Рішення

від 05.09.2019 по справі 761/16878/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/16878/19

Провадження № 2/761/5246/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2019 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Рибака М.А.

за участю секретаря Орел П.Ю.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача-1 Бондарчук Ю.В. ,

представник відповідача-2 Ішутко С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Територіального медичного об`єднання Санаторного лікування у місті Києві про зобов`язання вчинити дії та стягнення заборгованості із заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва із позовом до Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Територіального медичного об`єднання Санаторного лікування у м. Києві про зобов`язання вчинити дії, стягнення заборгованості із заробітної плати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що наказом Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16.07.2013 року № 955/к позивача було призначено на посаду головного лікаря Дитячого протитуберкульозного санаторію Алупка Київського міського дитячого санаторно-курортного медичного об`єднання з випробувальним терміном.

По закінченню випробувального терміну, 18.10.2013 року між позивачем та відповідачем-1 було укладено контракт (строковий трудовий договір) на період з 18.10.2013 року по 17.10.2016 року про призначення ОСОБА_1 на посаду головного лікаря Дитячого протитуберкульозного санаторію Алупка Київського міського дитячого санаторно-курортного медичного об`єднання.

Позивач разом із своєю родиною проживав в Автономній Республіці Крим, проте у зв`язку із окупацією півострова, покинув постійне місце проживання та зареєструвався за адресою: с. Білогородка в Київській області та 05.12.2018 року став на облік як внутрішньо переміщена особа.

03.12.2018 року позивач звернувся до відповідача-1 із заявою про звільнення його із займаної посади за власним бажанням з 17.12.2018 року, проте отримав відповідь про те, що відповідно до запису в трудовій книжці, трудові відносини між ним та Департаментом охорони здоров`я ВО КМР припинилися 12.01.2015 року, коли санаторій було перереєстровано в Державний бюджетний заклад Республіки Крим Дитячий протитуберкульозний санаторій Алупка .

Позивач вважав, що оскільки контракт було укладено між сторонами на строк до 17.10.2016 року, проте після припинення контракту жодна із сторін не вимагала його припинення, то трудовий договір між сторонами вважається продовженим на невизначений строк.

Так як сам Дитячий протитуберкульозний санаторій Алупка не було реорганізовано та ліквідовано, позивач просив суд, зобов`язати відповідача-1 Департамент охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розірвати трудовий договір, укладений 18.01.2013 року між сторонами за власним бажанням згідно статті 38 КЗпП України з 17.12.2018 року та внести запис в трудову книжку про звільнення позивача з посади головного лікаря Дитячого протитуберкульозного санаторію Алупка за власним бажанням згідно статті 38 Кодексу законів про працю України з 17.12.2018 року.

Оскільки позивачу заробітна плата не виплачувалась з березня 2014 року, він також просив суд стягнути з відповідача-2 Територіального медичного об`єднання Санаторного лікування у місті Києві заборгованість із заробітної плати з березня 2014 року по 17.12.2018 року в розмірі 258192,90 грн., 20490,80 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Окрім того, позивач просив суд стягнути з відповідачів 25000,00 грн. у відшкодування завданої йому моральної шкоди.

Також 23.04.2019 року позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення доказів у справі та просив суд забезпечити докази шляхом витребування від Територіального медичного об`єднання Санаторного лікування у місті Києві відомостей про склад оплати праці (розмір посадового окладу, види та розміри всіх надбавок, доплат тощо) на посадах головних лікарів дитячих спеціалізованих санаторіїв, що входять до складу Територіального медичного об`єднання Санаторного лікування у місті Києві станом на грудень 2018 року та відомостей про середню заробітну плату головного лікаря Дитячого протитуберкульозного санаторію Алупка ОСОБА_1 , в тому числі з розшифровкою даних про її склад (розмір посадового окладу, види та розміри всіх надбавок, доплат тощо) за період з березня 2014 року по грудень 2018 року.

