Ухвала

від 13.09.2019 по справі 520/9206/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/9206/19

Провадження № 1-кс/947/11926/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2019 року

Слідчий суддяКиївського районногосуду містаОдеси ОСОБА_1 ,при секретарісудового засідання ОСОБА_2 ,розглянувши всудовому засіданнів містіОдесі клопотаннястаршого слідчогов ОВСвідділу СУГУ НПв Одеськоїобласті ОСОБА_3 , погодженез прокуроромвідділу прокуратуриОдеської області ОСОБА_4 ,про арештмайна укримінальному провадженні№ 12017161470002723від 27.11.2017року,за ознакамикримінальних правопорушеньпередбачених ч.4ст.358,ч.1,ч.3ст.190,ч.1ст.362,ч.3ст.365-2КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, слідчим управлінням ГУ НП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у об`єднаному кримінальному провадженні № 12017161470002723 від 27.11.2017, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.358, ч.1, 3 ст.190, ч. 3 ст. 365-2 КК України, за фактами зловживання суб`єктами державної реєстрації своїми службовими повноваженнями з метою отримання неправомірної вигоди, що спричинило тяжкі наслідки; шахрайства; використання завідомо підробленого документа.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 з 1963 року мешкала в квартирі АДРЕСА_1 та 18.05.2005 року була виписана в зв`язку із смертю, спадкоємців не мала.

Відповідно до ст.ст.1277, 1278 Цивільного кодексу України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Таким чином, квартира АДРЕСА_1 за відсутності спадкоємців ОСОБА_5 повинна була перейти у власність територіальної громади м.Одеси.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, невстановлені особи з метою заволодіння квартирою АДРЕСА_1 підробили рішення судді Приморського районного суду м.Одеси ОСОБА_6 від 13.06.2003 року по справі № 2-3100/2003 про визнання за ОСОБА_7 права власності на квартиру АДРЕСА_1 та надали реєстратору КП «Реєстраційна служба Одеської області» ОСОБА_8 , якою 12.10.2017 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено реєстрацію право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_7 .

В подальшому з метою відчуження незаконно набутого нерухомого майна, ОСОБА_7 та інші невстановлені особи здійснили відчуження квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_9 ..

В ході досудового розслідування встановлено, що у ОСОБА_9 наявна розписка ОСОБА_7 від 04.12.2017 щодо зобов`язання сплатити їй 17 000 доларів США, у разі його ініціативи повернення у власність квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

В ході досудового розслідування отримано ухвалу слідчого судді від 27.08.2019 про тимчасовий доступ до речей та документів, що перебувають у володінні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

10.09.2019 в ході тимчасового доступу до речей і документів у ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вилучено оригінал розписки ОСОБА_7 від 04.12.2017 щодо зобов`язання сплатити ОСОБА_9 17 000 доларів США, у разі його ініціативи повернення у власність квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Слідчий в судове засідання не з`явилась, надавши заяву про розгляд клопотання її відсутності.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до постанови слідчого про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні від 10.09.2019 року вилучені 10.09.2019 року в ході тимчасового доступу до речей і документів у ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме - оригінал розписки ОСОБА_7 від 04.12.2017 року щодо зобов`язання сплатити ОСОБА_9 17 000 доларів США, у разі його ініціативи повернення у власність квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Розглянувши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпеченні збереження речових доказів.

Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на тимчасово вилучене майно, оскільки вилучені документи під час тимчасового доступу до речей і документів необхідно долучити до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів, які самі по собі або у сукупності з іншими доказами мають суттєве значення для встановлення істини по провадженню, клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУ НП в Одеської області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12017161470002723 від 27.11.2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.358, ч.1, ч.3 ст.190, ч.1 ст. 362, ч.3 ст.365-2 КК України задовольнити.

Накласти арешт на зазначене в клопотанні майно, яке було вилучені 10.09.2019 року в ході тимчасового доступу до речей і документів у ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме - оригінал розписки ОСОБА_7 від 04.12.2017 щодо зобов`язання сплатити ОСОБА_9 17 000 доларів США, у разі його ініціативи повернення у власність квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Виконання ухвали про арешт майна покласти на старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУ НП в Одеської області ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1