Вирок

від 22.06.2009 по справі 1-27-09

БОРОДЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                                                                                                     Справа №1-27/09

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 червня    2009 року            Бородянський районний суд

Київської області в складі: головуючого – судді Стасенка Г.В.,

                                              при секретарях – Дубовенко О.В., Романенко С.М.,  Шокур Б.А.,

                                                                            ОСОБА_1,

                                              з участю прокурорів – Надієнка М.І., Забарчука Р.В.,

                                              захисників – адвоката ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3,  

                                                                     адвоката ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_5,

                                                                     адвоката ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,  

                                                                     ОСОБА_9, ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Бородянка кримінальну справу про обвинувачення

    ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Клавдієве-Тарасове Бородянського району Київської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодруженого, працюючого директором ТОВ «Алекс-Профі», депутата ОСОБА_12 селищної ради, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3, судимостей немає відповідно до ст.89 КК України,

       в здійсненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368  КК України,

   ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця селища Клавдієве Бородянського району Київської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_5, одруженого, на утриманні має неповнолітню дитину, працюючого приватним підприємцем, депутата ОСОБА_12 селищної ради, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не судимого,

       в здійсненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368  КК України,

   ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця селища Клавдієве Бородянського району Київської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_5, одруженого, на утриманні має неповнолітню дитину, працюючого приватним підприємцем, депутата ОСОБА_12 селищної ради, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_8, раніше не судимого,

       в здійсненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368  КК України,

   ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця селища Клавдієве Бородянського району Київської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_5, одруженого, на утриманні має неповнолітню дитину, непрацюючого, депутата ОСОБА_12 селищної ради, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_10, раніше не судимого,

       в здійсненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368  КК України,

встановив:

Підсудні ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14 і ОСОБА_15, які 26 березня 2006 року на виборах до Верховної ради України та місцевих рад були обрані депутатами ОСОБА_12 селищної ради Бородянського району Київської області і згідно з рішенням № 301 8-ї сесії 5 скликання ОСОБА_12 селищної ради від 11 травня 2007 року  ОСОБА_13 обраний головою постійної земельної комісії селищної ради,  ОСОБА_15 – членом цієї комісії, ОСОБА_14 обраний головою постійної комісії з питань торгівельного обслуговування, громадського харчування, соціально-економічного розвитку, підприємництва, житлово-комунального господарства, транспорту і зв’язку селищної ради, а ОСОБА_11 – членом цієї комісії, зловживаючи владою,  за попередньою змовою між собою, протягом жовтня – листопада 2007 року шляхом обману і зловживання довірою намагалися незаконно заволодіти чужим майном – грошима ОСОБА_16 в особливо великих розмірах за наступних обставин.

За рішенням № 354 9-ї сесії 5-го скликання ОСОБА_12 селищної ради Бородянського району Київської області від 1 червня 2007 року в селищній раді було  визначено 3 черги (по категоріям громадян) для отримання земельних ділянок, зокрема  комерційну чергу.

 Згідно з існуючою в ОСОБА_12 селищній раді практикою, з особами, бажаючими одержати земельні ділянки під забудову позачергово, укладався трьохсторонній договір за участі селищної ради та ТОВ «Агрошляхбудсервіс», що займалося ремонтом доріг, за умовами якого особа, що бажала одержати земельні ділянки, повинна була перерахувати ТОВ «Агрошляхбудсервіс»  передбачені договором кошти – на той час із розрахунку 15 тис. грн. за 0,01 гектара землі.

В жовтні 2007 року підсудні ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14 і ОСОБА_15, за попередньою змовою між собою, за ініціативи ОСОБА_11 і ОСОБА_13, усвідомлюючи, що особисто не мають владних повноважень щодо прийняття рішення про виділення земельних ділянок, під час неодноразових зустрічей в смт.Клавдієве Бородянського району Київської області та в кафе «У зайця» в м. Буча Київської області з ОСОБА_16, який, неформально представляючи інтереси своїх знайомих і близьких ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_22, мав намір  одержати в смт.Клавдієве для цих осіб шість земельних ділянок під забудову площею по 0,15 га кожна, вводячи ОСОБА_16 в оману і, зловживаючи довірою до них, як депутатів,  схиляли його до необхідності сплатити більшу суму, ніж визначено селищною радою і передбачається договорами, на 100 тис. доларів США за шість ділянок, пояснюючи це також необхідністю передачі коштів іншим депутатам селищної ради чи більшості депутатів за позитивне вирішення на сесії земельного питання, маючи при цьому умисел не передавати, а привласнити ці кошти.

На одинадцятій сесії п’ятого скликання ОСОБА_12 селищної ради 26 жовтня 2007 року заяви ОСОБА_23, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 були розглянуті, задоволені і сесія селищної ради прийняла рішення про виділення цим особам земельних ділянок в смт.Клавдієве по вул.Сосновій для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель  і споруд площею по 0,15 га кожному.

ОСОБА_24, після цього, на зустрічі з ОСОБА_16 30 жовтня 2007 року в смт.Клавдієве Бородянського району Київської області підсудні ОСОБА_11, ОСОБА_15 і ОСОБА_14, з відому відсутнього тоді  підсудного ОСОБА_25, продовжуючи вводити ОСОБА_16 в оману і зловживаючи його довірою, підтвердили умову одержання ОСОБА_16 рішень про виділення земельних ділянок необхідністю передачі їм для інших депутатів коштів в сумі 100 тисяч доларів США, що було сприйнято ОСОБА_16 як вимога дачі хабара, в зв’язку з чим він 5 листопада 2007 року звернувся з відповідною заявою до правоохоронних органів, від яких в подальшому одержав для передачі підсудним в якості хабара 500 тисяч гривень.

8 листопада 2007 року в смт.Клавдієве Бородянського району Київської області підсудні ОСОБА_11, ОСОБА_13 і ОСОБА_15 на черговій зустрічі з ОСОБА_16 повторно підтвердили цю ж умову одержання рішень селищної ради про виділення земельних ділянок.

14 листопада 2007 року, приблизно між 14 і 15 годинами, на 53-км автодороги Київ-Ковель в смт.Бородянка Київської області  підсудні ОСОБА_11 і ОСОБА_13, знаходячись в салоні належного ОСОБА_15 автомобіля НОМЕР_1, в присутності підсудних ОСОБА_15 і ОСОБА_14, які знаходилися неподалік від автомобіля, умисно, зловживаючи владою, з корисливих мотивів, вважаючи, що заволодівають майном ОСОБА_16, одержали від нього 500 тис. гривень в обмін на ксерокопії рішень ОСОБА_12 селищної ради від 26 жовтня 2007 року про виділення  ОСОБА_23, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 і ОСОБА_22 земельних ділянок та трьохсторонні договори за участю цих осіб, але не довели своїх злочинних дій до кінця з причин, які не залежали від їх волі, оскільки не знали, що заволодівають грошима, наданими ОСОБА_16 працівниками правоохоронних органів в оперативних цілях, і безпосередньо після цього на місці події були затримані працівниками міліції.