Ухвалою суду від 26.04.2019 року було відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження для розгляду справи по суті з повідомленням сторін на 05.06.2019 року.

Ухвалою суду від 15.05.2019 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів у справі було відмовлено.

27.05.2019 року від представника відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити в задоволенні позову та зазначав, що контракт між позивачем та ТМО Санаторного лікування у місті Києві не укладався. Відповідач працював в Дитячому протитуберкульозному санаторії Алупка , яке є самостійною юридичною особою, має самостійний баланс та рахунок в Державній казначейській службі. З огляду на зазначене, у відповідача-2 відсутній обов`язок із виплати заробітної плати позивачу. Окрім того, згідно із наявною інформацією в мережі Інтернет та відміткою в трудовій книжці позивача, з 2015 року він працює в Державному бюджетному закладі Республіки Крим Дитячий протитуберкульозний санаторій Алупка , зареєстрованому за законодавством РФ та отримує там заробітну плату.

Також представник відповідача-2 звернувся до суду із клопотанням про звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги до Ялтинського міського суду для отримання від Державного бюджетного закладу Республіки Крим Дитячий протитуберкульозний санаторій Алупка інформації щодо нарахованої та виплаченої заробітної плати ОСОБА_1 з березня 2014 року до дати його звільнення.

04.06.2019 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вона зазначала, що посилання відповідачів на законодавство Російської Федерації та записів в трудовій книжці є незаконними.

Також 04.06.2019 року представник позивача звернулась до суду із клопотанням про витребування у Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відомості про розмір заробітної плати головного лікаря Дитячого протитуберкульозного санаторію Алупка ОСОБА_1 , в тому числі з розшифровкою даних про її склад (розмір посадового окладу, види та розміри всіх надбавок, доплат тощо) за період з березня 2014 року по грудень 2018 року.

05.06.2019 року судове засідання не відбулось у зв`язку із знаходженням головуючого судді на лікарняному. Наступне судове засідання призначено на 30.07.2019 року.

06.06.2019 року від представника відповідача-1 надійшов відзив на позов, в якому він заперечував проти задоволення позову, при цьому зазначав, що з 2014 року позивач за власним бажанням не працює на займаній посаді та не виконує вимоги контракту та з 12.01.2015 року перейшов на роботу до перереєстрованого за законодавством РФ Державного бюджетного закладу Республіки Крим Дитячий протитуберкульозний санаторій Алупка .

Судове засідання 30.07.2019 року було відкладено на 05.09.2019 року за клопотанням представника відповідача-1, окрім того, у відповідача-1 ухвалою суду витребувано відомості про розмір заробітної плати головного лікаря Дитячого протитуберкульозного санаторію Алупка ОСОБА_1 , в тому числі з розшифровкою даних про її склад (розмір посадового окладу, види та розміри всіх надбавок, доплат тощо) за період з березня 2014 року по грудень 2018 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 01.08.2019 року ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 15 травня 2019 року було скасовано та постановлено нову ухвалу, якою забезпечено докази шляхом витребування у відповідача Територіального медичного об`єднання Санаторне лікування у місті Києві довідки про заробітну плату головного лікаря Дитячого протитуберкульозного санаторію Алупка ОСОБА_1 за період з березня 2014 року по грудень 2018 року із зазначенням заробітної плати за кожен місяць і вказівкою про кількість відпрацьованих днів помісячно.

В судовому засіданні 05.09.2019 року позивач та його представник позов підтримали та просили суд про його задоволення. При цьому, просили суд розглянути справу в даному судовому засідання без очікування інформації про заробітну плату головного лікаря Дитячого протитуберкульозного санаторію Алупка ОСОБА_1 за період з березня 2014 року по грудень 2018 року від відповідачів з огляду на необхідність якнайшвидшого припинення трудових відносин.

В судовому засіданні 05.09.2019 року представник відповідача-1 позов не визнала, заперечувала проти його задоволення. Пояснювала відсутність запитуваної інформації про заробітну плату відповідача тим, що Дитячий протитуберкульозний санаторій Алупка є самостійною юридичною особою, яка і зобов`язана надавати такі довідки та виплачувати заробітну плату позивачеві.

