Постанова

від 02.09.2019 по справі 922/3365/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2019 р. Справа № 922/3365/18

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Геза Т.Д., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.

Секретар судового засідання - Голозубова О.І.

за участю:

від апелянта-1 - Савинський О.Г., Сугробов О.В.

від апелянта-2 - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду

апеляційні скарги:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Хартек", м.Харків (вх.№1538 Х/2)

2) Приватного акціонерного товариства "АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА", м. Київ (вх.№1540 Х/2)

на рішення господарського суду Харківської області від 09.04.2019 (суддя - Шатерніков М.І., ухвалене в м. Харків о 12:28 годині, повний текст складено 19.04.2019),

у справі №922/3365/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хартек", м.Харків

до Публічного акціонерного товариства "САН ІнБев Україна", м. Київ (перейменоване на Приватне акціонерне товариство "АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА")

про визнання розірваним договору та стягнення 76410,26 грн.

за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "САН ІнБев Україна", м. Київ (перейменоване на Приватне акціонерне товариство "АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА")

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хартек", м. Харків

про відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом вчинення певних дій

У судовому засіданні апеляційної інстанції 17.07.2019 оголошено перерву до 02.09.2019.

ВСТАНОВИВ:

07.12.2018 позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хартек", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "САН ІнБев Україна", в якому просив суд визнати Договір №383575-12618KS від 27.06.2018 розірваним у зв`язку з істотним порушенням відповідачем умов договору відповідачем та стягнути з Публічного акціонерного товариства "САН ІнБев Україна" збитки у розмірі 76410,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані істотним порушенням відповідачем умов договору.

Позивач посилався на те, що відповідач фактично відмовився від належного виконання умов договору, чим унеможливив подальше належне виконання умов договору позивачем, що слугує підставою для захисту постачальником своїх порушених прав шляхом звернення до суду з вимогою про розірвання спірного договору в порядку ст. 651 ЦК України. При цьому, покупець фактично використовує уже поставлений Товар (тобто, товар є уживаним), відмовився від прийняття товару і робіт, у зв`язку з чим у позивача за первісним позовом виникло право вимагати стягнення збитків завданих розірванням Договору, а саме: стягнення грошових коштів за фактично поставлений товар згідно накладної №ВНХ 17-08-19/1 від 17.08.2018 на суму 71394,70 грн. та виконанні роботи згідно Акту №1808/17-1 від 17.08.2018 на суму 5015,56 грн.

12.02.2019 від позивача за первісним позовом до суду надійшла заява про зміну предмету позову (вх. 3782). В заяві позивач просив суд позовні вимоги розглядати у наступній редакції: "розірвати Договір №383575-12618KS від 27.06.2018 у зв`язку з істотним порушенням умов договору відповідачем та стягнути з Публічного акціонерного товариства "САН ІнБев Україна" збитки у розмірі 76410,26 грн.".

04.01.2019 року Публічне акціонерне товариство "САН ІнБев Україна" звернулось до суду з зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хартек" про відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом зобов`язання демонтувати майно, яке було встановлено та прокладене, а також зобов`язання вивезти це майно з території Харківського відділення "САН ІнБев Україна".

ПАТ "САН ІНБЕВ Україна" зазначає, що по закінченню погоджених сторонами строків договору постачальником за власною ініціативою на територію Харківського відділення ПАТ "САН ІНБЕВ Україна" без відома та поза контролем покупця, використавши наявний у Постачальника доступ на територію Харківського відділення для виконання сервісного обслуговування та ремонту обладнання за іншим договором, укладеним між постачальником та покупцем - Договором підряду № 21052018АК від 13.06.2018 на технічне (сервісне) обслуговування та ремонт обладнання, було ввезено товар, обумовлений у Договорі №383575-12618KS від 27.06.2018 р., а саме: відеокамера ІР 2.0 МР - 15 шт.; кабель (вита пара) - 1200 м; жорсткий диск внутрішній 4Тb - 5 шт.; монітор діагоналлю 22 дюйма - 1 шт.; відеореєстратор NVR - 1 шт.; маршрутизатор портів 1000 Мбіт - 7 шт.; Блок живлення БП 220/12 - 2 шт.

ПАТ "САН ІНБЕВ Україна" у зустрічному позові посилається на те, що видаткову накладну № ВНХ17-08-18/1 від 17.08.2018 отримав від ТОВ "Хартек" з листом №19-09/2018 від 19.09.2018, тобто після направлення листа №1495 від 22.08.2018 про розірвання договору. Вищенаведене свідчить про те, що постачальник всупереч встановленому договору порядку, без дозволу, поза контролем покупця самовільну через прохідну Харківського відділення покупця вказане в накладній майно, а накладну від 17.08.2018 створив після отримання 30.08.2018 листа покупця №1495 від 22.08.2018.

Позивач вважає, що вказану накладну постачальник створив з метою надати своїм протиправним діям з переміщення майна на територію Харківського відділення ПАТ "САН ІнБев Україна" видимості виконання ним своїх зобов`язань за договором, проте, як того вимагає договір №383575-12618KS від 27.06.2018, покупець таке майно уповноваженими представниками не приймав.

