Постанова

від 04.09.2019 по справі 905/776/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 905/776/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Пєскова В.Г., Огородніка К.М.,

за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О.

Представники у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 03.12.2018

(Головуючий суддя -Фоміна В.О.; -Білоусова Я.О., Пуль О.А.)

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Комістрейд", м.Слов`янськ, Донецька область

про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.05.2018 відкрито провадження у справі №905/776/18 за заявою боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Комістрейд" про його банкрутство на підставі статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

1.1. Постановою Господарського суду Донецької області від 24.05.2018 у справі №905/776/18 боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Комістрейд" визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців. Призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Комістрейд" Макаровича Валерія Миколайовича. Постановлено оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комістрейд" та відкриття ліквідаційної процедури. Зобов`язано ліквідатора по закінченню ліквідаційної процедури представити суду звіт про проведену роботу, ліквідаційний баланс банкрута та документи, передбачені статтею 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

2. Наведену постанову місцевого господарського суду оскаржило до Донецького апеляційного господарського суду Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (Далі - ГУ ДФС у м. Києві, скаржник), звернувшись з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову Господарського суду Донецької області від 24.05.2018 та закрити провадження у справі №905/776/18.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 03.12.2018 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Господарського суду Донецької області від 24.05.2018 у справі №905/776/18.

4. Ухвала апеляційного господарського суду обґрунтована тим, що враховуючи перебування боржника на податковому обліку у Слов`янській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, ГУ ДФС у м. Києві не зазначило в апеляційній скарзі чим порушені його права як контролюючого органу, забезпечення реалізації повноважень якого відбувається на території міста Києва. Доводи апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві зводяться до загального посилання на те, що незаконне визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою унеможливлює встановлення податковим органом зобов`язань по сплаті податків відповідно до податкових повідомлень-рішень.

4.1. Жодних обґрунтувань щодо того у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість оскаржуваної постанови, а також доведення належними та допустимими доказами порушення боржником прав та інтересів саме ГУ ДФС у м. Києві, в контексті п.5 ч.2 ст.258 ГПК України та ч.1 ст. 254 ГПК України, апеляційна скарга не містить.

4.2. Крім того, апеляційний господарський суд звернув увагу на те, що норми чинного податкового законодавства та законодавства про банкрутство не містять заборони щодо проведення податковим органом перевірки боржника після визнання останнього банкрутом. Перехід боржника до ліквідаційної процедури не перешкоджає органу ДФС можливості вжити заходи щодо перевірки діяльності боржника звернувшись до ліквідатора банкрута з наказом про проведення такої перевірки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

5. ГУ ДФС у м. Києві звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 у справі №905/776/18, з проханням її скасувати та направити справу для розгляду до суду апеляційної інстанції.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. Скаржник доводить, що судами попередніх інстанцій не надано відповідної юридичної оцінки тому, що ліквідаційною комісією боржника було порушено порядок добровільної ліквідації, а судом першої інстанції не враховано, що до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство за правилами ст. 95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом не додані документи, які повинні бути подані на момент звернення з такою заявою. Боржник при зверненні до господарського суду про визнання себе банкрутом зобов`язаний був надати докази відсутності своєї платоспроможності.

6.1. Крім того, скаржник переконує, що податковий орган має правовий статус контролюючого органу і є учасником провадження у справі про банкрутство, незважаючи на те, що не звертався із грошовими вимогами до боржника.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

7. Відзиву на касаційну скаргу ГУ ДФС у м. Києві до Верховного Суду не надано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №905/776/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жуков С.В., суддя - Ткаченко Н.Г., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 18.07.2019.

8.1. Ухвалою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 21.08.2019, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №905/776/18 за касаційною скаргою ГУ ДФС у м. Києві на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 у вказаній справі; призначено до розгляду касаційну скаргу на 04.09.2019 о 14 : 30 у відкритому судовому засіданні.

8.2. У зв`язку з запланованою відпусткою суддів Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №905/776/18 визначено колегію суддів у складі: Жуков С.В. - головуючий, Пєсков В.Г., Огороднік К.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.08.2019.

8.3. Ухвалою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 03.09.2019. Справу №905/776/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Комістрейд" за розглядом касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 у вказаній справі прийнято до провадження у новому складі колегії суддів.

Ухвалено розглянути касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві 4 вересня 2019 року о 14 : 30 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

9. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з такого.

10. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

11. Процесуальна діяльність суду щодо здійснення правосуддя має чітко визначені в законі мету, завдання і коло учасників - носіїв процесуальних прав і обов`язків. Реалізація своїх процесуальних прав обумовлена виключно процесуальним статусом учасника (позивач, відповідач, третя особа, а у справах про банкрутство - боржник, кредитор, учасники у справі про банкрутство, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство).

12. Особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в силу частини 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України. Разом з тим, необхідною підставою власне їх процесуальної участі у справі як учасника є виключно порушення прав, обов`язків або інтересів судовим рішенням, яке вони оскаржують. За такої умови вони розглядаються не як потенційний, а як реальний учасник провадження у відповідному статусі залежно від характеру порушеного права.