В судовому засіданні 05.09.2019 року представник відповідача-2 заперечував проти задоволення позову.

Також в судовому засіданні 05.09.2019 року було вирішено клопотання представника відповідача-2 про звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги до Ялтинського міського суду, в задоволенні якого судом було відмовлено з огляду на положення статті 9 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України , згідно з якою будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши в сукупності надані в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову за наступних підстав.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 16.07.2013 року ОСОБА_1 було призначено з 16.07.2013 року на посаду головного лікаря Дитячого протитуберкульозного санаторію Алупка Київського міського дитячого санаторно-курортного медичного об`єднання з випробувальним терміном два місяці.

В подальшому, 18.10.2013 року між позивачем та відповідачем-1 було укладено контракт про призначення на вказану посаду із терміном дії до 17.10.2016 року.

Згідно із відомостями про роботу, які містяться в трудовій книжці ОСОБА_1 , 12.01.2015 року його було залишено в попередній посаді головного лікаря у зв`язку із перереєстрацією в Державний бюджетний заклад Республіки Крим Дитячий протитуберкульозний санаторій Алупка .

Відповідно до ч. 3 ст. 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 23 КЗпП України строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 КЗпП України строковий трудовий договір (пункти 2 і 3 статті 23) підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статті 38 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 06 листопада 1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів вирішуючи позови про поновлення на роботі, осіб, звільнених за п. 8 ст. 36 КЗпП, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір при наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання. Оскільки на працівників, з якими укладено контракт, поширюється законодавство про працю, що регулює відносини по трудовому договору, за винятком, встановленим для цієї форми трудового договору, їх трудовий договір може бути припинено й з інших підстав, передбачених законодавством (статті 36, 39 - 41 КЗпП).

Із матеріалів справи вбачається, що позивач фактично працював на займаній ним посаді головного лікаря Дитячого протитуберкульозного санаторію Алупка Київського міського дитячого санаторно-курортного медичного об`єднання до 11.01.2015 року, а з 12.01.2015 року він був залишений на посаді головного лікаря вже Державної бюджетної установи Республіки Крим Дитячий протитуберкульозний санаторій Алупка , зареєстрований за законодавством РФ.

Позивач в судовому засіданні пояснив, що продовжував працювати вже у Державній бюджетній установі Республіки Крим Дитячий протитуберкульозний санаторій Алупка на займаній посаді та отримував заробітну плату до червня 2015 року.

З огляду на зазначені встановлені обставини, суд з мотивів приведення припинення трудових відносин у відповідність із чинним законодавством про працю з метою недопущення порушення прав працівника, приходить до висновку про те, що позовні вимоги щодо припинення трудових відносин між сторонами та внесення запису до трудової книжки позивача, підлягають частковому задоволенню, а саме з 11.01.2015 року, оскільки після визначеної дати позивач не працював на займаній ним за контрактом посаді та фактично не виконував функціональні обов`язки у зв`язку із переведенням на роботу до незаконно створеної Державної бюджетної установи Республіки Крим Дитячий протитуберкульозний санаторій Алупка .

Так, згідно із частинами 1 та 3 статті 21 Кодексу законів про працю трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Оскільки контракт було укладено між позивачем та відповідачем-1, суд вважає за можливе частково задовольнити вимоги позивача та зобов`язати Департамент охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у встановленому Кодексом законів про працю України розірвати трудовий договір, укладений 18.10.2013 року між ОСОБА_1 та Департаментом охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням з 11.01.2015 року. Зобов`язати Департамент охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внести запис в трудову книжку ОСОБА_1 про звільнення його з посади головного лікаря Дитячого протитуберкульозного санаторію Алупка за власним бажанням згідно статті 38 Кодексу законів про працю України з 11.01.2015 року.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача-2 Територіального медичного об`єднання Санаторного лікування у місті Києві заборгованості із заробітної плати з березня 2014 року по 17.12.2018 року в розмірі 258192,90 грн., 20490,80 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд виходить з наступного.

