Ухвала

від 12.09.2019 по справі 588/352/17

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 588/352/17

1-кп/583/329/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2019 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченої - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду №5 в м. Охтирці обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017200270000034 від 20.01.2017 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Суми, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , освіта базова вища, пенсіонерки, заміжньої, раніше не судимої

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 1 КК України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

08.08.2019 року до суду надійшов обвинувальний акт, затверджений прокурором Тростянецького відділу Охтирської місцевої прокуратури у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 1 КК України.

Згідно обвинувального акту 28-29 серпня 2015 року ОСОБА_4 , разом з чоловіком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прибули з тимчасово окупованого м. Донецьк до м. Тростянець, Сумської області, де стали проживати за адресою: АДРЕСА_3 . 31 серпня 2015 року ОСОБА_4 , разом з ОСОБА_6 , звернулись до Управління соціального захисту населення Тростянецької РДА, склали на відповідному бланку заяви «про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції». На підставі даних заяв, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 були взяті на облік як особи, які переміщуються з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції. Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505, затверджено Порядок «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг». 31.08.2015, ОСОБА_4 в УСЗН Тростянецької РДА, власноручно на відповідному бланку склала заяву «для призначення адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», в якій зазначила, що у будь-кого з членів сім`ї у володінні житлові приміщення, транспортні засоби та кошти на депозитних банківських рахунках відсутні. Згідно вказаної заяви ОСОБА_4 зобов`язалась повідомити управління про зміни обставин, які можуть вплинути на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин. Головний спеціаліст відділу соціально-трудових відносин по роботі з сім`ями та контролю УСЗН Тростянецької РДА, ОСОБА_7 , відповідним чином роз`яснила ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , що однією з підстав, які впливають на призначення грошової допомоги, являється придбання житла, в разі чого вони зобов`язані повідомити управління. На підставі поданої заяви, рішенням про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 04.09.2015, сім`ї ОСОБА_8 , в особі ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , призначено щомісячну допомогу в розмірі 1833,00 грн., з 31.08.2015 по 28.02.2016, яка щомісяця єдиним платежем перераховувалась на рахунок ОСОБА_4 , як уповноваженому представнику сім`ї, що передбачено п.3 Порядку затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 01.10.2014 № 505.

ОСОБА_4 достовірно знала про те, що відповідно до п. 6 Порядку затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 01.10.2014 № 505, «грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім`ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення», та усвідомлювала, що вона не має права на отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, так як разом з ОСОБА_6 мала у власності з 29.09.2015 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , про що умисно не повідомила Управління праці та соціального захисту Тростянецької РДА.

02.03.2016, ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні УСЗН Тростянецької РДА, маючи злочинний намір направлений на заволодіння, шляхом обману, державними коштами у вигляді щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, переслідуючи корисливу мету, власноруч, заповнила заяву для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, до якої умисно з корисливих намірів внесла недостовірні дані, щодо відсутності у будь-якого з членів сім`ї у власності житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, районах проведення антитерористичної операції та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення.

Після чого, продовжуючи свій злочинний намір направлений на заволодіння, шляхом обману, державними коштами у вигляді щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг, переслідуючи корисливу мету, ОСОБА_4 умисно подала дану заяву до УСЗН Тростянецької РДА, з метою неправомірного отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам призначеної для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

На підставі поданої заяви, рішенням про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 02.03.2016, сім`ї ОСОБА_8 , в особі ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , призначено щомісячну допомогу в розмірі 1958,00 грн., з 02.03.16 по 28.08.16, яка щомісяця - єдиним платежем перераховувалась на рахунок ОСОБА_4 , як уповноваженому представнику сім`ї, що передбачено п. 3 Порядку затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 01.10.2014 № 505.

Таким чином, ОСОБА_4 незаконно заволоділа шляхом обману грошовими коштами нарахованими та виплаченими УСЗН Тростянецької РДА, як адресна допомога особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, за період з 02.03.2016 по 28.08.2016, в сумі 11713,93 грн., чим заподіяла збитки Державі в особі УСЗН Тростянецької РДА, на вказану суму.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України, оскільки вона заволоділа шляхом обману чужим майном.

Обвинувачена та її захисник в підготовчому судовому засіданні звернулися з клопотанням про закриття кримінального провадження та звільнення її від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Прокурор не заперечував щодо задоволення клопотання.

Від потерпілої сторони надійшла заява у якій зазначено про відсутність заперечень із приводу закриття кримінального провадження у зв`язку із спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Обвинуваченій ОСОБА_4 роз`яснено, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є звільненням від кримінальної відповідальності за нереабілітуючими підставами, на що ОСОБА_4 зазначила суду, що вона розуміє ці обставини і просить звільнити її від кримінальної відповідальності за спливом строку притягнення до кримінальної відповідальності.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали даного кримінального провадження, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.314КПК України та п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 року, звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження у справі можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи, у тому числі під час підготовчого судового засідання, за умови вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиною Кримінального кодексу України, та за наявності визначених законом матеріально-правих підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у кримінальній справі за наявності підстав, передбачених ч. 2 ст. 284 КПК України, зокрема у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Частиною 1 ст. 285 КПК України, передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно із роз`ясненнями, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», закриття кримінальноїсправи зі звільненням особи від кримінальної відповідальності можливе лише в разі вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК, та за наявності визначених у законі правових підстав.

Згідно з ч. 1 ст.49КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі. За змістом ст. ст. 44, 49КК України за наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язковим, якщо тільки вона сама проти цього не заперечує та відсутні підстави, передбачені ч. 5 ст. 49 КК України.

З матеріалів даного кримінального провадження вбачається, що обвинувачена протягом часу із 02.03.2016 по 28.08.2016 вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України, санкцією якої передбачено покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, даний злочин відноситься до злочинів невеликої тяжкості відповідно до ст.12КК України та з дня його вчинення пройшло більше трьох років, що відповідно до ст.49КК України є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності. Обвинувачена ОСОБА_4 повністю визнала свою винуватість, згодна на звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. Згідно матеріалів даного кримінального провадження ОСОБА_4 у розшуку не перебувала, а також в ході судового розгляду відомостей про те, що перебіг давності переривався на підставі ч. 3 ст. 49 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності та закриття даного кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49 КК України, ч. 2 ст. 284, ст. ст. 285-288, ст.ст. 314, 369-372, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, на підставі ст.49КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження № 12017200270000034 відносно ОСОБА_4 у вчиненнізлочину,передбаченого ч.1ст.190 КК України, закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом семи днів з часу її проголошення.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області. ОСОБА_1