Рішення

від 27.08.2019 по справі 910/5702/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.08.2019Справа № 910/5702/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-Авангард Плюс"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-західна залізниця" АТ "Укрзалізниця"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Кошляк М.І.

Представники учасників справи:

від позивача Тимошенко П.О. (адвокат);

від відповідача Оніщук О.В. (адвокат).

В судовому засіданні 27.08.2019 року, відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представників позивача та відповідача, що повне рішення буде складено 10.09.2019 року.

СУТЬ СПОРУ:

02 травня 2019 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-Авангард Плюс" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 24.04.2019 року до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки № ПЗ/НХ-17694/НЮ від 03.04.2017 року в сумі 415 813,20 грн. (чотириста п`ятнадцять тисяч вісімсот тринадцять гривень 20 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором поставки № ПЗ/НХ-17694/НЮ від 03.04.2017 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2019 року у справі № 910/5702/19 позовну заяву б/н від 24.04.2019 року Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-Авангард Плюс" до Акціонерного товариства "Українська залізниця в особі Регіональної філії "Південно-західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" про стягнення грошових коштів залишено без руху, надано Товариству з обмеженою відповідальністю "ТК-Авангард Плюс" строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

Так, поштове відправлення з ухвалою суду від 08.05.2019 року у справі № 910/5702/19 було направлене Товариству з обмеженою відповідальністю "ТК-Авангард Плюс" за юридичною адресою: 65059, м. Одеса, вул. Краснова, 11А, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження товариства у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У відповідності до відомостей з офіційного веб-сайту Державного підприємства "Укрпошта" за поштовим ідентифікатором № 0103050134559 вбачається, що поштове відправлення з ухвалою суду не вручено під час доставки з підстав: "інші причини" - 13.05.2019 року.

Крім того, поштове відправлення (ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.05.2019 року у справі № 910/5702/19) також було направлене представнику позивача ТОВ "ТК-Авангард Плюс" - адвокату Величко Дмитру Володимировичу за адресою: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 3Б, офіс № 62, яка вказана в позовній заяві. Вказане поштове відправлення було отримано 11.05.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103050134567.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Тобто, строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви до 16.05.2019 року (включно).

16 травня 2019 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-Авангард Плюс" надійшла заява б/н від 15.05.2019 року "Про усунення недоліків позовної заяви".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/5702/19 здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.06.2019 року.

В підготовчому засіданні 18.06.2019 року судом оголошувалася перерва.

Згідно ч. 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Так, суд відмічає, що в підготовчому засіданні 18.06.2019 року судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в підготовчому засіданні 30.07.2019 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/5702/19 до судового розгляду по суті на 27.08.2019 року.

В судовому засіданні 27.08.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов в повному обсязі. Представник відповідача проти задоволення позову заперечив та просив відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.03.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК-Авангард Плюс" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Олчемі (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 2, відповідно до п. 1.1. якого, продавець зобов`язується продати та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації, яка є невід`ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі.

Відповідно до п. 2.1. договору, товар, який продається продавцем, є сертифікованим, що підтверджується сертифікатом якості, окрім продукції, яка не сертифікується на території України згідно з чинним законодавством України.

В п. 2.2. договору визначено, що продавець гарантує якість товару при дотриманні покупцем умов зберігання та використання товару.

За умовами п. 2.4. договору, продавець зобов`язується надати з товаром наступні документи: паспорт або етикетку або керівництво з експлантації, якщо товар проходив державну сертифікацію, надати сертифікат відповідності на бланку УкрСЕПРО.

У відповідності до висновку № 05.03.02-03/34622 від 04.08.2015 року державної санітарно-епідеміологічної експертизи об`єкт експертизи - холодоагент R-404а відповідає встановленим медичним критеріям безпеки.

Згідно висновку № 177/172ВНС від 20.02.2017 року щодо необхідності проведення обов`язкової сертифікації продукції встановлено, що продукція - холодоагент R-404а не входить в Перелік продукції, що підлягає обов`язковій сертифікації в Україні і не підлягає обов`язковій сертифікації, що встановлюють необхідність проведення обов`язкової сертифікації цієї продукції (товарів) на території України.

В декларації постачальника про відповідність № А-17/02-01, термін дії якої з 01.02.2017 року по 31.12.2017 року зазначено, що об`єкт декларації - холодоагент R-404а, 2016 року не перебував в експлуатації, терміни та умови зберігання якого не порушені.

