Постанова

від 09.09.2019 по справі 916/318/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/318/19 м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №5

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів Принцевської Н.М.,

Ярош А.І.

секретар судового засідання - Федорончук Д.О.

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Каракоця О.Р., за довіреністю;

від відповідача: Фомічов І.О., за довіреністю;

від третьої особи: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»

на рішення Господарського суду Одеської області від 23 травня 2019 року (повний текст складений 03.06.2019р.) та на додаткове рішення від 04 червня 2019 року

по справі № 916/318/19

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Сі Компані»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморськ-Газ-Сервіс»

про визнання правочину недійсним, -

суддя суду першої інстанції: Цісельський О.В.

дата та місце винесення рішення: 23.05.2019р., м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 09.09.2019р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2019 року Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (надалі - позивач, АТ КБ "ПРИВАТБАНК") звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Сі Компані" (надалі - відповідач, ТОВ "Дельта Сі Компані"), в якому просило суд визнати недійсною банківську гарантію №G0918/3500 від 28.09.2018р., що була видана АТ КБ "ПРИВАТБАНК" в забезпечення зобов`язань ТОВ "Дельта Сі Компані" перед товариством з обмеженою відповідальністю "Чорноморськ-Газ-Сервіс" (надалі - ТОВ "ЧГС").

Позов обґрунтований тим, що вищевказана банківська гарантія підписана та видана начальником відділення Вузовське філії Южне ГРУ АТ КБ ПРИВАТБАНК Шило Є.В. без достатніх на те повноважень. Крім того, позивач зазначив, що наступного схвалення даного правочину від імені АТ КБ ПРИВАТБАНК не відбувалось через його неприйняття юридичною особою.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.05.2019р. по справі №916/318/19 (суддя Цісельський О.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

В своєму рішенні Господарський суд Одеської області дійшов до висновку, що наведені позивачем підстави позову спростовуються матеріалами справи, якими встановлено, що начальник відділення "Вузовське" філії "Южне ГРУ "АТ КБ "ПРИВАТБАНК" під час оформлення гарантії №G0918/3500, виданої ТОВ "Дельта Сі Компані" діяв у межах своїх повноважень, передбачених довіреністю №1300-К-О; наявні матеріали справи не містять доказів того, що укладений між головою правління та начальником відділення "Вузовське" філії "Южне ГРУ "АТ КБ "ПРИВАТБАНК" договір доручення, на реалізацію якого й була видана довіреність, на підставі якої діяв начальник відділення, визнаний недійсним.

Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 04.06.2019р. у справі №916/318/19 заяву ТОВ Дельта Сі Компані про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто з АТ КБ ПРИВАТБАНК на користь відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у загальній сумі 21 000,00 грн. В іншій частині заяви відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої інстанції, Акціонерне товариство Комерційний банк ПРИВАТБАНК звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на два вищезазначених рішення, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 23.05.2019р. та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 04.06.2019р. по справі №916/318/19 скасувати в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну заяву повністю. Визнати недійсною банківську гарантію № 00918/3500 від 28.09.2018р., видану АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в забезпечення зобов`язань ТОВ «Дельта Сі Компані» перед ТОВ «Чорноморськ-Газ-Сервіс» .

Разом з апеляційною скаргою позивачем було заявлено клопотання про проведення всіх судових засідань в режимі відео конференції, яке було задоволено відповідною ухвалою суду апеляційної інстанції.

Звертаючись з апеляційною скаргою та вказуючи про порушення Господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права, АТ КБ ПРИВАТБАНК , зокрема, зазначає про те, що суд першої інстанції безпідставно залучив до матеріалів справи в якості доказу, копію довіреності №13000-К-О від 06.04.2018р., що була видана ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" начальнику відділення "Вузовське" філії "Южне ГРУ" ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК". При цьому, АТ КБ ПРИВАТБАНК вважає, що заява відповідача про залучення доказів була по суті новим запереченням проти обставин, викладених у позовній заяві, яке ТОВ Дельта Сі Компані повинно було надати разом із відзивом на позов.