Позивач за зустрічним позовом (покупець) посилається на те, що постачальник без дозволу, заявки, замовлення, вимоги покупця самовільно виконав на території Харківського відділення Покупця (за адресою м. Харків, вул. Роганська, 161) частину передбачених Договором робіт з використанням частини вказаного вище майна а саме: замінив 2 жорстких диски серверів існуючої системи відеоспостереження на жорсткі диски більшого обсягу (4Тb); проклав 750 метрів кабелю (вита пара), про що йому стало відомо з листа відповідача за зустрічним позовом (постачальника) № 19-09/2018 від 19.09.2018.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.04.2019 у справі №922/3365/18:

У задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Хартек" до Публічного акціонерного товариства "САН ІнБев Україна" про визнання розірваним договору та стягнення 76410,26 грн. відмовлено повністю.

У задоволенні зустрічного позову Публічного акціонерного товариства "САН ІнБев Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хартек" про відновлення становища, яке існувало до порушення - відмовлено частково.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Хартек" (61144, Харківська обл., місто Харків, вул. Академіка Павлова, будинок 152; ідент. код 38995179) вивезти з території Харківського відділення ПАТ "САН ІнБев Україна" (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, будинок 30-В; ідент. код 30965655) м. Харків, вул. Роганська, 161 за межі такої території наступне майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Хартек": відеокамера ІР 2.0 МР 15 шт.; кабель (вита пара) 1200 м; жорсткий диск внутрішній 4Тb 5 шт.; монітор діагоналлю 22 дюйма 1 шт.; відеореєстратор NVR 1 шт.; маршрутизатор портів 1000 Мбіт 7 шт.; Блок живлення БП 220/12 2 шт.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хартек" (61144, Харківська обл., місто Харків, вул.. Академіка Павлова, будинок 152; ідент. код 38995179) на користь Публічного акціонерного товариства "САН ІнБев Україна" (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, будинок 30-В; ідент. код 30965655) витрати зі сплати судового збору за подачу зустрічного позову у розмірі 1762,00 грн.

В іншій частині зустрічного позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог мотивовано тим, що постачальником (позивачем) не доведено належними доказами факт поставки товару саме за спірним договором, факт прийняття товару покупцем та факт виконання робіт та прийняття їх відповідачем, а відтак позивачем не доведено жодної з обов`язкових передумов задоволення вимог щодо відшкодування збитків.

Суд першої інстанції також дійшов до висновку, що в процесі судового розгляду позивачем за первісним позовом належними та допустимими доказами не доведено факту поставки відповідачеві товару та виконання робіт за договором № 383575-12618KS від 27.06.2018, та виникнення у відповідача кореспондуючого обов`язку оплати товару та робіт, тому правові підстави для задоволення вимог позивача про розірвання вказаного договору відсутні.

Рішення суду першої інстанції в частині зустрічних позовних вимог мотивовано тим, що відповідачем за зустрічним позовом та позивачем за зустрічним позовом визнано факт знаходження майна (відеокамера ІР 2.0 МР 15 шт.; кабель (вита пара) 1200 м; жорсткий диск внутрішній 4Тb 5 шт.; монітор діагоналлю 22 дюйма 1 шт.; відеореєстратор NVR 1 шт.; маршрутизатор портів 1000 Мбіт 7 шт.; Блок живлення БП 220/12 2 шт.) на території Харківського відділення ПАТ "САН ІнБев Україна" - м. Харків, вул. Роганська, 161 та належність цього майна Товариству з обмеженою відповідальністю "Хартек".

Суд першої інстанції послався на те, що правових підстав для зберігання цього майна позивачем за зустрічним позовом не доведено, тому позовні вимоги про зобов`язання вивезти перелічене майно з території Харківського відділення ПАТ "САН ІнБев Україна" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В частині відмови у задоволенні зустрічних вимог про зобов`язання ТОВ "Хартек" демонтувати майно, яке було встановлене та прокладене ТОВ "Хартек", суд першої інстанції послався на те, що з матеріалів справи неможливо встановити чи дійсно та які роботи проводились ТОВ "Хартек". Крім того, відсутні докази визнання покупцем факту здійснення таких робіт ТОВ "Хартек".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.05.2019 змінено найменування позивача за зустрічним позовом - Публічне акціонерне товариство "САН ІнБев Україна" (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, будинок 30-В; ідент. код 30965655) на Приватне акціонерне товариство "АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА" (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, будинок 30-В; ідент. код 30965655).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хартек" (апелянт-1) звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 09.04.2019, в якій просить його скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги Позивача за первісним позовом (Відповідач за зустрічним позовом), та відмовити повністю в позовних вимогах Відповідачу за первісним позовом (Позивач за зустрічним позовом).

Апелянт-1 вважає рішення суду першої інстанції таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального права та при недотриманні норм процесуального права.

Апелянт-1 посилається на те, що судом першої інстанції застосовані норми Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , які не мають відношення до справи та не стосуються питань переходу права власності від однієї особи до іншої.