До того ж, якість товару підтверджується наявним в матеріалах справи сертифікатом якості.

03.04.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК-Авангард Плюс" (надалі - позивач, постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (правонаступником якого є Акціонерне товариство Українська залізниця ) в особі Регіональної філії "Південно-західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" (надалі - відповідач, покупець) укладено договір поставки № ПЗ/НХ-17694/НЮ (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, постачальник зобов`язується у 2017 році поставити і передати у власність покупцю певну продукцію, далі товар, відповідно до специфікації № 1 (додаток № 1), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити цей товар на умовах даного договору.

В п. 1.2. договору визначено найменування товару: холодоагент R-404а (рік випуску 2016).

Кількість та асортимент товару визначений у специфікації № 1 (додаток № 1), яка є невід`ємною частиною даного договору (п. 1.4. договору).

Згідно з п. 3.1. договору, покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у специфікації № 1 (додаток № 1).

Відповідно до п. 4.2. договору, покупець здійснює оплату поставленого товару, на підставі виставлених рахунків, протягом 20 банківських днів з дня отримання товару. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками видаткової накладної. До рахунку додається видаткова накладна (п. 4.3. договору).

За умовами п. 5.2. договору, товар постачається за рахунок та транспортом постачальника на склад покупця на умовах DDP (Київський головний матеріальний склад: Київська обл., с. Шевченкове, вул. Польова, 5), у відповідності до Офіційних правил тлумачення торгівельних термінів - ІНКОТЕРМС (у ред. 2010 р.).

Згідно п.п. 5.8., 5.9. договору, приймання товару по кількості здійснюється згідно порядку, встановленому Інструкцією "О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству" від 15.06.65р. № П-6. Приймання товару по якості здійснюється згідно порядку, встановленому Інструкцією "О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству" від 25.04.66р. № П-7.

Відповідно до специфікації № 1 загальна сума договору становить 416 160,00 грн. Товар постачається за рахунок та транспортом постачальника на склад покупця на умовах DDP (Київський головний матеріальний склад: Київська обл., с. Шевченкове, вул. Польова, 5), у відповідності до Офіційних правил тлумачення торгівельних термінів - ІНКОТЕРМС (у ред. 2010 р.).

11.04.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК-Авангард Плюс", як замовником, та Приватним підприємством Л.В.С. , як експедитором, укладено договір транспортного експедирування, за умовами п. 1.1. якого, експедитор зобов`язується за плату і за рахунок замовника виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів автомобільним транспортом.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що на виконання умов договору поставки № ПЗ/НХ-17694/НЮ від 03.04.2017 року, згідно договору транспортного експедирування від 11.04.2017 року, експедитор здійснив перевезення товару - холодоагент R-404а (тара: балони від 10,0 до 15,0 кг) за адресою: Київська обл., с. Шевченкове, вул. Польова, 5, на загальну суму 415 813,20 грн. На підтвердження факту поставки вказаного товару позивач надав видаткову накладну № 13 від 19.04.2017 року, акт прийому-передачі товару від 19.04.2017 року та товарно-транспортну накладну № 8 від 19.04.2017 року.

У товарно-транспортній накладній № 8 від 19.04.2017 року зазначено, що разом з вантажем також передано видаткову накладну № АП000000013 від 19.04.2017 року.

Суд зауважує, що в товарно-транспортній накладній № 8 від 19.04.2017 року відсутній підпис відповідальної особи відповідача (вантажоодержувача) про отримання товару - холодоагент R-404а (тара: балони від 10,0 до 15,0 кг) на загальну суму 415 813,20 грн.

В той же час, суд відмічає, що в листах № НХ-4/1449 від 26.07.2017 року та № НХ-4/1598 від 10.08.2017 року відповідач підтвердив отримання 19.04.2017 року товару - холодоагент R-404а.

З огляду на факт визнання відповідачем поставки товару, враховуючи зміст п. 4.2. договору, строк оплати товару до 19.05.2017 року (включно).

