Постанова

від 28.08.2019 по справі 752/12556/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 752/12556/16 -ц Головуючий у суді першої інстанції: Чередніченко Н.П.

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/5303/2019 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2019 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Панченко М.М., Слюсар Т.А.

при секретарі Маличівській Н.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Журавської Лариси В`ячеславівни, яка діє від імені та в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Адвокатська фірма Ніка на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 19 травня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Адвокатська фірма Ніка про відшкодування збитків.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів , у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно- територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи Київського апеляційного суду опубліковано в газеті Голос України від 03.10.2018 № 185 (6940).

11 серпня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Адвокатська фірма Ніка в особі директора ОСОБА_2 про відшкодування збитків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 02.08.2015 між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання юридичних послуг від 02.08.2015 без номеру згідно з яким відповідач брав на себе зобов`язання щодо надання юридичних послуг шляхом представництва інтересів позивача, як замовника в судах загальної юрисдикції України усіх ланок, а позивач зобов`язувалася оплатити ці послуги. На виконання цього договору позивачем було сплачено 04.08.2015 - 8000 грн. по квитанції № 80191000955511438692136 на рахунок ТОВ Адвокатська фірма Ніка та 56 грн. за розрахунково-касове обслуговування та крім того, 03.08.2015 позивачем було передано відповідачу 500 грн., як він вказав, на накладні витрати .

Проте, відповідачем не виконано умови договору, в зв`язку з чим позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила договір на надання юридичних послуг від 02.08.2015 без номеру розірвати та стягнути з ТОВ Адвокатська фірма Ніка в особі директора Журавської Лариси В`ячеславівни збитки в сумі 10856 грн., а саме 8556,00 грн. збитків, завданих невиконанням договору та 2300,00 грн. збитків, завданих неналежним виконанням цього договору .

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 19 травня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Ніка" в особі директора Журавської Лариси В'ячеславівни про відшкодування збитків задоволені частково.

Розірвано Договір на надання юридичних послуг від 02.08.2015 без номеру.

Стягнуто з ТОВ "Адвокатська компанія "Ніка " в особі Директора Журавської Лариси В`ячеславівни на користь ОСОБА_1 збитки в сумі 8 056,00 грн. та судовий збір у розмірі 551,21 грн.

На зазначене рішення ОСОБА_2 , яка діє від імені та в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Адвокатська фірма Ніка подала апеляційну скаргу.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 05 липня 2017 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 30 серпня 2017 року про виправлення арифметичної помилки, апеляційну скаргу ТОВ АФ Ніка задоволено. Скасовано рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 19 травня 2017 року та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ АФ Ніка про відшкодування збитків. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ АФ Ніка 1 212,64 грн. судового збору.

Рішення Апеляційного суду міста Києва від 05 липня 2017 року було оскаржено позивачем ОСОБА_1 в касаційному порядку до Верховного Суду.

Постановою Верховного Суду від 30 січня 2019 року рішення Апеляційного суду міста Києва від 05 липня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У апеляційній скарзі на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 травня 2017 року ОСОБА_2 , яка діє від імені та в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Адвокатська фірма Ніка посилалась на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при його ухваленні. Вказувала, що спір між сторонами виник відносно виконання договору на юридичні послуги, які є платними. При цьому впевнено стверджувала, що це рішення носить ознаки неправосудного, оскільки у його висновках містяться ознаки навмисного правопорушення, що полягають у свідомому приховуванні від наведення та оцінки тих доказів, які є наявними у справі, що спотворює висновки суду на користь однієї із сторін. Зазначала, що нею були надані послуги у вигляді консультування, представництва інтересів, складання документів, але висновки суду, попри наявності в матеріалах справи відповідних доказів, помилково свідчать про протилежне. Поза увагою суду залишилась та обставина, що робота з надання позивачу юридичних послуг була припинена не з вини відповідача, а в наслідок невиконання позивачем умов договору про надання відповідачу документів для належного виконання предмету договору. У розумінні ст. 906 ЦК України збитки нею не були спричинені позивачу. А позивачем не надано належних доказів з приводу не виконання відповідачем умов договору. А тому, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

У своїх запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 зазначала, що постановлене судом першої інстанції рішення є законним, ухваленим з дотриманням норм матеріального і процесуального права, оскільки судом було з`ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення спору по суті.