Апелянт наполягає на тому, що Начальник відділення «Вузовське» філії «Южне ГРУ» АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Шило Є.В, без достатніх на те повноважень, підписав та видав спірну банківську гарантію, у зв`язку з тим, що такі дії є виключним правом Голови Правління АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відповідно по п. 10.14 Статуту (в редакції на 28.09.2018р., яка діяла на дату видачі гарантії).

Крім того, позивач вказує, що наступного схвалення даного правочину у вигляді сплати за гарантією від імені АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не відбувалось через його неприйняття юридичною особою.

Банк категорично не згоден із зазначенням суду першої інстанції у своєму рішенні того, що позивач посилався на те, що перевищення своїх повноважень, передбачених Статутом, здійснив Голова Правління Банку Крумханзл Петр.

Також, апелянт вказує, що суд першої інстанції вийшов за межи обставин справи, дослідивши і оцінивши обставини щодо договору доручення та Статуту в редакції на 06.04.2018р. При цьому, позивач звертає увагу, що таке дослідження відбувалось із власної ініціативі суду, коли останній прийняв в якості доказу вищезазначену копію довіреності №13000-К-О від 06.04.2018р. і у зв`язку з чим виникли обставини, які за твердженням апелянта, оцінені судом невірно, без відповідності реальним обставинам.

В апеляційному оскарженні додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 04.06.2019 р. АТ КБ ПРИВАТБАНК зазначив, зокрема, що суд не дослідив обставин істотного збільшення заявлених попередніх (орієнтовних) витрат та зміни витрат на ті ж самі послуги, що вже були надані адвокатом на час подання попереднього розрахунку.

Апелянт вказує, суд повинен був залишити заяву ТОВ "Дельта Сі Компані" про розподіл судових витрат без розгляду через пропуск відповідачем строку на подання відповідних доказів суду, але не здійснив цього.

Позивач вважає, що місцевим господарським судом не враховано, що окремі послуги адвоката, що вказані в розрахунку, останнім не здійснювались.

Крім того, судом не враховано загальної неспівмірності, нерозумності, несправедливості, завищення розміру витрат на правничу допомогу з боку відповідача.

Більш детальніше доводи АТ КБ ПРИВАТБАНК викладені у в апеляційній скарзі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.07.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК на рішення Господарського суду Одеської області від 23.05.2019р. та на додаткове рішення від 04.06.2019р. по справі №916/318/19, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 7 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.07.2019р. розгляд справи №916/318/19 призначено на 09.09.2019р.

24.07.2019р. до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ Дельта Сі Компані надійшов відзив на апеляційну скаргу АТ КБ ПРИВАТБАНК , відповідно до якого відповідач не погоджуються з доводами зазначеними в апеляційній скарзі и просить суд у задоволенні останніх відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Також, 24.07.2019р. від представника ТОВ Дельта сі Компані до суду надійшла заява в порядку ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України щодо вирішення питання про судові витрати.

23.08.2019р. до Південно-західного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про участь в засіданні в режимі відео конференції, забезпечення проведення якого АТ КБ ПРИВАТБАНК просить доручити Господарському суду м.Києва.

Ухвалою від 09.09.2019р. зазначене клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції - задоволено.

У судовому засіданні 09.09.2019р., яке відбулось в режимі відео конференції, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно зі ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 28.09.2018р. АТ КБ "ПРИВАТБАНК" в особі Начальника відділення "Вузовське" філії "Южне ГРУ" АТ КБ "ПРИВАТБАНК" Шило Є.В. видав ТОВ "Дельта Сі Компані" банківську гарантію №G0918/3500 (надалі - банківська гарантія), за якою Банк зобов`язався виплатити ТОВ Чорноморськ-газ-сервіс (замовник, третя особа) суму в розмірі 990 000,00 грн. (гарантовану суму) за першою письмовою вимогою замовника, у випадку невиконання зобов`язань ТОВ Дельта Сі Компані , передбачених його пропозицією щодо закупівлі: код ДК 021:2015-24440000-0 Добрива різні. Лот № 1 Аміачна селітра (а.с.15).

