Постанова

від 13.09.2019 по справі 825/644/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 вересня 2019 року

Київ

справа №825/644/17

адміністративне провадження №К/9901/33198/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Чернігівської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 травня 2017 року (головуючий суддя - Житняк Л.О.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя - Кузьмишина О.М., судді - Глущенко Я.Б., Шелест С.Б.)

у справі №825/644/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сівер-Буд

до Чернігівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області

третя особа - управління Державної казначейської служби України у місті Чернігові Чернігівської області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Сівер-Буд (далі - Товариство) звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Чернігівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - Чернігівська ОДПІ) третя особа - управління Державної казначейської служби України у місті Чернігові Чернігівської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що неодноразово зверталось до відповідача з вимогою про повернення надміру сплачених коштів, однак всупереч вимог податкового законодавства відповідач висновок про повернення відповідних сум коштів не підготував, розпоряднику бюджетних коштів не подав, натомість повідомив Товариство про відсутність бюджетних коштів для повернення надміру сплачених сум.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року, позов задоволено:

- визнано протиправною бездіяльність Чернігівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області щодо невжиття, передбачених ст.43 Податкового кодексу України заходів, спрямованих на повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Сівер-Буд" надміру сплаченого податку на прибуток на загальну суму 1 443 388,00 грн;

- зобов`язано Чернігівську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Чернігівській області підготувати та подати у відповідності до ст. 43 Податкового кодексу України для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Сівер-Буд" надміру сплаченого податку на прибуток на загальну суму 1 443 388,00 грн;

- стягнуто з Чернігівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сівер-Буд" 1 600,00 грн судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність достатніх правових підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не вчинення дій, направлених на повернення позивачу суми надміру сплачених грошових зобов`язань в розмірі 1 443 388,02 грн та зобов`язання відповідача подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування відповідний висновок.

Не погодившись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати зазначені рішення судів попередніх інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

03 липня 2017 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.

Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, у січні 2014 року позивач звернувся до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області, правонаступником якого є Чернігівська ОДПІ з заявами №44 та №49, в яких просив у відповідності до п.43.4 ст.43 Податкового кодексу України повернути 1 443 388,02 грн надміру сплаченого податку на прибуток з зазначенням реквізитів для перерахунку коштів (а.с.7,8).

Листом від 18.02.2014 позивача було повідомлено про залишення зазначеної заяви в частині повернення переплати податку на прибуток на розрахунковий рахунок без виконання у зв`язку з недостатністю коштів для повернення та повідомлено, що у разі можливості повернення переплати по податку на прибуток позивачу буде повідомлено додатково (а.с.16).

02.02.2017 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про повернення надміру сплаченого податку на прибуток та одночасно направив лист з проханням надати акт звірки по податку на прибуток станом на 01.02.2017.

Листом від 07.02.2017 №821/10/25-22-07-23 відповідач повідомив Товариство про неможливість надання актів звірки, а також підтвердив наявність у позивача переплати у розмірі 1 443 388,02 грн станом на 01.01.2017 та 01.02.2017 (а.с. 9, 10, 17).

Наявність зазначеної суми переплати податку на прибуток у розмірі 1 443 388,02 грн контролюючим органом не заперечується.

Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Згідно із пп. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПК України платник податків має право, у тому числі, на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

У відповідності до вимог п. 43.1 ст. 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані (п. 43.3-43.6 ст. 43 ПК України).

Згідно з частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі) визначаються Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787.

Відтак, необхідною обставиною для повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках податкового органу як переплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється контролюючими органами, є факт ухвалення податковим органом висновку про повернення надмірно сплачених сум податку.

Колегія суддів вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на те, що відповідачем не виконано покладеного на нього законодавством обов`язку, а саме не надано, у встановлений законом строк, до органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми надміру сплачених до бюджету коштів, що підлягають поверненню позивачу.

Відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошував, що поняття "майно" у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як "майнові права", а отже, як "майно" (див. mutatis mutandis рішення у справі "Бейелер проти Італії" від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).

Частиною 1 статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Чернігівської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області залишити без задоволення.

Постанову на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова