Постанова

від 04.09.2019 по справі 328/2458/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

04 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 328/2458/17

провадження № 61-40596св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач),

суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - Заступник керівник Токмацької місцевої прокуратури в інтересах держави,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на постанову Апеляційного суду Запорізької області від 03 липня 2018 року у складі колегії суддів: Кухаря С. В., Крилової О. В., Полякова О. З.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року заступник керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області), ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування наказу, визнання договору оренди землі недійсним, повернення земельної ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що 19 вересня 2014 року ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області було видано наказ № 8-383/15-14-СГ Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду , згідно з яким: затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 30,0127 га, сільськогосподарського призначення із земель державної власності в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на території Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області (пункт 1); надано в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 30,0127 га, ріллі, кадастровий номер 2325281600:04:001:0024, строком на 15 років, для ведення фермерського господарства, розташованої на території Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області, за межами населеного пункту із встановленням річної орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою у розмірі 4 (чотири) відсотки від її нормативної грошової оцінки.

На підставі вищезазначеного наказу 22 жовтня 2014 року між ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, згідно з яким останній отримав у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 2325281600:04:001:0024, яка знаходиться на території Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області, за межами населеного пункту, площею 30,0127 га. Зазначений договір оренди землі 04 листопада 2014 року Токмацьким міськрайонним управлінням юстиції Запорізької області був зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Позивач вважає, що вищевказаний наказ ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області є незаконним та підлягє скасуванню, оскільки виданий з порушенням вимог земельного законодавства.

Зокрема, при подачі до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області клопотань ОСОБА_1 не обґрунтував розмір земельної ділянки, про яку йшлося в клопотанні, з урахуванням можливості її обробітку та не зазначив при цьому перспективи діяльності фермерського господарства. На виконання вимог статті 7 Закону України Про фермерське господарство до заяви ОСОБА_1 було долучено документи, які підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, копію трудової книжки, згідно якої ОСОБА_1 . займає посаду директора приватного сільськогосподарського підприємства Дом (далі - ПСП Дом ), яке веде товарне сільськогосподарське виробництво. Крім того, 30 травня 2014 року ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області вже надавало у користування ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства три земельні ділянки державної власності, які розташовані на території Владівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області загальною площею 240, 4194 га, а саме: 1) кадастровий номер 2325581900:03:020:0009 площею 93,9836 га; 2) кадастровий номер 2325581900:01:017:0019 площею 57,2138 га; 3) кадастровий номер 2325581900:03:019:0007 площею 89,222 га.

Також ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області при винесенні наказу щодо передачі ОСОБА_1 земельної ділянки державної власності у користування належним чином не пересвідчилося у дійсності волевиявлення заявника, наявності у нього бажання створити фермерське господарство, не надав оцінку тому, що після надання в оренду 30 травня 2014 року трьох земельних ділянок державної власності, які розташовані на території Владівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області загальною площею 240,4194 га, він так і не створив фермерське господарство, що свідчить про відсутність у нього дійсного наміру створення фермерського господарства. При цьому ОСОБА_1 , маючи достатній час для створення фермерського господарства, протягом більше ніж два роки з часу отримання у користування земельних ділянок, фермерське господарство не створив.

Таким чином, ОСОБА_1 отримав у користування для ведення фермерського господарства земельні ділянки на позаконкурсній основі в необґрунтованих розмірах. ОСОБА_1 не мав правомірних (справедливих) сподівань на отримання землі в оренду, був обізнаний про можливість допущення правових порушень з боку публічної влади (Управління), фермерське господарство не створив, а згідно зі статтею 1 Закону України Про фермерське господарство воно є підприємницькою діяльністю, тобто без дійсного волевиявлення на створення фермерського господарства він використав процедуру отримання земель в оренду для ведення фермерського господарства, внаслідок чого отримав земельні ділянки державної власності поза конкурсом.

Крім того, орендна плата за користування земельними ділянками, які розташовані на території Токмацького та Чернігівського районів Запорізької області, сплачується фізичною особою ОСОБА_1 .

Таким чином, внаслідок протиправної поведінки відповідачів, земельні ділянки незаконно передані у користування ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, наказ ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, їх затвердження та надання в оренду ОСОБА_1 земельної ділянки суперечить вимогам статті 7, 8, 12 Закону України Про фермерське господарство , виданий з порушенням статті 123, частини другої статті 124 ЗК України та підлягає визнанню судом незаконним та скасуванню.

