Ухвала

від 09.09.2019 по справі 922/1849/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"09" вересня 2019 р. м.ХарківСправа № 922/1849/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

розглянувши матеріали

позовної заявиКерівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області (64300, Харківська область, Ізюмський район, м. Ізюм, вул. Донця - Захаржевського, 4) до 1) Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, 8-9 поверх, ідентифікаційний код 39792822) , 2) Фермерського господарства "ІРЗУ" (64370, Харківська область, Ізюмський район, сільрада Вірнопільська, комплекс будівель і споруд, 2, ідентифікаційний код 39221775) , 3) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання незаконними та скасування наказу, визнання недійсними договорів оренди та суборенди земельних ділянок, скасування їх державної реєстрації та повернення земельних ділянок

ВСТАНОВИВ:

Керівник Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Фермерського господарства "ІРЗУ", ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагенства у Харківській області №2843-СГ від 24.10.2014 "Про надання в оренду земельних ділянок"; визнання недійсним договору оренди землі від 13.11.2014, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та гр. ОСОБА_1 , щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 6322882200:04:000:0406 площею 33,9450га, 6322882200:02:000:0351 площею 20,0 га, 6322882200:04:000:0403 площею 40,1143 га, 6322882200:02:000:0353 площею 15,1844 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.11.2014 за №№ 7743420, 7744755, 7740633 та 7745151, відповідно; скасування рішення про державну реєстрацію індексний номер 17310293 від 19.11.2014, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право №7740633 від 18.11.2014 оренди на земельну ділянку (кадастровий номер 6322882200:04:000:0406) за ОСОБА_1 ; скасування рішення про державну реєстрацію індексний номер 17316457 від 19.11.2014, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку (кадастровий номер 6322882200:02:000:0351) за ОСОБА_1 ; скасування рішення про державну реєстрацію індексний номер 17319002 від 19.11.2014, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право №7744755 від 18.11.2014 оренди на земельну ділянку (кадастровий номер 6322882200:04:000:0403) за ОСОБА_1 ; скасування рішення про державну реєстрацію індексний номер 17320207 від 19.11.2014, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право №7745151 від 18.11.2014 оренди на земельну ділянку (кадастровий номер 6322882200:02:000:0353) за ОСОБА_1 ; визнання недійсним договору суборенди землі від 07.06.2017, укладений між ОСОБА_1 та ФГ "ІРЗУ" щодо передачі в суборенду земельних ділянок з кадастровими номерами 6322882200:04:000:0406 (33,9450га), 6322882200:02:000:0351 (20,0га), 6322882200:04:000:0403 (40,1143га), 6322882200:02:000:0353 (15,1844га), який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.06.2017 за №№ 20931685, 209331 18, 20926082, 20934190, відповідно; скасування рішення про державну реєстрацію індексний номер 35680699 від 15.06.2017, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право №20926082 від 09.06.2017 суборенди на земельну ділянку (кадастровий номер 6322882200:04:000:0406) за ФГ "ІРЗУ"; скасування рішення про державну реєстрацію індексний номер 35696339 від 15.06.2017, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право №20931685 від 09.06.2017 суборенди на земельну ділянку (кадастровий номер 6322882200:02:000:0351) за ФГ "ІЗУ"; скасування рішення про державну реєстрацію індексний номер 35697938 від 15.06.2017, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право №20933118 від 09.06.2017 суборенди на земельну ділянку (кадастровий номер 6322882200:04:000:0403) за ФГ "ІРЗУ"; скасування рішення про державну реєстрацію індексний номер 35699064 від 15.06.2017, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право №20934190 від 09.06.2017 суборенди на земельну ділянку (кадастровий номер 6322882200:02:000:0353) за ФГ "ІРЗУ"; зобов`язання ОСОБА_1 та ФГ "ІРЗУ" повернути у віддання держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області земельні ділянки загальною площею 109,2437 га (№№7743420, 7744755, 7740633 та 7745151), вартістю 2934536,33грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує на неправомірне отримання третім відповідачем - ОСОБА_1 земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарські угіддя (рілля), розташовані за межами населених пунктів Вірнопільської сільської ради на території Ізюмського району Харківської області, загальною площею 109,2437 га згідно наказу Головного управління Держземагенства у Харківській області №2843-СГ від 24.10.2014 "Про надання в оренду земельних ділянок".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.06.2019 р. у справі №922/1849/19 відмовлено у відкритті провадження та повернуто позовну заяву прокурору на підставі п.1 ч.1 ст.175 ГПК України, оскільки спір не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Прокурор із вказаною ухвалою місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.08.2019р. апеляційну скаргу прокурора задоволено. Ухвалу господарського суду Харківської області від 18.06.2019 року у справі №922/1849/19 скасовано. Справу №922/1849/19 передано на розгляд до господарського суду Харківської області.

У постанові Східного апеляційного господарського суду від 06.08.2019р. колегія суддів зазначила наступне.

За змістом вимог статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

За положеннями частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

У цій справі прокурор, звертаючись до суду з позовом, також повинен виконати вимоги ч.4 ст.23 Закону України Про прокуратуру та ст.53 ГПК України та довести наявність підстав для представництва інтересів держави в суді.

Разом із тим, оскаржуваною ухвалою господарського суду Харківської області від 15.06.2019 відмовлено у відкритті провадження у цій справі з тих підстав, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

В наведеній ухвалі судом не досліджувались підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді, оскільки суд дійшов висновку про непідвідомчість цього спору господарському суду.

Предметом апеляційного перегляду у цій справі є ухвала суду про відмову у відкритті провадження.

Таким чином, на даній стадії розгляду справи судом апеляційної інстанції досліджується питання щодо підвідомчості спору, з яким звернувся прокурор.

Отже, обставини щодо наявності чи відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді не розглядаються судом апеляційної інстанції, оскільки на даний час є спірним питання, до юрисдикції якого суду належить вирішення цього спору.

13.08.2019 матеріали справи №922/1849/19 повернулись до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.08.2019 р. судом залишено без руху позовну заяву Керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області. Встановлено прокурору для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня вручення даної ухвали. Запропоновано прокурору у вказаний строк з дня вручення даної ухвали подати до господарського суду Харківської області:

- письмове обґрунтування наявності правових підстав для представництва інтересів держави в суді;

- засвідчені відповідно до вимог чинного законодавства копії додатків до позову;

- копію договору суборенди земельної ділянки від 07.06.2017 який укладений між ОСОБА_1 та ФГ "ІРЗУ"; копії рішень про державну реєстрацію: індексний номер 17310293 від 19.11.2014, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право №7740633 від 18.11.2014 оренди на земельну ділянку (кадастровий номер 6322882200:04:000:0406) за ОСОБА_1 ; індексний номер 17316457 від 19.11.2014, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку (кадастровий номер 6322882200:02:000:0351) за ОСОБА_1 ; індексний номер 17319002 від 19.11.2014, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право №7744755 від 18.11.2014 оренди на земельну ділянку (кадастровий номер 6322882200:04:000:0403) за ОСОБА_1 ; індексний номер 17320207 від 19.11.2014, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право №7745151 від 18.11.2014 оренди на земельну ділянку (кадастровий номер 6322882200:02:000:0353) за ОСОБА_1 ; індексний номер 35680699 від 15.06.2017, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право №20926082 від 09.06.2017 суборенди на земельну ділянку (кадастровий номер 6322882200:04:000:0406) за ФГ "ІРЗУ"; індексний номер 35696339 від 15.06.2017, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право №20931685 від 09.06.2017 суборенди на земельну ділянку (кадастровий номер 6322882200:02:000:0351) за ФГ "ІЗУ"; індексний номер 35697938 від 15.06.2017, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право №20933118 від 09.06.2017 суборенди на земельну ділянку (кадастровий номер 6322882200:04:000:0403) за ФГ "ІРЗУ"; індексний номер 35699064 від 15.06.2017, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право №20934190 від 09.06.2017 суборенди на земельну ділянку (кадастровий номер 6322882200:02:000:0353) за ФГ "ІРЗУ", а у разі відсутності у прокурора вказаних доказів клопотання про їх витребування.