У вказаній банківській гарантії зазначено, що вона є чинною з дати її складання; що вона є дійсною до 14.01.2019р включно.

Матеріали справи свідчать, що банківська гарантія №G0918/3500 була підписана 28.09.2018р. начальником відділення "Вузовське" філії "Южне ГРУ "АТ КБ "ПРИВАТБАНК" Шило Є.В.

Відповідно до наявного у матеріалах справи Статуту Акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (нова редакція), який був затверджений 21.05.2018р. наказом Міністерства фінансів України (рішенням єдиного акціонера) за №519 та погоджений НБУ 11.06.2018р., Головою Правління АТ КБ "ПРИВАТБАНК" з 12.02.2018р. по дійсний час є Крумханзл Петр (а.с. 26).

Відповідно до вказаного Статуту Голова Правління без довіреності діє від імені банку (п.10.8.); до компетенції Голови Правління належить, в тому числі: вчиняти від імені Банку правочини та здійснювати всі юридично значимі дії, підписувати документи з урахуванням обмежень, передбачених законодавством та цим статутом (п.п.2 п.10.9); видавати від імені Банку довіреності (п.п.4 п.10.9); право підпису документів від імені банку без довіреності має Голова Правління (п.10.12).

Згідно абз. 3 п.10.10 Статуту, Голова Правління може доручати вирішення окремих питань, що входить до його компетенції, своїм заступникам або керівникам структурних підрозділів в межах, передбачених цим Статутом та Положенням про Правління.

Відповідно до приписів п.10.14. Статуту, голова правління не має права передавати іншим членам правління та працівникам Банку такі повноваження: 1) право представляти Банк без доручення/довіреності; 2) право видавати від імені Банку зобов`язання, а саме векселі, поруки, гарантії, майнові поручительства, тощо.

З матеріалів справи вбачається, що 06.04.2018р. Голова Правління АТ КБ ПРИВАТБАНК видав довіреність №1300-К-О, якою уповноважено начальника відділення "Вузовське" філії "Южне ГРУ "АТ КБ "ПРИВАТБАНК" Шило Є.В. на здійснення відповідних дій.

З матеріалів справи вбачається, що 24.10.2018р. та 06.11.2018р. за №Е.35.0.0.0/4-389 та №Е.35.0.0.0/4-405 відповідно, на адресу ТОВ Дельта Сі Компані позивачем були направлені листи, якими останній повідомлявся про надходження до АТ КБ ПРИВАТБАНК вимоги платежу від ТОВ Чорноморськ-Газ-Сервіс на суму 990 000,00грн. за банківською гарантією №G0918/3500 від 28.09.2018р. Також, у цих листах було повідомлено відповідача про зобов`язання сплатити суму гарантії або суму відсотків, якщо відповідну виплату здійснить Банк (а.с.85-87).

Також, АТ КБ "ПРИВАТБАНК" направив на адресу ТОВ "Чорноморськ-Газ-Сервіс" лист від 30.11.2018р. №Е.35.0.0.0/4-458 щодо надання додаткових документів по проведеним торгам, копія якого наявна у матеріалах справи (а.с. 88).

У матеріалах справи відсутні будь-які докази оплати відповідачем вимоги платежу у сумі 990 000,00грн. за банківською гарантією №G0918/3500 від 28.09.2018р.