Згідно із п. 1.3. Статуту Дитячого протитуберкульозного санаторію Алупка , затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 02.04.1999 № 461, установа є юридичною особою, має самостійний баланс, свої поточний, бюджетний, спеціальний та за дорученнями розрахункові рахунки в установах банків, здійснює бухгалтерський і первинний медичний облік.

Відповідно до пункту 3.2. Статуту, функціональна діяльність Установи і оплата праці здійснюється за рахунок бюджетних коштів, які розподіляються Київським міським дитячим санаторно-курортним медичним об`єднанням через головну бухгалтерію.

Згідно із п. 5.1. контракту, укладеного між позивачем та Департаментом охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, керівникові нараховується заробітна плата.

Оскільки в процесі розгляду справи встановлено, що Дитячий протитуберкульозний санаторій Алупка Київського міського дитячого санаторно-курортного медичного об`єднання, не перебуває в процесі ліквідації, вимоги про стягнення заробітної плати, а також середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні можуть бути заявлені до нього або безпосередньо до роботодавця, із яким було укладено контракт.

З огляду на вказане, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають як заявлені до неналежного відповідача, оскільки ані контрактом, ані статутом на відповідача-2 не покладено обов`язку виплачувати позивачу заробітну плату.

Окрім того, позивач просив суд стягнути з відповідачів 25000,00 грн. у відшкодування завданої йому моральної шкоди.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист цивільних прав та інтересів у разі їх порушення.

Частиною ч.1 ст. 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Так, у відповідності до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно роз`яснень, які містяться в п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року за №4, судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

За наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, затримка виконання рішення про поновлення на роботі, невиплати належних йому грошових сум тощо) відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 237 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати (висновки Верховного Суду України, викладені в постанові №6-23цс12 від 25.04.2012 року).

Беручи до уваги вищевикладене, а також зважаючи на встановлені обставини справи, суд вважає, що позивачем в ході судового розгляду не було доведено факту спричинення діями відповідачів йому моральної шкоди, зважаючи на те, що він залишив окуповану територію Автономної Республіки Крим в грудні 2018 року, коли і звернувся до відповідача-1 із заявою про звільнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Згідно із статтею 234 КЗпП України У разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Відповідно до п. 4 Постанови встановлені статтями 228, 233 КЗпП строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Передбачений ст. 233 КЗпП місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору.

Оскільки позивача не було своєчасно звільнено із займаної ним посади та не звільнено до часу розгляду справи судом, суд вважає, що встановлений законодавством про працю строк для звернення до суду із позовом ним пропущено не було.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 259, 263, 264, 265, 268, 272 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Територіального медичного об`єднання Санаторного лікування у місті Києві про зобов`язання вчинити дії та стягнення заборгованості із заробітної плати - задовольнити частково.

Зобов`язати Департамент охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у встановленому Кодексом законів про працю України розірвати трудовий договір, укладений 18.10.2013 року між ОСОБА_1 та Департаментом охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням з 11.01.2015 року.

Зобов`язати Департамент охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внести запис в трудову книжку ОСОБА_1 про звільнення його з посади головного лікаря Дитячого протитуберкульозного санаторію Алупка за власним бажанням згідно статті 38 Кодексу законів про працю України з 11.01.2015 року.

Стягнути з Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 768,40 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .

Департамент охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації): 01001, м. Київ, вул. Прорізна, 19, код ЄДРПОУ 02012906.

Територіальне медичне об`єднання Санаторного лікування у місті Києві: 04075, м. Київ, вул. М. Юнкерова, 28, код ЄДРПОУ 39125291.

СУДДЯ М.А. РИБАК

Повний текст рішення суду складено: 10.09.2019 року.