Матеріалами справи підтверджується, що 26.04.2017 року позивачем в Єдиному державному реєстрі податкових накладних за № 9078380529 зареєстровано податкову накладну № 13 від 19.04.2017 року на суму 415 813,20 грн. для відображення у податковому обліку господарських операцій господарської операції по поставці товару - холодоагент R-404а (тара: балони від 10,0 до 15,0 кг) за вказаною податковою накладною, що підтверджується квитанціями № 1.

Згідно зі статтею 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну складену за вибором покупця (отримувача) у паперовому вигляді або в електронній формі. Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 8 наказу Міністерства фінансів України від 22.09.2014 року № 957, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 жовтня 2014 року за №1235/26012 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу отримувача (покупця) цих товарів/послуг. У разі відмови постачальника (продавця) товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувач (покупець) таких товарів/послуг має право в порядку, передбаченому пунктом 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника (продавця).

Виходячи з того, що підставою для відображення у бухгалтерському обліку підприємства є сам факт вчинення господарської операції, згідно відповідного первинного документу, враховуючи наявність підтвердження постачання товару шляхом його відображення у податковому обліку підприємств, суд вважає підтвердженим факт отримання відповідачем товару від позивача згідно видаткової накладної № АП000000013 від 19.04.2017 року на загальну суму.

В листах № НХ-4/1449 від 26.07.2017 року та № НХ-4/1598 від 10.08.2017 року відповідач просив позивача направити представника для вирішення питання щодо повернення поставленого товару - холодоагент R-404а, з підстав того, що при прийманні зазначеного товару виявлено відсутність оригіналів первинних документів, сертифіката якості продукції, декларації постачальника про відповідність, а також виявлено на балоні дату виготовлення продукції 2015 рік, що не відповідає умовам договору.

В п. 13 Інструкції "О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству" від 25.04.1966 року № П-7 встановлено, що прийом продукції проводиться уповноваженим на те керівником підприємства-одержувачем або його заступником, компетентними особами. Ці особи несуть відповідальність за чітке дотримання правил прийому продукції .

Згідно п. 14 вищезазначеної Інструкції, прийом продукції по якості та комплектності проводиться в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними і особливими умовами поставки, іншими обов`язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, підтверджуючим якість та комплектність поставленої продукції (технічний паспорт, сертифікат, свідоцтво про якість, рахунок-фактура, специфікація і т.д.) . Відсутність вказаних супровідних документів або деяких із них не призупиняє прийом продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і кількість отриманої продукції, про що зазначається в акті, які документи відсутні .

Відповідно до п. 16 Інструкції, при виявлені невідповідності якості, комплектності, маркуванню отриманої продукції, тари або упаковки вимогам стандартів, технічним умовам, кресленням, зразкам (еталонам) договором або даним, зазначеним на маркуванні та супровідних документах, підтверджуючих якість продукції (п. 14 даної Інструкції), одержувач призупиняє подальший прийом продукції і складає акт, в якому зазначає кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийомі дефектів . Одержувач зобов`язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, запобігаючи погіршення її якості і змішування з іншою однорідною продукцією.

Таким чином, при прийманні товару 19.04.2017 року відповідачем мали бути складені акти про виявлення недоліків товару, про фактичну якість та комплектність отриманої продукції, а також акт про відсутність документів, чого зроблено не було. При цьому, про відсутність оригіналів первинних документів, сертифіката якості продукції, декларації постачальника про відповідність та невідповідність товару умовам договору відповідачем вказується у листах № НХ-4/1449 від 26.07.2017 року та № НХ-4/1598 від 10.08.2017 року, тобто після спливу більш як трьох місяців від дати поставки, що не відповідає вимогам Інструкції "О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству" від 25.04.1966 року № П-7.

Судом встановлено, що внаслідок неоплати відповідачем поставленого товару позивач звернувся до відповідача з претензією № РВ-16/11-02 від 16.11.2018 року про сплату заборгованості за поставлений товар. Разом з претензією було направлено рахунок № 14 від 19.04.2017 року, видаткову накладну № 13 від 19.04.2017 року, акт прийому-передачі товару від 19.04.2017 року, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-03/34622 від 04.08.2015 року, висновок щодо необхідності проведення обов`язкової сертифікації продукції № 177/172ВНС від 20.02.2017 року, сертифікат якості імпортера товару, декларації постачальника про відповідність та довідку з описом технічних та якісних характеристик запропонованого товару. Факт направлення претензії з доданими до неї документами підтверджується фіскальним чеком від 19.11.2018 року, накладною № 0306502815484 та описом вкладення до листа (копії містяться в матеріалах справи).