13. Враховуючи те, що у справах про банкрутство виносяться судові рішення у формі ухвал та постанов, їх оскарження відбувається з урахуванням особливостей, передбачених Законом про банкрутство. В силу особливостей справи про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, чинним законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, в хід процедури банкрутства.

14. У відповідності до абзацу 16 статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

15. При цьому вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

16. Законом про банкрутство визначено, що сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут). Кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

17. Відтак, особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника справи про банкрутство, а саме кредитора, лише у разі подання у встановленому законом порядку заяви з грошовими вимогами до боржника або за наслідком їх визнання боржником у процедурі досудової ліквідації відповідно до статей 105, 111 Цивільного кодексу України. Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

18. Аналізуючи право особи на розгляд її скарги в апеляційному суді з урахуванням практики застосування статті 6 Конвенції, практики ЄСПЛ у Рішенні 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України", яким зазначено, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, слід зазначити таке.

19. Право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

20. Отже, у даному конкретному випадку, право на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції мають учасники справи про банкрутство, а також інші, окрім кредиторів, юридичні особи, а також державні та інші органи, в тому числі й контролюючі органи, які не є учасниками справи, але судове рішення, що оскаржується, безпосередньо вирішує питання про їх права та обов`язки.

21. Як встановлено апеляційним господарським судом у оскаржуваній ухвалі, Головне управління Державної фіскальної служби у м.Києві в якості кредитора до ТОВ Комістрейд ні в досудовій процедурі, ні в провадженні у справі про банкрутство не зверталось.

22. Відповідно до ч. 1 ст.254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

23. Відповідно до пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України, контролюючим органам державою делеговано повноваження контролю та справляння податків з суб`єктів підприємницької діяльності.

24. Відкриття ліквідаційної процедури відповідно до статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" має наслідком завершення підприємницької діяльності боржника, що унеможливлює виникнення нових податкових зобов`язань.

25. Процедура банкрутства в порядку ст.95 Закону про банкрутство є спеціальною, в розумінні цього закону та встановлює певні передумови порушення такого провадження, а виконання і дотримання цих передумов законодавцем передбачає взаємодію боржника (в особі ліквідатора, ліквідаційної комісії) з контролюючими органами, зокрема податковими.

26. Статтею 78 Податкового Кодексу України, передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, відповідно до п.п.78.1.7 документальна позапланова перевірка здійснюється якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

27. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ Комістрейд з 26.11.2015 перебуває на податковому обліку в Слов`янській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, яку боржник повідомив про припинення шляхом направлення заяви про припинення за формою 8-ОПП, що підтверджується інформацією у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань.

28. Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", який набрав чинності з 01.01.2017, внесено зміни до Податкового кодексу України, що стосуються контрольно-перевірочної роботи. А саме, Податковий кодекс України доповнено статтею 19-3 та викладено в новій редакції п.п. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1, якими визначено перелік функцій державних податкових інспекцій, а функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів. У зв`язку з чим наказом ДФС України №57 від 06.02.2017 та нової редакції структури ДПІ на районному рівні залишено виконання лише сервісних функцій, зокрема, сервісне обслуговування платників податків реєстрація та ведення обліку платників податків об`єктів оподаткування та ведення Державного реєстру фізичних осіб платників податків тощо. На рівень головних управлінь передано всі контрольно-перевірочні функції, прийняття податкових повідомлень-рішень, функцій погашення податкового боргу, представлення інтересів у судах.

29. Враховуючи особливості процедури в порядку ст.95 Закону про банкрутство, правовий статус фіскальної служби як контролюючого органу, передбачений нормами цивільного та податкового законодавства, отже, з огляду на те що у зв`язку з порушенням справи про банкрутство у податкового органу виникають певні обов`язки щодо проведення позапланових перевірок дотримання вимог податкового законодавства юридичною особою, яка оголосила про свою ліквідацію, то у разі порушення учасниками провадження прав фіскального органу при здійсненні ним своїх функцій останній набуває права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство.

30. Водночас, враховуючи перебування боржника на податковому обліку у Слов`янській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, у даному випадку, апеляційний господарський суд встановив, що ГУ ДФС у м. Києві не обґрунтувало в апеляційній скарзі чим порушені його права як контролюючого органу, забезпечення реалізації повноважень якого відбувається на території міста Києва.

Крім того, апеляційний господарський суд встановив, що жодних обґрунтувань щодо незаконності і (або) необґрунтованості оскаржуваної постанови, а також доведення належними та допустимими доказами порушення боржником прав та інтересів саме ГУ ДФС у м. Києві, в контексті п.5 ч.2 ст.258 ГПК України та ч.1 ст. 254 ГПК України, апеляційна скарга не містить.

31. Підсумовуючи наведене, з урахуванням встановлених судом другої інстанції обставин, які скаржником у касаційній скарзі не спростовано, слід відзначити, що висновки суду другої інстанції про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Господарського суду Донецької області від 24.05.2018 у справі №905/776/1852, є правомірними.

32. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України, за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

33. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

34. Перевіривши правильність застосування судом другої інстанції норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та залишення оскаржуваної ухвали суду другої інстанції без змін.

35. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін постанови суду апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення.

2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 у справі №905/776/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.Г. Пєсков

К.М. Огороднік