Постанова

від 10.09.2019 по справі 140/560/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2019 рокуЛьвів№ 857/5717/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Кузьмича С.М. та Довгої О.І.,

з участю секретаря судового засідання - Луців І.І.,

а також сторін (їх представників):

від відповідачів - Решетник О.Л.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Парк Дистрибьюшн щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу за результатами апеляційного розгляду справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Парк Дистрибьюшн до Головного управління ДФС у Волинській обл. та Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, спонукання до вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В:

05.03.2019р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ Парк Дистрибьюшн звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня Головного управління /ГУ/ ДФС у Волинській обл. про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних /ЄРПН/ № 1069011/41136894 від 05.02.2019р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 29 від 31.12.2018р., складеної позивачем;

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня ГУ ДФС у Волинській обл. про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН № 1159016/41136894 від 05.02.2019р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 31 від 31.12.2018р., складеної позивачем;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби /ДФС/ України з питань розгляду скарг№ 9581/41136894/2 від 15.02.2019р.;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС України з питань розгляду скарг № 9926/41136894/2 від 15.02.2019р.;

зобов`язати ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 29 від 31.12.2018р., складену позивачем;

зобов`язати ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 31 від 31.12.2018р., складену позивачем;

стягнути на користь ТзОВ Парк Дистрибьюшн понесені ним витрати по сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України у розмірі 7684 грн. та за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Волинській обл. - 3842 грн. (Т.1, а.с.3-18).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15.04.2019р. заявлений позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення комісії регіонального рівня ГУ ДФС у Волинській обл. про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН № 1069011/41136894 від 05.02.2019р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 29 від 31.12.2018р.; визнано протиправним та скасовано рішення Комісії регіонального рівня Головного управління ДФС у Волинській обл. про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН № 1069016/41136894 від 05.02.2019р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 31 від 31.12.2018р.; визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ДФС України з питань розгляду скарг № 9581/41136894/2 від 15.02.2019р.; визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ДФС України з питань розгляду скарг № 9926/41136894/2 від 15.02.2019р.; зобов`язано ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 29 від 31.12.2018р.; зобов`язано ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 31 від 31.12.2018р.; стягнуто на користь ТзОВ Парк Дистрибьюшн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Волинській обл. судовий збір у розмірі 5763грн.; стягнуто на користь ТзОВ Парк Дистрибьюшн за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України судовий збір у розмірі 5763 грн. (Т.2, а.с.284-291).

Додатковим рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16.05.2019р. відмовлено ТзОВ Парк Дистрибьюшн у стягненні витрат на професійну правничу допомогу з ГУ ДФС у Волинській обл. та ДФС України (Т.3, а.с.24-27).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач ГУ ДФС у Волинській обл., який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до невірного вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (Т.3, а.с.41-44).

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2019р. апеляційну скаргу ГУ ДФС у Волинській обл. на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15.04.2019р. в адміністративній справі № 140/560/19 залишено без задоволення, а вказане рішення суду - без змін; понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладено на апелянта ГУ ДФС у Волинській обл. (Т.3, а.с.87-102).

12.08.2019р. на адресу апеляційного суду надійшла заява позивача ТзОВ Парк Дистрибьюшн про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, в якій останній просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Волинській обл. на його користь понесені витрати на надання професійної правничої допомоги в розмірі 1800 грн. (Т.3, а.с.104-113).

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення представника відповідачів, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про підставність і обґрунтованість заяви ТзОВ Парк Дистрибьюшн та необхідність вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу за результатами апеляційного розгляду справи, про що слід винести додаткову постанову.

Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому ст.134 КАС України.

За змістом п.1 ч.3 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З наведеного слідує, що в підтвердження здійсненної правової допомоги необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Позивачем заявлені до відшкодування витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою, отриманою в суді апеляційної інстанції від адвокатського об`єднання у вигляді опрацювання матеріалів справи за апеляційною скаргою ГУ ДФС у Волинській обл., обрання оптимального способу захисту прав, вивчення судової практики з аналогічних справ, підготовки відзиву на апеляційну скаргу, участі в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Звідси, надані послуги не дублюють одна одну, мали вплив на хід розгляду справи та потребували спеціальних професійних навиків.

