Ухвала

від 09.12.2019 по справі 913/293/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

09 грудня 2019 року Справа № 913/293/19

Провадження №7/913/293/19

Господарський суд Луганської області у складі:

судді Тацій О.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження заяву Фермерського господарства Лідер про зупинення провадження у справі за вх. №1389/19 від 09.12.2019 року у справі №913/293/19

за позовом Керівника Старобільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Білокуракинської селищної ради,

до Фермерського господарства Лідер

про зобов`язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Старобільської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Білокуракинської селищної ради до Фермерського господарства Лідер про зобов`язання ФГ Лідер повернути державі в особі Білокуракинської селищної ради земельну ділянку загальною площею 35,0913 га, розташовану на території Бунчуківської сільської ради Білокуракинського району Луганської області, яка передана на підставі державного акту на право постійного користування землею від 17.12.2001 серії IV -ЛГ № 028624, зареєстрованого в книзі записів про державну реєстрацію актів на право постійного користування землею № 15.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що Старобільською місцевою прокуратурою за результатами вивчення стану законності у сфері земельних відносин виявлено факт незаконного, без відповідної правової підстави використання Фермерським господарством Лідер земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності власності площею 35,0913 га.

Встановлено, що рішенням сесії Білокуракинської районної ради від 30.03.2000 № 9/1-14 громадянину ОСОБА_1 надано у постійне користування земельну ділянку площею 35,0913 га для ведення селянського (фермерського) господарства.

На підставі вищевказаного рішення ОСОБА_1 отримав державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 35,0913 га серії IV № 028624, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №15. ОСОБА_2 23.03.2004 зареєстрував Фермерське господарство Лідер .

Відповідно до актового запису про смерть від 07.02.2009 № 03 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. У зв`язку зі смертю ОСОБА_1 , право постійного користування вищевказаною земельною ділянкою припинилось.

Водночас, встановлено, що Фермерське господарство Лідер продовжує утримувати та без відповідних правових підстав використовувати вищевказану земельну ділянку площею 35,0913 га для вирощування сільськогосподарських культур.

З огляду на викладене вбачаються достатні підстави для витребування із незаконного володіння Фермерського господарства Лідер вищевказаної земельної ділянки.

Крім цього, як вбачається зі змісту позовної заяви, підставою звернення до суду з даним позовом в особі Білокуракинської селищної ради прокурором зазначено невжиття управлінням заходів до усунення порушень земельного законодавства під час розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень.

На підтвердження факту Білокуракинської селищної ради про звернення до суду з даним позовом, прокурором надано лист №02/104-490 вих - 19 від 07.05.2019.

Ухвалою Господарського суду Луганської області у складі судді Ворожцова А.Г. від 28.05.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначити на 12.06.2019 о 10 год. 45 хв.

Згідно даної ухвали, на підставі приписів п. 5 ч. 2 ст. 53 ГПК України Білокуракинська селищна рада набула статусу позивача у даній справі.

06.06.2019 року від керівника Старобільської місцевої прокуратури А. Белянського через канцелярію господарського суду надійшла заява про уточнення позовних вимог в порядку ч. 2 ст. 46 ГПК України, в якій, зважаючи на те, що при підготовці первісної позовної заяви була допущена технічна описка, просить суд вважати правильним та викласти пункт другий прохальної частини позовної заяви у відповідній редакції.

Розглядаючи дану заяву, суд керуючись приписами ч. 2 ст. 46 ГПК України та зважаючи на встановлений п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України обов`язок суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, беручи до уваги, що вона не суперечить закону та не порушує права чи інтереси учасників процесу, прийшов до висновку про її задоволення та подальше продовження судового розгляду справу на підставі викладених у ній позовних вимог.

