Ухвала

від 09.09.2019 по справі 681/171/17

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 681/171/17

провадження № 51-3589ск19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 ОСОБА_5 на вирок Полонського районного суду Хмельницької області від 11січня 2018року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 16квітня 2019 року в межах об`єднаних кримінальних проваджень за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полонне Хмельницької області, зареєстрованого у тому АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі КК).

Суть питання

За вироком Полонського районного суду Хмельницької області від 11січня 2018року ОСОБА_4 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 185 КК на строк 2 роки; за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК на строк 3 роки; за ч. 3 ст. 185 КК на строк 5 років. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворих покарань більш суворим визначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 16 квітня 2019 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_4 змінив. Згідно ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочинів за епізодами від 02 вересня 2016 року, 05 вересня 2016 року, 11 вересня 2016 року, 16вересня 2016 року, 06 листопада 2016 року, 05 лютого 2017 року, 12 лютого 2017року, 18 лютого 2017 року закрив у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення його винуватості в суді і вичерпанням можливості їх отримання. На підставі ч.5ст.72КК (вредакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838-VIII) зарахував ОСОБА_4 у строк покарання термін попереднього ув`язнення з 21червня 2017року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

У решті вирок залишив без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями захисник ОСОБА_5 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильно надану оцінку доказам та допущені, на її думку, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просила скасувати постановлені у кримінальному проваджені щодо ОСОБА_4 судові рішення, а кримінальне провадження закрити.

Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2019 року касаційну скаргу захисника було залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. 427 КПК і надано строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків. Також захиснику було роз`яснено, що в разі, якщо вона не усуне недоліки касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, скарга буде повернута.

На виконання ухвали Верховного Суду захисник ОСОБА_5 повторно звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою.

Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду

Кримінальним процесуальним кодексом визначено, що касаційна скарга має відповідати вимогам, зазначеним в статті 427 КПК, і в разі недодержання суб`єктом звернення цих вимог, суд касаційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 429 КПК, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначає недоліки та встановлює строк, необхідний для їх усунення.

Залишаючи касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 без руху, Верховний Суд в ухвалі від 22липня 2019 року встановив, що скарга подана без додержання п.4ч.2ст.427КПК, згідно з яким в касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.

Захиснику було зазначено, що, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, котра подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, які є підставами для скасування або зміни судового рішення і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, а також навести конкретні аргументи на обґрунтування кожної позиції.

Верховний Суд зауважив на тому, що відповідно до ст.433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Верховний Суд, серед іншого, звернув увагу захисника на тому, що доводи її касаційної скарги фактично зводились до її вказівок на неповноту судового розгляду, незгоду з наданою судами оцінкою доказам та заперечення правильності встановлених фактичних обставин кримінального провадження, що не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Перевіривши повторно подану захисником ОСОБА_5 касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що захисник вказані в ухвалі касаційного суду від 22 липня 2019року недоліки не усунула, вимог ст.427КПК знову не дотрималась.

Так, Верховний Суд повторно зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст.413) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414).

Із будь-яких інших підстав касаційний суд не вправі втручатися у рішення судів нижчих ланок.

Однак у повторно поданій касаційній скарзі захисник, знову обмежилась загальними фразами і формальними вказівками щодо порушень допущених, на її думку, судом апеляційної інстанції, який переглядаючи кримінальне провадження щодо її підзахисного змінив вирок місцевого суду. При цьому, ОСОБА_5 так і не обґрунтувала, у чому саме полягали порушення допущені судом апеляційної інстанції, як вони вплинули на законність й обґрунтованість постановленого цим судом судового рішення, і чому їх слід відносити до безумовних підстав для скасування касаційним судом ухвали апеляційного суду згідно з ч. 1 ст.438КПК та з огляду на положення статей 370, 404, 412-414, 419 цього Кодексу.

Також, захисник, при повторному зверненні, не навела доводів на обґрунтування незаконності висновків суду апеляційної інстанції, наведених в ухвалі цього суду на спростування доводів апеляційної скарги сторони захисту.

Верховний Суд повторно зауважує, що відсутність у касаційній скарзі обґрунтування й недотримання положень ст.427 цього Кодексу перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху.

З огляду на викладене, оскільки захисник не усунула недоліки касаційної скарги, залишеної без руху, Верховний Суд, на підставі п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, вважає за необхідне повернути її касаційну скаргу з усіма доданими до неї матеріалами.

На цих підставах Верховний Суд постановив:

Повернути касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 з усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3