Постанова

від 05.09.2019 по справі 924/373/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2019 року Справа № 924/373/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Олексюк Г.Є. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Кужель Є.М.

за участю представників сторін:

позивача: Жуковський О.В.

відповідача: Білич І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Професійні системи безпеки" на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 04.07.19р. (ухваленого суддею О.Д. Вибодовський) у справі № 924/373/19

за позовом Приватного підприємства "Професійні системи безпеки"

до Дочірнього підприємства "Шелі"

про стягнення 214 665,85 грн., з якої 89999,96 грн. основного боргу, 83685,10 грн. пені, 8040,81 грн. 3% річних, 32939,98 грн. інфляційних втрат

ВСТАНОВИВ:

ПП Професійні системи безпеки (надалі - позивач) звернулося в Господарський суд Хмельницької області з позовом до ДП Шелі (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості та штрафних санкцій.

В подальшому, ДП Шелі звернулось в господарський суд Хмельницької області заявою про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі № 924/876/16.

Заява обгурнована тим, що під час розгляду справи № 924/876/16 судом призначено судову економічну експертизу. Без результатів даної експертизи (яка встановить перелік протипожежного обладнання, яке відсутнє та не було змонтовано позивачем на будівельному об`єкті відповідача по причині його відсутності), надання належної юридичної оцінки судом доказів та вирішення справи неможливо.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 04.07.19 року провадження у справі № 924/373/19 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 924/876/16.

Ухвала суду першої інстанції мотивовано тим, що враховуючи ст.ст. 3, 227, 229 ГПК України суд першої інстанції дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі № 927/876/16, вказавши на пов`язаність даних справ. При цьому, обґрунтування в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали щодо пов`язаності та неможливості розгляду даної справи до вирішення іншої не зазначено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, просить скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 04.07.19 року.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що предмети розгляду у справі № 924/876/16 та справи № 924/373/19 не є пов`язаними між собою, обумовлені різними підставами та правовідносинами. Поставлені на вирішення експерта питання стосуються виключно виконання робіт за договором підряду, їх вирішення не впливає на виконання зобов`язань по договору поставки.

Стверджує, що наявні у матеріалах даної справи докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом дослідження у справі, а тому підстави для зупинення провадження відсутні. Зупиняючи провадження у даній справі суд першої інстанції належним чином не встановив, у чому полягає об`єктивна неможливість розгляду справи та не зазначив, які саме обставини не можуть бути встановлені судом самостійно під час вирішення спору у даній справі, яким чином установлені у справі № 924/876/16 обставини вплинуть на оцінку доказів, якими сторона обгрунтовує свої доводи у цій справі, зважаючи на предмет та підстави позову.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечив вимоги апеляційної скарги та просив залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Зокрема, зазначив, що справа № 924/373/19 пов`язана зі справою № 924/876/16, а тому без результатів судової експертизи, яка встановить перелік протипожежного обладнання, надання належної оцінки доказів та вирішення справи № 924/876/16 неможливо.

Розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовільнити, а оскаржувану ухвалу скасувати, виходячи з наступного.

За змістом пункту 4 частини 1 статті 229 цього Кодексу провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Таким чином, підставою для зупинення провадження у справі є об`єктивна неможливість розгляду господарської справи до вирішення пов`язаної справи іншим судом.

При цьому для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати, як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, ще мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи певної черговості розгляду вимог тощо.

Пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Обґрунтовуючи необхідність зупинення провадження у справі № 924/373/19, відповідач посилаються на те, що за результатами розгляду справ № 924/876/16 буде розглянуто питання щодо переліку обладнання, яке відсутнє та не було змонтовано ПП Професійні системи безпеки на будівельному об`єкті відповідача по договору підряду № 1414 від 07.02.14 р., укладений між ПМП Лідер та ДП Шелі .

Предметом розгляду у справі № 924/876/16 є стягнення з ПМП Лідер на користь ПП Професійні системи безпеки заборгованості за договором підряду на влаштування системи протипожежного захисту № 14141 від 14.02.14 р.

Разом з тим, відповідачем не враховано, що предметом спору у справі № 924/373/19 є право вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за договором поставки № 10 від 07.02.14 р., який укладений між ПП Професійні системи безпеки та ДП Шелі .

А відтак, предмети позовів у вказаних справ не є пов`язані між собою та обумовлені різними підставами та правовідносинами, з яких виник спір між їх учасниками.

Колегія суддів зазначає, що ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.01.18 р. у справі № 924/876/16 призначено судову економічну експертизу, на розгляд якої поставлено наступні питання: чи підтверджується об`єм та вартість, виконаних ПП Професійні системи безпеки робіт та змонтованого обладнання згідно локального кошторису, договірної ціни, договору підряду №1414 від 14.02.14 р., додатку до нього, специфікації до договору поставки № 10 від 07.02.14 р., актами виконаних робіт форми КБ-2В, КБ-3, які наявні в матеріалах справи?

