Рішення

від 10.09.2019 по справі 640/4953/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 вересня 2019 року № 640/4953/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 86% до 70% від сум його грошового забезпечення та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 в розмірі 86% від сум грошового забезпечення згідно із Законом України від 23.12.2015 №900-VIII Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей , ст. 63 Закону України від 09.04.1992 №2262- XII Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції , починаючи з 1 січня 2016 року з врахуванням проведених раніше виплат;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не проведення виплати різниці пенсії ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести невідкладно та одним платежем виплату різниці пенсії ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, перерахованої згідно із Законом України від 23.12.2015 №900-VІІІ Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей , ст. 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виданої ліквідаційною комісією Головного управління МВС України в м. Києві.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено про те, що при проведенні перерахунку належної позивачем пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві було допущено ряд порушень. По-перше, за твердженням представника позивача, при проведенні вказаного перерахунку відповідачем безпідставно зменшено основний розмір пенсії позивача з 86% до 70% від його грошового забезпечення. По-друге, як наголошено у позовній заяві, у Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві були відсутні підстави для застосування під час перерахунку належної позивачу пенсії положень п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб , оскільки таке застосування порушує право позивача на своєчасне отримання пенсії. Крім того, наведені положення Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб суперечать вимогам ч. 3 ст. 52 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб в частині строків виплати належної позивачу пенсії та за умови виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.04.2019 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.

17.04.2019 від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши про те, що перерахунок належної позивачу пенсії здійснено правомірно, з огляду на те, що Постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій колишній працівникам міліції на підставі Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції , а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.

З огляду на вказане, виходячи з положень п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку про можливість розгляду даної адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані представниками сторін документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії пенсійного посвідчення №2676013335 серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 є пенсіонером МВС України за вислугу років.

Листом від 06.03.2019 №47591/02 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило представника позивача про те, що виплата різниці пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 буде проведено у порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб . Доплату різниці пенсії за січень-квітень 2018 року виплачено ОСОБА_1 у квітні 2018 року. Крім того, у даному листі управлінням зазначено, що з 01.05.2014 ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб визначено, що загальний (з 29.04.2006 - максимальний) розмір пенсії за вислугу років, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. На підставі викладеного, при проведенні з 01.01.2018 перерахунку пенсії ОСОБА_1 розмір пенсії за вислугу років обчислювався виходячи з 70% сум грошового забезпечення за його посадою, відповідно до редакції Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , чинної на дату з якої проводився розрахунок.

На підставі викладеного, вважаючи власні права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, є Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 №2262-ХІІ (надалі - Закон №2262-ХІІ).

Відповідно до ст. 13 Закону №2262-ХІІ (у редакції, яка діяла станом на момент призначення позивачу пенсії), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт а статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт б статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей (пункт в статті 12): за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

08.11.2011 прийнято Закон №3668-VI Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи (надалі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 01.10.2011, пп. 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у ч. 2 ст. 13 цифри 90 замінено цифрами 80 .

27.03.2014 прийнято Закон №1166-VII Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні (надалі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 01.04.2014, крім деяких положень, п. 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, а саме: у ч. 2 ст. 13 цифри 80 замінено цифрами 70 . Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014.

Статтею 63 Закону №2262-ХІІ у редакції, чинній з 01.01.2017, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.

Згідно з цією статтею, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 (надалі - Постанова №704) затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Вказана Постанова набрала чинності з 01.03.2018.

У свою чергу, приписами п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 (надалі - Постанова №103) визначено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до Постанови №704.

Пунктом 2 Постанови №103 встановлено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах:

з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;

з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;

з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (надалі - Порядок №45), відповідно до п. 3 якого, на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п`ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.

Пунктом 4 Порядку №45 (у редакції, чинній на час здійснення перерахунку) перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Відповідно до ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

З урахуванням викладеного, слід зазначити, що ст. 63 Закону №2262-ХІІ визначає як обов`язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.

Кабінет Міністрів України у Порядку №45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права.

За твердженням представника позивача, що не заперечувалось відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, ОСОБА_1 набув право на перерахунок належної йому пенсії згідно із Законом України від 23.12.2015 №900-VIII Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей , ст. 63 Закону України від 09.04.1992 №2262- XII Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції , починаючи з 1 січня 2016 року.

Відповідно до ч 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ, умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені Постановою КМУ №103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 01.03.2018 на підставі вказаного Закону пенсій з 01.01.2018.

Натомість, ст. 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а ст. 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.

Зміни до ст. 63 Закону №2262-ХІІ ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.

Постанова КМУ №45 і Постанова КМУ №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до ст. 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми ст. 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2016 року відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість, відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Щодо решти позовних вимог, які полягають у визнанні протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не проведення виплати різниці пенсії ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести невідкладно та одним платежем виплату різниці пенсії ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, перерахованої згідно із Законом України від 23.12.2015 №900-VІІІ Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей , ст. 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виданої ліквідаційною комісією Головного управління МВС України в м. Києві, суд виходить з наступного.

Так, п. 2 Постанови №103 встановлено порядок здійснення перерахунку пенсії відповідно до вказаної постанови.

Факт того, що позивачу перерахунок пенсії було здійснено на підставі Постанови №103 сторонами не заперечується.

Разом з тим, посилання позивача на положення ч. 3 ст. 52 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб є необґрунтованими з огляду на те, що нею врегульовано порядок виплати пенсії, у той час, як положення п. 2 Постанови №103 визначено особливості порядку виплати різниці між розміром пенсії до здійснення її перерахування та перерахованою пенсією.

З урахуванням наведеного, оскільки перерахунок пенсії позивача було здійснено на підставі Постанови №103, суд вказує про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у наведеній частині.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 ст. 139 цього Кодексу).

Так, під час звернення з даним позовом до суду позивачем судовий збір не сплачувався, оскільки останній звільнений від його сплати як учасник бойових дій.

Щодо вимоги про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн., суд звертає увагу на наступне.

У той же час, у силу ч. 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

При цьому, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження ). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем не надано суду відповідного документа, що свідчить про оплату витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, внаслідок чого останнє є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 77, 134, 139, 246, 257-263, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) з 86% до 70% від сум його грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 в розмірі 86% від сум грошового забезпечення згідно із Законом України від 23.12.2015 №900-VIII Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей , ст. 63 Закону України від 09.04.1992 №2262- XII Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції , починаючи з 1 січня 2016 року з врахуванням проведених раніше виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок