Постанова

від 12.09.2019 по справі 0740/757/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 рокуЛьвів№ 857/7966/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Шевчук С.М.,

суддів Кухтея Р.В., Носа С.П.,

за участі секретаря судового засідання Ігнатищ Л.М.,

представників позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .,

представника скаржника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року (рішення ухвалене у м. Ужгород судом у складі головуючого судді Микуляк П.П., дату складення повного тексту рішення суду не зазначено) у справі № 0740/757/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадр Транспорт" до Баранинської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

В липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Квадр Транспорт" звернулося до суду з позовом, яким просило визнати протиправним та скасувати рішення №27 ІІ сесії VII скликання Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 05 червня 2018 року про скасування рішення №6 V сесії VII скликання Баранинської сільської ради від 12 травня 2016 року про передачу на умовах оренди Товариству з обмеженою відповідальністю "Квадр Транспорт" земельної ділянки площею 0,3073 га за адресою: АДРЕСА_1 ".

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення №27 ІІ сесії VII скликання Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 05 червня 2018 року про скасування рішення №6 V сесії VII скликання Баранинської сільської ради від 12 травня 2016 року про передачу на умовах оренди Товариству з обмеженою відповідальністю "Квадр Транспорт" земельної ділянки площею 0,3073 га.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадр Транспорт" (вул. Фогорашія, 13, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 37161432) за рахунок бюджетних асигнувань Баранинської сільської ради (вул. Центральна, 42, с. Баранинці, Ужгородський район, Закарпатська область, 89425, код ЄДРПОУ - 22095099) сплачений судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підтвердження доводів апеляційної скарги ОСОБА_4 зазначає, що він являється власником майна, а тому відповідно він і є власником земельної ділянки під майном, що вказує на незаконність дій Баранинської сільської ради в частині, що стосується передачі в оренду даної земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Квадр Транспорт". Крім того, надання в оренду даної земельної ділянки відбулось всупереч вимогам ст. 124, 134 Земельного кодексу України, без проведення обов`язкових земельних торгів. Також вказує, що Конституційний Суд України в рішенні від 16.04.2009 року №7-рп/2009 у справі №1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України. Відповідно до засад місцевого самоврядування орган місцевого самоврядування володіє дискреційними повноваженнями, які дають можливість як визначати на власний розсуд зміст рішення, так і вибирати один із кількох варіантів рішень. Відтак, враховуючи викладене, вважає, що оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування, яким скасовано передачу товариству в оренду земельної ділянки, відповідає вимогам матеріального права, що вказує на помилковість висновків суду першої інстанції.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить закрити провадження у справі з підстав її не підсудності адміністративному суду.

Відповідач був повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги у відповідності до вимог ст.124 КАС України, шляхом надіслання повідомлень засобами поштового зв`язку, що підтверджується зворотнім рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. В судове засідання не прибув, про причини неприбуття не повідомив. Клопотань про відкладення слухання справи не направляв.

ІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи обставини, що рішенням № 6 V сесії VII скликання Баранинської сільської ради від 12 травня 2016 року відповідачем було вирішено питання щодо укладення договору оренди земельної ділянки площею 0,3073 га (кадастровий номер 2124880301:03:017:0193), розташованої в селі Баранинці Ужгородського району, мікрорайон « Табла - 2", з ТОВ "Квадр Транспорт" строком на 15 років для розташування проїзду та зеленої зони для обслуговування прилеглої автостоянки та мийки вантажного автотранспорту (а.с.16).

30 серпня 2016 року між сторонами було укладено договір оренди земельної ділянки, на підставі Рішення № 6 V сесії VII скликання Баранинської сільської ради від 12 травня 2016 року, яка знаходиться в с. Баранинці , Ужгородського р-н., Закарпатської обл., мікрорайон "Табла - 2" (а.с.17-20).

Рішенням № 27 II сесії VII скликання Баранинської сільської ради від 05 червня 2018 року скасовано рішення № 6 V сесії VII скликання Баранинської сільської ради від 12 травня 2016 року (а.с.15).

