Ухвала

від 11.09.2019 по справі 240/91/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

11 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 240/91/19

провадження № 61-16552ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , поданої представником ОСОБА_2 , на рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 04 квітня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 04 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Олександрівський Райагрохім про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки,

встановив:

31 серпня 2019 року ОСОБА_1 , через свого представника ОСОБА_2 , звернулася до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 04 квітня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 04 липня 2019 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), відповідно до вимог якої касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заявник просить поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що ні їй, ні її представнику не було направлено апеляційним судом копії оскаржуваної постанови, вперше про цю постанову представник заявника дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень 31 серпня 2019 року, на підтвердження чого надає роздруківку судового рішення з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини п`ятої статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 26 квітня 2007 року у справі Олександр Шевченко проти України , рішення від 14 жовтня 2003 року у справі Трух проти України ).

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України ЄСПЛ вказав, що суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення.

Отже, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком осіб, які беруть участь у справі, і безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Наведені заявником причини пропуску процесуального строку на касаційне оскарження судового рішення та надані докази на підтвердження вказаної обставини не дають достатніх підстав для визнання їх поважними, оскільки ним не зазначено обставини, які перешкоджали отримати повний текст оскаржуваного судового рішення у день його складання в суді апеляційної інстанції, не надано жодного доказу щодо недотримання апеляційним судом вимог статті 272 ЦПК України. Крім цього, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду від 04 липня 2019 року виготовлений і надісланий до реєстру 04 липня 2019 року, оприлюднений 08 липня 2019 року, однак заявник звернувся до суду з касаційною скаргою лише 31 серпня 2019 року.

Із доданих до касаційної скарги матеріалів неможливо встановити, чи отримувала ОСОБА_1 копію оскаржуваної постанови апеляційного суду до 31 серпня 2019 року і чи був порушений апеляційним судом порядок вручення судового рішення. Тому заявнику слід надати суду касаційної інстанції такі докази (зокрема, конверт та супровідний лист про надсилання кореспонденції апеляційним судом, довідку апеляційного суду щодо отримання ОСОБА_1 копії повного тексту постанови від 04 липня 2019 року).

При цьому, розруківка з Єдиного державного реєстру судових рішень не є належним доказом, що підтверджує дату отримання заявником копії зазначеної постанови.

Таким чином, заявнику необхідно звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження та надати належні докази на підтвердження поважності причин його пропуску.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Окрім того, відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції, оскільки заявником не сплачено судовий збір.

Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України Про судовий збір у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у лютому 2019 року.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік встановлено, що з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1 921, 00 грн.

Враховуючи наявність двох позовних вимог немайнового характеру у цій справі (про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки №337 від 20 грудня 2009 року та про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки №041016500091 від 17 грудня 2010 року), судовий збір за подання касаційної скарги становить 3 073, 60 грн (1 921, 00 грн ? 0,4 ? 2 ? 200%).

Отже, заявнику необхідно слатити судовий збір у розмірі 3 073, 60 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, ККДБ: 22030102, символ звітності банку - 207.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір .

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Крім того, в порушення пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги до касаційної скарги не додано копії доданих до неї матеріалів для інших учасників справи .

З огляду на викладене, заявнику слід подати до Верховного Суду копії доданих до касаційної скарги матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу , про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185 , 390, 392 , 393 ЦПК України ,

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 04 квітня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 04 липня 2019 року залишити без руху.

Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із наданням відповідних доказів у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині сплати судового збору касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. Ю. Тітов