Апелянт-1 посилається на те, що відповідач не заперечує, що товар знаходиться на території відповідача, відповідач претензій щодо якості та кількості товару у встановлений строк не заявляв. Вважає, що вищенаведеним підтверджується факт поставки товару на склад відповідача.

Апелянт-1 зазначає, що між ним та відповідачем склалися відносини не лише з поставки товару, а і зобов`язання з продажу за зразками, оскільки договір поставки підписано з особою, яка стала переможцем тендеру.

Апелянтом-1 до апеляційної скарги додано диск з відеозаписом, але клопотання відповідно до приписів ст.ст. 267, 269 ГПК України про долучення додаткового доказу з обґрунтуванням причин неможливості його подання до суду першої інстанції з причин, що не залежили від його волі, Товариством з обмеженою відповідальністю "Хартек" не заявлено.

Враховуючи вищенаведене, доданий до апеляційної скарги диск з відеозаписом не приймається як доказ.

У відзиві на апеляційну скаргу Приватне акціонерне товариство "АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА" вважає апеляційну скаргу безпідставною, а рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні первісного позову просить залишити без змін.

Вважає правильним висновок суду, що відсутність підписаної уповноваженим представником покупця накладної свідчить про не передання товару постачальником покупцю та про те, що право власності на товар від постачальника до покупця не перейшло.

Посилається також на те, що сам факт переміщення на територію Харківського відділення покупця майна не є фактом передачі товару покупцю в межах строків, передбачених умовами договору, оскільки переміщене постачальником на територію відділення майно не приймалось уповноваженим представником покупця, накладні не надавались та не підписувались.

Відповідач зазначає, що покупець не уповноважував жодних осіб представляти покупця перед постачальником, приймати за договором майно чи видаткові накладні від постачальника та підписувати такі накладні. Жодним особам покупець не видавав довіреність на приймання за договором майна від постачальника та на підписання видаткових накладних.

Відповідач за первісним позовом посилається на те, що видаткова накладна № ВНХ17-08-18/1 від 17.08.2018 вперше була надіслана покупцю лише з листом №19-09/2018 від 19.09.2018 після отримання позивачем листа №1495 від 22.08.2018 про розірвання договору. Вищенаведене, на думку відповідача, свідчить про те, що постачальник всупереч встановленому договору порядку, без дозволу, заявки, замовлення, вимоги покупця, поза контролем покупця, маючи доступ на територію відповідача за іншим договором підряду № 21052018АК від 13.06.2018, самовільну перемістив та розмістив на території Харківського відділення покупця майно.

Приватне акціонерне товариство "АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА" (апелянт-2) звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 09.04.2019, в якій просить його скасувати в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, та ухвалити нове рішення у цій частині, яким задовольнити зустрічний позов повністю.

Апелянт-2 вважає, що суд першої інстанції, зробивши правильний висновок в частині зобов`язання постачальника вивезти з території покупця все майно, яке постачальник всупереч умовам договору, без дозволу (заявки, замовлення, вимоги), без відома і поза контролем покупця перемістив на територію відповідача, не врахував, що частину такого майна постачальник встановив та проклав без відповідного проекту, а тому, для вивезення безпідставно ввезеного майна на його територію, суд повинен був зобов`язати позивача (відповідача за зустрічним позовом) демонтувати ту частину майна, яка вже безпідставно встановлена (2 жорстких диски) і прокладена (750 метрів кабелю).

Апелянт вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Хартек" заперечує проти вимог, викладених в апеляційній скарзі та просить відмовити в її задоволенні.

Вважає, що відповідач був обізнаний про початок та хід виконання робіт за договором, що свідчить про обізнаність відповідача про поставку товару та його монтування.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2019 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді Мартюхіної Н.О. та судді Плахова О.В. на дату відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2019 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Геза Т.Д., суддя Лакіза В.В., суддя Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Хартек" (вх. №1538 Х/2) та за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА" (вх. № 1540 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 09.04.2019 у справі № 922/3365/18, розгляд справи призначено на 17.07.2019.

Об`єднано в одне апеляційне провадження апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хартек" (вх. №1538 Х/2) та Приватного акціонерного товариства "АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА" (вх.№ 1540 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 09.04.2019 у справі № 922/3365/18.

Про дату, час та місце судового засідання сторони повідомлені належним чином.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Шутенко І.А. на дату розгляду справи, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2019 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Геза Т.Д., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.07.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 02.09.2019.

Про дату, час та місце судового засідання сторони повідомлені належним чином.

Стаття 269 ГПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Фіксація судових засідань апеляційної інстанції 17.07.2019 та 02.09.2019 здійснювалась за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно вимог ст.ст. 222, 223 та п.17.7 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судових засіданнях 17.07.2019 та 02.09.2019 представників позивача за первісним позовом, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення з урахуванням повноважень, визначених в ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила.