Допитаний  в судовому засіданні підсудний ОСОБА_14 винним себе, в основному, визнав і щиро розкаявся у скоєному. Суду, зокрема, пояснив, що він в 2006 році був обраний  депутатом ОСОБА_12 селищної ради - вдруге і став очолювати комісію з благоустрою, торгівлі, законності та із земельних питань. У квітні 2007 року в селищній раді  була створена самостійна земельна комісія, яку очолив підсудний ОСОБА_13. В травні 2007 року на сесії селищної ради було прийнято рішення про створення комерційної черги на одержання земельних ділянок під забудову. Особи, які бажали одержати земельні ділянки за гроші, після подання відповідних заяв мали укласти трьохсторонні договори за участі селищної ради і фірми «Агрошляхбудсервіс», яка займалась ремонтом доріг. В жовтні 2007 року, коли він звернувся до  підсудного ОСОБА_13 з приводу необхідності ремонту вулиці, на якій він (ОСОБА_14) проживає, то ОСОБА_13 запропонував йому зустрітися з потенційними інвесторами. В другій половині жовтня 2007 року до нього на автомобілі «Додж» приїхали Колос, ОСОБА_11 і ОСОБА_13, які  запропонували поїхати на зустріч з інвестором в кафе «У зайця» в м. Бучу Київської області. Дорогою, з розмови між ОСОБА_13 і ОСОБА_11 він дізнався, що інвестору необхідно 6 земельних ділянок.  На той час земельні ділянки на комерційній основі надавались із розрахунку 3 тис. доларів за 0,01 га, а під час зустрічі з ОСОБА_16  останній  висловився, що згоден одержати земельні ділянки і по 4 тис. доларів за 0,01 га і що він віддячить їм – підсудним та іншим депутатам за сприяння у виділенні земельних ділянок. Повертаючись після цієї зустрічі, вони (підсудні) стали обговорювати між собою можливість підвищення для ОСОБА_16 грошової ставки за землю з 3-х до 4-х тисяч доларів за сотку. На сесії 26 жовтня 2007 року ОСОБА_13  доповідав земельні питання. На одержання земельних ділянок по комерційному списку було 20 претендентів, але ніяких запитань чи заперечень з цього приводу ні в кого з депутатів не виникло і всі депутати проголосували одноголосно. На тій сесії було озвучено, що земельні ділянки виділені із розрахунку по 3 тис. доларів за сотку. 30 жовтня 2007 року він разом з ОСОБА_15 і ОСОБА_11 виїжджав показувати ОСОБА_16, який був з ОСОБА_20, виділенні земельні ділянки. Під час розмови між ОСОБА_16 і ОСОБА_15 та ОСОБА_11 він почув, що ОСОБА_16 необхідно додатково сплатити 100 тисяч доларів за всі земельні ділянки, тобто на цю суму більше від розміру інвестиційних внесків, визначеного на сесії селищної ради, на що ОСОБА_16 погодився, пообіцявши привезти їм цю суму готівкою щоби вони самі цими грішми розпорядилися.  Визнав, що вони вирішили обманути ОСОБА_16, маючи намір одержати від нього додаткову суму – 100 тис. доларів, яка не передбачена договорами. 14 листопада 2007 року він бачив ОСОБА_11,  ОСОБА_13 і ОСОБА_15 разом,  і ОСОБА_11 повідомив, що вони в цей день працюватимуть з інвестором. Приблизно через 2 години йому зателефонував Колос і попросив відвезти ОСОБА_11 в Бородянку. Йому (ОСОБА_14) було необхідно їхати туди у своїх справах – на заправку, а тому він погодився і забрав ОСОБА_11 від селищної ради. Дорогою якийсь автомобіль став здійснювати біля них незрозумілі і небезпечні маневри, а тому вони зупинились і він повідомив про це ОСОБА_15. Через деякий час в обумовлене місце в смт.Клавдієве до них приїхав Колос на своєму автомобілі  «Додж» з ОСОБА_13, після чого вони на трьох автомобілях поїхали в Бородянку – першими Колос з ОСОБА_13, за ними ОСОБА_16 на своєму автомобілі, а останніми він з ОСОБА_11. Дорогою йому зателефонував ОСОБА_13 і наказав їхати до АЗС «Лукойл». Коли вони всі зупинились біля АЗС, то він з ОСОБА_15 стали розмовляти біля автомобіля, а ОСОБА_16, ОСОБА_11 і ОСОБА_13 сиділи в автомобілі «Додж». Після того як ОСОБА_16 вийшов з автомобіля їх затримали. Визнав себе винним в тому, що він з іншими підсудними вирішили обманути ОСОБА_16,  самостійно підвищивши для нього ставку за земельні ділянки на 100 тисяч доларів, і маючи намір отримати від ОСОБА_16 кошти, не передбачені трьохсторонніми договорами.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_15 винним себе не визнав. Суду, зокрема, пояснив, що він  26 березня 2006 року був обраний депутатом  ОСОБА_12 селищної ради і став членом земельної комісії. З весни 2007 року одна із черг на земельні ділянки в селищній раді була комерційна і гроші, одержані  від інвесторів, використовувались для  ремонту доріг в селищі. Восени 2007 року підсудний ОСОБА_11  познайомив його з ОСОБА_16, пояснивши, що це інвестор і йому необхідно показати земельну ділянку. На тій зустрічі, крім нього, ОСОБА_16 і ОСОБА_11, був підсудний ОСОБА_13. Від останнього він чув про гроші в сумі 100 тис. доларів США, маючи на увазі збільшення ціни за земельні ділянки з 3 тис. доларів до 4 тис. доларів за одну сотку. Наступна зустріч з ОСОБА_16 відбулася в жовтні 2007 року в кафе «У зайця» в м.Буча, на якій  були присутні також ОСОБА_11, ОСОБА_13 і ОСОБА_14. ОСОБА_16 було роз’яснено, що він має привести 6 заяв  від людей, як він (Колос) зрозумів – підставних, про виділення земельних ділянок, а також до сесії сплатити 100 тис. доларів на фірму «Агрошляхбудсервіс». Напередодні сесії – 25 жовтня 2007 року на земельній комісії було розглянуто ті шість заяв, які передав ОСОБА_16, і рекомендовано розглянути їх на сесії. На сесії 26 жовтня 2007 року ОСОБА_13 доповів про ці заяви і всі депутати одноголосно проголосували за виділення земельних ділянок. 14 листопада 2007 року ОСОБА_16 приїхав у смт.Клавдієве, де зустрічався з селищним головою в присутності ОСОБА_13 і ОСОБА_11. Селищний голова підтвердив ОСОБА_16, що рішення по  його заявам прийнято і він повинен сплачувати кошти. Після зустрічі він (Колос)  запропонував поїхати  на фірму «Агрошляхбудсервіс»,  але в цей час його і ОСОБА_13 покликав до себе селищний голова, а тому він (Колос) зателефонував ОСОБА_14 щоби той  з ОСОБА_11 поїхав у Бородянку і показав  ОСОБА_16 місце знаходження фірми «Агрошляхбудсервіс». Через деякий час зателефонував ОСОБА_14, який повідомив, що на виїзді з смт.Клавдієве на дорозі  виникло якесь непорозуміння з іншим автомобілем, а тому він (Колос) з ОСОБА_13 поїхали до них на своєму автомобілі. Далі в Бородянку вони поїхали на трьох автомобілях – він (Колос) з ОСОБА_13, ОСОБА_14 – з ОСОБА_11, а ОСОБА_16  - на своєму автомобілі «Шкода». При в’їзді в Бородянку ОСОБА_13 наказав йому їхати не на фірму «Агрошляхбудсервіс», а до АЗС «Лукойл». Всі три машини зупинились навпроти АЗС. ОСОБА_16, ОСОБА_11 і ОСОБА_13 сіли для розмови в його (ОСОБА_15) автомобіль, а він з ОСОБА_14 залишились на вулиці. Приблизно через 10 хвилин ОСОБА_16, ОСОБА_11 і ОСОБА_13 вийшли з автомобіля і їх (підсудних) відразу затримали. В його автомобілі була вилучена сумка, яку там залишив ОСОБА_16. Про те, що ОСОБА_16 того дня мав привезти якісь кошти він не знав. На той час в селищній раді була визначена вартість землі в 3 тис. доларів за сотку, але були інвестори згодні платити і по 4 тис. доларів. З ОСОБА_16 теж була розмова про можливість оплати із розрахунку 4 тис. доларів на сотку. Визнав, що під час однієї із зустрічей з ОСОБА_16 він (Колос) вживав слова 100 тис. зверху і неофіційні (кошти), але під цим він мав на увазі борги селищної ради, зокрема,  за ремонт доріг, тобто офіційна частина коштів повинна була проведена через банк, а неофіційна– безпосередньо на оплату різних рахунків, хоча останній порядок оплати боргів йому не був відомий і він не може пояснити, чи мав намір отримувати від ОСОБА_16 100 тис. доларів. За існуючою процедурою потенційний інвестор повинен був перерахувати авансові платежі 30-50 % до сесії, на якій приймалось рішення про виділення земельних ділянок, а решту коштів – після прийняття рішення, але ОСОБА_16 до сесії 26 жовтня 2007 року ніяких коштів не вносив. Заперечував, що вимагав і хотів отримати  від ОСОБА_16 якісь кошти.

Підсудний ОСОБА_13 в судовому засіданні винним себе не визнав. Суду, зокрема, пояснив, що він в 2006 році був обраний депутатом Клавдієвє-Тарасівської селищної ради, а з весни 2007 року став очолювати земельну комісію. Тоді ж було вирішено створити, так звану, комерційну чергу для залучення інвесторів з метою використання коштів  для благоустрою селища, зокрема для ремонту доріг. Передбачалося, що попередньо до прийняття рішення про виділення землі ці інвестори мали сплатити авансові внески і лише потім їм повинні були  надавати відповідне рішення. На початку жовтня 2007 року ОСОБА_11 повідомив, що знає потенційного інвестора, який має намір одержати 1 га землі і хоче з ними зустрітися. На той час була визначена ставка – розмір інвестицій за одну сотку землі в сумі 15 тис. грн. або 3 тис. доларів. Разом з ОСОБА_15 він під’їхав  на земельну ділянку, де вже були ОСОБА_11 і раніше не знайомий ОСОБА_16. Під час зустрічі він довів до відому ОСОБА_16  розмір ставки за одну сотку землі і пояснив, що на одну особу може бути виділено не більше як по 0,15 га, а тому запропонував ОСОБА_16 надати 6 заяв від різних осіб про виділення кожному по 0,15 га землі. Зразки заяв ОСОБА_11 надав ОСОБА_16. Через декілька днів ОСОБА_11 йому повідомив, що приїде ОСОБА_16 для розмови. Того ж дня він зустрівся з ОСОБА_14, який став висловлювати претензії, що його вулиця не асфальтується, і йому було запропоновано теж зустрітися з інвестором. На пропозицію ОСОБА_16 вони – він (ОСОБА_13), ОСОБА_11, ОСОБА_14 і Колос – на автомобілі останнього «Додж» приїхали для розмови в м. Бучу в кафе «У зайця». Тоді ж  ОСОБА_16 сказав, що 100 тис. доларів для нього не проблема, але йому потрібні гарантії. ОСОБА_16 надали зразок трьохстороннього (інвестиційного) договору. 25 жовтня 2007 року в селищній раді вже були заяви про надання земельних ділянок  від довірених осіб ОСОБА_16: ОСОБА_19, ОСОБА_19, ОСОБА_20, 2-х ОСОБА_22 і ОСОБА_23. На земельній комісії того ж дня їх розглянули, а наступного дня на сесії одноголосно було прийнято рішення про надання цим особам земельних ділянок. 8 листопада 2007 року відбулася ще одна зустріч з ОСОБА_16, якому повідомили, що «його» заяви розглянуті і складені договори між селищною радою, фірмою «Агрошляхбудсервіс» і цими особами. 14 листопада 2007 року він з ОСОБА_15 приїхав до селищного голови ОСОБА_26 і туди ж зайшли ОСОБА_11 з ОСОБА_16. Селищний голова повідомив ОСОБА_16, що рішення прийняті і необхідно зробити проплату. Після цього ОСОБА_11 з ОСОБА_16 вийшли, але через деякий час ОСОБА_15 зателефонував ОСОБА_11 чи ОСОБА_14 про те, що їхньому автомобілю хтось створює на дорозі перешкоди. Він з ОСОБА_15 приїхали до місця, де були ОСОБА_14 з ОСОБА_11 і ОСОБА_16 на своїх автомобілях, і вирішили поїхати в Бородянку щоби показати ОСОБА_16 фірму «Агрошляхбудсервіс», а також банк «Київська Русь», через який проводиться оплата інвестиційних коштів. Хоча допускав, що ОСОБА_14 повіз ОСОБА_11 в Бородянку щоби ОСОБА_16 вніс кошти на рахунок. Першими їхали він з ОСОБА_15, за ними ОСОБА_16, а слідом ОСОБА_14 з ОСОБА_11. Заїхавши в Бородянку, він не побачив автомобіль ОСОБА_14, а тому вирішив під’їхати до АЗС. Зупинившись біля АЗС, він з ОСОБА_11 і ОСОБА_16 сіли в автомобіль ОСОБА_15 «Додж», а Колос з ОСОБА_14 залишились біля автомобіля. ОСОБА_16 показав ОСОБА_11 сумку з коштами, відкрив її,  а ОСОБА_11 подивився на  гроші і передав ОСОБА_16 6 трьохсторонніх договорів і 6 копій рішень. Сумка з грішми залишилась в автомобілі, а вони всі вийшли з автомобіля, попрощались і через декілька хвилин їх затримали, а тому вони не встигли завести гроші в банк. Водночас визнав, що ОСОБА_16 не просив його особисто сплачувати 500 тис. грн. на рахунок фірми, але можливо ОСОБА_11 повинен був сплатити в банк ці кошти замість ОСОБА_16, хоча, допускав, що ОСОБА_16 просто забув  сумку з грошима в автомобілі. В подальшому ОСОБА_13 зазначив, що це, можливо, була провокація хабара.   Також визнав, що для проведення оплати інвестиційних коштів договір має бути укладений, а ті трьохсторонні договори, які були передані 14 листопада 2007 року ОСОБА_16, підписані інвесторами не були.