На підтвердження факту надання правової допомоги адвокатом позивачем представлено договір № АОД/42 від 07.07.2019р. про надання правової допомоги, згідно умов якого Адвокатське об`єднання /АО/ Джастіс зобов`язалося надавати ТзОВ Парк Дистрибьюшн правову допомогу з питання апеляційного оскарження рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15.04.2019р. у справі № 140/560/19 (Т.3, а.с.107-110).

Пунктом 3.1. цього договору передбачено, що за надання правової допомоги клієнт сплачує АО гонорар (винагороду) по справі в розмірі, що залежить від обсягу наданої правової допомоги та визначається в акті прийому-передачі послуг.

Згідно Акту від 07.08.2019р. прийому-передачі послуг до договору № АОД/42 від 07.07.2019р. про надання правової допомоги вартість гонорару адвоката складає 200 грн. за одну годину роботи в частині забезпечення виконання адвокатом своїх обов`язків за договором; загальна кількість витраченого часу склала 09 (дев`ять) годин, при цьому загальна сума гонорару АО за надання правової допомоги склала 1800 грн. (Т.3, а.с.106).

Оплата наданих послуг здійснена позивачем в повному обсязі, що стверджується платіжним дорученням № 1403 від 08.08.2019р. (Т.3, а.с.111).

Також в матеріалах справи наявний ордер серії ОД № 461711 від 05.08.2019р., виданий АО Джастіс адвокату Бевзу К.І. на представництво інтересів позивача у Восьмому апеляційному адміністративному суді (Т.3, а.с.82).

Із змісту згаданих документів однозначно та чітко убачається, що останні стосуються правової допомоги, наданої позивачу під час розгляду апеляційної скарги ГУ ДФС у Волинській обл. на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15.04.2019р. у справі № 140/560/19. Аналіз цих документів дозволяє чітко та однозначно визначити обсяг наданої правової допомоги, кількість годин, витрачених для їх надання, а також їхню вартість.

Надані послуги передбачені умовами договору про надання правової допомоги, заявлені витрати є співмірними із складністю справи, а розмір заявлених витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмету спору.

Отже, представлені суду апеляційної інстанції матеріали доводять факт понесення позивачем витрат на правову допомогу саме під час апеляційного розгляду адміністративної справи № 140/560/19.

Окрім цього, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Фіскальний орган не навів жодного аргументу щодо неспівмірності таких витрат. Також чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість, саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено.

Відповідно до ст.17 Закону України № 3477- IV від 23.02.2006р. Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п.30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п.55 з подальшими посиланнями).

Апеляційний суд вважає, що позивачем доведено фактичне понесення витрат на правову допомогу у вигляді опрацювання матеріалів справи, направлення відзиву на апеляційну скаргу, участь адвоката в судовому засіданні.

Таким чином, в порядку п.3 ч.1 ст.252 КАС України належить винести додаткову постанову з приводу вирішення питання про розподіл судових витрат, а саме: стягнути за рахунок бюджетних асигнувань апелянта ГУ ДФС у Волинській обл. на користь позивача витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, в розмірі 1800 грн.

Керуючись ст.ст.139, 143, ч.3 ст.243, ст.252, ст.310, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Парк Дистрибьюшн щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.

Прийняти додаткову постанову, якою вирішити питання про витрати на професійну правничу допомогу за результатами апеляційного розгляду справи № 817/5717/19.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Парк Дистрибьюшн (юридична адреса: 43025, Волинська обл., м.Луцьк, пр.Волі, буд.6, каб.28; код ЄДРПОУ 41136894) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській обл. (юридична адреса: 43010, Волинська обл., м.Луцьк, Київський майдан, буд.4; код ЄДРПОУ 39400859) понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1800 (одна тисяча вісімсот) грн.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді С. М. Кузьмич О. І. Довга Дата складення повного судового рішення: 11.09.2019р.