27.06.2018 року між Публічним акціонерним товариством "САН ІнБев Україна" (покупець, відповідач за первісним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хартек" (постачальник, позивач за первісним позовом), було укладено договір № 383575-12618KS, у відповідності до умов якого, постачальник зобов`язується поставляти (передавати у власність) і здійснювати встановлення системи відеоспостереження, надалі іменованих «Товар» , а покупець зобов`язується прийняти й оплатити Товар, оплатити вартість послуг постачальника, пов`язаних з установленням товару (надалі - «Послуги» ) у порядку, передбаченому цим Договором.

Відповідно до п. 1.2. договору, асортимент, ціна, максимальний гарантований строк поставки, гарантійний термін на одиницю товару, адреса доставки товару, а також інші необхідні характеристики товару визначаються сторонами в специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору .

За приписами п. 2.1 договору поставка товару здійснюється постачальником згідно специфікації, підписаної обома сторонами на умовах DDP (інкотермс-2010)

За домовленістю сторін, поставка товару може здійснюватись згідно із заявками на поставку. Дострокова поставка товару не допускається. (п. 2.2., 2.4. договору).

За приписами п. 2.6. договору, право власності на товар і всі ризики, включаючи ризик випадкової загибелі або псування товару, переходять від постачальника до покупця в момент передання товару покупцеві, що підтверджується відповідною видатковою накладною на товар, підписаною представниками обох сторін.

Порядок приймання товару і послуг узгоджені сторонами у розділі 5 договору , зокрема, товар уважається прийнятим покупцем: за кількістю - у кількості, зазначеній у видатковій накладній, підписаній представниками обох сторін; за якістю - відповідно до характеристик, зазначених у сертифікаті (паспорті) якості на товар, виданому заводом-виробником.

Видаткова накладна на партію товару має містити посилання на номер і дату укладання цього договору, а також номер і дату замовлення, на підставі якого здійснювалась поставка товару. Моментом поставки товару вважається дата, зазначена у відповідній видатковій накладній на товар, підписаній обома сторонами.

Сторони домовились, що приймання товару за якістю та кількістю не будуть застосовувати Інструкцію № П-6 від 15.06.1965 «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю» та Інструкцію №П-7 від 25.04.1966 «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю» (п.п. 5.2, 5.3, 5.4 Договору).

За приписами п. 5.5. договору, постачальник здійснює встановлення товарів за допомогою власних устаткування та інструментів. Фактом підтвердження надання послуг є Акт здачі - приймання наданих послуг, підписаний повноважними представниками сторін.

Відповідно до Прикінцевих положень, цей договір діє до 01.06.2019 (п. 11.1 Договору).

Водночас, пунктом 11.2 Договору встановлено, що Покупець має право достроково розірвати даний Договір, про що повідомляє Постачальника в строк не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів до дати його розірвання.

Як вбачається з підписаної сторонами специфікації №1 (Додаток № 1 до договору) сторони узгодили найменування, кількість, ціну поставки товару, а також вартість та перелік робіт, а саме: позивач зобов`язався поставити: відеокамера ІР 2.0 МР 15 шт.; дріт (вита пара) 1220 м; оптоволоконний дріт 800 м; жорсткий диск внутрішній 4Тb 9 шт.; монітор діагоналлю 22 дюйма 2 шт.; відеореєстратор NVR 2 шт.; медіаконвертер мережевий 4 шт.; маршрутизатор портів 1000 Мбіт 7 шт.; Блок живлення БП 220/12 6 шт. всього на суму 110400,16 грн.

Вказаною специфікацією строки поставки сторонами не узгоджені.

Одночасно у додатку № 2 до договору від 27.06.2018, сторонами узгоджено опис, місце проведення, вартість та строки виконання робіт, зокрема, строк виконання робіт: 30 (тридцять) календарних днів. Початок здійснення робіт: з моменту підписання дійсної угоди, закінчення здійснення робіт 27.07.2018.

Позивач посилався на те, що з 28.06.2018 розпочато безпосереднє виконання договору шляхом поставки товару на «склад Покупця» , тобто на територію об`єкта Відповідача з наступним його встановленням/монтажем та налагодженням безпосередньо за місцем експлуатації повноважним персоналом відповідача.

Як зазначає позивач, станом на 17.08.2018 на виконання умов договору № 383575-12618KS від 27.06.2018 ТОВ "Хартек" виконані роботи по прокладанню кабелю (вита пара) системи відеоспостереження - 750 м/п по 6,30 грн. без ПДВ; заміна жорстких дисків серверів існуючої системи відеоспостереження на жорсткі диски більшого обсягу (4Тb) - 2 од.р по 145,28 грн. та поставлено товар відповідно видаткової накладної № ВНХ17-08-18/1 від 17.08.2018 року: відеокамера ІР 2.0 МР - 15 шт.; кабель (вита пара) - 1200 м; жорсткий диск внутрішній 4Тb - 5 шт.; монітор діагоналлю 22 дюйма - 1 шт.; відеореєстратор NVR - 1 шт.; маршрутизатор портів 1000 Мбіт - 7 шт.; Блок живлення БП 220/12 - 2 шт.