Оскільки одним з відповідачів у цій справі є фізична особа: ОСОБА_1 судом згідно статті 176 ГПК України було зроблено запит до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Харківській області про надання інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

З наданої відповіді (вх. № 20654 від 29.08.2019) Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Харківській області вбачається, що вказана у запиті ОСОБА_1 згідно обліків станом на 23.08.2019р. значиться зареєстрованою за адресою: Харківська область , м. Ізюм, р-н с. Вірнопілля .

Ухвалу про залишення без руху даної позовної заяви, що направлена на адресу Керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області вручено повноважному представнику 23 серпня 2019р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення вказаної ухвали.

Отже, встановлений судом 10 - денний строк на усунення недоліків позовної заяви закінчується 02.09.2019р (останній день строку на подачу заяви про усунення недоліків).

04 вересня 2019 року до господарського суду Харківської області від Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області надійшли матеріали на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху від 20.08.2019р. у справі №922/1849/19, зокрема: первинні матеріали, що подані до суду апеляційної інстанції приведені на думку прокурора у відповідність вимогам статті 91 ГПК України та п. 5.27 Державної Уніфікованої системи документації ДСТУ 4163-2003. Також, надані документи про які зазначав господарський суд Харківської області в ухвалі від 20.08.2019, а саме: копію договору суборенди земельної ділянки від 07.06.2017, який укладений між ОСОБА_1 та ФГ "ІРЗУ"; копії рішень про державну реєстрацію: індексний номер 17310293 від 19.11.2014; індексний номер 17316457 від 19.11.2014; індексний номер 17319002 від 19.11.2014.; індексний номер 17320207 від 19.11.2014; індексний номер 35680699 від 15.06.2017; індексний номер 35696339 від 15.06.2017; індексний номер 35697938 від 15.06.2017; індексний номер 35699064 від 15.06.2017. Крім того, прокурором надано обґрунтування наявності правових підстав для представництва інтересів держави у даному конкретному випадку Ізюмською місцевою прокуратурою Харківської області, в якій прокурор зазначає, що відповідно до вимог ч.3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави та ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави". Також, прокурор обґрунтував наявність "інтересів держави" та їх порушення, зокрема ігнорування сторонами договору встановленого на законодавчому рівні порядку розпорядження земельною ділянкою в силу прагнення отримати земельну ділянку за спрощеною, пільговою процедурою без проведення земельних торгів та без проведення нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки, та як наслідок ненадходження коштів до державного бюджету. Вказані матеріали направлені прокурором поштовим відправленням 02.09.2019р., отже подані у строк встановлений ухвалою суду від 20.08.2019.

З приводу вищенаведених доводів прокурора, що викладені ним у заяві про обґрунтування наявності правових підстав для представництва інтересів держави, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з частиною четвертою статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Зі змісту позовної заяви прокурором зазначено, що відсутність органу державної влади, уповноваженого реагувати на порушення закону у сфері розпорядження земельними ділянками державної форми власності, у відповідності вимог ст. 131-1 Конституції України покладає на органи прокуратури обов`язок представництва інтересів держави у спірних правовідносинах шляхом пред`явлення та підтримання у суді відповідного позову.

При цьому, прокурором як у позовній заяві, так й у заяві про обґрунтування наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, що подана на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху від 20.08.2019 зазначено проте, що в даному випадку порушення інтересів держави (національного суспільного інтересу) відбулося внаслідок ігнорування сторонами договору встановленого на законодавчому рівні порядку розпорядження земельною ділянку в силу прагнення отримати земельну за спрощеною, пільговою процедурою без проведення земельних торгів та без проведення нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки, яка в силу закону є обов`язковою при визначенні розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, що спричинило шкоду фінансовим інтересам держави у вигляді ненадходження коштів до бюджету.

Також, прокурором вказано, що враховуючи той факт, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області є відповідачем у справі, одна і та ж особа (орган) не може бути одночасно позивачем і відповідачем за цим же позовом, оскільки це суперечить нормам цивільного законодавства, тобто у спірних правовідносинах відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції, у зв`язку із чим прокурор набуває статусу позивача по цій справі.