Підсудний ОСОБА_11 в судовому засіданні винним себе також не визнав. Суду, зокрема, пояснив, що він з кінця 2005 року працював  директором фірми «Алекс-Профі», основним видом діяльності якої було надання консультативних послуг при роботі з нерухомістю. Він був обраний депутатом Клавдієвє-Тарасівської селищної ради і спочатку входив до складу комісії із земельних питань.  В кінці серпня – на початку вересня 2007 року йому на мобільний телефон зателефонував раніше не знайомий – ОСОБА_16 і пояснив, що його цікавлять земельні ділянки в 50-ти кілометровій зоні від Києва. Під час першої зустрічі у вересні 2007 року ОСОБА_16 йому повідомив, що його цікавлять земельні ділянки для будівництва котеджів на продаж, а він пообіцяв ОСОБА_16 виконувати посередницькі функції. Письмового договору з ОСОБА_16 не укладалось. На наступній зустрічі вони обговорювали можливість одержання земельних ділянок через селищну раду за рахунок інвестицій. На прохання ОСОБА_16 він дізнався в селищній раді, зокрема від селищного голови, що для одержання земельних ділянок необхідно укладати трьохсторонні договори. Після того ОСОБА_16 йому повідомив, що його  влаштовує співпраця з ним особисто і з селищною радою і що його цікавить земельна ділянка площею 1 га, а тому просив організувати зустріч з особами, від яких залежить вирішення цих питань. В подальшому він організував зустріч ОСОБА_16 з ОСОБА_13 і ОСОБА_15,  під час якої ОСОБА_16 показали декілька земельних ділянок, він (ОСОБА_11)  надав йому копію договору, роз’яснив  процедуру приватизації, зокрема те, що одній особі може бути надано не більше 0,15 га, та надав зразок заяви. В другій половині жовтня 2007 року ОСОБА_16 по телефону домовився про зустріч щоби обговорити строки і порядок оплати. На зустріч – в кафе «У зайця» він приїхав з ОСОБА_13, ОСОБА_14 і ОСОБА_15.   ОСОБА_16  було роз’яснено про необхідність  сплати авансу в розмірі 30-50% від вартості землі. ОСОБА_16 говорив, що сплатить 500 тис. грн. – в еквіваленті 100 тис. доларів. Наступного дня ОСОБА_16 приїхав в смт.Клавдієве і передав йому заяви від шести осіб: двох ОСОБА_19, двох ОСОБА_22, ОСОБА_20 і ОСОБА_23 на ім’я селищного голови про виділення земельних ділянок розміром по 0,15 гектара. Ці заяви він (ОСОБА_11) передав для реєстрації до селищної ради. На сесії селищної ради 26 жовтня 2007 року одноголосно – пакетом було прийнято рішення  про надання 20 особам, в тому числі і тим, кого представляв ОСОБА_16, земельних ділянок. Ні в кого з депутатів ніяких заперечень з цього питання не виникло і він особисто нікого не просив  підтримати заяви конкретних інвесторів. Наступного дня він повідомив ОСОБА_16 про позитивне рішення, а ОСОБА_16 попросив підготувати договори. В кінці жовтня 2007 року на прохання ОСОБА_16 вони зустрілись на земельних ділянках, він приїхав з ОСОБА_14 і ОСОБА_15, а ОСОБА_16 приїхав з ОСОБА_20. ОСОБА_27 пообіцяв привезти перший внесок в розмірі 500 тис. гривень. Після цього він (ОСОБА_11) підготував трьохсторонні договори, які підписали директор «Агрошляхбудсервісу» і селищний голова. 14 листопада 2007 року він представив ОСОБА_27 селищному голові, який підтвердив, що рішення про виділення землі прийнято і необхідно внести кошти. Після цього він (ОСОБА_11) з ОСОБА_14, якого викликав Колос, поїхали супроводжувати ОСОБА_27 в Бородянку для  внесення коштів, але дорогою якийсь автомобіль незвично маневрував, а тому до них приїхали ОСОБА_13 та ОСОБА_15 і в Бородянку вони поїхали разом на трьох автомобілях. Зупинившись біля АЗС «Лукойл», він, ОСОБА_27 і ОСОБА_13 сіли в автомобіль «Додж», а Колос і ОСОБА_14 залишились  на вулиці. В автомобілі ОСОБА_27 показав сумку з грошима, пояснивши, що там 500 тис. гривень, а він передав ОСОБА_27 копії шести рішень і трьохсторонні договори. Копії рішень про виділення шести  особам земельних ділянок він зробив з оригіналів з мокрими печатками, одержаних у землевпорядника селищної ради. Сумку з грошима ОСОБА_27 залишив в автомобілі, вони всі вийшли з автомобіля і попрощались, після чого їх (підсудних) затримали. Йому особисто ОСОБА_27 не доручав сплачувати ці кошти на рахунок в банківській установі і з якою метою ОСОБА_27  залишив в автомобілі ці кошти йому не відомо – можливо з метою провокації хабара. На той час допускав, що, можливо, ОСОБА_27 з ОСОБА_13 домовився про сплату коштів. Раніше неодноразово чув від ОСОБА_27, що він віддячить, якщо отримає земельні ділянки.

Разом з тим винність підсудних підтверджується такими доказами.

Свідок ОСОБА_16 засвідчив суду, що влітку 2007 році його знайомий працівник УБОЗ ОСОБА_28 дав йому гроші для придбання диктофону, щоби фіксувати розмови і виявляти посадовців, які беруть хабарі. Також в той період його цікавила можливість одержання земельних ділянок для своїх близьких і знайомих. Від випадкового знайомого він дізнався номери телефонів селищного голови ОСОБА_26 і ОСОБА_11. Після того він по телефону домовився з ОСОБА_11 про зустріч, пояснивши, що  йому потрібні земельні ділянки. На початку осені 2007 року він зустрівся в смт.Клавдієво з ОСОБА_11, який йому сказав, що вирішує земельні питання і познайомить  з необхідними людьми. Під час наступної зустрічі, приблизно через тиждень, з ОСОБА_11 і ОСОБА_13 йому була названа вартість 1 сотки землі – 3 тис. доларів. Ніякої домовленості з підсудним ОСОБА_11, що останній буде вести його справи в нього не було. Тоді ж ОСОБА_11 вперше сказав, що необхідно буде заплатити депутатам, і ОСОБА_13 це підтвердив. Після того він зустрічався в кафе «У зайця» в м.Буча з усіма чотирма підсудними, але розмову з ним вели, в основному, ОСОБА_13 і ОСОБА_11, які розповіли про процедуру отримання земельних ділянок. Зокрема вони сказали, що необхідно буде додатково сплатити 100 тис. доларів щоби депутатський корпус селищної ради все зробив правильно. В подальшому він з цього приводу мав телефонні розмови з ОСОБА_11 і ОСОБА_13. Потім він одержав від шести знайомих осіб: двох ОСОБА_19, двох ОСОБА_22, ОСОБА_20 і ОСОБА_23 заяви, за зразком, наданим ОСОБА_11,  на ім’я селищного голови про виділення їм земельних ділянок площею по 0,15 га кожному і ці заяви разом з копіями паспортів передав ОСОБА_11, коли приїжджав разом з ОСОБА_20 в смт.Клавдієве. Через день-два ОСОБА_11 повідомив йому по телефону, що заяви на сесії «пройшли» і можна «рухатися далі». Про це він (ОСОБА_16) повідомив в УБОЗ. 30 жовтня 2007 року він разом з ОСОБА_20 приїжджав  в смт.Клавдієве, де зустрічався з підсудними ОСОБА_11, ОСОБА_15 і ОСОБА_14. ОСОБА_11 говорив, що за ділянки потрібно заплатить 1 млн. 350 тис. грн. на розвиток села – на рахунок «Агрошляхбудсервісу» і 100 тис. доларів для більшості депутатів за позитивне вирішення питання. ОСОБА_24 ОСОБА_11 не вимагав гроші, а лише ставив таку умову виділення земельних ділянок, інакше, з його слів, депутати можуть не проголосувати. Суть цієї розмови він потім передав ОСОБА_20. Від працівників УБОЗу він отримував конкретні інструкції. В листопаді 2007 року, коли він зустрічався з ОСОБА_11, то підсудний показував йому рішення з мокрими печатками, а потім підвів до автомобіля «Додж», в якому сиділи ОСОБА_13 і Колос. ОСОБА_13 тоді сказав, що необхідно розраховуватися. Коли він (ОСОБА_16) став вимагати гарантій від селищного голови, то ОСОБА_13 по телефону домовився з селищним головою про зустріч через декілька днів. Після того він одержав в УБОЗ 500 тис. грн. і 14 листопада 2007 року приїхав з цими грошима в смт.Клавдієве у супроводі працівників УБОЗ. ОСОБА_11 завів його в кабінет до селищного голови, де був також ОСОБА_13. Селищний голова вказав йому на необхідність перерахування грошей на фірму «Агрошляхбудсервіс». Коли вони вийшли з кабінету, то він (ОСОБА_16) запропонував  ОСОБА_11 надати кошти взамін на рішення, але ОСОБА_11 пояснив, що селищний голова заборонив брати гроші в приміщенні селищної ради і запропонував від’їхати в сторону – до аптеки. ОСОБА_24, дорогою Індюченко йому повідомив, що за ними хтось їде і запропонував інше місця зустрічі – біля перехрестя. В подальшому вони поїхали в сторону Бородянки – першим автомобіль ОСОБА_15. Зупинившись навпроти АЗС, він пересів до автомобіля «Додж», де були ОСОБА_11 і ОСОБА_13. ОСОБА_15 тоді вийшов з автомобіля. ОСОБА_11 передав йому (ОСОБА_16) рішення та бланки договорів, а він ОСОБА_11 -  сумку з грошима. ОСОБА_11 перерахував гроші і хтось з підсудних сказав щоби він (ОСОБА_16) прискорив оплату коштів на «Агрошляхбудсервіс» в сумі 1 млн. 350 тис. грн. і що селищний голова «в тємі». Він пообіцяв через два тижні  перерахувати кошти, попрощався з підсудними і вийшов з автомобіля. Коли він підійшов до свого автомобіля, то підсудних затримали працівники УБОЗ. 500 тис. грн. він привіз для підсудних  як хабар, для передачі селищному голові та іншим депутатам,  наміру везти їх в банк  в нього не було і нікого він на це не уповноважував. В подальшому він дізнався, що рішення про виділення земельних ділянок були скасовані.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні засвідчила, що  в жовтні 2007 року ОСОБА_16, з яким вона спільно проживала, запропонував їй та її матері одержати  земельні ділянки під забудову в смт.Клавдієве. Після цього вони написали відповідні заяви про виділення земельних ділянок і передали їх ОСОБА_16. Через декілька днів ОСОБА_16 сказав, що депутати пропонують йому сумнівні договори і тому він звернеться до працівників міліції за консультацією.  Вона знала від ОСОБА_16, що земельні ділянки мали виділятися за гроші, що потрібно платити кошти депутатам.  ОСОБА_16 також казав, що депутати змінюють – «піднімають» суми. Про необхідність  укладення трьохсторонніх договорів щодо участі в розвитку інфраструктури селища їй нічого не відомо.

Аналогічні, в основному, показання, що були  оголошені в судовому засіданні, дала на досудовому слідстві свідок ОСОБА_22 (т.2, ч.2, а.с.230-233).

Допитаний як свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні засвідчив, що восени 2007 року його знайомий ОСОБА_16 запропонував йому отримати земельну ділянку  в смт.Клавдієве. Він (ОСОБА_20) написав заяву на ім’я ОСОБА_26 за зразком, наданим ОСОБА_16, про надання земельної ділянки площею 0,15 гектара. Під час зустрічі в  жовтні 2007 року в смт.Клавдієве біля лісового масиву ОСОБА_16 передав  депутату ОСОБА_11 6 заяв, в тому числі і його (ОСОБА_20). Приблизно через тиждень він знову приїжджав з ОСОБА_16 в смт.Клавдієве, де ОСОБА_14, з якими були Колос і ОСОБА_11, показував земельні ділянки. Під час розмови між ОСОБА_16 і депутатами він чув слово «сотка». Потім ОСОБА_16 йому роз’яснив, що депутати вимагають неофіційно 100 тис. доларів понад вартість ділянок, а 300 тис. доларів необхідно заплатити офіційно за всі 6 ділянок – на благоустрій села. Особисто він ніяких коштів за земельну ділянку нікому не давав. Йому не було відомо про необхідність укладення трьохстороннього договору.

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_19, які вона давала на досудовому слідстві, убачається, що  25 жовтня 2007 року вона і її чоловік на пропозицію їх знайомого ОСОБА_16 написали  заяви  до ОСОБА_12 селищної ради про виділення їм земельних ділянок по 0,15 га кожному і передали ці заяви ОСОБА_16 (т.2, ч.2, а.с.234-237).

Аналогічні, в основному показання, які були оголошені в судовому засіданні, дав на досудовому слідстві свідок ОСОБА_18, який крім того доповнив, що, зі слів ОСОБА_16, депутати  вимагали від нього за 1 га землі, спочатку 300 тис. доларів, а в подальшому збільшили цю суму (т.2, ч.2, а.с.238-242).

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_23, які він давав на досудовому слідстві, убачається, що, приблизно,  в середині жовтня 2007 року його знайомий ОСОБА_16 повідомив йому про можливість придбати земельну ділянку за помірну плату неподалік від Києва. В зв’язку з цим наприкінці жовтня 2007 року він написав заяву на ім’я селищного голови і передав її ОСОБА_16, який говорив, що місцеві депутати допоможуть у вирішенні цього питання. Через деякий час ОСОБА_16 повідомив, що депутати назвали дуже велику ціну за землю, а після прийняття відповідного рішення він сказав, що депутати вимагають від нього гроші (т.2, ч.2, а.с.243-245).

Свідок ОСОБА_29 засвідчив суду, що на початку листопада 2007 року йому, як начальнику відділення ГУБОЗ  повідомив його підлеглий ОСОБА_24, що до нього звернувся  ОСОБА_16 із заявою про вимагання хабара  депутатами ОСОБА_12 селищної  ради за виділення земельних ділянок. ОСОБА_16 також надав  диктофон із записами розмов, з яких випливало, що ініціатором цих дій був ОСОБА_13. На проведення оперативних дій було одержано відповідний дозвіл. Було встановлено, що ОСОБА_16 повинен був заплатити депутатам за одержання земельних ділянок площею 0,9 га  - на 6 осіб по 0,15 га - 100 тис. доларів. Активність в цих розмовах  проявляв також ОСОБА_11. Гроші ОСОБА_16 передав ОСОБА_11 в автомобілі, де також був ОСОБА_13, біля АЗС «Лукойл» на автодорозі Київ-Ковель. Гроші для передачі підсудним були одержані з рахунку МВС в гривнях, оскільки валютного рахунку в них немає.

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_28 засвідчив, що восени 2007 року йому  - на той час старшому оперуповноваженому ГУБОЗ МВС України зателефонував знайомий ОСОБА_16, який повідомив, що написав заяву про отримання земельної ділянки, але з нього вимагають хабар. На це він (ОСОБА_28) порадив ОСОБА_16 записати цю розмову на диктофон і подати відповідну заяву в ГУБОЗ, що ОСОБА_16 в подальшому і зробив. Була створена оперативно-слідча група,  в роботі якої він приймав участь, зокрема, в день затримання підсудних під виглядом водія автомобіля ОСОБА_16. Біля селищної ради ОСОБА_16 після розмови з кимсь із підсудних повернувся до свого автомобіля і повідомив йому (ОСОБА_28), що гроші – 500 тис. грн. будуть передаватися в лісі. Із цієї розмови  він також почув, що гроші біля селищної ради вони (хтось із підсудних) брати не будуть. Після цього вони поїхали за автомобілем «Додж». Зупинились вони на трасі і ОСОБА_16, взявши сумку з грошима, пішов до автомобіля «Додж». Коли  ОСОБА_16 вийшов з автомобіля «Додж» і повернувся до свого автомобіля, то підсудних затримали.

Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні засвідчив, що він, працюючи на посаді старшого оперуповноваженого ГУБОЗ МВС України, після звернення ОСОБА_16 із заявою приймав участь в оперативно-розшукових заходах по цій справі. На зустрічах з ОСОБА_16 підсудні говорили, що гарантом їх домовленості виступить селищний голова і що він  «в курсі». В подальшому при затриманні підсудних в автомобілі  були вилучені гроші.

Допитаний як свідок селищний голова селища Клавдієве ОСОБА_26  засвідчив суду, що в травні 2007 року в селищній раді була створена земельна комісія, яку очолив ОСОБА_13 ОСОБА_27 ж на сесії було прийнято рішення про виділення земельних ділянок за інвестиційні кошти, які повинні  сплачуватись на рахунок «Агрошляхбудсервісу» для ремонту доріг. 14 листопада  2007 року в приміщенні селищної ради ОСОБА_11 представив йому ОСОБА_16, як особу, що буде сплачувати  кошти за землю. Тоді ж були присутні Колос і ОСОБА_13. Як йому повідомили, ОСОБА_16 представляв шість осіб, яким виділялось по 15 соток землі зі сплатою коштів із розрахунку по 3 тис. доларів за сотку в гривневому еквіваленті. На той момент в трьохсторонніх договорах не було підписів тих 6 осіб, яким були виділені земельні ділянки. Ці договори він особисто підписав, приблизно, 5-6 листопада 2007 року і передав їх  ОСОБА_11. Вважав, що будь-яких зловживань зі сторони підсудних щодо прийняття рішень на сесії про виділення земельних ділянок не було. Рішення про виділення земельних ділянок цим особам, як і всім іншим, які претендували на одержання земельних ділянок на комерційній основі,  було прийнято на сесії одноголосно. На той час договори з тими особами про сплату ними коштів укладені не були і вони нічого не сплатили. На початку  листопада 2007 року  підсудний ОСОБА_11 привозив йому  договори від імені шести осіб, хоча його для цього ніхто не уповноважував. Після підписання договорів він повернув їх ОСОБА_11, як депутату, оскільки той пояснив, що знає цих інвесторів. Отримувати готівку від осіб - інвесторів  депутатів ніхто не уповноважував, ні він особисто, ні селищна рада.

Свідок ОСОБА_30 – секретар виконкому ОСОБА_12 селищної ради засвідчила в судовому засіданні, що після сесії 26 жовтня 2007 року землевпорядник підходила до неї щоби поставити печатки на рішеннях про надання шести особам земельних ділянок. Ніякої винагороди за це їй ніхто не пропонував.

Допитана як свідок ОСОБА_31 – землевпорядник  ОСОБА_12 селищної ради в судовому засіданні засвідчила, що на сесії селищної ради  ОСОБА_13 оголосив список осіб, які бажали отримати земельні ділянки на комерційній основі, і відповідне рішення було прийнято. Приблизно через два тижні, можливо 8 листопада 2007 року, до неї звернувся ОСОБА_11, пояснивши, що 6 осіб, відносно яких прийнято рішення, то його знайомі і тому попросив надати йому проекти рішень щодо цих осіб, оскільки вони бажають зробити  благодійні внески. На його прохання вона виготовила шість рішень і секретар селищної ради засвідчила їх своїм підписом і печаткою. З цих рішень ОСОБА_11 зробив для себе копії. Тоді ж з’ясувалось, що заяви цих шести осіб про виділення земельних ділянок знаходяться у ОСОБА_13. На той час земельні ділянки на комерційній основі надавались із розрахунку 3 тис. доларів у гривневому еквіваленті за 1 сотку. Про будь-яку винагороду за виділення земельних ділянок їй нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_32 засвідчила суду, що вона з 2006 року є депутатом ОСОБА_12 селищної ради і членом земельної комісії, яку очолював ОСОБА_13. Роботою по залученню інвесторів, які за одержання земельних ділянок повинні були вносити кошти на рахунок «Агрошляхбудсервісу» для благоустрою селища, займались ОСОБА_13, ОСОБА_15, а також ОСОБА_11, хоча останній не був членом земельної комісії. Вона пропонувала ОСОБА_13 допомогу в роботі з інвесторами, але він відмовився і говорив, що справиться сам. Відомо, що для сплати коштів з інвестором має бути укладений трьохсторонній договір, відповідно до якого інвестор сплачує кошти через банківську установу.

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_33 засвідчив, що він з є депутатом ОСОБА_12  селищної ради і членом земельної комісії. Йому відомо, що в селищній раді надавались земельні ділянки особам за кошти відповідно до трьохсторонніх договорів, але він участі у залученні  таких інвесторів не приймав. Останнім часом земельні ділянки надавались із розрахунку 3 тис. доларів за 1 сотку в гривневому еквіваленті, зокрема така сума була озвучена на сесії 26 жовтня 2007 року. Заяви відносно шести осіб щодо надання земельних ділянок були задоволені.  З ним особисто з приводу цих заяв ніхто не говорив і ніяка винагорода за голосування підсудними не пропонувалась ні йому особисто, ні, наскільки йому відомо, іншим депутатам. Також йому не відомо щоби депутати брали в інвесторів кошти для оплати і такого не повинно бути. Рішення земельної комісії для сесії селищної ради носило лише рекомендаційний характер.

Свідок ОСОБА_34 засвідчив суду, що він є депутатом ОСОБА_12 селищної ради і членом земельної комісії. В роботі земельної комісії іноді приймав участь ОСОБА_14, який надавав консультативну допомогу, як колишній голова комісії.  На сесії 26 жовтня 2007 року він особисто голосував за виділення, зокрема, шести особам земельних ділянок на комерційній основі із розрахунку 3 тис. доларів у гривневому еквіваленті за 1 сотку. Ніхто з  підсудних чи інших депутатів його конкретно  про це не просив і не схиляв голосувати позитивно.

Допитаний як свідок ОСОБА_35 в судовому засіданні засвідчив, що він, як депутат ОСОБА_12 селищної ради, приймав участь в сесії селищної ради 26 жовтня 2007 року і голосував за виділення, зокрема,  шести особам земельних ділянок на комерційній основі, оскільки вони мали внести інвестиції на благоустрій селища. Голосував він  добровільно і ніхто з підсудних чи інших осіб його про це не просив.

Аналогічні, в основному, показання дали в судовому засіданні допитані як свідки депутати ОСОБА_12 селищної ради ОСОБА_36,  ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44

Свідок ОСОБА_45 – депутат ОСОБА_12 селищної ради  засвідчив, що він не пам’ятає чи голосував на сесії 26 жовтня 2007 року за виділення земельних ділянок, але звернень до нього від інших депутатів щодо позитивного голосування не було  і винагороди з цього приводу йому ніхто не обіцяв.

З оголошених в судовому засіданні показань свідка  ОСОБА_46, яка не змогла з’явитися  в суд з поважних причин, убачається, що вона, як депутат ОСОБА_12 селищної ради, була присутня на сесії 26 жовтня 2007 року. Голова земельної комісії ОСОБА_13 оголосив список осіб з комерційної черги, пояснивши, що вони є інвесторами, які хочуть перерахувати кошти до фірми «Агрошляхбудсервіс». До неї особисто ніхто з депутатів селищної ради – підсудних не звертався з проханням позитивно проголосувати за безоплатну передачу земельних ділянок заявникам – ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 (т.4, ч.1, а.с.102-106).

Допитана як свідок ОСОБА_47 – головний бухгалтер ТОВ «Агрошляхбудсервіс» засвідчила суду, що в 2007 році їх підприємство виконувало роботи по ремонту доріг в смт.Клавдієве. Фінансування цих робіт проводилось за кошти інвесторів, яким надавались земельні ділянки, відповідно до трьохсторонніх договорів, що укладались між «Агрошляхбудсервісом», ОСОБА_12 селищною радою і інвесторами. Гроші сплачувалися на рахунок ТОВ в банку «Київська Русь», а безпосередньо через  касу їх товариства гроші не приймались в сумі більше ніж 10 тис. гривень.  

Свідок ОСОБА_48 – директор ТОВ «Агрошляхбудсервіс» дав суду, в основному, аналогічні показання.

Допитана як свідок ОСОБА_49 в судовому засіданні засвідчила, що їй відомо про зустрічі її чоловіка – підсудного ОСОБА_14 з інвестором в кафе «У зайця» та на земельних ділянках разом з іншими депутатами – ОСОБА_15 і ОСОБА_11.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_50 – заступник керуючого відділення банку «Київська Русь» в смт.Бородянка засвідчила, що ТОВ «Агрошляхбудсервіс» є клієнтом банку і інвестори перераховували через їхнє відділення кошти на рахунок цієї фірми, проте вона не пам’ятає щоби підсудні, зокрема ОСОБА_11 і ОСОБА_13, проводили  через банк якісь операції – ОСОБА_11 раніше був  лише присутній коли інша особа вносила кошти на рахунок цього ТОВ.

З оглянутих в судовому засіданні  заяв, вилучених в Ірпінському відділенні АБ «Київська Русь», на переказ готівки фізичними особами на рахунок ТОВ «Агрошляхбудсервіс» та роздруківки руху грошових коштів убачається, що кошти вносились безпосередньо заявниками з пред’явленням паспорта (т.3,ч.2, а.с.298-301, 336-347).

Свідок ОСОБА_51 – головний бухгалтер ОСОБА_12 селищної ради засвідчила суду, що протягом 2007 року ніяких безпосередніх розрахунків між селищною радою і ТОВ «Агрошляхбудсервіс» не було.

Свідок ОСОБА_52 засвідчив суду, що в 2007 році він одержував  земельні ділянки в смт.Клавдієве на комерційній основі, сплативши кошти за трьохстороннім договором з ТОВ «Агрошляхбудсервіс» і селищною радою.

Допитаний як свідок ОСОБА_53 засвідчив у судовому засіданні,  що в 2007 році він одержував земельні ділянки в смт.Клавдієве на комерційній основі. Трьохсторонній договір він підписував  безпосередньо на фірмі, яка займається ремонтом доріг, і кошти сплачував на цю фірму через особистий рахунок. Крім того свідок зазначив, що в ході переговорів з ОСОБА_13 останній пропонував перерахувати гроші на іншу фірму, але підтвердити, що в цієї фірми є угода з селищною радою він не міг.

Свідок ОСОБА_54 засвідчила суду, що в 2007 році їй була виділена земельна ділянка під забудову в смт.Клавдієве на платній основі. Кошти на рахунок дорожньої служби «Агрошляхбуд» вона особисто перераховувала через банк.

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_55, які він давав на досудовому слідстві,  убачається, що в  серпні 2007 року він займався одержанням земельних ділянок для себе і членів сім’ї в смт.Клавдієве на комерційній основі із розрахунку 3 тис. доларів за одну сотку. Він з дружиною і батьком  приїжджав в ТОВ «Агрошляхбудсервіс», де при ньому був набраний текст  договору інвестування, який він там же підписав,  та йому були  надані реквізити банківських рахунків для сплати коштів. Після цього  він перерахував  передбачені договорами кошти на рахунок ТОВ «Агрошляхбудсервіс» (т.4, ч.1, а.с.236-239).

Аналогічні, в основному, показання, які також були оголошені в судовому засіданні,  дав на досудовому слідстві свідок ОСОБА_56 (т.4, ч.2, а.с.255-260).

Як убачається  з протоколу усної заяви про злочин від 5 листопада 2007 року, ОСОБА_16 повідомив в ГУБОЗ МВС України, що депутати ОСОБА_12 селищної ради ОСОБА_13, ОСОБА_11 та депутати на ім’я ОСОБА_15 і ОСОБА_14 почали вимагати в нього хабара в сумі 100 тис. доларів США за вирішення питання щодо виділення земельних ділянок (т.1,ч.1, а.с.7-8).

Як убачається з копії видаткового касового ордеру № 6548 від 7 листопада 2007 року, копії доручення № 114 від 7 листопада 2007 року та протоколом огляду грошових знаків  від 13 листопада 2007 року співробітник ГУБОЗ МВС України ОСОБА_24 одержав для проведення оперативно-розшукових заходів з рахунку спецпризначення ДФРБО МВС України гроші в сумі 500 тис. гривень  купюрами по 500, 200 і 100 грн., які були передані ОСОБА_16 13 листопада 2007 року  (т.1, ч.1, а.с.65-250, т.1, ч.2, а.с.251-429).

Як убачається з протоколу огляду місця події від 14 листопада 2007 року і протоколу огляду грошових знаків, о 14-й годині 55 хвилин,  в належному підсудному ОСОБА_15 автомобілі НОМЕР_1, що знаходився на узбіччі 53-км автодороги «Київ-Ковель» в напрямку м.Ковеля неподалік АЗС «Лукойл» в межах  смт.Бородянка Київської області, на задньому сидінні виявлена сумка, в якій знаходяться кошти в національній валюті України купюрами по 100, 200 і 500 грн. в банківських упаковках на загальну суму 500 тис. грн., номери і серії яких співпадають з номерами і серіями купюр, що були передані ОСОБА_16 працівниками ГУБОЗ МВС України 13  листопада 2007 року. Біля автомобіля знаходяться підсудні ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14 і ОСОБА_15 На відстані близько 20 метрів від автомобіля НОМЕР_2 (т.2, ч.1, а.с.1-43, 62-93).

Згідно з протоколом виїмки від 16 листопада 2007 року та протоколом огляду документів від 19 листопада 2007 року, ОСОБА_16 добровільно видав  папку, одержану ним 14 листопада 2007 року на 53-км автодороги Київ-Ковель від депутатів ОСОБА_12 селищної ради після передачі грошей в сумі 500 тис. грн., в якій знаходилися світлокопії рішень 11-ї сесії 5-го скликання ОСОБА_12 селищної ради про безоплатну передачу ОСОБА_21, ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_23, ОСОБА_18 і ОСОБА_22 земельних ділянок в смт.Клавдієве по вул.Сосновій площею по 0,15 га кожному, шість договорів (в трьох екземплярах кожен) про участь в розвитку соціальної інфраструктури та улаштування а/бетонного покриття в смт.Клавдієве-Тарасове Бородянського району Київської області, згідно з якими ОСОБА_12 селищна рада в особі селищного голови ОСОБА_26 (далі Замовник), відповідно, ОСОБА_21, ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_23, ОСОБА_18 і ОСОБА_22 (далі Інвестори) та ТОВ «Агрошляхбудсервіс» в особі директора  ОСОБА_48 (далі Виконавець) уклали даний договір про участь у розвитку соціальної інфраструктури та улаштування а/бетонного покриття в смт.Клавдієве. Ціна договору (кожного) становить 225 тис. гривень, тобто загальна сума платежів складає 1 млн. 350 тис. гривень. На договорах є підписи і «мокрі» печатки замовника та виконавця, а підписи інвесторів відсутні.  (т.2, ч.1, а.с.105-108, 112-152).

З оглянутих в судовому засіданні заяв, що були вилучені під час огляду місця події 14 листопада 2007 року з автомобіля «Додж», від імені ОСОБА_21, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_22, ОСОБА_20, ОСОБА_23, убачається, що ці особи звернулися до  голови ОСОБА_12 селищної ради з проханням про надання їм у приватну власність земельних ділянок площею по 0,15 га кожному  під будівництво житлового будинку на території смт.Клавдієве-Тарасове. На заявах вказана дата реєстрації – 25 жовтня 2007 року (т.5, ч.1, а.с.32-39).

В журналі реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян ОСОБА_12 селищної ради є записи про реєстрацію 25 жовтня 2007 року заяв ОСОБА_21, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_22, ОСОБА_20 і ОСОБА_23 про виділення їм земельних ділянок по 0,15 га у приватну власність під забудову, з резолюцією – на розгляд сесії, що підтверджується протоколом огляду та світлокопіями відповідних сторінок журналу (т.5, ч.1, а.с.40-46).

Згідно з протоколом огляду місця події від 14 листопада 2007 року, в кабінеті землевпорядника ОСОБА_12 селищної ради виявлено 6 рішень 11-ї сесії 5-го скликання ОСОБА_12 селищної ради  про передачу ОСОБА_22, ОСОБА_21, ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_23, ОСОБА_18 у приватну власність земельних ділянок  для будівництва і обслуговування житлового будинку по вул.Сосновій в смт.Клавдієве площею по 0,15 га (кожному). На рішеннях стоять «мокрі» печатки ОСОБА_12 селищної ради і підписи від імені селищного голови (т.2, ч.1, а.с.44-54, т.5, ч.1, а.с.47-52).

Як убачається з висновку № 14971  судової експертизи комп’ютерної техніки та програмних продуктів, на жорсткому диску системного блоку комп’ютера, вилученого з приміщення ОСОБА_12 селищної ради, є файл під назвою «11 сесія 5-го скликання від 26.10.2007р.». Згідно з  роздрукованим текстом  проекту протоколу одинадцятої сесії п’ятого скликання ОСОБА_12 селищної ради від 26 жовтня 2007 року, вирішено передати громадянам безоплатно у власність земельні ділянки  для будівництва та обслуговування житлових будинків, згідно з доданого списку громадян, який на файлі відсутній (т.5,ч.1, а.с.129-155).

Як убачається з копії рішення № 354 9-ї сесії 5-го скликання ОСОБА_12 селищної ради від 1 червня 2007 року, в селищній раді  визначено 3 черги (по категоріям громадян) для отримання земельних ділянок: 1 черга –пільгова, 2 черга – загальна, 3 черга – комерційна (т.5, ч.1, а.с.54-58).

З чернетки протоколу земельної комісії з питань, що виносяться на розгляд сесії від 25 жовтня 2007 року убачається, що на земельній комісії серед інших питань обговорювалися питання про передачу в приватну власність земельних ділянок площею по 0,15 га під забудову ОСОБА_21, ОСОБА_23, ОСОБА_22, ОСОБА_19, ОСОБА_18 та ОСОБА_20, і було вирішено винести це питання на сесію та передати земельні ділянки в приватну власність (т.2,ч.1, а.с.153-157).

Як убачається з протоколу перегляду, прослуховування та роздруківки тексту розмов між ОСОБА_16 та ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_15 в смт.Клавдієве-Тарасове Бородянського району 8 листопада 2007 року, одержаних ОСОБА_16 за допомогою вручених йому технічних засобів - відеокамери, та відтворених в судовому засіданні з носіїв відеозапису – mini-DV касети  Panasonik (№37), під час розмови між цими особами  вживалися вислови «100 штук баксов», «нальчик», «офіціал» (т.1, ч.1, а.с.62-63, т.2, ч.1, а.с.159-169, т.2, ч.2, а.с.211-212).

З  протоколу перегляду, прослуховування та роздруківки тексту розмов між ОСОБА_16 та ОСОБА_11 і ОСОБА_13 в смт.Бородянка 14 листопада 2007 року, одержаних ОСОБА_16 за допомогою вручених йому технічних засобів - відеокамери, та відтворених в судовому засіданні з носіїв відеозапису – mini-DV касети  Panasonik (№38),   убачається, що в автомобілі «Додж» між цими особами відбувся обмін грошей на  документи, зокрема копії рішень селищної ради, місце цієї зустрічі – біля АЗС «Лукойл» було визначено підсудним ОСОБА_13. (т.1,ч.2, а.с.430-437, т.2,ч.1, а.с.171-173, т.2,ч.2, а.с.211-212).