Позивач у позовній заяві посилався на те, що відповідач за первісним позовом безпідставно відмовився від виконання взятих на себе зобов`язань за договором щодо оплати наданих послуг та поставленої продукції, що є істотним порушенням умов договору. Також зазначав, що, знаючи про те, що поставка відбувається і розпочате виконання робіт, відповідач не зупинив їх, а отже, погодився на їх виконання; у встановлений договором строк не пред`явив претензій щодо поставленої продукції або/або виконаних робіт, тобто, на думку позивача, погодився і з поставкою товару, і з фактично виконаними роботами. Крім того, відповідач користується поставленим товаром, хоча у відповідності до п. 5.9. договору Покупець не має права експлуатації товару до підписання Акту здачі-приймання Послуг.

Позивач за первісним позовом посилається на те, що 17.08.2018 відповідач заблокував доступ позивачу до об`єкту, на якому виконувались роботи, чим унеможливив закінчення робіт.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Укладений учасниками процесу договір є змішаною формою договору, а саме за своєю правовою природою він є договором підряду та договором поставки обладнання, матеріалів.

Положеннями ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України передбачений обов`язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з частиною першою статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідно до частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що між сторонами договору № 383575-12618KS від 27.06.2018 строк поставки товару не узгоджено, а лише встановлено обов`язок постачальника виконати роботи протягом 30 календарних днів до 27.07.2018.

Заперечення відповідача за первісним позовом, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо обов`язковості пред`явлення покупцем заявки на поставку товару відповідно до приписів п. 2.2 договору є необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи наявна узгоджена сторонами специфікація, в якій затверджено перелік товару, що поставляється за договором (т.1, а.с. 40-42).

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивач за перівсним позовом, як доказ належного виконання взятих на себе зобов`язань щодо поставки товару та виконання робіт обумовлених у Додатках № 1 та № 2 до Договору, посилається на видаткову накладну № ВНХ17-08-18/1 від 17.08.2018 та акт № 1808/17-1 від 17.08.2018 (т.1, а.с. 60-61).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затв. наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4., 2.5. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку передбачено обов`язкові реквізити первинних документів, а саме первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Як вже зазначалося вище, сторонами договору № 383575-12618KS від 27.06.2018 встановлено обов`язок постачальника виконати роботи протягом 30 календарних днів до 27.07.2018.

З наявних в матеріалах справи видаткової накладної № ВНХ17-08-18/1 від 17.08.2018 та акту прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) № 1808/17-1 від 17.08.2018 (т.1, а.с. 60-61) вбачається, що вони складені в одностороньому порядку позивачем за первісним позовом поза межами встановленого договором строку та зі сторони відповідача не підписані.

Відомостей щодо осіб, які приймали товар та виконані роботи, до матеріалів справи не надано.

Посилання позивача на факт прийняття товару та робіт уповноваженими особами покупця не доведено належними та допустимими доказами.

Судом встановлено, що видаткова накладна № ВНХ17-08-18/1 від 17.08.2018 та акт № 1808/17-1 від 17.08.2018 не містять обов`язкового реквізиту первинного документа, зокрема, посади, прізвища особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистого підпису такої особи зі сторони покупця.

Вищенаведене унеможливлює визнання в розумінні ст. 76 ГПК України вказаних документів належним доказом факту здійснення господарської операції (передачі товару на суму 71394,70 грн. відповідачу та виконання робіт на суму 5015,56 грн).

Разом з тим, умовами п. 3 додатку № 2 до договору сторони обумовили строк виконання робіт до 27.07.2018, однак видаткова накладна та акт виконаних робіт датовані 17.08.2018, тобто вже після спливу узгодженого сторонами строку виконання робіт за договором №383575-12618KS від 27.06.2018.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем також укладено договір підряду від 13.06.2018 №21052018 АК на технічне (сервісне) обслуговування та ремонт обладнання, який діяв на момент виникнення між сторонами спірних правовідносин.

Тобто між сторонами існує інший договір, за яким позивач мав доступ до території відповідача, а відтак посилання позивача на Інструкції з техніки безпеки, а також на наявність доступу до об`єкту та обізнаність відповідача про поставку товару та надання робіт в рамках виконання умов договору № 383575-12618KS від 27.06.2018 є необгрунтованими та не підтверджують виникнення правовідносин № за договором №383575-12618KS від 27.06.2018.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції під час розгляду спору неодноразово надавав можливість позивачу в обґрунтування своїх вимог надати додаткові докази та пояснення.

З наявного в матеріалах справи листа ПАТ "САН ІнБев Україна" від 03.07.2018 вбачається, що відповідач просив не розпочинати монтажні роботи з встановлення відеокамер у зв`язку з переглядом стратегії безпеки на заводах компанії, а також не закуповувати обладнання та комплектуючі для модернізації відеоспостереження на Харківському пивному заводі Рогань (т.1, а.с.55).

У відповіді на вказаний лист ТОВ "Хартек" зазначило, що все обладнання вже закуплене, частина робіт з прокладення кабельних трас виконана з 28.06 по 01.07. Частина обладнання залишена на зберігання в АБК (кімната АТС) (т.1, а.с. 56, 57).