Вказані обставини стали підставою звернення АТ КБ ПРИВАТБАНК до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені відповідних рішень, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Враховуючи, що в основу рішення була покладена довіреність №1300-К-О від 06.04.2018р., на підставі якої начальник відділення "Вузовське" філії "Южне ГРУ "АТ КБ "ПРИВАТБАНК" ОСОБА_1 Є ОСОБА_2 . підписав та видав оспорювану банківську гарантію №G0918/3500 від 28.09.2018р. та долучення якої до матеріалів справи оскаржується позивачем, апеляційна колегія зазначає таке.

Як свідчать матеріали справи, 14.02.2019р. ухвалою Господарського суду Одеської області було відкрито провадження по справі № 916/318/19 та надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, із урахуванням вимог ст.165 Господарського процесуального кодексу України, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відзив на позов АТ КБ ПРИВАТБАНК був поданий до суду першої інстанції Товариством з обмеженою відповідальністю Дельта Сі Компані лише 26.03.2019р.

Але, у даному відзиві відповідач зазначив, що він не отримував ухвалу про відкриття провадження, що підтверджується неврученим рекомендованим повідомленням поштового відправлення та повернутої копією відповідної ухвали суду, які наявні у матеріалах справи (а.с. 72-74). Крім того, даним відзивом ТОВ Дельта Сі Компані звернуло увагу суду, що воно не отримувало позовну заяву.

У зв`язку з цим, відповідач просив поновити йому строк для подання відзиву на позовну заяву АТ КБ ПРИВАТБАНК та повідомляв суд, що оскільки на підготовку відзиву на позов відповідач мав недостатньо часу для збору усіх можливих доказів по справі, то він не виключав можливість в майбутньому надання додаткових пояснень та доказів по справі.

Тому, 05.04.2019р. Товариством з обмеженою відповідальністю Дельта Сі Компані було надане клопотання про долучення до матеріалів справи довіреності №G0918/3500 від 28.09.2018р., що була знайдена відповідачем.

Відповідно до ст.7 Господарського процесуального кодексу правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, зокрема, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 5 ст.13 зазначено, що суд запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Права та обов`язки учасників справи визначені статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.

Так, частиною 1 зазначеної статті вказано, що учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; брати участь у дослідженні доказів; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Водночас частина 2 ст.42 Господарського процесуального кодексу зазначає, що учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч.ч.1, 3, 4, 5, 8 ст.80 Господарського процесуального кодексу України).

Аналізуючи вищевикладені норми господарського судочинства, апеляційна колегія зазначає, що суд першої інстанції жодним чином не порушив права учасників процесу у даній справі. Навпаки, він врахував, що кожна сторона не позбавлена права відстоювати свої інтереси належними та допустимими способами.

Враховуючи, що відповідач, зі свого боку, виконав усі передбачені вищенаведеними приписами вимоги та зазначив у наданому до суду відзиві, що можуть бути нові докази, а також, в короткі строки подав до суду знайдену довіреність №G0918/3500 від 28.09.2018р. разом з клопотанням про її долучення до матеріалів справи, процесуальних підстав у суду відмовити в такому залученні не було.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що фактична різниця між відзивом та клопотання про залучення доказів склала один тиждень, що ніяким чином не перешкоджало позивачу надати аргументовані заперечення на клопотання та вирішити інші необхідні процесуальні питання.

Частини 1, 3 ст. 237 Цивільного кодексу України визначає, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Як вже зазначалось, Головою Правління АТ КБ ПРИВАТБАНК з 12.02.2018р. по даний час є ОСОБА_3 Крумханзл.

Крім компетенції Голови Правління, що вищезазначена у даній постанові та передбачена Статутом, згідно з абз.3 п.10.10. останнього Голова Правління може доручати вирішення окремих питань, що входить до його компетенції, своїм заступникам або керівникам структурних підрозділів в межах, передбачених цим Статутом та Положенням про Правління.

