Постанова

від 27.08.2019 по справі 396/1356/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 серпня 2019 року м. Кропивницький

справа № 396/1356/18

провадження № 22-ц/4809/181/19

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Кіселика С.А.

суддів Дьомич Л.М., Єгорової С.М.,

за участю секретаря судового засідання Сорокіної Н.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - Приватне підприємство Бобринець-Агро-К , представник -ліквідатор арбітражний керуючий Бандура Іван Васильович

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства Бобринець-Агро-К на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 28 вересня 2018 року у складі судді Шепетько В. І. у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Бобринець-Агро-К про розірвання договорів оренди,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Приватного підприємства Бобринець-Агро-К (далі - ПП) про розірвання договорів оренди.

Зазначала, що між ОСОБА_2 та ПП Бобринець-Агро-К укладено договори оренди земельних ділянок № НОМЕР_6, кадастровий номер 3524082800:02:000:0787 та № НОМЕР_7, кадастровий номер земельної ділянки 3524082800:02:000:0058 . Дані земельні ділянки позивач успадкувала після смерті ОСОБА_2 .

Також 19 грудня 2010 року між нею та відповідачем укладено договір оренди № 6-К земельної ділянки № НОМЕР_8 , кадастровий номер 3524082800:02:000:0059 .

Станом на дату звернення з позовом до суду відповідач не виплатив їй орендну плату за 2016-2017 роки, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.

15 травня 2018 року вона надіслала відповідачу письмові вимоги щодо виплати орендної плати за 2016-2017 роки за три земельні ділянки. Вимогу відповідач отримав, але проігнорував її, орендну плату не сплатив.

Позивач фактично позбавлена права отримати від відповідача заборгованість по орендній платі, оскільки нею не вжито заходів щодо заявлення вимог кредитора в зв`язку з тим, що не знала про порушення справи про банкрутство відповідача.

Просила розірвати договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_7, кадастровий номер 3524082800:02:000:0058 , укладений між ОСОБА_2 та відповідачем, розірвати договір оренди № 7-К від 09 грудня 2010 року земельної ділянки № НОМЕР_6, кадастровий номер 3524082800:02:000:0787 , укладений між ОСОБА_2 та відповідачем, розірвати договір оренди № 6-К земельної ділянки № НОМЕР_8, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_5 : 000:0059 укладений між позивачем та відповідачем.

Справа розглядалася судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Заперечуючи проти позову, відповідач просив закрити провадження у цивільній справі, оскільки спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Щодо відповідача порушено справу про банкрутство, тому спір про розірвання договору оренди повинен розглядатися в порядку господарського судочинства (а.с.63-65).

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 28 вересня 2018 року позов задоволено. Розірвано договір оренди № 8К земельної ділянки кадастровий номер 3524082800:02:000:0058 , укладений 09.12.2010 року між ОСОБА_2 та Приватним підприємством Бобринець-Агро-К , що був зареєстрований управлінням Держкомзему у Новоукраїнському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.12.2011 року за № 35240000400709. Розірвано договір оренди № 7К земельної ділянки № НОМЕР_6, кадастровий номер земельної ділянки 3524082800:02:000:0787 , укладений 09.12.2010 року між ОСОБА_2 та Приватним підприємством Бобринець-Агро-К , що був зареєстрований управлінням Держкомзему у Новоукраїнському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.12.2011 року за № 35240000400710. Розірвано договір оренди № 6-К земельної ділянки № НОМЕР_8, кадастровий номер земельної ділянки 3524082800:02:000:0059 , укладений 19.12.2010 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Бобринець-Агро-К , що був зареєстрований управлінням Держкомзему у Новоукраїнському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.12.2011 року за № 35240000400703.

Суд встановив, що не виплачуючи власнику земельних ділянок орендної плати за 2016- 2017 роки, відповідач допустив істотне порушення прав орендодавця та систематичну несплату орендної плати, що є підставою для розірвання договорів оренди.

В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалене з порушенням норм процесуального права, закрити провадження у справі. Зазначає, що відповідачем у справі є ПП Бобринець-Агро-К , стосовно якого ухвалою господарського суду Київської області від 13 вересня 2017 року порушено провадження у справі та введено процедуру розпорядження майном. 24 липня 2018 року ухвалою господарського суду відкрито процедуру санації та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Кошарського О.В., зупинено повноваження органів управління боржника щодо управління ПП Бобринець-Агро-К та розпорядження його майном. Після порушення провадження у справі про банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, оскільки вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, надається строк для звернення кредиторів з вимогами до боржника, здійснюється розгляд вимог кредиторів та ін. Позивач не звертався до господарського суду із заявою про визнання кредиторських вимог, у реєстрі вимог кредиторів заборгованість відповідача перед позивачем не значиться, що свідчить про недоведеність факту наявності заборгованості. Відповідно до п.8 ч.1 ст.20 ГПК України справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником віднесено до компетенції господарського суду.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надійшов.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду апеляційне провадження по справі зупинено до закінчення перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у касаційному порядку Верховним Судом.