Однак вищевказані листи, направлені електронною поштою, не містять посилань на договір, за яким виконувалися роботи, та не є належними та допустимими доказами, які підтверджують виконання позивачем робіт за договором № 383575-12618KS від 27.06.2018.

Крім того, судом встановлено, що у цей час діяв також інший договір підряду від 13.06.2018 №21052018АК на технічне (сервісне) обслуговування та ремонт обладнання.

Разом з тим, позивач посилався на відсутність у нього будь-яких інших доказів на підтвердження здійснення господарської операції, отримання товару відповідачем та прийняття робіт із застосуванням зазначеного у позові товару.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки в процесі судового розгляду позивачем за первісним позовом належними та допустимими доказами не було доведено факту поставки відповідачеві товару та виконання робіт на виконання спірного договору № 383575-12618KS від 27.06.2018, а відтак і виникнення у відповідача кореспондуючого обов`язку оплати цього товару та виконаних робіт, правові підстави для задоволення вимог позивача про розірвання вказаного договору з підстав, зазначених у первісному позові, а саме - у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № 383575-12618KS від 27.06.2018, відсутні.

Доводи апелянта-1 в цій частині не спростовують висновків суду першої інстанції.

Вимога позивача за первісним позовом про стягнення збитків, які складаються з вартості поставленого товару та вартості виконаних робіт, є необґрунтованою, з огляду на наступне.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Частинами 1 та 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов.

Обов`язковою передумовою задоволення вимог щодо відшкодування збитків є встановлення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, складовими частинами якого є: протиправність поведінки винної особи як заподіювача збитків (дії чи бездіяльності особи); причинний зв`язок між діями винної особи та заподіянням збитків (зв`язок протиправної поведінки і збитків, що настали, при якому протиправність є причиною, а збитки - наслідком); розмір збитків (їх наявності та розміру); вина. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.

Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

Отже, кредитор, вимагаючи відшкодування збитків, має довести три перші умови відповідальності, зокрема факт порушення боржником зобов`язання, розмір збитків, причинний зв`язок. Вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню кредитором.

Відповідно до пп. 2 п. 3.8 договору № 383575-12618KS від 27.06.2018 оплата здійснюється шляхом перерахування покупцем на поточний рахунок постачальника вартості товару, поставленого постачальником і прийнятого покупцем згідно з видатковою накладною, вартості наданих послуг, прийнятих згідно з актом здачі-приймання наданих послуг.

Пунктом 3.11 договору № 383575-12618KS від 27.06.2018 сторони погодили, що оплата за товар/продукцію здійснюється на підставі:

Оригіналів підписаних обома сторонами та скріплених їх печатками видаткових накладних/товарно-транспортних накладних на поставку товару/продукції, оформлених у відповідності до вимог чинного законодавства та цього договору;

Наданої за допомогою програмного комплексу М.Е.Dос (або іншого належного та допустимого комплексу) податкової накладної в електронній формі, складеної у строки, в порядку та у відповідності до чинного законодавства та зареєстрованої в реєстрі податкових накладних, яка відповідає змісту та обсягу господарської операції зазначеної у відповідній видатковій накладній на поставку товару/продукції.

Позивачем за первісним позовом заявлені до стягнення збитки, що спричинені останньому, як постачальнику, у зв`язку з невиконанням замовником взятих на себе зобов`язань щодо прийняття товару та оплати робіт, однак постачальником не доведено належними доказами факт поставки товару саме за спірним договором, факт прийняття товару покупцем та факт виконання робіт та прийняття їх відповідачем за первісним позовом в установлені строки.

Позивачем за первісним позовом не доведено відповідними доказами дати виникнення у відповідача зобов`язання щодо оплати товару та наданих послуг (робіт) за договором № 383575-12618KS від 27.06.2018.

Отже, позивач не довів належними та допустимими доказами обов`язкових передумов для задоволення вимог щодо відшкодування збитків.

Позивач і в позовній заяві, і в апеляційній скарзі посилався на те, що у відповідача виникло право власності на поставлений товар у відповідності до ст. 334 ЦК України з моменту передання майна.

Однак вищенаведене твердження спростовується приписами п. 2.6. спірного договору, яким передбачено, що право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент передання товару покупцеві, що підтверджується відповідною видатковою накладною на товар, підписаною представниками обох сторін.

Як вже зазначалося вище, видаткова накладна № ВНХ17-08-18/1 від 17.08.2018 підписана позивачем в односторонньому порядку та датована вже після закінчення погоджених сторонами строків здійснення поставки товару та виконання робіт.

З наявних в матеріалах справи доказів не вбачається чи надавалася видаткова накладна № ВНХ17-08-18/1 від 17.08.2018 та акт виконаних робіт 17.08.2018 відповідачу для підписання.

Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що позивач звертався до відповідача з вимогою підписати вищезазначені документи.

Судом встановлено, що відповідач за первісним позовом 22.08.2018 надіслав постачальнику листа № 1495 від 22.08.2018 про дострокове розірвання договору № 383575-12618KS від 27.06.2018 на підставі п.11.2 у зв`язку з тим, що покупець не вимагав у постачальника поставки зазначеного у договорі товару, такий товар постачальником покупцю не постачався та не передавався, послуги з використанням товару постачальником покупцю не надавались (т. 1, а.с 164-167).