Суд, не погоджується із вищезазначеною позицією прокурора з огляду на наступне.

Згідно статті 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, затвердженого наказом Державної служби України з геодезії, картографії та кадастру №308 від 17.11.2016р. (далі по тексту - Положення), Головне управління Держгеокадастру у Харківській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Згідно ст. 8 зазначеного Положення передбачено, що Головне управління Держгеокадастру у Харківській області в межах своїх повноважень видає накази організаційно - розпорядчого характеру. Акти Головного управління можуть бути скасовані Головою Держгеокадастру повністю чи в окремій частині, у тому числі за дорученням Міністра аграрної політики та продовольства України, а також Міністром аграрної політики та продовольства України у разі відмови Голови Держгеокадастру скасувати такий акт.

Таким чином, Голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та Міністр аграрної політики та продовольства України мають право скасувати акти Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Отже, у даному випадку наявний орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до статті 1 "Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 15 встановлено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно статті 28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" від 17 березня 2011 року №3166-VI, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Таким чином, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, як центральний орган виконавчої влади має право звернення до суду для здійснення своїх повноважень, в тому числі і з питань, які зазначені у поданій прокурором позовній заяві та у заяві про обґрунтування наявності правових підстав представництва інтересів держави в суді, що надана на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 20.08.2019.

Відповідно до ч.3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення, або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

У позовній заяві та у заяві про обґрунтування наявності правових підстав представництва інтересів держави в суді керівником Ізюмської місцевої прокуратури не зазначено про попереднє повідомлення Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру чи Міністра аграрної політики та продовольства України відповідно до вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Також, дана позовна заява не містить даних про не здійснення чи не належне здійснення Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру своїх повноважень.

Згідно статті 80 Земельного кодексу України визначено суб`єктів права власності на землю, зокрема, одним із суб`єктів права власності на землю є держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин визначені в ст. 15-1 Земельного кодексу України.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить:

а) внесення в установленому порядку пропозицій щодо розпорядження землями державної та комунальної власності, встановлення меж області, району, міста, районів в місті, села і селища, регулювання земельних відносин;

б) участь у розробленні та виконанні державних, галузевих, регіональних місцевих програм з питань регулювання земельних відносин, місцевих програм з питань регулювання земельних відносин, раціонального використання земель, їх відтворення та охорони, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, у проведенні моніторингу земель, територіальному плануванні;

в) організація проведення робіт, пов`язаних із реалізацією земельної реформи;

г) проведення відповідно до законодавства моніторингу земель та охорони земель;

г) ведення та адміністрування Державного земельного кадастру;

д) участь у державному регулюванні планування територій;

е) проведення державної експертизи землевпорядної документації;

є) здійснення заходів щодо вдосконалення порядку ведення обліку і звітності з регулювання земельних відносин, використання та охорони формування екомережі;

є') розпорядження землями державної власності в межах, визначені цим Кодексом;

ж) вирішення інших питань, визначених законами України та покладених на нього актами Президента України.

Органом, уповноваженим державою передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою статті 122 Земельного кодексу України, у власність або у користування для всіх потреб на даний час на території Харківської області є Головне управління Держгеокадастру у Харківській області.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів Держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити…. скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї у сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції'" (F.W. v. France - 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас існує категорія справ, де підтримка прокуратури не порушує правила справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):

"Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Водночас, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь - яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці повноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановленій захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясувань порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 1-1/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) (далі по тексту - Рішення КСУ № 1-1/99), а саме: п. 5 встановлено, що поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Отже, органами, які уповноважені перевіряти законність та обґрунтованість актів Головного управління як територіального органу Держгеокадастру, є відповідно Держгеокадастр та Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Враховуючи викладене, звертаючись з даним позовом до суду, прокурор, в порушення вищенаведених норм права, не визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Також, в матеріалах справи відсутні докази дотримання прокурором ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо попереднього повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення з даним позовом до суду.