Ухвалою апеляційного суду від 27 серпня 2019 року відновлено апеляційне провадження у справі.

В засідання апеляційного суду 27 серпня 2019 року з`явився адвокат Клеветенко А.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , інші учасники справи повідомлені про дату, час та місце розгляду справи в установленому законом порядку не з`явились.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч.2 ст.372 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

За змістом частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Відповідно до частини першої статті 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за її користування протягом трьох місяців підряд.

Отже, наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Про те, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є вичерпною підставою для розірвання такого договору свідчить усталена судова практика Верховного Суду, яку слід врахувати при застосуванні норми права відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України.

Зокрема, такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 11 жовтня 2017 року у справі №6-1449 цс17, від 28 вересня 2016 року у справі № 6-977цс16 та від 12 грудня 2012 року у справі № 6-146цс12, а також у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, провадження № НОМЕР_7-41932сво18, постанові Верховного Судуу складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 383/708/16-ц, провадження № НОМЕР_7-16985св18.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, між ОСОБА_2 та ПП Бобринець-Агро-К укладено договори оренди земельних ділянок № НОМЕР_6, кадастровий номер 3524082800:02:000:0787 та № НОМЕР_7, кадастровий номер земельної ділянки 3524082800:02:000:0058 . Дані земельні ділянки позивач успадкувала після смерті ОСОБА_2 . 19 грудня 2010 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди № 6-К земельної ділянки № НОМЕР_8, кадастровий номер 3524082800:02:000:0059 , строк дії вищезазначених договорів 10 років. Пунктом 11 договору передбачено, що орендна плата вноситься до 01 січня наступного року. Пунктом 38 договорів встановлено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором. В п.39 договорів визначено, що допускається розірвання договору оренди в односторонньому порядку. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є несплата орендної плати більше двох років.

Наведене свідчить, що за умовами укладеного договору оренди договір розривається за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, а у випадку несплати орендної плати більше двох років договір оренди розривається в односторонньому порядку.

12 грудня 2014 року позивач отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом та стала власником земельних ділянок, кадастрові номери 3524082800:02:000:0787 , 3524082800:000:0058 належних її чоловіку ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що повідомила відповідача.

На письмову вимогу позивача виплатити орендну плату за 2016 і 2017 роки за дві земельні ділянки відповідач відповіді не надав, орендну плату не виплатив. Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків позивач не отримувала дохід у вигляді орендної плати від ПП Бобринець-Агро-К за 2016 -2017 роки (а.с.38).

Оголошення про порушення справи про банкрутство відповідача опубліковано 13 вересня 2017 року (а.с.39).

Факт невиплати орендної плати відповідач не оспорював, позиція відповідача під час розгляду справи в суді першої інстанції та доводи апеляційної скарги зводяться виключно до того, що в зв`язку з порушенням справи про банкрутство відповідача позов про розірвання договорів оренди підлягає розгляду в порядку господарського, а не цивільного судочинства.

Колегія суддів вважає, що такі доводи апеляційної скарги є безпідставними та не ґрунтуються на нормах законодавства, які регулюють спірні правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ПП Бобринець-Агро-К про розірвання договорів оренди. При цьому жодних позовних вимог майнового характеру, тобто таких вимог, які підлягають вартісній оцінці, до відповідача не заявлено. Земельні ділянки, які перебувають в оренді ПП Бобринець-Агро-К , є індивідуально визначеним майном, яке належить на праві приватної власності позивачу та не можуть бути включені до складу ліквідаційної маси, відтак не є майновим активом відповідача.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідача є немайновими, а спір не стосується питання щодо формування активу боржника, а тому не пов`язаний зі здійсненням провадження у справі про банкрутство ПП Бобринець-Агро-К і підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Такий правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року справа № 396/652/18, провадження № 14-227цс19, від 15 травня 2019 року у справі № 289/2217/17, від 12 червня 2019 року у справі № 289/233/18, і підстав для відступу не вбачається.

В межах вимог та доводів апеляційної скарги передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження у цивільній справі не встановлено.

Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375,381,382,384 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Бобринець-Агро-К залишити без задоволення, а рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 28 вересня 2018 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України .

Повний текст постанови складено 06 вересня 2019 року.

Головуючий суддя С.А.Кіселик

Судді: Л.М.Дьомич

С.М.Єгорова