Постанова

від 16.12.2019 по справі 289/842/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

16 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 289/842/17

провадження № 61-17137 св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду : Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Кривцової Г. В., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідачі : ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Радомишльська міська рада Житомирської області, виконавчий комітет Радомишльської міської ради Житомирської області,

третя особа : Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції

у Житомирській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 20 червня

2019 року у складі судді Янчук В. В. та постанову Житомирського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Миніч Т. І., Трояновської Г. С., Павицької Т. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Радомишльської міської ради Житомирської області, виконавчого комітету Радомишльської міської ради Житомирської області, третя особа: Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області, про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення будівлі .

Позовна заява мотивована тим, що згідно з актом обстеження земельних ділянок, складеним Радомишльською міською радою Житомирської області, від 22 жовтня 2009 року, які розташовані по АДРЕСА_1 було встановлено, що рішенням виконавчого комітету Радомишльської міської ради Житомирської області від 10 жовтня 1991 року № 180 закріплено орієнтовну площу 0,04 га за будинком, що належить ОСОБА_3 по АДРЕСА_4 . Проте ця сама площа земельної ділянки знаходиться у приватній власності ОСОБА_1 , якій на праві власності належить земельна ділянка по АДРЕСА_2 .

Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 13 жовтня 2015 року у справі № 620/2300/12-ц позов ОСОБА_2 , ОСОБА_5 задоволено, скасовано вказане рішення виконавчого комітету Радомишльської міської ради Житомирської області від 10 жовтня 1991 року № 180 у частині виділення додатково ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,04 га з вільного міського земельного фонду до домоволодіння по АДРЕСА_4 та передано у користування ОСОБА_3 і закріплення за вказаним домоволодінням земельної ділянки площею 1 000 кв м. Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 20 січня 2016 року рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 13 жовтня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_5 задоволено частково, рішення апеляційного суду Житомирської області від 20 січня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 12 липня 2016 року у справі № 289/1604/14-ц рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 20 жовтня 2014 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_3 до Радомишльської міської ради Житомирської області про визнання права власності на господарські споруди, приміщення для палива, розміром 38 кв. м, відмовлено.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року у справі № 806/1316/16 позов ОСОБА_2 задоволено частково, скасовано рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_3 на господарські споруди, приміщення для палива, розміром 38 кв. м по АДРЕСА_2 .

Вищевказана збудована ОСОБА_3 споруда - приміщення для палива, розміром 38 кв. м розташована на земельній ділянці, яка межує з земельною ділянкою ОСОБА_2 та земельною ділянкою ОСОБА_1 і розташована поруч з проїздом до земельної ділянки по АДРЕСА_5 , прилягає до зазначеного проїзду, чим порушує їх право власності й правила добросусідства, затінює їх земельні ділянки, що впливає на поверхневий ґрунтовий покрив цих ділянок. Крім того, ОСОБА_3 та його дочка - ОСОБА_4 побудували окремі входи на їхні земельні ділянки й користуються ними, чим також порушено їх права.

З урахуванням викладеного ОСОБА_1 і ОСОБА_2 просили суд зобов`язати ОСОБА_3 знести приміщення для палива розміром 38 кв. м, розташоване по АДРЕСА_2 . Зобов`язати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не чинити їм перешкоди у користуванні власністю, шляхом заборони перебувати на земельній ділянці, розташованій по АДРЕСА_2 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та на земельній ділянці кадастровий номер 1825010100:06:007:0400 по АДРЕСА_2 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 20 червня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачами належними та допустимими доказами не підтверджено, що саме ОСОБА_3 , ОСОБА_4 порушено їх право на володіння і розпорядження належними їм земельними ділянками. ОСОБА_2 не підтверджено, що її земельна ділянка межує з земельною ділянкою ОСОБА_3 та що будівництво останнім прибудови - приміщення для палива здійснено з порушенням будівельних норм. Клопотання про проведення відповідної судової земельної, будівельної експертиз сторонами не заявлялося.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Житомирського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року апеляційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишена без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не доведено, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 чиняться їм перешкоди у користуванні земельними ділянками та наявності правових підстав для знесення прибудови ОСОБА_3 - приміщення для палива, а тому відсутні підстави для втручання у право власності відповідачів.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року ОСОБА_3 не підтверджено, що новозбудована споруда відповідає архітектурним, будівельним, санітарним, екологічним та іншим нормам законодавства та що відсутні порушення використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Збудована ОСОБА_3 споруда - приміщення для палива розташована поруч з проїздом до земельної ділянки ОСОБА_1 , чим порушено положення ЗК України.

ОСОБА_2 судові рішення не оскаржила і повноважень ОСОБА_1 на представництво її інтересів не надавала.

Доводи осіб, які подали заперечення

У листопаді 2019 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 подали заперечення на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а доводи позивачів висновків судів не спростовують. Позивачами належними та допустимими доказами не підтверджено, що їх земельні ділянки межують з земельною ділянкою ОСОБА_3 .

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 289/842/17 з Коростишівського районного суду Житомирської області.

У жовтні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною другою статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до частини третьої статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ судам роз`яснено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК України). Власник земельної ділянки, права якого порушено, може вимагати відшкодування завданої цим моральної шкоди (частина третя статті 386 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суди, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення справи, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшли обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 належними та допустимими доказами не підтверджено, що саме ОСОБА_3 , ОСОБА_4 порушено їх право на володіння і розпорядження належними їм земельними ділянками, що є їх процесуальним обов`язком. Акт обстеження земельних ділянок по АДРЕСА_1 від 22 жовтня 2009 року складено понад дев`ять років тому, унаслідок чого не може бути належним доказом у справі, так як він не підтверджує ті обставини, на які в позові посилалися позивачі.

Ураховуючи викладене, суди на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшли правильного висновку про те, що ОСОБА_2 не підтверджено, що її земельна ділянка межує з земельною ділянкою ОСОБА_3 та будівництва останнім прибудови - приміщення для палива здійснено з порушенням будівельних норм. Відповідного клопотання про проведення будівельної, земельної експертиз сторонами не заявлялося, а саме позивачі повинні довести свої вимоги (частина перша статті 81 ЦПК України).

Посилання касаційної скарги на те, що відповідно до постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2016 рокуОСОБА_3 не підтверджено, що новозбудована споруда відповідає архітектурним, будівельним, санітарним, екологічним та іншим нормам законодавства на увагу не заслуговують, оскільки не підтверджують факту порушення останнім прав позивачів, що вони повинні були довести.

Крім того, судами було установлено, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_5 до Радомишльської міської ради, виконавчого комітету Радомишльської міської ради, треті особи: відділ Держземагентства у Радомишльському районі Житомирської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про скасування рішення виконавчого комітету Радомишльської міської ради Житомирської області від 10 жовтня 1991 року № 180було скасовано рішення апеляційного суду Житомирської області від 20 січня 2016 року, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з посиланням, у тому числі, на те, що суди не з`ясували, чим порушені права ОСОБА_5 (земельна ділянка якого знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 ) та ОСОБА_2 (земельна ділянка якої знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ), так як їх земельні ділянки не межують з земельними ділянками, які виділені ОСОБА_3 (а. с. 16-19, т. 1). Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 19 червня 2017 року, яке при перегляді у суді касаційної інстанції залишено без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 13 жовтня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 і ОСОБА_5 відмовлено.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства.

Крім того, доводи касаційної скарги направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 20 червня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Б. І. Гулько

Г. В. Кривцова

Д. Д. Луспеник