Вказаний лист Постачальник отримав 30.08.2018.

30.08.2018, тобто після отримання листа про розірвання договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хартек" звернулося до відповідача з листом, надісланим електронною поштою, до якого додало розрахунок виконаних робіт і поставленого обладнання у вигляді акту приймання-здачі виконаних робіт №1808/17-1 від 17.08.2018 (т.1, а.с.71).

19.09.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Хартек" звернулося до Публічного акціонерного товариства "САН ІнБев Україна" з листом за вих.№19-09/2018 від 19.09.2018, в якому просило відповідача підписати та направити накладну №ВНХ17-08-19/1 від 17.08.2018, підписати та направити акт №1808/17-1 від 17.08.2018, а також сплатити кошти за фактично поставлений товар та виконані роботи.

Судом за умовами договору не встановлено обов`язку відповідача підписати накладну і акт виконаних робіт, які датовані вже після закінчення встановленого договором № 383575-12618KS від 27.06.2018 строку виконання робіт.

Крім того, вищезазначений лист також датований вже після отримання листа Публічного акціонерного товариства "САН ІнБев Україна"№ 1495 від 22.08.2018 про дострокове розірвання договору № 383575-12618KS від 27.06.2018.

Враховуючи недотримання постачальником первинного документообігу щодо оформлення первинних документів здійснення господарських операції, відсутність будь-яких належних доказів на підтвердження обставин виконання постачальником взятих на себе зобов`язань за спірним договором та у погоджені сторонами строки виконання зобов`язань, позовні вимоги є недоведеними належними та допустимими доказами, а відтак відсутні підстави для задоволення первісного позову про стягнення збитків.

Доводи апелянта-1 в цій частині є необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування судового рішення в цій частині відсутні.

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Хартек" на рішення господарського суду Харківської області від 09.04.2019 у справі № 922/3365/18 (за первісним позовом) не підлягає задоволенню.

Рішення господарського суду Харківської області від 09.04.2019 у справі №922/3365/18 в частині відмови у задоволенні первісних вимог підлягає залишенню без змін.

Як вже зазначалося вище, Публічне акціонерне товариство "САН ІнБев Україна" звернулось до суду з зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хартек" про відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом зобов`язання демонтувати майно, яке було встановлено та прокладене, а також зобов`язання вивезти це майно з території Харківського відділення ПАТ "САН ІнБев Україна".

В обґрунтування вищезазначеного, позивач за зустрічним позовом посилався на те, що постачальник здійснив переміщення такого майна та виконав роботи з заміни 2 жорстких дисків обсягом 4Тb серверів відеоспостереження та прокладання 750 метрів кабелю (вита пара) без відома покупця та поза його контролем, використавши наявне у постачальника право перебування та виконання робіт на території Харківського відділення ПАТ "САН ІнБев Україна" за іншим договором підряду від 13.06.2018 №21052018 АК на технічне (сервісне) обслуговування та ремонт обладнання.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з частинами першою та другою статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений нього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 391 Цивільного кодексу України визначено, що власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.

Згідно ч. 1 статті 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до п. 1.3 договору № 383575-12618KS від 27.06.2018 постачальник свідчить, що на момент укладення данного договору буде власником товару.

За приписами п. 2.6. спірного договору, право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент передання товару покупцеві, що підтверджується відповідною видатковою накладною на товар, підписаною представниками обох сторін.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач за зустрічним позовом та позивач за зустрічним позовом визнають факт знаходження майна (відеокамера ІР 2.0 МР 15 шт.; кабель (вита пара) 1200 м; жорсткий диск внутрішній 4Тb 5 шт.; монітор діагоналлю 22 дюйма 1 шт.; відеореєстратор NVR 1 шт.; маршрутизатор портів 1000 Мбіт 7 шт.; Блок живлення БП 220/12 2 шт.) на території Харківського відділення ПАТ "САН ІнБев Україна" - м. Харків, вул. Роганська, 161.

Правових підстав для зберігання цього майна позивачем за зустрічним позовом не доведено, отже, позовні вимоги про зобов`язання позивача за первісним позовом вивезти перелічене майно з території Харківського відділення ПАТ "САН ІнБев Україна", є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

Доводи апелянта-1 вищезазначених висновків суду першої інстанції не спростовують, тому в цій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ТОВ "Хартек" - без задоволення.

Крім того, у зустрічному позові ПАТ "САН ІнБев Україна" просило зобов`язати ТОВ "Хартек" демонтувати майно, яке було встановлене та прокладене ТОВ "Хартек".

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні вищезазначеної вимоги з огляду на її недоведеність наявними в матеріалах справи доказами.

Як вже зазначалося вище у додатку № 2 до договору сторонами узгоджено опис, місце проведення, вартість та строки виконання робіт, зокрема, строк виконання робіт: 30 (тридцять) календарних днів.

Початок здійснення робіт: з моменту підписання дійсної угоди (27.06.2018), тобто закінчення здійснення робіт - 27.07.2018.