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Рішення № 6 V сесії VII скликання Баранинської сільської ради від 12 травня 2016 року про укладення договору оренди земельної ділянки з ТОВ "Квадр Транспорт" не розраховане на багаторазове застосування щодо інших однотипних правовідносин, а його правовий вплив спрямовано на обмежене коло осіб. Таким чином, рішення сільської ради від 12 травня 2016 року є ненормативним правовим актом одноразового застосування, на його підставі виникли правовідносин, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів позивача, зокрема, право на користування земельною ділянкою для розташування проїзду та зеленої зони для обслуговування прилеглої автостоянки та мийки вантажного автотранспорту. На підставі наведеного суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для скасування прийнятого ним раніше рішення у зв`язку з чим оскаржуване рішення від 05 червня 2018 року прийнято Баранинською сільською радою не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ статтею 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п.1 ч. 1 ст. 19 КАС України).

У пункті 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або надання адміністративних послуг.

Водночас помилковим є застосування статті 19 КАС України та поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №914/2006/17.

Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про скасування рішення про укладення договору оренди на спірну земельну ділянку, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення стосувалося припинення господарських правовідносин з позивачем щодо оренди земельної ділянки, які існували на підставі укладеного договору оренди.

Натомість, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

У справі, що розглядається, предметом спору є правомірність рішення органу місцевого самоврядування про скасування рішення №6 V сесії VII скликання Баранинської сільської ради від 12 травня 2016 року, яким було вирішено питання щодо укладення договору оренди земельної ділянки площею 0,3073 га (кадастровий номер 2124880301:03:017:0193), розташованої в селі Баранинці Ужгородського району, мікрорайон "Табла - 2", з ТОВ "Квадр Транспорт" строком на 15 років для розташування проїзду та зеленої зони для обслуговування прилеглої автостоянки та мийки вантажного автотранспорту.

Колегія суддів звертає увагу, що у разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб`єктом владних повноважень) ненормативного акту, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Відповідно до пункту 15 частини 1 статті 26 та статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7рп/2009 ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Такі рішення можуть бути скасовані або змінені в судовому порядку.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникало право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за ст. 16 Цивільного кодексу України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема й права оренди на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Натомість, правовідносини з приводу укладення договору оренди земельної ділянки, що виникають на підставі відповідних рішень суб`єкта владних повноважень, носять приватноправовий характер.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що спір не належить до адміністративної юрисдикції і повинен вирішуватися в порядку цивільної юрисдикції.

Вказана правова позиція узгоджується з позицією, висловленою в постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі №524/10548/14-а (№К/9901/4670/18), від 22 листопада 2018 року у справі №818/2664/14 (№К/9901/5095/18).

Згідно до ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

З урахуванням правової позиції викладеної в постановах Верховного Суду, зазначене є підставою скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження у даній справі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Відповідно до ч. 238 КАС України при закритті провадження у справі підлягає вирішення питання щодо повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 7 Закону України про судовий збір сплачена сума судового збору повертається у разі закриття провадження.

З урахуванням зазначеного сплачені суми судового збору підлягають поверненню сторонам.

Керуючись ст.238, ст. 308, ст. 315, ст. 319, ст. 321, ст. 325, ст. 328, ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року у справі № 0740/757/18 скасувати.

Прийняти постанову, якою провадження у справі № 0740/757/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадр Транспорт" до Баранинської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення - закрити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Квадр Транспорт" (вул.Фогорашія,13, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, Код ЄДРПОУ 37161432) судовий збір в розмірі 1762 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні нуль копійок), сплачений згідно квитанції №2831920327 від 19.07.2018 року.

Повернути ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 2643 грн (дві тисячі шістсот сорок три гривні нуль копійок), сплачений згідно квитанції №0.0.1399666216.1 від 05 липня 2019 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення. У випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос Повне судове рішення складено 12 вересня 2019 року.