Разом з тим, 18.06.2019 року представника відповідача звернувся через канцелярію господарського суду з відзивом на позовну заяву, в якому просить залишити позов керівника Старобільської місцевої прокуратури без розгляду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України. В обґрунтування своєї вимоги, керуючись приписами ст. 23 ЗУ Про прокуратуру , посилається на те, що з позовної заяви не можливо встановити обставини, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Білокуракинської селищною радою своїх функцій щодо захисту майнових інтересів територіальної громади. Так, відзначає те, що прокурор в якості доказу нездійснення Білокуракинської селищною радою покладеного на неї законом обов`язку із захисту державних інтересів у сфері раціонального використання земель посилається на відповідь ради, в якій зазначено, що заходи щодо витребування спірної земельної ділянки із чужого незаконного володіння не вживалися у зв`язку з недостатністю коштів для сплати судового збору для звернення з позовом до суду. Проте, на думку, представника відповідача такий аргумент прокурора є непереконливим, оскільки чинним законодавством передбачене право відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.

В якості заперечень проти задоволення заявлених позовних вимог зазначив, що відносини оренди землі в усіх істотних аспектах є подібними дот відносин постійного користування земельною ділянкою та послався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2019 року у справі №922/3312/17, відповідно до якої закон прямо не передбачає можливості автоматичної заміни орендаря без згоди орендодавця (з громадянина, з яким було укладено договір оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, на саме фермерське господарство), а тому суд, врахувавши мету надання земельної ділянки, дійшов висновків про заміну орендаря у відносинах користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства. При цьому, зазначив, що дана позиція сформульована з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, висловлених у постанові від 31.10.2018 року у справі №677/1865/16-ц, в якій зазначено, що після державної реєстрації фермерського господарства обов`язки орендаря виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Після державної реєстрації фермерського господарства у правовідносинах користування земельними ділянками, наданими на підставі ЗУ Про фермерські господарства , відбувається фактична заміна орендаря й обов`язки користувача земельної ділянки переходять до фермерського господарства з дня його державної реєстрації. Крім того, для фактичної заміни орендаря та переходу обв`язків користувача земельної ділянки до фермерського господарства має факт державної реєстрації останнього, а не внесення земельних ділянок до його статуного капіталу.

Тому, з урахуванням вищевикладеного, вважає, що державна реєстрація фермерського господарства надає йому правомірне очікування набуття ним з моменту її здійснення права володіння та користування земельною ділянкою, наданою йому засновником, а отже користування відповідачем спірною земельною ділянкою здійснюється у відповідності до норм чинного земельного законодавства.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Луганської області щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ №150-р від 24.06.2019 року у зв`язку з тим, що суддю Ворожцова А.Г. відраховано з особового складу суддів через припинення повноважень судді на підставі ст. 23 ЗУ Про судоустрій і статус суддів відповідно (наказ Господарського суду Луганської області №86-к від 21.06.2019 року), відповідно до ст. 32 ГПК України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 5.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Господарському суді Луганської області призначено повторний автоматизований розподіл справи №913/293/19 з метою заміни судді.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2019 року, головуючою суддею у справі визначено суддю Тацій О.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 25.06.2019 року прийнято справу № 913/293/19 до розгляду в новому складі суду за правилами загального позовного провадження та повторно призначено підготовче засідання. Підготовче засідання у справі призначено на 25.07.2019 року о 11 годині 10 хвилин, в яке викликано представників учасників справи.

02.07.2019 року від керівника Старобільської місцевої прокуратури через канцелярію господарського суду надійшла відповідь на відзив, в якій просить позов задовольнити. На підтримку своєї позиції посилається на те, що спірна земельна ділянка надавалсь у постійне користування ОСОБА_1 , а не ФГ Лідер , внаслідок чого вона не входить до складу майна господарства, а тому не може використовуватися цим господарством після смерті ОСОБА_1 , адже його права щодо даної земельної ділянки як користувача принилися з його смерті.

Разом з тим, відзначає, що у даному випадку взагалі не ставиться питання щодо припинення права користування спірною земельною ділянкою на підставі ст. 141 ЗК України, а заявлено вимогу про витребування її із чужого незаконного володіння з підстав, передбачених ст. 387 ЦК України.

При цьому, щодо наявності підстав для інтересів держави в особі позивача в суді зазначено наступне.

Так, вказано, що незважаючи на надані повноваження Білокуракинською селищною радою не здійснюються заходи для усунення порушень та витребування земельної ділянки з незаконного володіння. Відсутність претензійно-позовної роботи з боку селищної ради, на думку прокурора, свідчить про нездійснення нею покладеного обов`язку із захисту інтересів держави у сфері раціонального використання земель.

Крім того, прокурор звертає увагу на те, що у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 11.07.2019 року ухвалено заяву керівника Старобільської місцевої прокуратури про продовження строку для подання суду відповіді на відзив на позов задовольнити та продовжити позивачу строк для подання суду відповіді на відзив на позовну заяву шляхом встановлення позивачу строку тривалістю 5 днів з моменту отримання ухвали суду для подання вказаної заяви по суті справи суду.

Разом з тим, 23.07.2019 року від представника відповідача через канцелярію суду надішли заперечення на відповідь на відзив, в яких просить залишити позов без розгляду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

В обґрунтування своєї вимоги посилається на те, що у даній справі відсутня процесуальна дієздатність прокурора на заявлення позову та представництво інтересів держави. Саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття зави до розгляду недостатньо. При цьому, зауважує, що сама по собі обставина не звернення позивача з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.

Крім цього, в якості заперечень проти доводів прокурора, викладених у відповіді на відзив, вказує, що отримання фізичною особою Державного акту на право постійного користування землею вимагає від такої особи створення та реєстрацію юридичної особи, з моменту реєстрації якої права та обов`язки щодо користування спірною земельною ділянкою переходять безпосередньо до такої юридичної особи та є підставою законного використання такої земельної ділянки. Більш того, відзначає, що законом було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової передумови для набуття фермерським господарством правосуб`єктності. При цьому, закон не передбачав права використовувати таку земельну ділянку, надану у користування для ведення селянського (фермерського) господарства, без його створення.

Також, зазначає, що акт звірки розрахунків є підтвердженням як своєчасного та повного виконання відповідачем обов`язку по сплаті земельного податку, так і фактичної заміни землекористувача у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою.

У свою чергу вказує і на те, що право відповідача на безстрокове використання земельної ділянки, яка була надана для створення юридичної особи відповідача і здійснення ним господарської діяльності, є законним очікуванням останнього, внаслідок чого підлягає захисту як майно в розумінні ст. 1 Протоколу до Конвенції.

Посилається і на те, що відсутність підстав припинення користування землею, визначених нормою ст. 141 ЗК України, є доказом правомірності (законності) користування нею.

А тому, з огляду на вищевикладене вважає, що позовні вимоги є необгрунтованими та підстав для припинення права користування відповідачем спірною земельною ділянкою шляхом її витребування із користування не має.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 25.07.2019 року відкладено підготовче засідання у справі № 913/293/18 на 15.08.2019 року о 13 годині 00 хвилин, в яке викликано учасників справи та їх представників.

14.08.2019 року від представника відповідача через канцелярію господарського суду надійшло клопотання про перенесення розгляду справи, в якому у зв`язку із знаходженням представників відповідача - адвокатів Федорової В.П. та Гончарової І.Т. у щорічній відпустці до 19.08.2019 року просить перенести підготовче засідання у справі на більш пізній період.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 15.08.2019 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів та відкладено підготовче засідання у справі № 913/293/18 на 10.09.2019 року о 10 годині 00 хвилин.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 30.08.2019 року позовну заяву залишено без руху та встановлено прокурору строк для усунення недоліків - протягом 2 (двох) днів з дня вручення даної ухвали шляхом:

- подання суду належних та допустимих доказів відповідно до вимог процесуального закону, які підтверджують необхідність здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави в особі Білокуракинської селищної ради;

- подання суду належних та допустимих доказів направлення/вручення листа за №02/104-490вих-19 від 07.05.2019 року до Білокуракинської селищної ради про намір звернутися до господарському суду в інтересах держави з зазначеним позовом.

На виконання вимог ухвали суду, прокурор у строк, встановлений судом, подав до суду заяву про усунення недоліків, в якій обґрунтував підстави представництва прокурором інтересів держави в суді та до якої додав докази направлення листа за №02/104-490вих-19 від 07.05.2019 року до Білокуракинської селищної ради про намір звернутися до господарському суду в інтересах держави з зазначеним позовом.

В ухвалі від 09.09.2019 року Господарського суд Луганської області, керуючись приписами ч. 12 ст. 176 ГПК України, вважав необхідним і доцільним продовжити розгляд справи та ухвалив повідомити учасників справи про те, що підготовче засідання у справі № 913/293/19 призначено на 10.09.2019 року о 10 годині 00 хвилин.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 10.09.2019 року зупинено провадження у справі №913/293/19 до моменту оприлюднення Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №587/430/16-ц.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 15.11.2019 року клопотання керівника Старобільської місцевої прокуратури про поновлення провадження від 04.10.2019 року за №34/2-47вих-19 у справі №913/293/19 задоволено, поновлено провадження у справі № 913/293/19 та призначено підготовче засідання у справі на 21.11.2019 року о 10 годині 00 хвилин.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 21.11.2019 року підтверджено наявність підстав для представництва керівником Старобільської місцевої прокуратури інтересів держави в особі позивача Білокуракинської селищної ради в суді; у задоволенні заяви відповідача Фермерського господарства Лідер про залишення позову керівника Старобільської місцевої прокуратури без розгляду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України - відмовлено, та ухвалено закрити підготовче провадження по справі № 913/293/19 і призначити справу до судового розгляду по суті на 28.11.2019 року о(об) 10 годині 25 хвилин.

22.11.2019 року від представника відповідача - голови ФГ Лідер через канцелярію господарського суду надійшло клопотання про перенесення розгляду справи, в якому він просить перенести підготовче засідання у справі на більш пізній період, у зв`язку з тим, що буде знаходитися у відрядженні у Республіці Білорусь з 21.10.2019 року по 30.10.2019 року,

Зважаючи на подане представником відповідача клопотання, суд виходить з того, що ухвалою Господарського суду Луганської області від 21.11.2019 року закрито підготовче провадження по справі № 913/293/19 та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.11.2019 року о(об) 10 годині 25 хвилин.

При цьому, суд зауважує, що представником відповідача на виконання встановленого ст. 74 ГПК України обов`язку доказування не надано суду жодного належного та допустимого доказу, яким би підтверджувався факт його перебування у відрядженні протягом зазначеного періоду.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 170 ГПК України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити підстави заяви (клопотання, заперечення), а також перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення).

Разом з тим, в силу положень ч. 4 цієї статті суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

А тому, беручи до уваги те, що представник відповідача звернувся до суду з поданим клопотанням після проведення підготовчого засідання у справі 21.11.2019 року, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, а також враховуючи, що ним на виконання вимог приписів п. 6 ч. 1 ст. 170 ГПК України не надано суду жодних доказів (документів) на підтвердження викладених у ньому обставин, заявлене клопотання слід повернути відповідачу без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 28.11.2019 року відкладено розгляд справи у судовому засіданні у справі № 913/293/19 на 10.12.2019 року о 10 годині 10 хвилин, в яке викликано сторін по справі та їх представників.

09.12.2019 року від представника відповідача Фермерського господарства Лідер надійшла заява про зупинення провадження у справі за вх. №1389/19 від 09.12.2019 року, в якій просить зупинити провадження у справі №913/293/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку судового рішення у справі №922/989/18 (у подібних правовідносинах) Великою Палатою Верховного Суду.

В обгрунтування викладеної в заяві вимоги посилається на те, що правовідносини, які є предметом спору у справі №922/989/18, перегляд рішення у якій у касаційному порядку здійснюється Верховним Судом, є подібними правовідносинам, які є предметом спору у справі №913/293/19, розгляд якої здійснюється Господарським судом Луганської області.

Зважаючи на те, що подана представником відповідача заява про зупинення провадження у справі за формою і змістом відповідає загальним вимогам, які висуваються до неї приписами ч.ч. 1 та 2 ст. 170 ГПК України, господарський суд вважає необхідним прийняти її до рогляду та долучити до матеріалів справи.

Розглядаючи дану заяву, господарський суд виходить з наступного.

