Постанова

від 12.04.2021 по справі 752/12556/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 752/12556/16-ц

провадження № 61-17811св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М.,

Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Адвокатська фірма Ніка ,

провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Адвокатська фірма Ніка , в інтересах якого діє Журавська Лариса В`ячеславівна, на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 19 травня 2017 року, ухвалене у складі судді Чередніченко Н. П., та постанову Київського апеляційного суду

від 28 серпня 2019 року, прийняту колегією у складі суддів: Волошиної В. М., Панченка М. М., Слюсар Т. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Адвокатська фірма Ніка (далі - ТОВ АФ Ніка ) про розірвання договору та відшкодування збитків, завданих невиконанням договору.

В обґрунтування позову вказувала, що 2 серпня 2015 року вона уклала з

ТОВ АФ Ніка договір про надання юридичних послуг, згідно з яким відповідач зобов`язався надати юридичні послуги шляхом представництва її інтересів в судах загальної юрисдикції України усіх інстанцій, а вона зобов`язалась оплатити ці послуги.

На виконання умов договору 3 та 4 серпня 2015 року вона сплатила відповідачу 8 556 грн.

Оскільки відповідач не виконав умови договору, зокрема не усунув недоліки поданої до суду заяви, не представляв її інтереси у суді першої інстанції, позивач, посилаючись на частину другу статті 10 Закону України Про захист прав споживачів , просила розірвати вказаний договір та стягнути з ТОВ АФ Ніка грошові кошти у сумі 10 856 грн, з яких 8 556 грн - збитки, завдані невиконанням договору, та 2 300 грн - збитки, завдані неналежним його виконанням.

Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 19 травня 2017 року, ухваленим у складі судді Чередніченко Н. П., позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Розірвано договір про надання юридичних послуг від 2 серпня 2016 року і стягнено з ТОВ АФ Ніка на користь ОСОБА_1 збитки в сумі 8 056 грн та судові витрати в сумі 551,20 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у порушення умов договору про надання юридичних послуг відповідач не надав позивачу цих послуг, про що свідчить, зокрема, і особисте подання позивачем документів до суду, а саме заяви про усунення недоліків на виконання вимог суду.

Місцевий суд вказав, що у зв`язку з істотним порушенням відповідачем умов цього договору, він підлягає розірванню, а збитки - стягненню на підставі частини другої статті 10 Закону України Про захист прав споживачів .

Відмовляючи у задоволені позову в частині відшкодування збитків у розмірі 2 700 грн, суд першої інстанції зазначив про недоведення позивачем належними і допустимими доказами завдання їй цих збитків.

Справа переглядалась в апеляційному порядку неодноразово.

Останньою постановою Київського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ АФ Ніка , в інтересах якого діяла Журавська Л. В. , залишено без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду

міста Києва від 19 травня 2017 року - без змін.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження виконання ним своїх зобов`язань за договором, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про розірвання укладеного договору і стягнення з відповідача на користь позивача сплачених на його виконання грошових коштів

у розмірі 8 000 грн та 56 грн витрат, сплачених позивачем за перерахунок коштів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У жовтні 2019 року ТОВ АФ Ніка , в інтересах якого діяла Журавська Л. В. , подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуального права, просить скасувати рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 19 травня 2017 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами попередніх інстанцій того, що укладений сторонами договір про надання юридичних послуг передбачає надання позивачу багатьох послуг, які є окремими. Розмір плати за кожну окрему послугу визначається пунктом 5 договору. На думку заявника, суди не надали належної оцінки посиланням відповідача про надання позивачу частини послуг на виконання вказаного договору.

Заявник вказує, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про стягнення збитків на користь позивача, яка не довела неправомірність поведінки відповідача, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача і збитками та вину відповідача. На думку заявника, безпідставно стягнули з відповідача збитки у виді упущеної вигоди, оскільки такі збитки відшкодовуються тільки у розмірі доходів, які б могли бути отримані. Проте позивач не довела належними і допустимими доказами можливість отримання нею таких доходів.

Також суди не врахували, що відповідач вжив усіх можливих заходів для виконання умов договору, проте позивач не надала відповідачу інформацію та документи, необхідні для продовження надання послуг за договором після

23 вересня 2015 року.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Провадження у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

У квітні 2020 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи

Судами попередніх інстанцій встановлено , що 2 серпня 2015 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ АФ Ніка договір про надання юридичних послуг, згідно з яким відповідач за плату зобов`язався надати позивачу юридичні послуги шляхом представництва її інтересів у судах загальної юрисдикції України усіх інстанцій, для чого позивач того ж дня надала директору ТОВ АФ Ніка -

Журавській Л. В. довіреність на представництво своїх інтересів у судах усіх судових інстанцій. Строк дії договору сторонами встановлено до 2 серпня 2017 року.

На виконання умов договору 4 серпня 2015 року ОСОБА_1 сплатила

8 000 грн на рахунок відповідача та 56 грн за розрахунково-касове обслуговування.

Судами встановлено, що вказаний договір сторонами укладено для представництва відповідачем інтересів позивача у справі про визнання особи недієздатною.

4 серпня 2015 року Журавська Л. В. , яка є директором ТОВ АФ Ніка , від імені ОСОБА_1 подала до Дніпровського районного суду міста Києва заяву про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, яку ухвалою цього ж суду від 6 серпня 2015 року повернуто заявнику для подання до належного суду.

Журавська Л. В. , діючи в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу на вказану ухвалу, яку ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 23 вересня

2015 року задоволено, ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва

від 6 серпня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції .

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 2 листопада 2015 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано заявнику усунути її недоліки, на виконання якої остання особисто подала до суду заяву про усунення недоліків.

У подальшому судом відкрито провадження у справі, проведено декілька судових засідань та ухвалено рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 .

Суди встановили, що з 2 листопада 2015 року відповідач не представляв інтереси позивача у вказаній справі.

Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ТОВ АФ Ніка на рішення Голосіївського районного суду міста Києві від 19 травня 2017 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону

від 3 жовтня 2017 року № 2147?VIII, що діяла до 8 лютого 2020 року.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України у редакції Закону України

від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України у тій же редакції під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення (частина третя статті 401 ЦПК України).

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до положень статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцю зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення

глави 63 Послуги. Загальні положення підрозділу 1 розділу ІІІ Книги п`ятої цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

За договором про надання послуг виконавець зобов`язаний надати послугу, а замовник - оплатити її. За змістом статей 632, 903 ЦК України ціна договору (плата за договором) - форма грошового визначення вартості наданих послуг. Оплата виконавцю послуги здійснюється за виконання ним договірного обов`язку з її надання.

Пунктом 1 договору, укладеного сторонами, передбачено, що виконавець (відповідач у справі) бере на себе зобов`язання щодо надання юридичних послуг шляхом представництва інтересів замовника (позивача) у судах загальною юрисдикції України усіх ланок в якості позивача, відповідача, заявника у справах окремого провадження, третьої особи, проведення претензійно-правової роботи по стягненню з третіх осіб майнової та (або) моральної шкоди, а замовник зобов`язується оплатити вище зазначені послуги у розмірі та на умовах, зазначених у цьому договорі.

Для реалізації цього зобов`язання виконавцю надано повноваження представляти замовника не лише протягом розгляду справи у судах усіх ланок та інших органах, а й на стадії виконання судового рішення, ухваленого у справі (пункт 2 укладеного між сторонами договору, довіреність від 2 серпня

2015 року).

Відповідно до статті 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною другою статті 10 Закону України Про захист прав споживачів , якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

Відповідно до частини четвертої статті 10 Закону України Про захист прав споживачів за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Пунктом 5 договору сторони погодили, що дострокове розірвання договору здійснюється на основі і в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Згідно зі статтею 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов?язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов?язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов?язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв?язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору (стаття 653 ЦК України).

Статтею 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Встановивши, що ТОВ АФ Ніко не виконало зобов`язання за укладеним сторонами договором, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про існування правових підстав для розірвання договору та стягнення на користь позивача сплачених на виконання договору грошових коштів.

Касаційний суд відхиляє доводи касаційної скарги про надання відповідачем окремих послуг на виконання вказаного договору, оскільки суд апеляційної інстанції надав належну оцінку таким посилання відповідача, зазначивши про ненадання відповідачем на вимогу позивача (замовника послуг) звітів щодо стадії та стану виконаних робіт за договором, що виключає обов`язок позивача оплатити такі послуги. Крім того, протягом розгляду справи у судах попередніх інстанції відповідач не довів належними і допустимими доказами надання ним окремих послуг позивачу та вартості таких послуг.

Посилання заявника про відсутність підстав для відшкодування збитків на підставі статті 22, 1166 ЦК України не вливають на правильність вирішення справи, оскільки суди попередніх інстанції, правильно застосувавши

статтю 10 Закону України Про захист прав споживачів , дійшли обґрунтованого висновку про право позивача вимагати розірвання договору та відшкодування збитків, встановивши при цьому факт неналежного виконання відповідачем договору про надання юридичних послуг.

Також підлягають відхиленню посилання заявника на невиконання ним умов укладеного сторонами договору з вини позивача, оскільки такі обставини суди попередніх інстанції вважали недоведеними.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права, та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України в редакції Кодексу, чинній на час подання касаційної скарги, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України у вказаній редакції Кодексу судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено і заявник такі не вказує.

За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки суди попередніх інстанцій, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, ухвалили судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до частини третьої

статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду без змін.

Щодо судових витрат

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтею 400 ЦПК Україниу редакції, чинній на час подання касаційної скарги, статтями 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Адвокатська

фірма Ніка , в інтересах якого діє Журавська Лариса В`ячеславівна, залишити без задоволення .

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 19 травня 2017 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Карпенко В. М. Ігнатенко В. А. Стрільчук