Отже, прокурором в даному разі безпідставно при подані позову до суду не визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах у даній справі, не обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави у даній справі, а також не наведено обставин нездійснення уповноваженими органами наданих їм повноважень.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що прокурором не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, не обґрунтовано підстави звернення до суду з позовом самостійно за наявності органу до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, не надано належних доказів, які б підтверджували встановлення прокурором наявності підстав для представництва у відповідності до статті 23 Закону України "Про прокуратуру", тому суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви відповідно до п.4 ч.5 ст. 174 ГПК України, яким визначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Також, суд залишаючи позовну заяву без руху наголошував про необхідність надання до суду засвідчених відповідно до вимог чинного законодавства копій додатків до позову та копій договору суборенди земельної ділянки від 07.06.2017 який укладений між ОСОБА_1 та ФГ "ІРЗУ"; копії рішень про державну реєстрацію: індексний номер 17310293 від 19.11.2014; індексний номер 17316457 від 19.11.2014; індексний номер 17319002 від 19.11.2014.; індексний номер 17320207 від 19.11.2014; індексний номер 35680699 від 15.06.2017; індексний номер 35696339 від 15.06.2017; індексний номер 35697938 від 15.06.2017; індексний номер 35699064 від 15.06.2017, що відповідають статті 91 ГПК України та приписам пункту 5.27 Державної Уніфікованої системи документації ДСТУ 4163-2003.

Відповідно до п.2 ч. 2 ст. 164 ГПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач можу подати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно частини четвертої, п`ятої статті 91 ГПК України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно пункту 5.27 Державної Уніфікованої системи документації ДСТУ 4163-2003, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів: "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії; засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки юридичної особи.

Проте, надані прокурором матеріали не відповідають вимогам статті 91 ГПК України та п. 5.27 Державної Уніфікованої системи документації ДСТУ 4163-2003, зокрема при засвідченні копії не визначено ініціалів особи, що їх посвідчує та посади, яку займає вказана особа в Ізюмській місцевій прокуратурі Харківській області та на кожному аркуші наданих матеріалів вказано наступне:

"Прокуратура Харківської області

Ізюмська місцева прокуратура

З оригіналом згідно

Козир

02.09.2019 підпис".

Також, суд зазначає, що другу та четверту сторінки ксерокопії договору суборенди землі від 07.06.2019, яку прокурор надає в якості доказу не можливо прочитати взагалі.

Таким чином, вимоги ухвали суду від 20.08.2019 про залишення позовної заяви без руху щодо надання до суду засвідчених відповідно до вимог чинного законодавства копій додатків до позову та копій договору суборенди земельної ділянки від 07.06.2017, який укладений між ОСОБА_1 та ФГ "ІРЗУ"; копії рішень про державну реєстрацію: індексний номер 17310293 від 19.11.2014; індексний номер 17316457 від 19.11.2014; індексний номер 17319002 від 19.11.2014.; індексний номер 17320207 від 19.11.2014; індексний номер 35680699 від 15.06.2017; індексний номер 35696339 від 15.06.2017; індексний номер 35697938 від 15.06.2017; індексний номер 35699064 від 15.06.2017 не виконані, оскільки надані прокурором документи не засвідчені відповідно до вимог чинного законодавства, а отже не можуть бути прийняті у якості доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи вище викладене та те, що прокурором не усунуто недоліків позовної заяви, про які зазначав господарський суд Харківської області в ухвалі від 20.08.2019, суд повертає Керівнику Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області позовну заяву і додані до неї документи.

Суд звертає увагу заявника, що відповідно до ч. 8 ст. 174 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Слід, також зазначити, що статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Конституцією України визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 129 Конституції України).

Статтею 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак, - а отже прийняття до розгляду заяви, поданої без дотримання статей 162, 164, 172 ГПК України може бути витлумачено як надання переваги заявникові, що є неприпустимим.

Суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Керуючись ч.4 ст. 174, ст. 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути Керівнику Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області позовну заяву і додані до неї документи на 181 аркуші.

Ухвала суду набирає законної сили 09.09.2019.

Ухвалу може бути оскаржено. Апеляційна скарга може бути подана до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України) протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/

Ухвалу складено 09.09.2019.

Суддя І.О. Чистякова

Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст.174 ГПК України).