Ухвала

від 10.09.2019 по справі 913/293/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

10 вересня 2019 року Справа № 913/293/19

Провадження №7/913/293/19

Господарський суд Луганської області у складі:

судді Тацій О.В.,

за участю секретаря судового засідання Чигриної Є.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи №913/293/19

за позовом Керівника Старобільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Білокуракинської селищної ради,

до Фермерського господарства Лідер

про зобов`язання повернути земельну ділянку,

Учасники справи згідно протоколу судового засідання,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Старобільської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Білокуракинської селищної ради до Фермерського господарства Лідер про зобов`язання ФГ Лідер повернути державі в особі Білокуракинської селищної ради земельну ділянку загальною площею 35,0913 га, розташовану на території Бунчуківської сільської ради Білокуракинського району Луганської області, яка передана на підставі державного акту на право постійного користування землею від 17.12.2001 серії IV -ЛГ № 028624, зареєстрованого в книзі записів про державну реєстрацію актів на право постійного користування землею № 15.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що Старобільською місцевою прокуратурою за результатами вивчення стану законності у сфері земельних відносин виявлено факт незаконного, без відповідної правової підстави використання Фермерським господарством Лідер земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності власності площею 35,0913 га.

Встановлено, що рішенням сесії Білокуракинської районної ради від 30.03.2000 № 9/1-14 громадянину ОСОБА_1 надано у постійне користування земельну ділянку площею 35,0913 га для ведення селянського (фермерського) господарства.

На підставі вищевказаного рішення ОСОБА_1 отримав державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 35,0913 га серії IV № 028624, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №15. ОСОБА_2 23.03.2004 зареєстрував Фермерське господарство Лідер .

Відповідно до актового запису про смерть від 07.02.2009 № 03 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. У зв`язку зі смертю ОСОБА_1 , право постійного користування вищевказаною земельною ділянкою припинилось.

Водночас, встановлено, що Фермерське господарство Лідер продовжує утримувати та без відповідних правових підстав використовувати вищевказану земельну ділянку площею 35,0913 га для вирощування сільськогосподарських культур.

З огляду на викладене вбачаються достатні підстави для витребування із незаконного володіння Фермерського господарства Лідер вищевказаної земельної ділянки.

Крім цього, як вбачається зі змісту позовної заяви, підставою звернення до суду з даним позовом в особі Білокуракинської селищної ради прокурором зазначено невжиття управлінням заходів до усунення порушень земельного законодавства під час розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень.

На виконання вимог ч. 4 ст. 23 ЗУ Про прокуратуру керівником Старобільської місцевої прокуратури Луганської області надано лист-повідомлення позивача про представництво інтересів держави в суді.

Крім цього, у матеріалах справи міститься за №02-26-1010 від 05.03.2019 року, відповідно до якого секретар Білокуракинської селищної ради повідомляє, що селищною радою заходів щодо витребування спірної земельної ділянки із чужого незаконного володіння не вживалось, ініціювати дане питання перед судом не має можливості у зв`язку з недостатністю коштів для сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду Луганської області у складі судді Ворожцова А.Г. від 28.05.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначити на 12.06.2019 о 10 год. 45 хв.

Згідно даної ухвали, на підставі приписів п. 5 ч. 2 ст. 53 ГПК України Білокуракинська селищна рада набула статусу позивача у даній справі.

18.06.2019 року представника відповідача звернувся через канцелярію господарського суду з відзивом на позовну заяву, в якому просить залишити позов керівника Старобільської місцевої прокуратури без розгляду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України. В обґрунтування своєї вимоги, керуючись приписами ст. 23 ЗУ Про прокуратуру , посилається на те, що з позовної заяви не можливо встановити обставини, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Білокуракинської селищною радою своїх функцій щодо захисту майнових інтересів територіальної громади. Так, відзначає те, що прокурор в якості доказу нездійснення Білокуракинської селищною радою покладеного на неї законом обов`язку із захисту державних інтересів у сфері раціонального використання земель посилається на відповідь ради, в якій зазначено, що заходи щодо витребування спірної земельної ділянки із чужого незаконного володіння не вживалися у зв`язку з недостатністю коштів для сплати судового збору для звернення з позовом до суду. Проте, на думку, представника відповідача такий аргумент прокурора є непереконливим, оскільки чинним законодавством передбачене право відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 25.06.2019 року прийнято справу № 913/293/19 до розгляду в новому складі суду за правилами загального позовного провадження та повторно призначено підготовче засідання на 25.07.2019 року о 11 годині 10 хвилин, в яке викликано представників учасників справи.

02.07.2019 року від керівника Старобільської місцевої прокуратури через канцелярію господарського суду надійшла відповідь на відзив, в якій просить позов задовольнити. На підтримку своєї позиції посилається на те, що спірна земельна ділянка надавалсь у постійне користування ОСОБА_1 , а не ФГ Лідер , внаслідок чого вона не входить до складу майна господарства, а тому не може використовуватися цим господарством після смерті ОСОБА_1 , адже його права щодо даної земельної ділянки як користувача принилися з його смерті.

Разом з тим, відзначає, що у даному випадку взагалі не ставиться питання щодо припинення права користування спірною земельною ділянкою на підставі ст. 141 ЗК України, а заявлено вимогу про витребування її із чужого незаконного володіння з підстав, передбачених ст. 387 ЦК України.

При цьому, щодо наявності підстав для інтересів держави в особі позивача в суді зазначено наступне.

Так, вказано, що незважаючи на надані повноваження Білокуракинською селищною радою не здійснюються заходи для усунення порушень та витребування земельної ділянки з незаконного володіння. Відсутність претензійно-позовної роботи з боку селищної ради, на думку прокурора, свідчить про нездійснення нею покладеного обов`язку із захисту інтересів держави у сфері раціонального використання земель.

Крім того, прокурор звертає увагу на те, що у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 11.07.2019 року ухвалено заяву керівника Старобільської місцевої прокуратури про продовження строку для подання суду відповіді на відзив на позов задовольнити та продовжити позивачу строк для подання суду відповіді на відзив на позовну заяву шляхом встановлення позивачу строку тривалістю 5 днів з моменту отримання ухвали суду для подання вказаної заяви по суті справи суду.

Разом з тим, 23.07.2019 року від представника відповідача через канцелярію суду надішли заперечення на відповідь на відзив, в яких просить залишити позов без розгляду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

В обґрунтування своєї вимоги посилається на те, що у даній справі відсутня процесуальна дієздатність прокурора на заявлення позову та представництво інтересів держави. Саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття зави до розгляду недостатньо. При цьому, зауважує, що сама по собі обставина не звернення позивача з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.

Крім цього, в якості заперечень проти доводів прокурора, викладених у відповіді на відзив, вказує, що отримання фізичною особою Державного акту на право постійного користування землею вимагає від такої особи створення та реєстрацію юридичної особи, з моменту реєстрації якої права та обов`язки щодо користування спірною земельною ділянкою переходять безпосередньо до такої юридичної особи та є підставою законного використання такої земельної ділянки. Більш того, відзначає, що законом було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової передумови для набуття фермерським господарством правосуб`єктності. При цьому, закон не передбачав права використовувати таку земельну ділянку, надану у користування для ведення селянського (фермерського) господарства, без його створення.

Також, зазначає, що акт звірки розрахунків є підтвердженням як своєчасного та повного виконання відповідачем обов`язку по сплаті земельного податку, так і фактичної заміни землекористувача у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою.

У свою чергу вказує і на те, що право відповідача на безстрокове використання земельної ділянки, яка була надана для створення юридичної особи відповідача і здійснення ним господарської діяльності, є законним очікуванням останнього, внаслідок чого підлягає захисту як майно в розумінні ст. 1 Протоколу до Конвенції.

Посилається і на те, що відсутність підстав припинення користування землею, визначених нормою ст. 141 ЗК України, є доказом правомірності (законності) користування нею.

А тому, з огляду на вищевикладене вважає, що позовні вимоги є необгрунтованими та підстав для припинення права користування відповідачем спірною земельною ділянкою шляхом її витребування із користування не має.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 25.07.2019 року відкладено підготовче засідання у справі № 913/293/18 на 15.08.2019 року о 13 годині 00 хвилин, в яке викликано учасників справи та їх представників.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 15.08.2019 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів та відкладено підготовче засідання у справі № 913/293/18 на 10.09.2019 року о 10 годині 00 хвилин.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 30.08.2019 року позовну заяву залишено без руху та встановлено прокурору строк для усунення недоліків - протягом 2 (двох) днів з дня вручення даної ухвали шляхом:

- подання суду належних та допустимих доказів відповідно до вимог процесуального закону, які підтверджують необхідність здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави в особі Білокуракинської селищної ради;

- подання суду належних та допустимих доказів направлення/вручення листа за №02/104-490вих-19 від 07.05.2019 року до Білокуракинської селищної ради про намір звернутися до господарському суду в інтересах держави з зазначеним позовом.

На виконання вимог ухвали суду, прокурор у строк, встановлений судом, подав до суду заяву про усунення недоліків, в якій обґрунтував підстави представництва прокурором інтересів держави в суді та до якої додав докази направлення листа за №02/104-490вих-19 від 07.05.2019 року до Білокуракинської селищної ради про намір звернутися до господарському суду в інтересах держави з зазначеним позовом.