Втім, відповідач залишив вказану претензію без відповіді та задоволення.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, як встановлено нормами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України.

Приписами ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Суд зауважує, що умовами договору сторони визначили, що покупець здійснює оплату поставленого товару, на підставі виставлених рахунків, протягом 20 банківських днів з дня отримання товару.

При цьому, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно зі статтею 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За приписами частини 1 статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, пред`явлення позивачем рахунку не є подією, з якою пов`язано початок перебігу строку виникнення зобов`язання, оскільки подія є об`єктивним явищем, що не залежить від волі учасників правовідносин, тоді як пред`явлення рахунку є саме дією, яка є вираженням суб`єктивної волі учасників правовідносин.

Крім того, рахунок є документом, який містить платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти та ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, а отже, враховуючи, що банківські реквізити Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-Авангард Плюс" вказані у договорі, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов`язку сплатити за поставлений йому товар.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі № 910/13527/17.

Крім того, суд зазначає, що право позивача на отримання грошових коштів за поставлений товар, підлягає реалізації і захисту, оскільки укладений між сторонами договір є дійсним і обов`язковим для виконання сторонами, а отже, в силу приписів статей 204, 629 Цивільного кодексу України, породжує для його сторін відповідні права та обов`язки.

При цьому за змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з приписами статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями і оскільки між сторонами виникли майнові відносини, які засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина 1статті 1 ЦК України), що регулюються актами цивільного законодавства України.

Наявність, обсяг заборгованості відповідача у розмірі 415 813,20 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та не були спростовані відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідач контррозрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу до суду не надав та не надіслав.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та положень договору, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми заявленої до стягнення та враховуючи, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором поставки № ПЗ/НХ-17694/НЮ від 03.04.2017 року в сумі 415 813,20 грн.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 6237,20 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

27.06.2019 року через відділ діловодства суду позивачем подано детальний опис робіт/послуг виконаних/наданих адвокатом та здійснених них витрат, необхідних для надання правничої допомоги, в якому позивач просить здійснити розподіл судових витрат в частині покладення на відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Положеннями ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву .

Судом встановлено, що при подані доказів на підтвердження понесених судових витрат представником позивача дотримані вимоги ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

В ч.ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Матеріалами справи підтверджується, що 17.01.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК-Авангард Плюс" (клієнт) та Адвокатським об`єднанням Когнітор (виконавець) укладено договір про надання правової допомоги № 17/01/2019, відповідно до п. 1.1. якого, клієнт доручає і оплачує, а виконавець бере на себе зобов`язання з надання клієнту професійної правничої допомоги (юридичних/адвокатських послуг), зокрема, справи щодо заборгованості ПАТ Укрзалізниця в особі філії "Південно-західна залізниця" перед клієнтом з оплати товару за договором поставки № ПЗ/НХ-17694/НЮ від 03.04.2017 року (п. 1.2. договору).

На підтвердження понесених позивачем витрат у даній справі надано акт приймання-передання наданих юридичних (адвокатських) послуг № 17/01/2019/01 від 19.06.2019 року, за яким вартість послуги (розмір гонорару) становить 30 000,00 грн., а також банківську виписку про сплату коштів в сумі 30 000,00 грн. (копії містяться в матеріалах справи).

На підтвердження наявності у Величка Д.В. статусу адвоката надано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 5332/10 від 29.04.2015 року.

Враховуючи обставини даної справи, предмет та підстави позовних вимог, судом встановлено, що визначений позивачем розмір витрат на послуги адвоката відповідає критеріям розумності та співрозмірності, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача 30 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40075815, адреса: 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5) в особі Регіональної філії "Південно-західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" (ідентифікаційний код 40081221, адреса: 01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-Авангард Плюс" (ідентифікаційний код 40607264, адреса: 65059, м. Одеса, вул. Краснова, 11А) грошові кошти: основного боргу - 415 813,20 грн. (чотириста п`ятнадцять тисяч вісімсот тринадцять гривень 20 копійок), судовий збір - 6237,20 грн. (шість тисяч двісті тридцять сім гривень 20 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу - 30 000,00 грн. (тридцять тисяч гривень).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 10.09.2019р.

Суддя О.В. Котков