Згідно з висновку № 15159 судової експертизи з технічного дослідження матеріалів та засобів відеозвукозапису, відеофонограми, які записані на цих mini-DV касетах  Panasonik, є оригіналами і монтажу не піддавалися, і ОСОБА_16, ОСОБА_11, ОСОБА_15 та ОСОБА_13 промовлені фрази, що позначені відповідним чином  (т.5,ч.1, а.с.92-97).

Згідно з протоколом пред’явлення особи для впізнання від 28 листопада 2007 року,  свідок ОСОБА_20 впізнав серед інших осіб підсудного ОСОБА_15, як особу, з якою він восени 2007 року зустрічався  на земельній ділянці в смт.Клавдієве, коли йшла розмова про гроші і називалась цифра «100» (т.2,ч.2, а.с.251-254).

Як убачається з протоколу пред’явлення особи для впізнання від 28 листопада 2007 року, свідок ОСОБА_20 впізнав серед інших осіб  підсудного ОСОБА_11, як особу,  з якою він двічі зустрічався восени 2007 року в смт.Клавдієве, зокрема, коли ОСОБА_16  передав йому (ОСОБА_11)  заяви про отримання земельних ділянок (т.2, ч.2, а.с.262-266).

Згідно з протоколом пред’явлення особи для впізнання від 28 листопада 2007 року,  свідок ОСОБА_20 впізнав серед інших осіб підсудного ОСОБА_14, як особу, з якою він зустрічався разом з ОСОБА_16 на земельній ділянці в смт.Клавдієве, коли чув, що відбувалися якісь торги і вживалося слово «сотка» (т.2, ч.2, а.с.273-277).

Як убачається з протоколу відтворення обстановки і обставин події від 29 листопада 2007 року ОСОБА_16 на місці показав, що на 53-км автодороги Київ-Ковель навпроти АЗС «Лукойл»   14 листопада 2007 року відбувалася зустріч з підсудними, коли він в салоні автомобіля «Додж» передав ОСОБА_11  в присутності ОСОБА_13 сумку з грошима в сумі 500 тис. грн., а взамін одержав папку з копіями рішень селищної ради  про виділення шести земельних ділянок та договори (т.2, ч.2, а.с.289-300).

Як убачається з викопіювання з генерального плану смт.Бородянка, місце, де були затримані підсудні 14 листопада 2007 року – біля АЗС «Лукойл» на 53-км автодороги Київ-Ковель, знаходиться в протилежному напрямку руху, як від приміщення ТОВ «Агрошляхбудсервіс», так і від приміщення, де розташоване відділення  АБ «Київська Русь» (т.3, ч.2, а.с.304-306).

Згідно з копією протоколу першої сесії п’ятого скликання ОСОБА_12 селищної ради Бородянського району Київської області від 18 квітня 2006 року, визнано обраними депутатами ОСОБА_12 селищної ради 25 чоловік, в тому числі ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_15 і ОСОБА_14 (т.4, ч.1, а.с.3-8).

Як убачається з копії протоколу восьмої сесії п’ятого скликання ОСОБА_12 селищної ради від 11 травня 2007 року, ОСОБА_13 обраний головою  постійної земельної комісії, а  ОСОБА_15 – членом цієї комісії, ОСОБА_14 обраний головою постійної комісії з питань торгівельного обслуговування, громадського харчування, соціально-економічного розвитку, підприємництва, житлово-комунального господарства, транспорту і зв’язку, а ОСОБА_11 – членом цієї комісії  (т.4,ч.1, а.с.9-16).

Як убачається з рішення чотирнадцятої позачергової сесії п’ятого скликання ОСОБА_12 селищної ради від 18 січня 2008 року, за протестом прокурора Київської області рішення 11-ї сесії 5-го скликання цієї ж ради від 26 жовтня 2007 року про надання ОСОБА_19, ОСОБА_22, ОСОБА_18, ОСОБА_23, ОСОБА_21 і ОСОБА_20 земельних ділянок в смт.Клавдієве по вул.Сосновій для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель  і споруд площею по 0,15 га кожному були скасовані у зв’язку з невиконанням  цими особами інвестиційних умов  (т.3,ч.2, а.с.311-316).

Оцінюючи досліджені докази, суд вважає, що винність підсудних в здійсненні викладених злочинних діянь  знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Суд критично ставиться до заперечень підсудних ОСОБА_11, ОСОБА_13 та ОСОБА_15 проти їх вини, оскільки їх доводи спростовуються іншими дослідженими судом доказами.

Так, зокрема, показаннями свідка ОСОБА_16, підсудного ОСОБА_14, свідків ОСОБА_21, ОСОБА_20, ОСОБА_24, ОСОБА_28, ОСОБА_29, оголошеними в судовому засіданні показаннями свідків ОСОБА_22 і ОСОБА_18, протоколами перегляду, прослуховування та роздруківки тексту розмов між ОСОБА_16 і підсудними 8 та 14 листопада 2007 року, відтвореними з носіїв відеозапису в судовому засіданні,  спростовуються доводи підсудних про відсутність у них умислу на незаконне заволодіння чужим майном – грошима ОСОБА_16

Крім того, допитаний на досудовому слідстві, як обвинувачений, ОСОБА_15 11 березня 2008 року визнавав, що на зустрічі всіх підсудних з ОСОБА_16 в кафе «У зайця» обговорювалося питання, що ОСОБА_16, крім перерахування офіційної суми – 1 млн.350 тис. грн. на рахунок будівельної фірми, повинен дати їм додатково 100 тис. доларів США «для позитивного вирішення його питання». Про це йшли розмови з ОСОБА_16 і під час інших зустрічей з ним підсудних в смт.Клавдієве (т.5, ч.2, а.с.280-285).

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_15 відмовився від цих показань з надуманих, на думку суду, причин, пояснивши, що він, можливо, неправильно висловився або не уважно прочитав протокол, хоча зазначений допит ОСОБА_15 проводився в присутності його захисника і будь-яких зауважень до протоколу допиту ні від кого з учасників слідчої дії не надійшло, а тому зазначені показання підсудного ОСОБА_15 від 11 березня 2008 року суд приймає до уваги, як доказ.

Водночас, в судовому засіданні  підсудний ОСОБА_15 визнав, що при зустрічі з ОСОБА_16 останньому була висловлена пропозиція сплачувати за земельні ділянки кошти із розрахунку  4 тис. доларів за сотку, хоча на той час в селищній раді був визначений еквівалент інвестиційних внесків із розрахунку – 3 тис. доларів за сотку. Також ОСОБА_15 визнав, що під час однієї із зустрічей з ОСОБА_16 він (Колос) вживав слова 100 тис. зверху і неофіційні (кошти), однак надати суду переконливі пояснення щодо своїх висловлювань він не міг.

Допитаний на досудовому слідстві, як обвинувачений, ОСОБА_14 11 березня 2008 року також визнавав, що під час зустрічей з ОСОБА_16 в жовтні 2007 року,  ОСОБА_16 повідомлялось про необхідність сплати, понад офіційну суму інвестицій, «неофіційні» додаткові кошти в сумі 100 тис. доларів США, які могли бути використані, як в інтересах селищної ради, так і в якості їхньої (підсудних) особистої винагороди. На початку судового слідства ОСОБА_14 відмовився від цих показань, проте в подальшому повністю їх підтвердив, пояснивши попередню відмову як прояв солідарності з іншими підсудними, які не визнавали своєї вини.

Підсудні ОСОБА_11 і ОСОБА_13, які безпосередньо знаходилися в автомобілі «Додж» 14 листопада 2007 року при передачі їм ОСОБА_16 грошей в сумі 500 тис. грн., в судовому засіданні категорично заперечували, що вони розуміли зміст цієї події і що вони одержували гроші на свою та інших підсудних користь.

Однак, ці заперечення підсудних також спростовуються  показаннями свідка ОСОБА_16 про те, що ОСОБА_11 в присутності ОСОБА_13 переконався у  наявності в сумці цих коштів і прийняв їх, а потім передав йому обіцяні копії рішень селищної ради з інвестиційними договорами і після цього вони попрощались, що свідчить про умисел підсудних привласнити ці кошти.

На думку суду, свідченням непослідовності і неправдивості показань підсудних ОСОБА_11 і ОСОБА_13 в цій частині є , зокрема, те, що однією із версій цих підсудних щодо підстав  одержання ними коштів від ОСОБА_16 було начебто прохання ОСОБА_16 до них перерахувати замість нього ці гроші через банк на користь фірми «Агрошляхбудсервіс». Про це, зокрема, давав показання ОСОБА_13 на допиті  16 квітня 2008 року в ході досудового слідства, як обвинувачений, зазначивши, що  ОСОБА_16 сказав щоби вони самі перерахували кошти, оскільки в нього брак часу, і при цьому передав портфель ОСОБА_11, який перерахував кошти (т.6,а.с.23-27).

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_13 відмовився від цих показань, вказавши, що слідчий їх некоректно виклав. ОСОБА_24, цей аргумент суд вважає надуманим, оскільки допит ОСОБА_13 проводився за участі його захисника і ніяких зауважень від учасників слідчої дії щодо правильності викладення показань не надійшло.

Водночас, як послідовно зазначав ОСОБА_16, він нікому з підсудних не давав ніякого доручення про легальне використання цих грошей, зокрема для перерахування їх на рахунок ТОВ «Агрошляхбудсервіс», що в судовому засіданні підсудні визнали.

Крім того, на момент одержання коштів підсудними, передані ними ОСОБА_16 трьохсторонні договори про інвестиційну участь від імені ОСОБА_21, ОСОБА_23, ОСОБА_22, ОСОБА_19, ОСОБА_18 і ОСОБА_20 цими особами ще не були підписані.

Також не знайшла свого підтвердження версія підсудних, щодо мети їх поїздки разом з ОСОБА_16 із смт.Клавдієве в смт.Бородянку –  в офіс ТОВ «Агрошляхбудсервіс» або до відділення  АБ «Київська Русь». Як стверджував свідок ОСОБА_16, такої мети в нього не було, а підсудні запропонували йому поїхати в смт.Бородянку оскільки в приміщенні селищної ради вони відмовилися одержувати гроші, а в іншому місці в смт.Клавдієве їм не сподобались і здалися підозрілими  маневри невідомого їм автомобіля.

З викопіювання з генерального плану смт.Бородянка Київської області вбачається, що місце, де були затримані підсудні 14 листопада 2007 року – біля АЗС «Лукойл» на 53-км автодороги Київ-Ковель, знаходиться в протилежному напрямку руху, як від приміщення ТОВ «Агрошляхбудсервіс» так і від приміщення, де розташоване відділення  АБ «Київська Русь»,  що спростовує версії підсудних про мету їх поїздки із смт.Клавдієве в смт.Бородянка  до одного із цих об’єктів.

За таких обставин суд знаходить заперечення підсудних ОСОБА_11, ОСОБА_13 і ОСОБА_15 щодо їх вини надуманими, такими, що спростовуються іншими дослідженими доказами, а тому до уваги їх суд не приймає.

Водночас показання ОСОБА_16 про обставини вчинення підсудними протиправних дій суд знаходить послідовними і такими, що узгоджуються з іншими дослідженими доказами.