Також прокурор указував про те, що ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області під час укладання договорів оренди землі допущено порушення вимог Закону України Про оцінку земель . Згідно з пунктом 5 договору оренди землі від 22 жовтня 2014 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19 вересня 2014 року № 291, виданого відділом Держземагенства у Токмацькому районі Запорізької області, становить 924 909,87 грн. Разом з тим грошова оцінка земельної ділянки площею 30,0127 га фактично не проведена. ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області у договорі оренди землі від 22 жовтня 2014 року визначив розмір орендної плати без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Додаткова угода про внесення змін до договору оренди землі в частині нормативної грошової оцінки між ОСОБА_1 та ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області не укладалась. Згідно з інформацією Токмацької районної ради Запорізької області районна рада на сесії рішень про затвердження нормативних грошових оцінок, зокрема по земельній ділянці площею 30,0127 га не приймала.

Зазначене свідчить про відсутність на час укладання договору оренди землі нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є істотною умовою договору оренди землі, відсутність якої є підставою для відмови у державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

З урахуванням викладеного, вищевказаний наказ ГУ Держгеокадастру в Запорізькій області підлягає визнанню незаконним та скасуванню, а укладений на його підставі договір оренди землі від 22 жовтня 2014 року - визнанню недійсним із застосуванням наслідків недійсності правочину, тобто повернення земельної ділянки у володіння держави.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 20 грудня 2017 року у задоволенні позову заступника керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області відмовлено.

Рішення районного суду мотивовано тим, що прокурором не доведено, а судом не встановлено будь-яких порушень законодавства при винесенні ГУ Держгеокадастру в Запорізькій області оспорюваних наказів та укладання у подальшому договору оренди землі.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 03 липня 2018 року апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області задоволено, рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 20 грудня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Визнано незаконним та скасовано наказ ГУ Держземагентсва у Запорізькій області від 19 вересня 2014 року № 8-383/15-14-СГ Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду . Визнано недійсним договір оренди землі від 22 жовтня 2014 року, укладений між ГУ Держземагентсва у Запорізькій області та ОСОБА_2 щодо передачі в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер 2325281600:04:001:0024, площею 30,0127 га на території Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області, за межами населеного пункту, який зареєстрований в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційною службою Токмацького міськрайонного управління юстиції 04 листопада 2014 року. Зобов`язано ОСОБА_1 повернути на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області земельну ділянку площею 30,0127 га, кадастровий номер 2325281600:04:002:0024, яка розташована на території Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області (за межами населеного пункту). Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що позов є обґрунтованим та доведеним. При цьому апеляційний суд дійшов до таких висновків, з огляду на те, що вирішуючи питання про надання ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, в порушення частини першої статті 7 Закону України Про фермерське господарство , не було встановлено волевиявлення заявника на створення фермерського господарства з урахуванням перспектив його діяльності, не перевірено наявність власних матеріальних та трудових ресурсів для обробітку землі. ОСОБА_1 не було надано доказів, які б підтверджували факт наявності у нього чи у ФГ Дом-Ленд , засновником якого він є, сільськогосподарської техніки, трудових ресурсів та засобів виробництва для обробітку значних площ, а також чи проводить зазначене фермерське господарство взагалі фермерську діяльність на спірній земельній ділянці. Крім того, ОСОБА_1 на момент отримання спірної земельної ділянки був директором ПСП Дом , у оренді якого вже перебувають 300 земельних ділянок (паїв), що належать громадянам на території Токмацького чи Чернігівського районів області. Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 , зловживаючи своїм правом, визначеним частиною другою статті 134 ЗК України, отримав на території різних сільських рад різних районів Запорізької області, штучно застосувавши пільговий порядок отримання землі, не мав наміру самостійного господарювання на зазначених земельних ділянках, а отримав їх в інтересах сільськогосподарського підприємства, яке очолював. Крім того, з наявного в матеріалах справи договору оренди землі від 22 жовтня 2014 року, який укладено між ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області та ОСОБА_1 , вбачається, що розмір річної орендної плати становить 4 % від нормативної грошової оцінки землі, що складає 27 322 грн. Разом з тим, відповідно до статі 288 Податкового кодексу України, за результатами конкурсу розмір орендної плати за спірну земельну ділянки міг бути встановлений у розмірі до 12 % від нормативної грошової оцінки землі, що значно збільшило б дохідну частину місцевого бюджету, основним джерелом наповнення якого саме орендна плата за землю.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року до Верховного Суду, ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області просило скасувати судове рішення апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме статтю 123 ЗК України, якою передбачено, зокрема те, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Крім того, помилковим є висновок апеляційного суду про те, що ОСОБА_1 використав своє право на пільгове отримання землі для ведення фермерського господарства, так як вже отримав в оренду для ведення фермерського господарства поза конкурсом три земельні ділянки, загальною площею 240,4194 га, оскільки законодавством не визначено кількість земельних ділянок, які можуть бути передані в користування громадянам для ведення фермерського господарства. Крім того, ОСОБА_1 при зверненні до ГУ Держгеокадастра у Запорізькій області з клопотанням про надання в оренду земельної ділянки були виконані всі вимоги статті 7 Закону України Про фермерське господарство .

Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Сторони не скористалися своїм правом та не подавали відзивів на касаційну скаргу

Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2019 року справу № 328/2458/17 за позовом Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування наказів, визнання договору оренди землі недійсним, повернення земельної ділянки призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 19 вересня 2014 року ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області було видано наказ № 8-383/15-14-СГ Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду . Пунктом 1 вказаного наказу затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 30,0127 га, сільськогосподарського призначення із земель державної власності в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на території Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області. Пунктом 2 вказаного наказу ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 30,0127 га, ріллі, кадастровий номер 2325281600:04:001:0024, строком на 15 років, для ведення фермерського господарства, розташованої на території Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області, за межами населеного пункту із встановленням річної орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою у розмірі 4 (чотири) відсотки від її нормативної грошової оцінки.

На підставі вищезазначеного наказу 22 жовтня 2014 року між ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі, за умовами якого останній отримав у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 2325281600:04:001:0024, яка знаходиться на території Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області, за межами населеного пункту, площею 30,0127 га.

21 березня 2016 року ОСОБА_1 , вже після отримання у строкове платне користування спірної земельної ділянки, було засноване фермерське господарство Дом-Ленд , що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних,трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з частинами першою та другою статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності.

Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 ГПК України, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим кодексом, - фізичні особи, яким пред`явлено позовну вимогу (частини друга та третя статті 21 ГПК України).

Отже, на момент звернення до суду у цій справі сторонами у господарському процесі за загальним правилом могли бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Особливості участі прокурора в розгляді справ визначено статтею 56 ЦПК України, статтею 29 ГПК України, за змістом положень яких у разі прийняття судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Прокурор звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним і скасувати наказ про затвердження документації із землеустрою та надання в оренду земельної ділянки, визнати недійсним укладений відповідачами договір оренди землі.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про фермерське господарство у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України Про фермерське господарство та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього Закону). У таких правовідносинах Закон України Про фермерське господарство є спеціальним нормативно-правовим актом.

Право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради (частина перша статті 5, частина перша статті 7 Закону України Про фермерське господарство ).

Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 Закону України Про фермерське господарство ).

Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з одержанням ним державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є передумовою для державної реєстрації останнього.

За змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України Про фермерське господарство після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц (провадження № 14-5цс18) та від 20 червня 2018 року у справі № 317/2520/15-ц (провадження 14-157цс18).

Такої позиції дотримується і Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду в судовому рішенні від 10 жовтня 2018 року у справі № 694/1211/16-ц (провадження № 61-19983св18).

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вирішуючи спір, суди не надали оцінки тому, що прокурор заявив вимогу до ОСОБА_1 , який 21 березня 2016 рокузареєстрував фермерське господарство Дом-Ленд , тобто до пред`явлення позову, що свідчить про створення ним юридичної особи (стаття 8 Закону України Про фермерське господарство ), відтак, спір за своїм суб`єктним складом й характером правовідносин має розглядатися за правилами господарського судочинства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини другої статті 414 ЦПК України підставою для скасування рішення повністю або частково із закриттям провадження в справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині є порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

За таких обставин судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають вимогам статті 263 ЦПК України та ухвалені з порушення норм процесуального права, що в силу частини другої статті 414 ЦПК України є підставою для їхнього скасування із закриттям провадження у справі.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 414, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області задовольнити частково.

Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 20 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 03 липня 2018 року скасувати.

Провадження у справі за позовом заступника керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави до головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, ОСОБА_1 про визнання наказу та договору оренди землі недійсними, повернення земельної ділянки у володіння держави закрити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. О. Кузнєцов Судді:В. С. Жданова В. М. Ігнатенко В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов