Ухвала

від 04.09.2019 по справі 220/1749/19

ВЕЛИКОНОВОСІЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 220/1749/19

Номер провадження 2-з/220/7/19

УХВАЛА

Іменем України

04 вересня 2019 року смт Велика Новосілка Донецької області

Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Яненко Г.М.

розглянувши заяву про застосування заходів забезпечення позову у справі

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача №1 ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

відповідача №2 ОСОБА_3 , ( АДРЕСА_3 )

відповідача №3 ОСОБА_4 , ( АДРЕСА_4 )

відповідача №4 ОСОБА_5 , ( АДРЕСА_5 )

відповідача №5 ОСОБА_6 , ( АДРЕСА_4 )

відповідача №6 ФГ Деметра Нова , (вул. Центральна, 4, смт. Велика Новосілка, Донецької області)

відповідача №7ФГ Родіна , (вул. Центральна, 4, смт. Велика Новосілка, Донецької області)

відповідача №8 ФГ Схід Л.В. , (пр-т Гагаріна, 22, смт. Велика Новосілка, Донецької області)

відповідача №9 ФГ Віват - Вікторія .(вул. Стадіонна, 30, смт. Велика Новосілка, Донецької області)

про солідарне стягнення 151 929 666 грн. шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ФГ Деметра Нова , ФГ Родіна , ФГ Схід Л.В. , ФГ Віват - Вікторія , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Вимоги позивача мотивовано тим, що в наслідок протиправних дій відповідачів, його було позбавлено права власності на майно, шкода від втрати якого має бути відшкодована в сумі 151 929 666 грн.

13 серпня 2019 року позивач звернувся до суду із заявою про застосування заходів забезпечення позову щляхом:

накладення арешту на особисте майно, майнові та немайнові права фізичних осіб:

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКІШ НОМЕР_1 );

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( РНОКПП невідомо);

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 );

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_3 );

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_4 ).

накладення арешту на особисте майно, майнові та немайнові права юридичних осіб:

- Фермерського господарства "Деметра Нова" ЄДРПОУ 39843004;

- Фермерського господарства «Родіна» ЄДРПОУ 36936284;

- Фермерського господарства "СХІД Л.В." ЄДРПОУ 35560497;

- Фермерського господарства "ВІВАТВІКТОРІЯ" ЄДРПОУ 36936347.

А також заборонити державному та іншим реєстраторам вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; реєстру рухомого майна про зміни відомостей про право власності, майнові та немайнові права ВІДПОВІДАЧІВ до набрання рішення в даній справі законної сили.

Зобов`язати ВІДПОВІДАЧІВ утриматись від дій з будь-якого виду відчуження свого особистого майна, немайнових та майнових прав до вирішення позову про відшкодування шкоди, внаслідок вчинення злочину в суді і до набрання судовим рішенням законної сили.

Крім іншого, заявник просить про розгляд його заяви без участі відповідачів.

Після виходу судді, в провадженні якої перебуває справа з чергової, щорічної відпустки, за клопотанням заявника, розгляд заяви про застосування заходів забезпечення позову здійснюється без виклику учасників справи за наявними документами, що відповідає приписам ст. 153 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для застосування заходів забезпечення позову з огляду на таке:

Так, відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

В порядку ч.2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно з ч. 1. ст. 150 ЦПК України, серед іншого, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії, встановленням обов`язку вчинити певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання, іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

У відповідності до ч. 2 ст. 150 ЦПК України, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Стаття 151 ЦПК України ставить вимоги, за якими заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і крім іншого, повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

За правилами, встановленими п.3 ч.1 ст. 152 ЦПК України, після відкриття провадження у справі, заява про забезпечення позову подається до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Суд також приймає до уваги рекомендації Пленуму Верховного Суду України, викладені у Постанові № 9 від 22.12.2006 року, "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", згідно з якими розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру, є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є предметом спору і перебуває у відповідача на момент пред`явлення позову, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У позовному провадженні про стягнення грошових коштів, суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог.

Як зазначалось вище, предметом позову у справі є стягнення з відповідачів грошових коштів. В той час як питання повернення майна з чужого незаконного володіння чи то звернення стягнення на майно боржників, тощо, не є предметом судового розгляду.

При даних обставинах, обраний заявником спосіб забезпечення позову не відповідає позовним вимогам, їх ефективному захисту або поновленню порушених чи оспорюваних прав та інтересів.

Крім того, заявником не доведено обставини, що підтверджують існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, відомостей про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження, інформації про хід розслідування, його передачі на розгляд суду, доказів визнання позивача потерпілим, цивільним позивачем, постановлення судового рішення у кримінальній справі, набрання ним законної сили.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про неможливість захисту цих прав позивача без вжиття таких заходів, та не доведено, яким саме чином невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по даній справі у разі задоволення позову.

Клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до суду.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 151, 260,261 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі у 15-денний строк з дня її підписання/отримання апеляційної скарги.

дата підписання 06 вересня 2019 року.

Суддя Г.М. Яненко