Вказувала, що договірні відносини між нею та відповідачем були оформлені у кілька етапів - спочатку домовленість була підтверджена в паперовій формі, а потім - істотні умови цієї домовленості, зокрема, предмет договору було конкретизовано за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, що не було спростовано відповідачем. Просила рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрутованість рішення суду першої інстанції в межа доводів та вимог апеляційної скарги.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, а саме: розірвання договору на надання юридичних послуг від 02.08.2016 без номеру; стягнення з ТОВ "Адвокатська компанія "Ніка " в особі Директора Журавської Лариси В`ячеславівни на користь ОСОБА_1 збитки в сумі 8 056,00 грн. та судовий збір у розмірі 551,21 грн. суд першої інстанції виходив з доведеності позовних вимог в такому розмірі.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначене рішення відповідає зазначеним нормам права дивлячись на таке.

Конституція України в статті 59 проголосила щонайважливішу соціальну функцію адвокатури - забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах. Кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Відповідно до ч.1 ст. 7 Правил адвокатської етики, у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

Частинами 1, 2 ст. 11 цих Правил встановлено, що зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов`язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.

Згідно ст. 14 Правил, адвокат надає правову допомогу відповідно до законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність на підставі договору про надання правової допомоги.

В силу ст.26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Положенням п.п.4 п.1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно вимог ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до вимог ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно вимог ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положенням ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За обставинами справи встановлено, що позивач звернулася до відповідача з питанням надання їй правової допомоги.

02.08.2015 (а.с.35-36) між ТОВ Адвокатська фірма Ніка в особі директора ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено Договір без номеру на юридичні послуги, у відповідності до якого Виконавець ( відповідач по справі) бере на себе зобов`язання щодо надання юридичних послуг шляхом представництва інтересів замовника ( позивача) у судах загальною юрисдикції України усіх ланок в якості позивача, відповідача, заявника у справах окремого провадження, третьої особи, проведення претензійно-правової роботи по стягненню з третіх осіб матеріальної та (або) моральної шкоди, а замовник зобов`язується оплатити вище зазначені послуги у розмірі та на умовах, зазначених у цьому Договорі.

Для реалізації цього зобов`язання виконавцю надані повноваження представляти замовника не лише протягом розгляду справи у судах усіх ланок та інших органах, а й на стадії виконання судового рішення.

Отже, за умовами досягнутої між сторонами домовленості послугу слід вважати наданою після ухвалення та виконання судового рішення.

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 02.08.2017.

Для виконання доручення за даним договором призначено адвоката ОСОБА_2, яка діяла на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №179, виданого Київською міською кваліфікаційною комісією адвокатури, згідно з рішенням від 20.01.1994 №2. Зазначеним договором було визначено усі повноваження виконавця, зі змісту яких вбачається, що вони виписані, як нормами ЦК, так і нормами ЦПК України на час укладення договору.

На підставі довіреності, виданої ОСОБА_3 , ОСОБА_2 здійснювала представництво її інтересів у суді та в інших державних органах (а.с.12 справи №755/14935/15-ц Дніпровського районного суду м. Києва).

На виконання умов вказаного Договору ,04.08.2015 позивач оплатила ТОВ Адвокатська фірма Ніка за квитанцією № 801910009888811438692136 - 8000,00 грн. (а.с.37), та 56,00 грн. (а.с.38).

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послуги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

У статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а згідно із частиною першою статті 906 цього Кодексу збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плати, підлягають відшкодуванню виконавцеві, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.

