає, що наявність очевидних ознак протиправності такого рішення може бути виявлено судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Тому, враховуючи долучені позивачем до поданої заяви докази на її обґрунтування, суд на даному етапі позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності такого рішення суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд зазначає, що забезпечення позову шляхом зупинення дії оскарженої постанови буде фактично вирішенням справи по суті до постановлення рішення в даній справі.

У зв`язку з наведеним, виходячи із змісту поданої заяви та доводів, наведених позивачем на її обґрунтування, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, а тому не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову до його пред`явлення.

На підставі наведеного, керуючись статтями 150, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви відділу освіти Свалявської районної державної адміністрації про забезпечення позову - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд у встановлений ст. 295 КАС України п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Суддя С.І. Рейті