В ухвалі від 09.09.2019 року Господарського суд Луганської області, керуючись приписами ч. 12 ст. 176 ГПК України, вважав необхідним і доцільним продовжити розгляд справи та ухвалив повідомити учасників справи про те, що підготовче засідання у справі № 913/293/19 призначено на 10.09.2019 року о 10 годині 00 хвилин.

Учасники справи про дату, час і місце підготовчого засідання повідомлялися належним чином у порядку ст. 120 ГПК України

Під час підготовчого провадження у справі, господарським судом було з`ясовано, що у зв`язку з необхідністю формування єдиної правозастосовної практики щодо застосування положень ст. 23 ЗУ Про прокуратуру , Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 06.02.2019 року у справі №587/430/16-ц постановлено передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу за позовом Сумської місцевої прокуратури Сумської області про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки.

Необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду обгрунтована потребою формування єдиної правозастосовної практики, оскільки має місце неоднакове застосування положень ст. 23 ЗУ Про прокуратуру у подібних правовідносинах в ухвалених раніше постановах Верховного Суду

При цьому, зазначено, що однакове застосування закону забезпечуватиме реалізацію верховенства права, рівність перед законом та правову визначеність у державі. Єдність у практиці застосування одних й тих самих норм права поліпшуватиме громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також сприятиме утвердженню довіри до судової влади в цілому, а ухвалення протилежних чи суперечливих судових рішень, особливо судом вищої інстанції, може спричинити порушення права на справедливий суд, закріпленого в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2019 року, на підставі приписів ст. 403 ГПК України, з огляду на необхідність формування єдиної правозастосовної практики у подібних правовідносинах та ставлячи за мету забезпечення принципу верховенства права, який у свою чергу передбачає наявність такого обов`язкового елементу як правова визначеність, ухвалено прийняти до розгляду вказану справу за номером №587/430/16-ц.

У свою чергу, з інформації, викладеної на офіційному веб-сайті Верховного Суду https://supreme.court.gov.ua/supreme/ в розділі Результати розгляду справ, призначених Великою Палатою Верховного Суду , вбачається, що 26.06.2019 року Великою Палатою Верховного Суду справу за номером 587/430/16-ц було розглянуто та задоволено касаційну скаргу, судові рішення судів першої та апеляційної інстанції скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Проте, станом на день проведення підготовчого засідання у справі рішення Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду справи у Єдиному державному реєстрі судових рішень не оприлюднено, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості ознайомитися з його змістом задля визначення правозастосовної практики щодо застосування положень ст. 23 ЗУ Про прокуратуру .

Тобто правовий висновок Великої Палати Верховного Суду з розгляду нею питання щодо участі прокурора в судовому процесі на даний час залишається невідомим. Водночас наявність такого висновку є необхідною з урахуванням того, що постанова Верховного Суду є остаточною та є джерелом формування судової практики.

У зв`язку з цим у відкритому підготовчому засіданні судом було поставлено на обговорення питання щодо доцільності зупинення провадження у справі.

Так, прокурор заперечувала проти зупинення провадження у справі та вважала наявними у прокурора підстави для представництва інтересів держави в особі позивача в суді. При цьому, наголосила на тому, що на даний час Великою Палатою Верховного Суду рішення за результатами розгляду вказаної справи не оприлюднено та його зміст дійсно є невідомим.

Положеннями ст. 228 ГПК України визначені випадки, в яких суд може за заявою учасника справи або з власної ініціативи зупинити провадження у справі.

Так, відповідно до п. 7 ч. 1 цієї статті, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

За приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, та приймаючи до уваги, що на даний час Великою Палатою Верховного Суду прийнято, але не оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень рішення у справі №587/430/16-ц за позовом заступника керівника Сумської місцевої прокуратури Сумської області про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки, щодо неоднакового застосування ст. 23 ЗУ Про прокуратуру , яке має забезпечити формування єдиної правозастосовної практики та дотримання такої складавої принципу верхрвенства права як правова визначеність, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, та виходячи з встановленого п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України обов`язку сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ГПК України прав, приходить до висновку про необхідність та доцільність з власної ініціативи зупинення провадження у даній справі №913/293/19 до моменту оприлюднення Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №587/430/16-ц.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 13, 228, 229, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Зупинити провадження у справі №913/293/19 до моменту оприлюднення Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №587/430/16-ц.

2. Копію ухвали негайно надіслати учасникам справи.

3. Повідомити учасників справи, що інформація по справі, що розглядається, доступна на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/ та на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строк встановлені ст.ст. 254-256 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України.

Ухвалу суду складено та підписано 10.09.2019 року.

Суддя О.В. Тацій