Відповідно до приписів п.10.14. Статуту, голова правління не має права передавати іншим членам правління та працівникам Банку такі повноваження:

1) право представляти Банк без доручення/довіреності;

2) право видавати від імені Банку зобов`язання, а саме векселі, поруки, гарантії, майнові поручительства, тощо.

З матеріалів справи вбачається, що 06.04.2018р., тобто до набрання чинності вищевказаним Статутом, який був затверджений 21.05.2018р. наказом Міністерства фінансів України (рішенням єдиного акціонера) за №519 та погоджений НБУ 11.06.2018р., Публічним акціонерним товариством Комерційним банком ПРИВАТБАНК в особі Голови Правління Петра Крумханзла, що діє на підставі Статуту (нова редакція) ПАТ КБ "Приватбанк", Протоколу №1 від 10.01.2018р. засідання Наглядової ради ПАТ КБ "Приватбанк" та рішення Правління Національного банку України 08.02.2018р., видано Довіреність №1300-К-О, згідно якої уповноважено начальника відділення "Вузовське" філії "Южне ГРУ" ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" Шило Є.В. на здійснення наступних дій (зокрема):

- укладати договори (договори-заяви, генеральні угоди) про надання банківських гарантій, акредитивів, авалювання векселів та видавати банківські гарантії по Україні, акредитиви по Україні, авалі векселів (підписувати гарантійні листи, акредитиви, авалі на векселях) за умови, що зобов`язання перед ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" забезпечені на 100% фінансовим (грошовим) покриттям та сума кожного договору (договору-заяви, генеральної угоди), гарантійного листа, акредитиву, авалю векселя не перевищує еквівалент 1 000 000 (один мільйон) доларів США у будь-якій валюті за курсом Національного банку України на дату вчинення відповідного правочину;

- укладати договори (договори-заяви, генеральні угоди) про надання банківських гарантій, акредитивів, авалювання векселів та видавати банківські гарантії по Україні, акредитиви по Україні, авалі векселів (підписувати гарантійні листи, акредитиви, авалі на векселях) під інше забезпечення, ніж 100% фінансове (грошове) покриття або без забезпечення в межах суми, встановленої рішенням кредитного комітету або рішенням правління, або в межах дуальних повноважень Напрямку корпоративного бізнесу чи Напрямку "Малий та середній бізнес" та Напрямку "Ризик-менеджмент";

- укладати договори-заяви про надання банківських гарантій та видавати банківські гарантії по Україні (підписувати гарантійні листи) без забезпечення в межах доступного наперед розрахованого ліміту за умови, що сума кожного договору-заяви, гарантійного листа не перевищує еквівалент 1 000 000 (один мільйон) гривень у будь-якій валюті за курсом Національного банку України на дату вчинення відповідного правочину.

Вищезазначену довіреність видано без права передоручення строком на три роки до 06 квітня 2021 року.

Крім того, вказана довіреність передбачає, що з метою належного виконання повноважень за довіреністю представник також вправі підписувати, подавати та отримувати будь-які інші відмінні від названих вище документи, які хоч прямо і не зазначені в довіреності, але передбачені чинним законодавством України та будуть необхідними для повного виконання дорученого.

Також, у даній довіреності зазначено зміст ст.ст. 203, 014, 039, 244, 246, 247, 248, 249 Цивільного кодексу України щодо загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, поняття довіреності, її форми, строків, порядок припинення представництва за довіреністю, скасування довіреності та про необхідність негайного повідомлення представника, а також відомих третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність та відмови представника від вчинення дій, які були визначені довіреністю, особі, яка підписала довіреність були роз`яснені.

Водночас, у тексті довіреності Голова Правління підтвердив, що йому були роз`яснені положення ст. 239 (Правові наслідки вчинення правочину представником) Цивільного кодексу України, згідно яким правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Як вже зазначалось апеляційним судом, Статут АТ КБ ПРИВАТБАНК , копія якого наявна у матеріалах справи, на положення якого щодо повноважень керівника посилається позивач, на дату видачі довіреності №1300-К-О від 06.04.2018 ще не був чинним.