Вказані питання, які поставлені на вирішення експерту, стосуються виконання робіт за договором підряду № 1414 від 14.02.14 р., зокрема обсягу таких робіт та їх вартості, а не поставки обладнання за договором поставки № 10 від 07.02.14 р., що є предметом дослідження у даній справі. А тому, вирішення експертом вказаних питань не вплине на виконання зобов`язань між сторонами згідно договору поставки від 07.02.14 р. При цьому суд наголошує, що наявність чи відсутність змонтованого обладнання на об`єкті за висновком проведеної експертизи (на чому наполягає відповідач), яке, за твердженням відповідача поставлялося згідно договору поставки, не може бути доказом наявності чи відсутності правовідносин з договору поставки між сторонами в т.ч. в частині оплати. Оскільки останні підтверджуються іншими доказами, а саме договором та первинними бухгалтерськими документами (специфікаціями, накладними та ін. ), які повинні насамперед бути оцінені судом у справі з визначеним предметом спору.

На підтвердження вимог позовної заяви, позивачем долучено до матеріалів справи: договір поставки та додатки до нього, копії видаткових накладних, копії довіреностей, копії податкових накладних, копії рахунків, копії виписок банківських рахунків про оплату. Тому, суд апеляційної інстанції приймає до уваги приписи пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України про те, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. В свою чергу, наявність чи відсутність змонтованого обладнання може свідчити про обсяг та якість виконання робіт за договором підряду, та не може бути доводити чи спростовувати докази, які містяться в матеріалах справи на підтвердження факту поставки. Відсутність певного обладнання на об`єкті, як заперечення в отриманні обладнання, повинно бути оцінено, виходячи з оцінки даних первинної бухгалтерської документації (видаткових накладних, довіреностей, податкових накладних, рахунків, виписок з банківських рахунків про оплату) та умов договору.

Суд звертає увагу, що умовами договору поставки від 07.02.14р. та додатком № 1 (специфікація) зобов`язання з поставки обладнання чи оплати за нього не пов`язано з виконанням договору підряду, що є предметом розгляду у справі № 924/876/16.

Окрім того, заявниками у поданих клопотаннях про зупинення провадження у справі не обґрунтовано, яким чином розгляд справи №924/876/16 унеможливлює розгляд даної справи, не зазначено, які саме обставини не можуть бути встановлені господарським судом самостійно при вирішенні цієї справи, виходячи з предмета та підстав спору.

Водночас, сама по собі пов`язаність сторін у правовідносинах не може вказувати на пов`язаність справ та не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що зупиняючи провадження у цій справі, суд першої інстанції належним чином не встановив, у чому полягає об`єктивна неможливість її розгляду до набрання законної сили рішенням у справі № 924/876/16, не зазначив, чому зібрані у справі № 924/373/19 докази не дають змоги самостійно встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Отже, відповідачем не наведено випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, з якими закон (процесуальне право) пов`язує обов`язок зупинити провадження у даній справі. А тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подане відповідачем клопотання про зупинення провадження є необґрунтованим та передчасним.

Разом з тим, колегія суддів апеляційного господарського суду не може погодитись з висновком суду першої інстанції про зупинення провадження, оскільки, судом залишено поза увагою, що враховуючи приписи пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Отже, суд першої інстанції не був позбавлений можливості розглянути позовні вимоги у даній справі по суті, без зупинення провадження у справі та самостійно надати оцінку доказам.

Не встановивши обставин об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи №924/876/16, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження в даній справі, порушивши при цьому приписи пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України.

Крім того, відповідно до пункту 7 частини першої статті 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.

Необґрунтоване зупинення розгляду справи свідчить про порушення судом першої інстанції прав учасників справи на розумні строки її розгляду.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи і такі критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фрідлендер проти Франції").

Ураховуючи викладене, господарський суд Хмельницької області всупереч положенням пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України дійшов необґрунтованого висновку про зупинення провадження у справі, оскільки таке зупинення суперечить принципу ефективності судового процесу, спрямованому на недопущення затягування розгляду справи, і перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Частиною 5 ст. 236 ГПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Частиною 5 ст. 234 ГПК України, ухвала, що викладається окремим документом, складається з мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

З урахуванням вимог статтею 238 ГПК України апеляційний суд зазначає, що у мотивувальній частині судового рішення суд спочатку наводить встановлені ним обставини у справі, що необхідні для її вирішення, із посиланням на докази, за якими ці обставини було встановлено, а також мають бути зазначені мотиви, з яких суд не врахував окремих доказів, з посиланням на неналежність, недопустимість, недостовірність, непереконливість тощо та з необхідними поясненнями. Тобто тут відображаються результати оцінки судом доказів. Після цього суд має дати аналіз цих обставин під кутом зору права.

А тому вмотивованим і обґрунтованим судовим рішенням можливо назвати лише те, в якому правовий висновок суду ґрунтується на аналізі взаємозв`язку між наведеною правовою нормою та належними доказами наданими сторонами у справі. При цьому, саме лише посилання судом першої інстанції на норму права не може вважатися належною мотивацією рішення або висновку.

В свою чергу, відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України" ) і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Отже, ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Як вбачається із змісту оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки наявним в матеріалах справи доказам та аргументам сторін, не наведено мотивів відхилення тверджень позивача, не наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Враховуючи вказане, апеляційний господарський суд приходить до висновку про порушення господарським судом Хмельницької області вимог ГПК України щодо обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, а тому, колегія суддів скасовує оскаржувану ухвалу.

Відповідно до ст.. 129 ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Професійні системи безпеки" на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 04.07.19р. у справі № 924/373/19 задовільнити.

Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 04.07.19р. у справі № 924/373/19 скасувати.

Справу № 924/373/19 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №924/373/19 повернути господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "10" вересня 2019 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Василишин А.Р.