Рішення

від 04.09.2019 по справі 520/6954/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 вересня 2019 р. № 520/6954/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Андрущенко Д.В.,

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2,

відповідача - Загурської А.В.,

третьої особи - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 )

до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 пов., м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 39792822)

третя особа - Новомажарівська сільська рада Зачепилівського району Харківської області (с. Нове Мажарове, Зачепилівський район, Харківська область, 64450, код ЄДРПОУ 04399401)

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа - Новомажарівська сільська рада Зачепилівського району Харківської області, в якому просить суд:

- визнати протиправним рішення Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, викладене у Наказі від 24.06.2019 за № 5180-СГ Про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Новомажарівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області, орієнтовним розміром 3,50 га, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (КВЦПЗ - 01.01) ;

- скасувати Наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 24.06.2019 за № 5180-СГ Про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Новомажарівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області, орієнтовним розміром 3,50 га, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (КВЦПЗ - 01.01) ;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.09.2018 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Новомажарівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області, орієнтовним розміром 3,50 га, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (КВЦПЗ - 01.01) та видати наказ про надання вищевказаного дозволу.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 р. (справа № 520/10333/18) Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області 24.06.2019 р. видано наказ № 5180-СГ Про відмову в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою . Мотивуванням вищевказаної відмови стало те, що судовим рішенням від 26.04.2019 р. по справі № 520/10333/18 Головне управління Держгеокадастру у Харківській області було зобов`язано повторно, з урахуванням висновків суду, розглянути заяву ОСОБА_1 , однак в судовому рішенні нічого не було зазначено про результат розгляду такої заяви. Вважаючи рішення суб`єкта владних повноважень неаргументованим та посилаючись на те, що суб`єкт владних повноважень не наділений дискреційними повноваженнями, тобто не має право діяти на власний розсуд тоді, коли відповідно до закону правомірним є лише один варіант рішення чи діяльності, позивач вважає таке рішення та дії відповідача є незаконними та такими, що порушують права позивача. Враховуючи вищевикладене просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Представник відповідача у відзиві на позов зазначив, що надана позивачу відмова була вмотивована. Так, за інформацією відділу у Зачепилівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 21.06.2019 р. № 532/410-19 земельна ділянка, яка зазначена в доданих до заяви графічних матеріалах, наказом Головного управління № 251 від 31.05.2019 р. включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, право на які підлягає продажу на земельних торгах. Відповідно до ч. 3 ст. 136 Земельного кодексу України, земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної плачності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів. Приписами Земельного кодексу України, прямо передбачено заборону відчуження земельних ділянок, включених до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги. Враховуючи вищевикладене, Головне управління за результатами повторного розгляду заяви громадянина ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 3,50 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Новомажарівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області, відповідно до статей 15-1, 22, 33, 79-1, 116, 118, 121, 122 Земельного кодексу України, Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, затвердженого на4казом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 р. № 308, наказом за № 5180-СГ від 24.06.2019 р. відмовило позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Окрім того, відповідач зазначає, що згідно із приписами ст. 118 Земельного кодексу України та ст. 19 Конституції України, оскільки Головне управління користується незалежним дискреційним правом щодо рішень, коли він може або надати земельні ділянки або надати вмотивовану відмову в їх наданні. Таким чином, суб`єктом владних повноважень було винесено цілком обґрунтоване рішення, внаслідок чого даний адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Представник третьої особи надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що рішення Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із застосуванням ст. 122 Земельного кодексу України є неконкретизованим так як у клопотанні було прохання про виділення земельної ділянки, орієнтовною площею 3,50 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності. Відповідно до ст. 13 Закону України Про порядок виділення земельних ділянок № 899-IV від 05.06.2003 р., зазначено, що, у разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади (за наявності таких земель).