Отже, враховуючи вищевказане, апеляційний суд зазначає, що начальник відділення "Вузовське" філії "Южне ГРУ" АТ КБ "ПРИВАТБАНК", під час оформлення гарантії №G0918/3500 від 28.09.2018р., діяв у межах повноважень, визначених довіреністю №1300-К-О від 06.04.2018, строк дії якої встановлено до 06.04.2021.

Окремо судова колегія звертає увагу на те, що доказів скасування даної довіреності або її відкликання матеріали справи не містять.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що начальник відділення "Вузовське" філії "Южне ГРУ" АТ КБ "ПРИВАТБАНК" під час оформлення гарантії №G0918/3500, виданої ТОВ "Дельта Сі Компані" діяв у межах своїх повноважень, передбачених довіреністю №1300-К-О.

У зв`язку з тим, що предметом позову оскаржуваного рішення є визнання недійсним правочину за діями конкретної людини та враховуючи висновок господарського суду стосовно цього питання, судова колегія не бере до уваги зауваження апелянта про те, що місцевий господарський суд вважав, що позивач посилався на перевищення повноважень з боку Голови Правління Банку.

Водночас, апеляційний суд погоджується з позивачем, що дослідження судом першої інстанції питання щодо договору доручення у даній справі було помилковим та недоцільним, але це не змінює підстави висновку, що викладений у рішенні Господарського суду Одеської області.

Щодо відсутності наступного схвалення спірного правочину від імені АТ КБ ПРИВАТБАНК через його неприйняття юридичною особою.

Як вже зазначалось вище у даній постанові, 24.10.2018р. та 06.11.2018р. за №Е.35.0.0.0/4-389 та №Е.35.0.0.0/4-405 відповідно АТ КБ ПРИВАТБАНК на адресу ТОВ Дельта Сі Компані направив листи з повідомленням про надходження до позивача вимоги платежу від ТОВ Чорноморськ-Газ-Сервіс за банківською гарантією №G0918/3500 від 28.09.2018р. та із зобов`язанням відповідача сплатити суму гарантії або суму відсотків, якщо відповідну виплату здійснить Банк.

Також, АТ КБ "ПРИВАТБАНК" направив на адресу ТОВ "Чорноморськ-Газ-Сервіс" лист від 30.11.2018р. №Е.35.0.0.0/4-458 щодо надання додаткових документів по проведеним торгам, копія якого наявна у матеріалах справи.

Вказане свідчить про вчинення позивачем окремих дій на підставі оспорюваного правочину.

Отже, факти здійснення зазначених дій у сукупності з відсутністю доказів скасування довіреності, свідчать про прийняття до виконання банківської гарантії №G0918/3500, тобто про схвалення правочину в розумінні ст. 72 ЗУ "Про акціонерні товариства".

Таким чином, решта наведених позивачем в апеляційній скарзі доводів спростовуються матеріалами справи.

Окремо, судова колегія звертає увагу, що за умовами оспорюваної банківської гарантії, остання є дійсною до 14.01.2019р. включно, і будь-яка вимога платежу повинна бути отримана Гарантом не пізніше вищевказаної дати, після настання якої ця гарантія втрачає чинність. Зазначене додатково вказує на відсутність підстав для задоволення позову, оскільки на час звернення з позовом до суду - 11.02.2019р (а.с. 5), банківська гарантія була вже недійсною за погодженням сторін.

Відтак, судова колегія зазначає, що підстав для скасування рішення Господарського суду від 23.05.2019р. по справі №916/318/19 не вбачається.

Щодо апеляційного оскарження додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 04.06.2019р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до ст.ст. 123 та 124 Господарського процесуального кодексу України, 26.03.2019р. відповідач у відзиві на позовну заяву подав до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, загальна сума якого складала 12 200,00 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.05.2019р. АТ КБ ПРИВАТБАНК у задоволенні позову було відмовлено в повному обсязі.