На досудовому слідстві дії підсудних були кваліфіковані за ч.3 ст.368 КК України, як одержання службовою особою - представником влади, наділеним владними повноваженнями, хабара в особливо великому розмірі за виконання в інтересах того, хто дає хабара дій з використанням службового становища та владних повноважень, поєднаним з вимаганням хабара, за попередньою змовою  групою осіб.

Суд вважає, що в ході судового розгляду таке звинувачення не знайшло  свого підтвердження.

Так, підсудним ставилося у вину, що вони з вимогою одержання хабара сприяли ОСОБА_16 в одержанні шести земельних ділянок поза чергою, всупереч встановленому порядку і без належних на те підстав.

ОСОБА_24, як встановлено судом, можливість одержання громадянами в смт.Клавдієве земельних ділянок  поза чергою – на комерційній основі була передбачена рішенням № 354 9-ї сесії 5-го скликання ОСОБА_12 селищної ради від 1 червня 2007 року, згідно з яким в селищній раді  було визначено 3 черги (по категоріям громадян) для отримання земельних ділянок: 1 черга –пільгова, 2 черга – загальна, 3 черга – комерційна.

Відповідно до зазначеного рішення в ОСОБА_12 селищній раді склалася практика надання позачергово земельних ділянок громадянам, які вносять інвестиційні кошти на благоустрій селища відповідно до трьохсторонніх договорів, укладених між селищною радою, ТОВ «Агрошляхбудсервіс», яке виконувало  дорожньо-ремонтні роботи, та громадянином. Викладене повністю підтверджується показаннями, допитаних як  свідків, селищного голови ОСОБА_26, депутатів селищної ради  ОСОБА_35, ОСОБА_36,  ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_45, секретаря селищної ради ОСОБА_30, землевпорядника ОСОБА_31, директора ТОВ «Агрошляхбудсервіс» ОСОБА_48 і головного бухгалтера цього товариства ОСОБА_47  Крім того судом встановлено, що на сесії ОСОБА_12 селищної ради 26 жовтня 2007 року поряд із заявами осіб, яких представляв ОСОБА_16, були розглянути і задоволені  з тих же підстав заяви інших осіб, які претендували на одержання земельних ділянок на комерційній основі.

Допитані як свідки ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54 підтвердили в судовому засіданні, що вони в 2007 році одержували в смт.Клавдієве земельні ділянки на комерційній основі. Для цього вони укладали відповідні трьохсторонні інвестиційні договори за участі, зокрема, ТОВ «Агрошляхбудсервіс» і перераховували передбачені договором кошти на рахунок цієї фірми, що свідчить про офіційність встановленої в ОСОБА_12 селищній раді практики виділення особам земельних ділянок поза чергою на комерційній основі.

Крім того підсудним ставилося у вину умисне порушення в інтересах ОСОБА_16 процедури розгляду заяв ОСОБА_21, ОСОБА_23, ОСОБА_22, ОСОБА_19, ОСОБА_18 і ОСОБА_20 про надання їм земельних ділянок, зокрема те, що ці заяви не були розглянути на земельній комісії 25 жовтня 2007 року, а були подані безпосередньо на сесію 26 жовтня 2007 року.

ОСОБА_24, як стверджував у судовому засіданні ОСОБА_16, і це підтвердив свідок ОСОБА_20, зазначені заяви були передані ОСОБА_11 раніше – до дня сесії.

В журналі реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян ОСОБА_12 селищної ради є записи про реєстрацію 25 жовтня 2007 року заяв ОСОБА_21, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_22, ОСОБА_20, ОСОБА_23 про виділення їм земельних ділянок по 0,15 га і порядок нумерації в журналі не порушений.

Тому суд вважає, що і ця обставина не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.

Також підсудним ставилося у вину те, що ОСОБА_11 виготовив світлокопії рішень селищної ради від 26 жовтня 2007 року про надання земельних ділянок шести особам з оригіналів, одержаних від посадових осіб ОСОБА_12 селищної ради, для передачі ОСОБА_16, проте, яке саме порушення в цій ситуації допустив безпосередньо ОСОБА_11 чи інші підсудні, і як це пов’язано з їх депутатською діяльністю,  із обвинувачення не вбачається.  Крім того  видача  рішень селищної ради не входить до компетенції депутатів селищної ради.

Не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні обвинувачення також в частині вимагання підсудними коштів у ОСОБА_16, оскільки як визнав у судовому засіданні свідок ОСОБА_16, вимог до нього  з приводу передачі коштів не було, він лише зрозумів як умову позитивного вирішення питання про виділення земельних ділянок необхідність передати підсудним гроші.

Відповідно до ст.368 КК України відповідальність за одержання хабара можуть нести лише службові особи за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їм влади чи службового становища.

Як встановлено судом, рішення про передачу ОСОБА_22, ОСОБА_21, ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_23, ОСОБА_18 у приватну власність земельних ділянок  для будівництва і обслуговування житлового будинку по вул.Сосновій в смт.Клавдієве площею по 0,15 га (кожному) було прийнято 26 жовтня 2007 року на 11-й сесії 5-го скликання ОСОБА_12 селищної ради, на якій підсудні були присутні, як депутати, і голосували поряд з іншими депутатами селищної ради.

Відповідно до п.34 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» та ст.33,40,81,116,118 Земельного Кодексу України земельні ділянки безоплатно передаються у власність для будівництва та обслуговування житлових будинків, ведення особистого селянського господарства виключно рішеннями відповідної місцевої ради, як колегіального органу.

Допитані в  судовому засіданні як свідки депутати ОСОБА_12 селищної ради ОСОБА_35, ОСОБА_36,  ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_45,  підтвердили в судовому засіданні, що на сесії 26 жовтня 2007 року щодо земельних питань вони голосували добровільно, ніхто з підсудних чи інших осіб не звертався до них з приводу конкретного голосування. Ніхто із допитаних  свідків – депутатів селищної ради та селищний голова не вказали, що будь-хто з підсудних пропонував їм матеріальну чи іншого характеру винагороду за відповідне голосування.

Умислу підсудних передавати одержані від ОСОБА_16 гроші будь-кому із службових осіб чи інших депутатів ОСОБА_12 селищної ради судом не встановлено.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 5 «Про судову практику у справах про хабарництво»,  згідно з чинним законом відповідальність за одержання хабара можуть нести лише службові особи. При цьому слід мати на увазі, що до представників влади належать, зокрема, працівники державних органів та їх апарату, які наділені правом у межах своєї компетенції ставити вимоги, а також приймати рішення, обов’язкові для виконання юридичними і фізичними особами незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості.

Відповідно до  п.2 постанови, відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їм влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.

Відповідно до п.9 зазначеної постанови, давання й одержання хабара тісно пов’язані з умислами осіб, які вчиняють ці злочини. Якщо особа, вручаючи службовій особі незаконну винагороду, з тих чи інших причин не усвідомлює, що дає хабар (наприклад, у зв’язку з обманом чи зловживанням довірою), вона не може нести відповідальність за давання, а службова особа – за одержання хабара. Дії останньої за наявності до того підстав можуть кваліфікуватись як зловживання владою чи службовим становищем, обман покупців або замовників, шахрайство тощо. Дії службової особи, яка, одержуючи гроші чи матеріальні цінності начебто для передачі іншій службовій особі як хабар, мала намір не передавати їх, а привласнити, належить кваліфікувати не за ст.368 КК, а за відповідними частинами статей 190 і 364 як шахрайство та зловживання владою чи службовим становищем.

Оцінюючи викладене,  суд вважає,  що   повноваження окремого депутата чи групи депутатів у складі колегіального органу при прийнятті ним рішень, зокрема   в даному випадку голосування підсудних тим чи іншим чином, як депутатів селищної ради, в контексті інкримінованих їм діянь, кваліфікованих за ст.368 КК України, не можуть розглядатися як дії службових осіб оскільки вони не уповноважені приймати рішення, і не приймали рішень, обов’язкових для виконання юридичними і фізичними особами, які відносяться до компетенції колегіального органу – селищної ради, а тому, на думку суду, в діях підсудних відсутній склад такого злочину як одержання хабара.

Водночас, суд вважає доведеним у судовому засіданні, що підсудні ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_15 і ОСОБА_14, усвідомлюючи, що особисто вони не мають владних повноважень щодо прийняття рішення про виділення земельних ділянок, вводячи при цьому ОСОБА_16 в оману, вказуючи йому завищений розмір інвестиційних коштів, які необхідно сплатити для отримання земельних ділянок, та, як депутати селищної ради, зловживаючи владою, всупереч інтересам служби, обіцяючи ОСОБА_16 сприяти у вирішенні земельного питання і передати за це кошти іншим депутатам, не маючи такого наміру, фактично мали умисел на привласнення цих коштів, проте не довели  своїх злочинних дій до кінця з причин, які не залежали від їх волі, оскільки не знали, що заволодівають грошима, наданими ОСОБА_16 працівниками правоохоронних органів в оперативних цілях, і безпосередньо після цього були затримані працівниками міліції.

Тому суд вважає за необхідне перекваліфікувати злочинні дії підсудних з ч.3 ст.368 КК України на ч.2 ст.15 і ч.4 ст.190 КК України, оскільки підсудні вчинили закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману і зловживання довірою (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, та на ч.1 ст.364 КК України, оскільки підсудні вчинили зловживання владою, тобто умисне, з корисливих мотивів використання службовою особою влади всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та державним і громадським інтересам, що проявилося, зокрема в підриві авторитету органу місцевого самоврядування.

При оцінці  доказів суд не приймає до уваги як речовий доказ диктофон «OLYMPUS», за допомогою якого ОСОБА_16, з його слів, фіксував розмови з підсудними, а також роздруківки розмов між ОСОБА_16 і підсудними, відтворені з цього диктофону (т.1, ч.1, а.с.17-45, т.2, ч.1, а.с.174-202, т.2,ч.2, а.с.211-212). При цьому суд враховує, що як засвідчив ОСОБА_16, він придбав цей диктофон влітку 2007 року і перші записи  зробив у вересні 2007 року. ОСОБА_24, як убачається з доданого до диктофону фіскального чеку, цифровий диктофон «OLYMPUS» був придбаний в магазині «Ельдорадо» по вул.Глибочицькій,44 в м.Києві 30 жовтня 2007 року, що ОСОБА_16 категорично заперечується – як дата так і місце придбання. У зв’язку із сумнівами, які виникли при дослідженні диктофону і обставин його придбання та використання, суд не приймає зазначені докази до уваги.

Згідно з висновком судово-хімічної експертизи банківські, стрічки, якими були обгорнуті кошти на суму 500 тис. грн., оброблені спеціальною хімічною речовиною для невидимого маркування. На ватних тампонах, вилучених з долонь і пальців рук ОСОБА_16, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_15, з поверхні сумки, яка вилучена з салону автомобіля «Додж», виявлені локалізовані плями спеціальної хімічної речовини для невидимого маркування. Ці речовини мають спільну родову належність між собою (т.5,ч.1 а.с.112-115).