В матеріалах справи міститься акт № 1808/17-1 від 17.08.2018, підписаний в односторонньому порядку позивачем, та датований поза межами погоджених сторонами строків.

Крім того, у вищезазначеному акті зазначено, що станом на 17.08.2018 позивачем виконані роботи :

1) прокладка кабелю (вита пара) системи відеоспостереження - 750 м/п;

2) заміна жорстких дисків серверів існуючої системи відеоспостереження на жорсткі диски більшого обсягу (4 Tb) - 2 од.р.

Належних та допустимих доказів, якими б підтверджувався факт виконання зазначених у акті № 1808/17-1 від 17.08.2018 робіт у погоджені сторонами договору № 383575-12618KS від 27.06.2018 строки, матеріали справи не містять.

Разом з тим, з пояснень позивача та відповідача, а також з зустрічної позовної заяви вбачається, що сторони договору не заперечують, що дійсно ТОВ "Хартек" на території Харківського відділення ПАТ "САН ІнБев Україна" (м. Харків, вул. Роганська, 161) встановлене та прокладене майно, а саме: 2 жорстких диски обсягом 4Тb серверів відеоспостереження та 750 метрів кабелю (вита пара).

Відповідно до частини 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, факт встановлення 2 жорстких дисків обсягом 4Тb серверів відеоспостереження та прокладення 750 метрів кабелю (вита пара) на території ПАТ "САН ІнБев Україна" (м. Харків, вул. Роганська, 161) не потребує доказування, оскільки визнається обома сторонами.

Натомість, спірним є момент виконання сторонами договору № 383575-12618KS від 27.06.2018.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази виконання ТОВ "Хартек" вищезазначених робіт в установлені договором строки та порядку, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для задоволення вимоги ПрАТ "АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА" про зобов`язання ТОВ "Хартек" демонтувати майно, яке було встановлене та прокладене ТОВ "Хартек" на території ПАТ "САН ІнБев Україна", а саме: 2 жорстких диски обсягом 4Тb серверів відеоспостереження; 750 метрів кабелю (вита пара).

За таких обставин, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА" на рішення господарського суду Харківської області від 09.04.2019 у справі № 922/3365/18 підлягає задоволенню.

Як вже зазначалося вище, Товариством з обмеженою відповідальністю "Хартек" на території Харківського відділення Приватного акціонерного товариства "АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА" (м. Харків, вул. Роганська, 161) було встановлене та прокладене майно, а саме: 2 жорстких диски обсягом 4Тb серверів відеоспостереження; 750 метрів кабелю (вита пара), тому саме на нього покладаються обов`язки здійснити демонтаж цього майна.

Рішення господарського суду Харківської області від 09.04.2019 у справі №922/3365/18 в частині часткового задоволення зустрічного позову підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення зустрічного позову.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та за подання зустрічного позову покладаються на апелянта-1.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хартек" на рішення господарського суду Харківської області від 09.04.2019 у справі №922/3365/18 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА" на рішення господарського суду Харківської області від 09.04.2019 у справі №922/3365/18 - задовольнити.

Пункти 2, 3, 6 резолютивної частини рішення господарського суду Харківської області від 09.04.2019 у справі №922/3365/18 в частині часткової відмови у задоволенні зустрічного позову - скасувати та прийняти в цій частині нове рішення.

Зустрічний позов Приватного акціонерного товариства "АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хартек" про відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Хартек" (61144, Харківська обл., місто Харків, вул. Академіка Павлова, будинок 152; ідент. код 38995179) демонтувати майно, яке було встановлене та прокладене Товариством з обмеженою відповідальністю "Хартек" на території Харківського відділення Приватного акціонерного товариства "АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА" (м. Харків, вул. Роганська, 161), а саме: 2 жорстких диски обсягом 4Тb серверів відеоспостереження; 750 метрів кабелю (вита пара).

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Хартек" (61144, Харківська обл., місто Харків, вул. Академіка Павлова, будинок 152; ідент. код 38995179) вивезти з території Харківського відділення Приватного акціонерного товариства "АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА" (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, будинок 30-В; ідент. код 30965655) м. Харків, вул. Роганська, 161 за межі такої території наступне майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Хартек": відеокамера ІР 2.0 МР - 15 шт.; кабель (вита пара) - 1200 м; жорсткий диск внутрішній 4Тb - 5 шт.; монітор діагоналлю 22 дюйма - 1 шт.; відеореєстратор NVR - 1 шт.; маршрутизатор портів 1000 Мбіт - 7 шт.; Блок живлення БП 220/12 - 2 шт.

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 09.04.2019 у справі №922/3365/18 - залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хартек" (61144, м. Харків, вул. Академіка Павлова, будинок 152; код 38995179) на користь Приватного акціонерного товариства "АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА" (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, будинок 30-В; код 30965655) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2 643,00 грн та за звернення з зустрічним позовом у розмірі 1762,00 грн.

Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строки оскарження постанови передбачені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 05.09.2019

Головуючий суддя Т.Д. Геза

Суддя В.В. Лакіза

Суддя О.В. Плахов