Постанова

від 11.09.2019 по справі 289/842/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №289/842/17 Головуючий у 1-й інст. Янчук В. В.

Категорія 3 Доповідач Миніч Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2019 року Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого - судді: Миніч Т.І.

суддів: Трояновської Г.С.,

Павицької Т.М.

секретаря

судового засідання Кучерявого О.В.

з участю представника відповідачів

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2

на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 20 червня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Янчук В.В.

у цивільній справі №289/842/17 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Радомишльської міської ради та виконавчого комітету Радомишльської міської ради, третя особа: Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області про усунення перешкод у користуванні власністю, знесення будівлі, -

в с т а н о в и в:

У травні 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом. Просили ухвалити рішення, яким зобов`язати ОСОБА_3 знести приміщення для палива, розміром 38 кв.м. по АДРЕСА_1 та зобов`язати відповідачів не чинити перешкод у користуванні власністю, шляхом заборони перебувати на земельній ділянці по АДРЕСА_2 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , та на земельній ділянці по АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 . В обґрунтування заявлених вимог позивачі зазначали, що згідно з актом обстеження земельних ділянок по АДРЕСА_3 АДРЕСА_2 було встановлено, що рішенням виконавчого комітету від 10.10.1991 №180 закріплено орієнтовну площу 0,04 га. за будинком по АДРЕСА_4 . Однак, ця ж площа земельної ділянки знаходиться у приватній власності ОСОБА_1 . Ухвалою ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2017 р. №6-4088 св 16 залишено в силі Рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 13.10.2015р., яким скасовано рішення виконавчого комітету Радомишльської міської ради Житомирської області від 10.10.1991р. за №180. Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 12.07.2016 р. у справі №289/1604/14-ц у задоволенні позову ОСОБА_3 до Радомишльської міської ради Житомирської області про визнання права власності на господарські споруди відмовлено за безпідставністю. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду № 806/1316/16 від 16.09.2016р. скасовано рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_3 на господарські споруди: приміщення для палива, розміром 38 кв.м по АДРЕСА_2 . Як зазначено в мотивувальній частині рішення апеляційного суду Житомирської області від 12.07.2016р., у серпні ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом та в обґрунтування вимог зазначав, що відповідно до свідоцтва про право власності на будівлю за № 180 від 03.06.1982р., він має у приватній власності домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 . Рішенням виконавчого комітету Радомишльської міської ради від 10.10.1991р. за №180 йому додатково надана земельна ділянка площею 0,04 га з вільного міськземфонду та дозволено побудувати літню кухню, баню та приміщення для палива. На даний час приміщення для палива є невід`ємною частиною вказаного домоволодіння, а тому просив визнати право власності на вказану господарську споруду. Також апеляційним судом встановлено, що будь-яких доказів, що позивач звертався для реєстрації майна до уповноважених органів суду не надано. Крім того, позивачем не надано будь-яких доказів, що новозбудована споруда відповідає архітектурним, будівельним, санітарним, екологічним, пожежним та іншим нормам законодавства, що відсутні порушення використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Зазначена збудована ОСОБА_3 споруда - приміщення для палива, розміром 38 кв.м. по АДРЕСА_1 розташована на земельній ділянці, яка межує з земельною ділянкою ОСОБА_2 , та земельною ділянкою ОСОБА_1 (що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 ) та знаходиться поруч з проїздом до земельної ділянки по АДРЕСА_2 , прилягає до вказаного проїзду, порушує право власності та правила добросусідства (затінення земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що впливає на поверхневий ґрунтовий покрив, пригнічує його). ОСОБА_3 та ОСОБА_5 перебувають на земельних ділянках позивачів, маються стежки від окремого облаштованого виходу від володіння відповідачів, втоптаний ґрунт, засмічення земельних ділянок.

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 20 червня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . просять зазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. На думку апелянтів, рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зокрема зазначають, що збудоване ОСОБА_3 приміщення для палива розміром 38 кв.м. по АДРЕСА_1 не тільки не відповідає вимогам, встановленим Апеляційним судом Житомирської області у справі №289/1604/14-ц, але й порушує право власності та правила добросусідства. Зазначене приміщення для палива прилягає до земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , затінює ці ділянки, що впливає на поверхневий ґрунтовий покрив, пригнічує його. Проте суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням апеляційного суду Житомирської області від 12.06.2016р. у справі №289/1604/14-ц скасовано рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 20.10.2014р., в задоволенні позову ОСОБА_3 до Радомишльської міської ради про визнання права власності на господарські споруди відмовлено за безпідставністю. Предметом розгляду у даній справі було визнання права власності на прибудоване приміщення для палива, що знаходиться по АДРЕСА_4 . Рішення першої інстанції було постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки позивачем будь-яких доказів звернення для реєстрації майна до уповноважених органів не надано, а також не надано і доказів, що новозбудована споруда відповідає архітектурним, санітарним, екологічним, пожежним та іншим нормам законодавства, що відсутні порушення використання земельної ділянки за цільовим призначенням (а.с.13-14).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2017р. у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_6 до Радомишльської міської ради, виконавчого комітету Радомишльської міської ради, треті особи відділ Держземагенства у Радомишльському районі Житомирської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про скасування рішення - скасовано рішення апеляційного суду Житомирської області від 20.01.2016р., справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, оскільки суди, розглядаючи позовні вимоги про скасування рішення виконавчого комітету Радомишльської міської ради Житомирської області від 10.10.1991 № 180, не з`ясували, якими нормами права регулюється вказаний спір та в якому порядку судочинства розглядаються вказані спірні правовідносини. Суди попередніх інстанцій не визначились із характером спірних правовідносин, не з`ясували, чим порушені права ОСОБА_6 (земельна ділянка якого знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_2 (її земельна ділянка знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ) та не межують із земельним ділянками, які виділені ОСОБА_3 . Відповідно до плану розташування земельних ділянок в межах фактичного користування із земельною ділянкою ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_4 земельна ділянка ОСОБА_7 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_2 : АДРЕСА_2 , які із позовними заявами не звертались (а.с.16-19).

У пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц зроблено висновок, що негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.

Аналіз статті 391 ЦК України свідчить, що підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей. При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником свого права. Таким чином, право власності має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

Як передбачено ч.3 ст. 12 , ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Статтею 104 ЗК України передбачено, що власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров`я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.

У п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ від 16 квітня 2004 року №7 роз`яснено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК ). Власник земельної ділянки, права якого порушено, може вимагати відшкодування завданої цим моральної шкоди (частина третя статті 386 ЦК ).

Згідно із ч.ч.2,3ст.152 ЗК України власник, землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За змістом п.6 ч.3 ст.152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до положень ст.319 ЦК України , власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Частиною 2 ст.386 Цивільного кодексу України , передбачено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Виходячи з положень ст. ст. 16 , 391 , 386 ЦК України власник має право звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 2. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

В даному випадку суд першої інстанції на підставі повно та об`єктивно досліджених доказів дійшов обгрунтованого висновку про те, що позивачами не доведено факт чинення відповідачами перешкод у користуванні належними їм земельними ділянками та існування достатніх законних підстав для знесення господарської будівлі.

Висновки суду зроблені на підставі оцінки наданих сторонами доказів. Будь-яких процесуальних порушень, які б давали підстави для переоцінки доказів, апеляційним судом не встановлено.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.

Підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення апеляційний суд не вбачає, оскільки воно постановлено судом із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.258,259,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 20 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий: Судді:

Повний текст постанови складений 12.09.2019 року.