ОСОБА_24, суд не може визнати вказаний висновок  підтвердженням тієї обставини, що зазначені підсудні брали в руки чи торкалися грошових купюр, що знаходилися в сумці, залишеній ОСОБА_16 в салоні автомобіля «Додж», оскільки, як убачається з висновку експертизи, сліди хімічної речовини для невидимого маркування  виявлені також і на руках ОСОБА_16, який того дня вітався з підсудними за руку, на що посилаються підсудні в своїх запереченнях і що не спростовано в судовому засіданні.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, а також особи підсудних, які характеризуються позитивно, ОСОБА_13, ОСОБА_14 і ОСОБА_57 до кримінальної відповідальності притягуються вперше, ОСОБА_11 на даний час судимостей немає, ОСОБА_15 має хворобу – ознаки лівобічного сколіозу, остеохондрозу поперекового відділу хребта, вирячування диску і екструзій дисків, на момент затримання постійної роботи не мав, ОСОБА_13, ОСОБА_14 і ОСОБА_15 -  кожен має  неповнолітню дитину.

Також суд враховує роль та ступінь участі підсудних у вчиненні злочину, а саме те, що ініціаторами і найбільш активними учасниками злочинних діянь були підсудні  ОСОБА_11 і ОСОБА_13, а роль підсудного ОСОБА_14 в цих злочинах суд вважає другорядною.

Пом’якшуючих, як і обтяжуючих покарання обставин відносно підсудних ОСОБА_11, ОСОБА_13 і ОСОБА_15 суд не вбачає.

Як пом'якшуючу покарання обставину щодо підсудного ОСОБА_14 суд визнає його щире каяття. Також, враховуючи, що підсудний ОСОБА_14 до кримінальної відповідальності притягується вперше, має на утриманні малолітню дитину, позитивно характеризується, його роль у вчиненні злочинних діянь є другорядною і тяжких наслідків від його дій не настало, суд відповідно до ч.2 ст.66 КК України визнає ці обставини в їх сукупності як пом’якшуючу покарання обставину.

Обтяжуючих покарання ОСОБА_14Е обставин суд не вбачає.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне призначити підсудним ОСОБА_11, ОСОБА_13 і ОСОБА_15 покарання у межах санкції ч.4 ст.190 КК України у виді позбавлення волі із застосуванням додаткового покарання у виді конфіскації ? частини належного кожному з цих підсудних майна.

Підсудному ОСОБА_14 суд також вважає за необхідне призначити основне покарання у межах санкції ч.4 ст.190 КК України -  у виді позбавлення волі.

Водночас, зважаючи на обставини, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_14 злочинного діяння, враховуючи позитивні дані про його особу і конкретні обставини  діяння, а також відсутність негативних матеріальних наслідків від його дій, суд вважає за можливе на підставі ст.69 КК України не призначати підсудному ОСОБА_14 додаткового покарання у виді конфіскації майна.

За ч.1 ст.364 КК України суд вважає за необхідне призначити підсудним ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_15 і ОСОБА_14 покарання у виді арешту із застосуванням додаткового покарання виді позбавлення права займатися депутатською діяльністю і обіймати виборчі посади в органах місцевого самоврядування.

Водночас, зважаючи на викладене, суд знаходить за можливе на підставі ст.75 КК України звільнити підсудного ОСОБА_14 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі  з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до ст.76 КК України обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу  кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Строк відбування покарання підсудним ОСОБА_11, ОСОБА_13 і ОСОБА_15 необхідно обчислювати з 15 листопада 2007 року, зарахувавши попереднє ув’язнення.

До строку покарання підсудному ОСОБА_14 необхідно зарахувати попереднє ув’язнення з 15 листопада 2007 року по  22 червня 2009 року.

Речові докази по справі: грошові кошти в сумі 500 тис. гривень необхідно залишити в  Департаменті фінансових ресурсів та бухгалтерського обліку МВС України (т.2,ч.1,а.с.94-97).

Диктофон «OLYMPUS» необхідно повернути ОСОБА_16, дві mini-DV касети  Panasonik (№37 і №38), дві  відеокасети «SONI-120» і дві відеокасети «TDK HS-90» необхідно залишити при матеріалах кримінальної справи,  SD-R – диск із записами телефонних розмов необхідно знищити.

Арешт, накладений на майно підсудного  ОСОБА_14 (т.3,ч.1, а.с.240-242, т.3,ч.2, а.с.255) необхідно скасувати.

Гроші, вилучені у ОСОБА_14 в сумі 129 грн., що зберігаються на депозитному рахунку прокуратури Київської області, необхідно повернути ОСОБА_14 (т.3, ч.2, а.с.255).

Гроші, вилучені за місцем проживання підсудного ОСОБА_11, в сумі 14 тис. грн. і 5 тис. 900 доларів США, та гроші, вилучені у ОСОБА_11 в сумі 167 грн. 25 коп., що зберігаються на депозитних рахунках прокуратури Київської області, необхідно передати в рахунок конфіскації майна ОСОБА_11 (т.3, ч.2, а.с.256, 257, 260).

Гроші, вилучені  у підсудного ОСОБА_13 в сумі 1536 грн. 80 коп. і 100 доларів США, що зберігаються на депозитних рахунках прокуратури Київської області, необхідно передати в рахунок конфіскації майна ОСОБА_13 (т.3,ч.2, а.с.251).

Гроші, вилучені у підсудного ОСОБА_15 в сумі 418 грн., що зберігаються на депозитному рахунку прокуратури Київської області (т.3,ч.2, а.с.254), а також належний ОСОБА_15 автомобіль НОМЕР_1  необхідно передати в рахунок конфіскації майна ОСОБА_15

Керуючись статтями 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України, суд

засудив:

ОСОБА_11  визнати винним в здійснені  злочинів, передбачених ч.2 ст.15 і ч.4 ст.190 КК України та  ч.1 ст.364 КК України, і призначити йому покарання: за ч.2 ст.15 і ч.4 ст.190 КК України у виді позбавлення волі на строк  6 (шість) років 6 (шість) місяців з конфіскацією ? частини належного йому майна і за ч.1 ст.364 КК України у виді арешту на строк 6 (шість) місяців з позбавленням права займатися депутатською діяльністю і обіймати виборчі посади в органах місцевого самоврядування на строк 3 (три) роки.

Відповідно до ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого основного покарання більш суворим визначити ОСОБА_11 до відбування остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк  6 (шість) років 6 (шість) місяців з конфіскацією ? частини належного йому майна з позбавленням права займатися депутатською діяльністю і обіймати виборчі посади в органах місцевого самоврядування на строк 3 (три) роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_11 обчислювати з 15 листопада 2007 року.

ОСОБА_13  визнати винним в здійснені злочинів, передбачених ч.2 ст.15 і ч.4 ст.190 КК України та  ч.1 ст.364 КК України, і призначити йому покарання: за ч.2 ст.15 і ч.4 ст.190 КК України у виді позбавлення волі на строк  6 (шість) років 6 (шість) місяців з конфіскацією ? частини належного йому майна і за ч.1 ст.364 КК України у виді арешту на строк 6 (шість) місяців з позбавленням права займатися депутатською діяльністю і обіймати виборчі посади в органах місцевого самоврядування на строк 3 (три) роки.

Відповідно до ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого основного покарання більш суворим визначити ОСОБА_13 до відбування остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк  6 (шість) років 6 (шість) місяців з конфіскацією ? частини належного йому майна з позбавленням права займатися депутатською діяльністю і обіймати виборчі посади в органах місцевого самоврядування на строк 3 (три) роки.

Строк відбування покарання  ОСОБА_13 обчислювати з 15 листопада 2007 року.

ОСОБА_15  визнати винним в здійснені  злочинів, передбачених ч.2 ст.15 і ч.4 ст.190 КК України та  ч.1 ст.364 КК України, і призначити йому покарання: за ч.2 ст.15 і ч.4 ст.190 КК України у виді позбавлення волі на строк  5 (п'ять) років 6 (шість) місяців з конфіскацією ? частини належного йому майна і за ч.1 ст.364 КК України у виді арешту на строк 6 (шість) місяців з позбавленням права займатися депутатською діяльністю і обіймати виборчі посади в органах місцевого самоврядування на строк 3 (три) роки.

Відповідно до ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого основного покарання більш суворим визначити ОСОБА_15 до відбування остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк  5 (п'ять) років 6 (шість) місяців з конфіскацією ? частини належного йому майна з позбавленням права займатися депутатською діяльністю і обіймати виборчі посади в органах місцевого самоврядування на строк 3 (три) роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_15 обчислювати з 15 листопада 2007 року.

ОСОБА_14  визнати винним в здійснені  злочинів, передбачених ч.2 ст.15 і ч.4 ст.190 КК України та ч.1 ст.364 КК України, і призначити йому покарання за ч.2 ст.15 і ч.4 ст.190 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років без конфіскації майна і за ч.1 ст.364 КК України у виді арешту на строк 5 (п'ять) місяців з позбавленням права займатися депутатською діяльністю і обіймати виборчі посади в органах місцевого самоврядування на строк 2 (два) роки.

Відповідно до ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого основного покарання більш суворим визначити ОСОБА_14 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк  5 (п'ять) років  без конфіскації майна з позбавленням права займатися депутатською діяльністю і обіймати виборчі посади в органах місцевого самоврядування на строк 2 (два)  роки.

До строку показання ОСОБА_14  зарахувати попереднє ув’язнення з 15 листопада 2007 року по  22 червня 2009 року.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_14 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі  з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу  кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в  кримінально-виконавчу інспекцію.

Речові докази по справі: гроші в сумі 500000 (п’ятсот тисяч) гривень залишити на відповідному рахунку в  Департаменті фінансових ресурсів та бухгалтерського обліку МВС України.

Диктофон «OLYMPUS» повернути ОСОБА_16, дві mini-DV касети  Panasonik (№37 і №38), дві  відеокасети «SONI-120» і дві відеокасети «TDK HS-90» залишити при матеріалах кримінальної справи,   SD-R – диск із записами телефонних розмов  знищити.

Гроші, вилучені за місцем проживання  ОСОБА_11, в сумі 14000 (чотирнадцять тисяч) грн. і 5900 (п'ять тисяч дев’ятсот) доларів США, та гроші, вилучені у ОСОБА_11 в сумі 167 (сто шістдесят сім) грн. 25 коп., що зберігаються на депозитних рахунках прокуратури Київської області,  передати в рахунок конфіскації майна ОСОБА_11

Гроші, вилучені  у  ОСОБА_13 в сумі 1536 (одна тисяча п’ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. і 100 доларів США, що зберігаються на депозитних рахунках прокуратури Київської області, передати в рахунок конфіскації майна ОСОБА_13

Гроші, вилучені у  ОСОБА_15 в сумі 418 (чотириста вісімнадцять) грн., що зберігаються на депозитному рахунку прокуратури Київської області, а також належний ОСОБА_15 автомобіль НОМЕР_1 передати в рахунок конфіскації майна ОСОБА_15

Арешт, накладений на майно  ОСОБА_14, скасувати.

Гроші, вилучені у ОСОБА_14 в сумі 129 (сто двадцять дев’ять) грн., що зберігаються на депозитному рахунку прокуратури Київської області,  повернути ОСОБА_14

До набрання вироком чинності запобіжний захід засудженим ОСОБА_11, ОСОБА_13 і ОСОБА_15  залишити попередній – у вигляді тримання під вартою (в  Київському СІЗО (№ 13)

Змінити засудженому ОСОБА_14 запобіжний захід з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши засудженого ОСОБА_14 з-під варти в залі суду.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд протягом 15 діб з моменту проголошення вироку, а засудженими, які утримуються під вартою, - у той же строк з моменту вручення їм копій вироку.

Головуючий – суддя                                     Г.Стасенко