29.05.2019р. до суду першої інстанції надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Дельта Сі Компані про вирішення питання про судові витрати.

В даній заяві відповідач просить стягнути з АТ КБ ПРИВАТБАНК судові витрати на професійну правничу допомогу, обґрунтовуючи це тим, що між ТОВ Дельта Сі Компані та АДВОКАТСЬКИМ БЮРО ФОМІЧОВ І ПАРТНЕРИ був укладений договір про надання правової допомоги від 18.03.2019р. №10-03/19, на підставі якого відповідач отримав професійну правничу допомогу, в тому числі представництво інтересів в суді першої інстанції у даній справі, у зв`язку з чим витрати на правничу допомогу за вказаним договором підлягають відшкодуванню відповідачу особи за рахунок позивача.

Також, в даній заяві відповідач зазначив, що за результатами розгляду відповідної справи фактичні витрати на правову допомогу складають 30 000,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 04.06.2019р. у справі №916/318/19 заяву ТОВ Дельта Сі Компані про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто з АТ КБ ПРИВАТБАНК на користь відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у загальній сумі 21 000,00 грн. В іншій частині заяви відмовлено.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з наданих документів на підтвердження понесених відповідачем витрат, та дійшов висновку, що обґрунтованим до стягнення є розмір витрат на правову допомогу у сумі 21 000,00 грн.

Відмовляючи у решті заявлених вимог, суд послався на відсутність підтвердження остаточного розрахунку відповідача з Адвокатським бюро.

Крім того, місцевий господарський суд врахував Додаткову угоду №1 від 18.03.2019р., якою передбачена фіксована оплата гонорару, а саме: 70% суми, вказаної в акті приймання-здачі наданих послуг. Зазначеної угодою передбачено, що інші 30% гонорару Клієнт зобов`язаний сплатити протягом 5-ти днів з дати набрання законної сили рішення по результатам розгляду справи №916/318/19, що не є підставою для відшкодування витрат на послуги адвоката.

Матеріали справи свідчать, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката у заявленій сумі 30 000,00грн., відповідачем надано копію договору про надання правової допомоги №10-03/19 від 18.03.2019р., укладеного між ТОВ Дельта Сі Компані та АДВОКАТСЬКИМ БЮРО ФОМІЧОВ І ПАРТНЕРИ ; копію Додаткової угоди №1 від 18.03.2019р. до відповідного договору; копію прайс-листа Адвокатського бюро ФОМІЧОВ І ПАРТНЕРИ ; копію Акта приймання-здачі наданих послуг №1 від 24.05.2019р. до договору №10-03/19; копія платіжного доручення №189 від 28.05.2019р. щодо оплати по договору №10-03/19 на суму 21 000,00 грн., що була здійснена ТОВ Дельта Сі Компані та рахунок на суму 21 000,00 грн.

Апелянт звертає увагу апеляційної колегії на суттєве збільшення остаточної суми витрат на професійну правничу допомогу у порівнянні з попереднім розрахунком, поданим до суду, судова колегія зазначає, що попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (ч. 3 ст. 124 Господарського процесуального України).

Як було зазначено вище, рішенням Господарського суду Одеської області від 23.05.2019р. АТ КБ ПРИВАТБАНК у задоволенні позову було відмовлено в повному обсязі.

29.05.2019р. до суду першої інстанції надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Дельта Сі Компані про вирішення питання про судові витрати.

Частина 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами ч.8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України вказано, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.ч. 1-4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За положеннями ч.3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з договору про надання правової допомоги №10-03/19 від 18.03.2019р. (далі - Договір), укладеного між АДВОКАТСЬКИМ БЮРО ФОМІЧОВ І ПАРТНЕРИ (далі - Бюро) та ТОВ Дельта Сі Компані , Бюро зобов`язується надавати правничу (правову) допомогу, а Клієнт зобов`язується прийняти надану правничу (правову) допомогу (п.1.1. Договору).

При цьому, Бюро реалізує свої права та обов`язки щодо надання правової допомоги безпосередньо через керуючого Бюро - адвоката Фомічова Ігоря Олеговича (п.2.2. Договору).

Матеріалами справи підтверджується представництво інтересів відповідача в суді першої інстанції адвокатом Фомічовим І.О.

Пунктом 5.1. Договору №10-03/19, передбачено, що необхідність сплати та розмір гонорару визначається сторонами в Додатковій угоді до Договору.

Відповідно до зазначеної угоди сторони визначили форму надання правової допомоги, а саме: представництво інтересів Клієнта в судах України та перед іншими фізичними та юридичними особами з питань захисту прав та інтересів Клієнта у господарській справі №916/318/19.

Пунктом 3 Додаткової угоди до Договору №10-03/19, передбачено, що при розрахунку гонорару, враховується складність наданих послуг та час, витрачений Бюро, її партнерами та співробітниками. Розрахунок робиться за тарифами, вказаними в прайс-листі Бюро, який є невід`ємною частиною Договору та угоди.

При цьому, в прайс-листі вказано, що він містить мінімальну вартість правової/правничої допомоги. Сторони мають право за взаємною згодою зменшити та/або збільшити вартість правової/правничої допомоги. Реальна вартість наданої правової/правничої допомоги визначається та погоджується сторонами в акті здачі-прийняття наданих послуг до Договору.

Відповідно до Акту приймання-здачі наданих послуг №1 від 24.05.2019р., вартість надання правової допомоги в межах дії відповідного Договору та Додаткової угоди №1 від 18.03.2019р. погоджена сторонами та складає 30 000,00 грн.

Як вже зазначалось вище, умовами п.8 Додаткової угоди передбачено, зокрема, що протягом 3-х календарних днів з моменту отримання Клієнтом Акту приймання-здачі наданих послуг та рахунку Клієнт зобов`язаний сплатити 70% визначеного в акті гонорару. Інші 30% гонорару Клієнт зобов`язаний сплатити протягом 5-ти днів з дати набрання законної сили рішення по результатам розгляду справи № 916/318/19.

На підставі зазначеного, ТОВ Дельта Сі Компані сплатило на рахунок Бюро суму у 21 000, 00 грн. на виконання умов Договору про надання правничої (правової) допомоги №10-03/19, яка і була стягнута судом першої інстанції на користь відповідача.

Колегія суддів вважає цілком правильними дії суду першої інстанції щодо відмови у стягненні 9 000,00 грн. як 30% гонорару Бюро, у зв`язку з відсутністю доказів з боку відповідача щодо сплати такої суми.

Щодо залишення заяви ТОВ "Дельта Сі Компані" про розподіл судових витрат без розгляду через пропуск відповідачем строку на подання відповідних доказів суду.

Згідно з ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України докази щодо розподілу судових витрат подаються, зокрема, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Враховуючи, що відповідне рішення суду було винесено 23.05.2019р., а заява про розподіл судових витрат була направлена відповідачем до суду 28.05.2019р., про що свідчить відбиток на опису вкладення в цінний лист та дата поштової накладної, пропуску строку на подання заяви не відбулось, отже, підстав для залишення відповідної заяви без розгляду у Господарського суду Одеської області не було.

Колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (див. рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 п.58).

Згідно вимог ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Водночас, згідно з нормами ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Разом з тим, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, рішення Господарського суду Одеської області від 23.05.2019р. у справі №916/318/19 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 04.06.2019р. у справі №916/318/19 залишаються без змін.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати,покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 253, 269, 270, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду Одеської області від 23.05.2019р. та додаткове рішення від 04.06.2019р. у справі №916/318/19 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Принцевська Н.М.

Суддя Ярош А.І.