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні, проти задоволення позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи позов підтримав, зазначив, що відповідач має діяти в межах повноважень, передбачених чинним законодавством.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Рішенням Зачепилівського районного суду Харківської області від 12.02.2001 р. по справі 2-137/2001, позов ОСОБА_1 до СВК Заповіт Леніна Зачепилівського району Харківської області про право на земельну частку (пай) було задоволено. Зобов`язано СВК Заповіт Леніна підготувати відповідні документи на отримання сертифікату на право на земельну частку (пай) на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 22 - 23).

Сертифікатом (серія РН № 899999 від 24.09.2003 р.), який зареєстровано за № 373 від 26.09.2003 р., підтверджено право позивача на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності СВК Заповіт Леніна , розміром 3,50 га без меж визначення цієї частки в натурі (на місцевості). Вартість земельної частки (паю) становить 13123,00 грн. (а.с. 24 - 26).

Новомажарівською сільською радою до Зачепилівської районної державної адміністрації було подано клопотання за № 476/02-12 від 03.12.2012 р. про виділення орної землі в натурі згідно сертифікатів на право на земельну частку (пай) громадянам згідно додатку (а.с. 28 - 30).

Листом № 61/110/18 від 23.05.2018 р., розглянувши запит позивача (№ 00016/18 від 07.05.2018 р.) Відділ у Зачепилівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області зазначив, що позивач до 2013 р. до Відділу не звертався. Під час звернення до Відділу позивачу було надано роз`яснення, що у зв`язку з тим, що земельна ділянка йому може бути виділена тільки з земель сільськогосподарського призначення державної власності йому необхідно звернутись до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області. Викопіювання з кадастрової картки (плану) із орієнтовним розміщенням земельної ділянки на території Харківської області Зачепилівського району, Новомажарівської сільської ради, на яку може претендувати позивач додається (а.с. 32 - 33).

Листом № 29-20-11-3840/0/19-18 від 17.05.2018 р. на запит позивача (№ 00016/18 від 07.05.2018 р.) Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повідомило позивача, що неодноразово листами від 27.12.2013 р. № 31-20-14-14544/0/9-13 та № 31-.20.19-03-2/2-14 від 08.01.2014 р. позивачу надалися рекомендації щодо подальшого оформлення право встановлюючи документів із землеустрою, але позивач до цього часу до відповідних органів не звертався. Стосовно питання отримання державного акта на землю, то до 2013 р. право власності на землю підтверджувалось державним актом на право власності на земельну ділянку, який можна було отримати в місцевому органі Держкомзему. Державні акти на право власності на земельні ділянки вже не видаються, що пов`язано з внесенням змін до Земельного кодексу України. враховуючи вищевикладене позивачу було рекомендовано для подальшого оформлення право встановлюючи документів на земельну ділянку (пай) звернутися до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з повним пакетом документів, підтверджуючих право власності на земельну частку (пай) та клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, визначеному статтею 119 Земельного кодексу України (а.с. 27, 31, 35 - 36).

Виконуючи вказівку суб`єкта владних повноважень, позивач подав відповідне клопотання із додатками до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (а.с. 37 - 38).

Однак листом від 02.10.2018 р. за № Я-11056/0-7894/0/95-18 Головного управління Держгеокадастру у Харківській області позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розробку технічної документації з подальшою передачею у власність земельної ділянки, оскільки до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України, розпорядження землями колективної власності не входить до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (а.с. 39 ).

Не погоджуючись із таким рішенням суб`єкта владних повноважень позивач звернувся до суду. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 р. по справі № 520/10333/18 , адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа: Новомажарівська сільська рада Зачепилівського району Харківської області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.09.2018 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення /рілля/ у власність, розташовану за межами населеного пункту на території Новомажарівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області орієнтовною площею 3,50 гектарів для подальшого надання у власність та видати відповідний наказ. В іншій частині вимог позов залишено без задоволення (а.с. 40 - 45)

На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 р. по справі № 520/10333/18, відповідачем складено наказ № 5180-СГ Про відмову в наданні дозволу на розробку документації із землеустрою . Серед підстав відмови вказано, що земельна ділянка, яка зазначена в доданих до заяви позивача графічних матеріалах, наказом Головного управління № 251 від 31.05.2019 р. включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, право на які підлягає продажу на земельних торгах (а.с. 46 - 48, 74 - 76).

Таким чином, не погоджуючись із рішенням у вигляді наказу № 5180-СГ від 26.04.2019 р. Про відмову в наданні дозволу на розробку документації із землеустрою суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України (далі за текстом - ЗК України) та Законом України Про землеустрій .

У відповідності до абз. 1 ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ч. 2 ст. 116 ЗК України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Пунктами 16,17 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Суд наголошує на тому, що позивача володіє відповідним сертифікатом (серія РН № 899999 від 24.09.2003 р.), який зареєстровано за № 373 від 26.09.2003 р., що підтверджує право позивача на земельну частку (пай) та відповідно до вимог чинного законодавства зазначений документ є чинним.

Відповідно до приписів ч. 6 та ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, аналізуючи приписи чинного законодавства, суд наголошує на тому, що земельне законодавство містить вичерпний перелік підстав відмови у наданні такого дозволу. Згідно із змістом наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 24.06.2019 за № 5180-СГ Про відмову в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою підстави для відмови не співпадають із законодавчо визначеними підставами, а отже відмова відповідача є незаконною. Аналогічна правова позиція викладена й в постанові Верховного Суду від 23.04.2019 р. по справі № 818/731/17.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення вимоги проскасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 24.06.2019 за № 5180-СГ Про відмову в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою , яким відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Новомажарівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області, орієнтовним розміром 3,50 га, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (КВЦПЗ - 01.01) та відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання просипаним означеного рішення через її тотожність із вимогою про скасування. Висновки про протиправність оскаржуваного рішення, як підставу для його скасування суд виклав у мотивувальній частини рішення суду.

У частинах першій та третій ст. 22 Земельного кодексу України передбачено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства; сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Враховуючи ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, суд зазначає, що видача наказу щодо розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на належить до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Згідно із приписами ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стосовно вимоги щодо зобов`язання Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.09.2018 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Новомажарівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області, орієнтовним розміром 3,50 га, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (КВЦПЗ - 01.01) та видання наказу про надання вищевказаного дозволу.

У постанові Верховного суду від 06.03.2019 року по справі № 1640/2594/18 судом зазначено, що згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Відповідно до пункту 4 частини першої 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З документів, наявних у матеріалах справи судом встановлено, що у суб`єкта владних повноважень була можливість прийняти обґрунтоване та законне рішення щодо видання наказу про надання дозволу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Новомажарівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області, орієнтовним розміром 3,50 га, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у зв`язку із тим, що позивачем виконані всі умови, визначенні законом, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог на підставі приписів ч. 2 ст. 9 КАСУ в частині зобов`язання владного суб`єкта видати наказ про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою, відмовивши у позовній вимозі про зобов`язання Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути клопотання позивача.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частинами 1 та 2 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

Відповідно до приписів ст. 382 КАС України, Суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 пов., м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 39792822), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Новомажарівська сільська рада Зачепилівського району Харківської області (с. Нове Мажарове, Зачепилівський район, Харківська область, 64450, код ЄДРПОУ 04399401) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 24.06.2019 за № 5180-СГ "Про відмову в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Новомажарівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області, орієнтовним розміром 3,50 га, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (КВЦПЗ - 01.01).

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 пов., м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 39792822) видати наказ про надання дозволу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Новомажарівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області, орієнтовним розміром 3,50 га, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 пов., м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 39792822) надати у 30-денний строк з дня складення повного рішення суду звіт про виконання судового рішення.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 пов., м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 39792822) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 768, 40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 13.09.2019 р.

Суддя Бадюков Ю.В.