Так, господарським судом було з`ясовано, що у зв`язку з необхідністю забезпечення єдності судової практики у вирішені питання про визначення особи, якій належить право постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства, про що видано державний акт про право постійного користування земельною ділянкою на ім`я засновника фермерського господарства - юридичної особи, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 19.11.2019 року у справі №922/989/18 постановлено справу №922/989/18 за позовом Селянського (фермерського) господарства Берізка до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання права постійного користування земельною ділянкою та визнання недійсним наказу передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду обгрунтована необхідністю забезпечення єдності судової практики у вирішені питання про визначення особи, якій належить право постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства, про що видано державний акт про право постійного користування земельною ділянкою на ім`я засновника фермерського господарства - юридичної особи.

При цьому, зазначено, що колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вбачає у вказаному питанні виключну правову проблему, яка потребує вирішення Великою Палатою Верховного.

Так, за висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 05.10.2016 у справі № 181/698/14-ц, від 23.11.2016 у справі № 657/731/14-ц, від 05.10.2016 у справі №6-2329цс16, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, викладених у постановах від 18.03.2019 у справі № 472/598/16-ц, від 20.03.2019 у справі № 587/260/17, від 17.10.2018 у справі № 376/2038/14-ц, право користування земельною ділянкою, що виникло в особи лише на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою без укладення договору про право користування земельною ділянкою із власником землі, припиняється зі смертю засновника СФГ, на ім`я якого було видано акт на право постійного користування земельною ділянкою.

Разом з тим позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 615/2197/15-ц, дозволяє дійти висновку, що у правовідносинах постійного користування земельною ділянкою, наданою засновнику фермерського господарства, відбувається фактична заміна користувача і обов`язки землекористувача переходять до фермерського господарства з дня його державної реєстрації.

Також, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що вирішення цієї виключної правової проблеми необхідне і для забезпечення дотримання вимог пункту 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З інформації, викладеної на офіційному веб-сайті Верховного Суду https://supreme.court.gov.ua/supreme/ в розділі Список автопризначенних справ, що надійшли вперше вбачається, що 03.12.2019 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла справа за номером 922/989/18 за позовом Селянського (фермерського) господарства Берізка до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання постійного користування земельною ділянкою та визнання недійсним наказу.

Положеннями ст. 228 ГПК України визначені випадки, в яких суд може за заявою учасника справи або з власної ініціативи зупинити провадження у справі.

Так, відповідно до п. 7 ч. 1 цієї статті, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

За приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, враховуючи предмет і підстави позову у цій справі та приймаючи до уваги, що на даний час до Великої Палати Верховного Суду надійшла справа №922/989/18 за позовом Селянського (фермерського) господарства Берізка до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання постійного користування земельною ділянкою та визнання недійсним наказу, в якій перегляд судових рішень у подібних правовідносинах у касаційному порядку має забезпечити формування єдиної правозастосовної практики та дотримання такої складової принципу верховенства права як правова визначеність, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, та виходячи з встановленого п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України обов`язку сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ГПК України, приходить до висновку про необхідність та доцільність за заявою сторони відповідача зупинити провадження у даній справі №913/293/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №922/989/18.

Разом з тим, з огляду на наведене, господарський суд вважає подану стороною відповідача заяву про зупинення провадження у справі законною та обгрунтованою, і як наслідок такою, що підлягає задоволенню.

Крім цього, суд зауважує, що до висновку про зупинення провадження у справах до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах Великою Палатою Верховного Суду дійшов і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справах №922/2804/18 (ухвала суду від 03.12.2019 року) та №905/2262/18 (ухвала суду від 02.12.2019 року).

Керуючись ст.ст. 2, 7, 13, 228, 229, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву відповідача Фермерського господарства Лідер про зупинення провадження у справі за вх. №1389/19 від 09.12.2019 року - задовольнити.

2. Зупинити провадження у справі №913/293/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №922/989/18.

3. Копію ухвали негайно надіслати учасникам справи.

4. Повідомити учасників справи, що інформація по справі, що розглядається, доступна на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/ та на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк встановлені ст.ст. 254-256 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України.

Ухвалу суду складено та підписано 09.12.2019 року.

Суддя О.В. Тацій