04.08.2015 до Дніпровського районного суду м. Києва була подана заява ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_4 недієздатною, встановлення над нею опіки і призначення опікуна. В процесі розгляду справи було встановлено і не спростовано сторонами, що ця заява була подана до суду представником заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , але за відсутності будь-яких на це правових підстав - договору чи довіреності на представництво.

Між тим, при подачі заяви представником, останній зобов`язаний подати документи на право представництва в суді, а також заява повинна містити усі дані (найменування) представника, його повноваження, але такі дані в заяві були відсутні, незважаючи на те, що сам договір було укладено 02.08.2015.

За правилами ч.4 ст. 235 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються за участю заявника і заінтересованих осіб.

Зі змісту заяви, поданої представником заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 від 04.08.2015 вбачається, що заінтересованою особою зазначено Управління праці та соціального захисту населення (адреса: м.Київ, вул. Курнатовського,7-а), тоді, як відповідно до 1.3. Правил опіки та піклування, Органами, які приймають рішення щодо опіки і піклування, є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад, а органи соціального захисту населення здійснюють діяльність щодо забезпечення догляду, надання соціально-побутового та медичного обслуговування громадянам похилого віку, інвалідам і дітям з вадами фізичного та розумового розвитку, які цього потребують (п.1.4).

Ухвалою від 06 серпня 2015 року Дніпровського районного суду м. Києва заяву ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки і призначення опікуна повернуто ОСОБА_1 для подання до належного суду.

На зазначену ухвалу ОСОБА_2 - представник ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Ухвалою від 23 вересня 2015 року Апеляційного суду м. Києва апеляційна скарга задоволена, ухвалу скасовано, а питання передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу від 06 серпня 2015 року, колегією суддів апеляційного суду встановлено, що при визначенні питання щодо підсудності справ даної категорії суду першої інстанції перш за все необхідно визначитися з реальним місцем знаходження особи щодо якої ставиться питання про визнання недієздатною, встановлення над нею опіки і призначення опікуна. Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження знаходження матері заявника ОСОБА_1 в лікарняній установі на час звернення заявника з зазначеною заявою.

Після розгляду справи в апеляційному суді ОСОБА_2 - представник ОСОБА_3 супровід цивільної справи припинила і при цьому вказувала на те, що робота з надання позивачу юридичних послуг була припинена не з вини відповідача, а в наслідок невиконання позивачем умов договору про надання відповідачу документів для належного виконання предмету договору. До того ж, заявник та суд її не інформував про рух справи, а вона свою роботу на оплачену суму у розмірі 8000 грн. відповідно до договору виконала, а тому правових підстав до задоволення позову про стягнення збитків не має.

Проте, колегія суддів не може погодитись з доводами відповідача дивлячись на таке.

Так, предметом спору в справі є неналежне виконання зобов`язань за договором про надання юридичних послуг.

Розділ 2 Договору на юридичні послуги від 02.08.2015 (а.с.35 т.1) містить усі права та обов`язки сторін, як на надання послуг, що передбачено ЦК України, так і представництво, що передбачено ЦПК України, тобто договір за свою суттю є змішаним.

Відповідно до укладеного договору, не замовник інформує виконавця про рух справи, а замовник має право:

- вимагати від виконавця виконання предмету Договору та зобов`язань по даному Договору;

- одержувати звіти щодо стадії та стану виконання роботи за даним договором.

Між тим, таких звітів замовник від виконавця не отримувала.

Пред`являючи позов до суду позивач ОСОБА_1 зазначала, що відповідач не надала їй належних послуг як адвокат, на які вона сподівалася та очікувала. Спірний договір не спричинив для неї настання реальних правових наслідків, які були ним обумовлені, оскільки із-за неналежного виконанням договору про надання юридичних послуг за плату, нею було втрачено відповідний час, який потребував невідкладних дій у зв`язку з хворобою матері, усі документи до суду прийшлося готувати їй самій заново, приймати участь у судових засіданнях, яку розглядав Дніпровський районний суд м. Києва та отримати позитивне рішення на підставі наданих нею доказів.

Такі доводи позивача підтверджуються матеріалами справи.

Так, після повернення справи в провадження Дніпровського районного суду м. Києва після її розгляду апеляційним судом, ухвалою судді від 02 листопада 2015 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Управління праці та соціального захисту населення про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна було залишено без руху, запропоновано заявнику усунути недоліки та оскільки однією з вимог заяви зазначено - призначення заявника опікуном ОСОБА_4 , є обов`язковою участь у даній справі в якості заінтересованої особи Органу опіки та піклування державної районної адміністрації ( за місцем реєстрації місця проживання ОСОБА_4 ). Тому, заявнику необхідно було подати до суду заяву та її копії відповідно до кількості визначених заявником заінтересованих осіб ,із зазначенням заінтересованою особою відповідного Органу опіки та піклування. Одночасно слід було надати суду оригінали квитанції про сплату судового збору та документи долучені до заяви, які були повернуті попередньою ухвалою суду від 06.08.2015 .

Із матеріалів справи №755/14935/15-ц Дніпровського районного суду м. Києва вбачається, що 04.12.2015 ОСОБА_1 особисто на виконання ухвали суду від 02.11.2015 було направлено на адресу суду заяву про усунення недоліків, з додатками. Зокрема, нею було подано нову обгрутовану заяву про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки і призначення опікуном (а.с.41-43), в якій зазначено заінтересованою особою орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (м. Київ, б-р Праці,1/1). Окрім того, заявником подано клопотання про призначення по справі судово-психіатричної експертизи (а.с.56-57), клопотання про примусове направлення на судову-психіатричну експертизу (а.с.94-96), особиста участь заявника в судових засіданнях 08.06.2016 (а.с.120) та 19.09.2016 (а.с.149-151), коли було ухвалено рішення суду.

При цьому в усуненні недоліків та зібранні документів в справі відповідач ОСОБА_2 вже участі не приймала, що не заперечувала і сама відповідач по справі.

Таким чином, матеріалами справи встановлено неналежне виконання відповідачем договору про надання юридичних послуг за плату.

У відповідності з ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У відповідності з ч. 3 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати:

1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк;

2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги);

3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи;

4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи;

5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.

Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.

Частиною 4 цієї статті передбачено, що за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Виконавець залежно від характеру і специфіки виконаної роботи (наданої послуги) зобов`язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт виконання роботи (надання послуги) (ч. 8 цієї статті).

За змістом ч. 2, 3, 5 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи доведені.

Судом першої інстанції встановлено і апеляційний суд погоджується з його висновками, що стороною відповідача не було надано суду належних і допустимих доказів на виконання ним своїх зобов`язань за договором, а тому суд правильно прийшов до висновку, що укладений договір слід розірвати, та стягнути з відповідача на користь позивач сплачені грошові кошти у розмірі 8000 грн. відповідно до п.4 Договору на виконання договору та 56 грн. банківських витрат за перерахунок коштів.

Висновки суду щодо підстав до часткового задоволення позовних вимог відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.

Доводи апеляційної скарги з приводу порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, його неправосудності, спотворенні наданих доказів та ухваленні рішення на користь однієї із сторін, не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Всі висновки суду першої інстанції щодо правомірності заявленого позову та можливості відновлення порушеного права у обраний позивачем спосіб повно та послідовно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних висновків суду, апеляційна скарга відповідача не містить, в ході апеляційного розгляду відповідач також не навів таких обставин.

Доводи відповідача щодо належного виконання договору спростовуються матеріалами справи та відповідними доказами, яким надана відповідна правова оцінка.

За правилами ст. 375 ЦПК України суд апеляційної залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування ухваленого рішення. Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Керуючись ст. ст. 367,374,375,382,384 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє від імені та в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Адвокатська фірма Ніка відхилити.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 19 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. При оголошенні вступної та резолютивної частин судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 10 вересня 2019 року.

Головуючий:

Судді: