Ухвала

від 04.09.2019 по справі 826/1088/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 вересня 2019 року

м. Київ

справа №826/1088/17

адміністративне провадження №К/9901/24569/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 у справі №826/1088/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

28 . 08.2019 до Верховного Суду надійшли матеріали касаційної скарги Офісу великих платників податків ДФС (далі - ДФС).

Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 11 . 09.2018 та повний його текст складено 17.09.2018, відповідно останнім днем його оскарження було 17.10.2018, проте касаційну скаргу подано 28.08.2019, тобто з пропуском строку встановленого для цього.

ДФС подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, яка вмотивована тим, що первісна касаційна скарга була подана в строки, визначені процесуальним законодавством, проте у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору, касаційну скаргу було повернуто. Зазначає, що відсутність коштів для сплати судового збору перешкоджало їм реалізувати свої завдання та виконувати обов`язки. Тільки у серпні 2019 року з`явилася можливість сплатити судовий збір на підтвердження чого надано платіжне доручення №1972 від 15.08.2019. При цьому, ці обставини є об`єктивними та не залежать від волі ДФС, а тому відповідач просить визнати причини пропуску строку поважними та поновити його.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування заявленого клопотання, колегія суддів вважає, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження є неповажними з огляду на таке.

Судом встановлено, що вперше касаційну скаргу у цій справі ДФС було подано 19.10.2018. Ухвалою Верховного Суду від 29.10.2018 року її було залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги - сплати судового збору.

В подальшому, ухвалами Верховного Суду від 27.11.2018, 23.01.2019, 19.02.2019 строк для усунення недоліків продовжувався на підставі заяв ДФС, проте, станом на 17.04.2019 недоліки так і не були усунуті, що стало підставою для повернення касаційної скарги ДФС.

Вказані обставини свідчать, що у скаржника було достатньо часу (майже шість місяців) для сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі.

Як вбачається з відомостей реєстраційної картки поштового повідомлення (провадження №К/9901/64412/18) ухвалу Верховного Суду від 17 . 04.2019 про повернення вперше поданої касаційної скарги у цій справі скаржником отримано 26 . 04.2019, проте повторно цю касаційну скаргу подано до суду лише 28 . 08.2019, що свідчить про необґрунтоване зволікання з боку скаржника щодо повторного звернення до касаційного суду з цією касаційною скаргою.

Поряд слід відзначити, що неможливість сплати судового збору не є перешкодою для повторного подання до суду касаційної скарги у найкоротший термін після її попереднього повернення, оскільки скаржник не позбавлений права подавати касаційну скаргу до суду без документу про сплату судового збору, заявляти клопотання про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.

Крім того, за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Сама ж по собі його сплата суб`єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

Доводи скаржника, що повторна касаційна скарга направлена в межах строку, передбаченого частиною п`ятою статті 333 КАС України є безпідставними, оскільки цією нормою встановлено присічний строк на касаційне оскарження судових рішень суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб`єктів строку на касаційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 329 КАС України, який становить тридцять днів, а так само не встановлює наявність у суб`єктів владних повноважень безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин .

У цій справі такий строк пропущено, що не заперечується ДФС. При цьому, вдруге касаційну скаргу направлено поштою більше ніж через чотири місяці після повернення первісної касаційної скарги, що колегією суддів визнано необґрунтованим зволіканням з боку скаржника щодо наступного звернення до касаційного суду з цією касаційною скаргою у найкоротший термін враховуючи і той факт, що при першому зверненні з касаційною скаргою судом надавалося достатньо часу для усунення суб`єктивних причин.

Враховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, яка не залежить від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження, зазначені у клопотанні Офісу великих платників податків ДФС про його поновлення.

Касаційну Офісу великих платників податків ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 у справі №826/1088/17 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме - подання відповідної заяви про поновлення пропущеного строку з зазначенням інших (поважних) причин пропуску строку на касаційне оскарження .

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

М.Б. Гусак

Є.А. Усенко ,

Судді Верховного Суду