Постанова

від 10.09.2019 по справі 392/1060/17

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

10 вересня 2019 року м. Кропивницький

справа № 392/1060/17

провадження № 22-ц/4809/1005/19

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Письменного О.А., Черненка В.В . ,

за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Фермерське господарство Віра Вікторія ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Фермерського господарства Віра Вікторія на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 08 квітня 2019 року у складі судді Березія Ю.А. ,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Фермерського господарства Віра Вікторія (далі по тексту - ФГ Віра Вікторія ) про витребування з чужого незаконного володіння у ФГ Віра Вікторія належну їй на праві власності земельну ділянку, кадастровий номер 3523182000:02:000:0277, площею 5,54 га, яка розташована на території Кіровської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-КР в„– 036199, виданого 02 квітня 2001 року.

В обґрунтування позову вказала, що вона є власником земельної ділянки, кадастровий номер 3523182000:02:000:0277, площею 5,54 га, яка розташована на території Кіровської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області. Зазначала, що у липні 2017 року їй стало відомо, що ФГ Віра Вікторія обробляє належну їй земельну ділянку без будь-яких правових підстав. На прохання повернути земельну ділянку відповідач категорично відмовився. У подальшому їй стало відомо, що відповідач самостійно підробив договір оренди землі, її підпис у договорі та 12 січня 2018 року, під час розгляду даної справи провів державну реєстрацію. Посилалась на те, що вона вказаний договір не підписувала, повноважень на підписання таких угод нікому не надавала.

Посилаючись на зазначені обставини, враховуючи подану заяву про зміну предмету позову (а.с. 52), просила суд визнати недійсним з моменту укладання договір оренди землі від 1 листопада 2011 року, укладений між ФГ Віра Вікторія та ОСОБА_1 , який зареєстровано 12 січня 2018 року державним реєстратором міської ради міста Кропивницький, номер запису про інше речове право - 24407998.

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 08 квітня 2019 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі від 01 листопада 2011 року, який укладено від імені орендодавця ОСОБА_1 та орендаря ФГ Віра Вікторія щодо користування земельною ділянкою площею 5,54 га, кадастровий номер 3523182000:02:000:0277, яка розташована на території Миролюбівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, зареєстрованого 12 січня 2018 року державним реєстратором міської ради міста Кропивницького Адаменком Андрієм Володимировичем, номер запису про інше речове право - 24407998. Вирішено питання судових витрат.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач оспорений договір не підписував, що підтверджено висновком судово-почеркознавчої експертизи та свідчить про відсутність його волевиявлення на вчинення правочину, що є підставою для визнання такого правочину недійсним.

В апеляційній скарзі ФГ Віра Вікторія , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Вважає, що рішення суду є необґрунтованим та незаконним. Посилається на пропуск позивачем строку позовної давності.

У судовому засіданні ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином.

Представники відповідача 09.09.2019 повторно надали клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в інших судових засіданнях адвоката Попова М.С., Якових Є.В. та відпусткою адвоката Довженко Д.С. (т.2 а.с.27-33).

Колегія суддів постановила ухвалу про розгляд справи у відсутності належним чином повідомлених представників відповідача на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України, враховуючи строки розгляду апеляційної скарги, передбачені ч.1 ст.371 ЦПК України, кількість представників відповідача, які приймають участь у розгляді даної справи, повторну неявку у судове засідання та визнавши неявку представника відповідача ОСОБА_3 неповажною, оскільки клопотання про повторне відкладення справи не підтверджено належними доказами (т.2 а.с.27) .

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5,54 га, кадастровий номер 3523182000:02:000:0277, яка розташована на території Миролюбівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, що підтверджується відомостями державного акта на право приватної власності на землю (т.1 а.с.8).

01 листопада 2011 року між ФГ Віра Вікторія та від імені орендодавця ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі строком дії 10 років, предметом якого є строкове платне користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, площею 5,54 га, який зареєстровано 12 січня 2018 року державним реєстратором міської ради міста Кропивницького Адаменком А.В. (т.1 а.с.53).

Звернувшись в суд з позовом 18.07.2019 ОСОБА_1 обґрунтовувала його тим, що відповідач обробляє належну їй земельну ділянку без будь-яких правових підстав, та просила суд витребувати її у відповідача.

У подальшому, на стадії розгляду справи у суді 12.01.2018 року відповідач зареєстрував право оренди спірної земельної ділянки, що підтверджується відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1 а.с.53).

У зв`язку з такими обставинами позивач звернулася із заявою про зміну позовних вимог та просила визнати недійсним з моменту укладення договір оренди землі б/н від 01.11.2011, укладений між нею та ФГ Віра Вікторія , зареєстрований 12 січня 2018 року (т.1 а.с.52).

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 13 серпня 2018 року у справі було призначено судово-почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання: чи виконано підпис у договорі оренди землі від 01.11.2011 у розділі підписи сторін у графі орендодавець ОСОБА_1 (т.1 а.с.86-87).

Згідно з висновком судово-почеркознавчої експертизи від 29 січня 2019 року №2185/2186/18-27 підпис від імені ОСОБА_1 у договорі оренди землі від 01 листопада 2011 року виконаний не самою ОСОБА_1 , а іншою особою (т.1 а.с.164-166).

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.203 ЦК України особа яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених ч. ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, якими передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Оскільки встановлено, що ОСОБА_1 власноручно не підписувала договір оренди землі від 1 листопада 2011 року, що підтверджено висновком експерта судової почеркознавчої експертизи 29 січня 2019 року № 2185/2186/18-27, тому суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги про ненадання судом першої інстанції належної оцінки обставинам є помилковими та не дають підстав для скасування рішення.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення цієї справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст.ст.76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Докази повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідачем по справі не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на спростування позиції позивача, наданих позивачем доказів та висновків суду першої інстанції.

Інших доводів, які спростовують законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в апеляційній скарзі не наведено.

У судовому засіданні суду першої інстанції 08.04.2019 представником відповідача було заявлено усне клопотання про застосування строку позовної давності, що підтверджується технічною фіксацією судового засідання. На підтвердження підстав для застосування позовної давності представник відповідача послався на копію протоколу допиту свідка ОСОБА_1 від 20 січня 2018 року та усні пояснення позивача у судовому засіданні.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що з урахуванням ненадання відповідачем належним та допустимих доказів на підтвердження доводів, які підтверджують факт отримання ОСОБА_1 договору оренди від 01 листопада 2011, який оспорює позивач, відсутні підстави вважати, що строк звернення до суду було пропущено.

Дійсно, у протоколі допиту свідка ОСОБА_1 від 20 січня 2018 року, на який посилався відповідач, відсутні дані про те, що позивачу було достовірно відомо про наявність договору оренди від 01 листопада 2011 року, оскільки його державна реєстрація проведена лише 12 січня 2018 року, а висновок судово-почеркознавчої експертизи свідчить про те, що позивач оспорюваний договір оренди не підписував.

Доводи апеляційної скарги були предметом розгляду суду першої інстанції та не спростовують висновків суду щодо законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції. Інших доводів, які б слугували підставою для скасування рішення суду першої інстанції , апеляційна скарга не містить.

Посилання відповідача на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним , не підтверджено доказами та не наведено підстав, визначених у ст. 376 ЦПК України, для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене судова колегія приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375 , 382 - 384 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Віра Вікторія залишити без задоволення, а рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 08 квітня 2019 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст складено 12 вересня 2019 року.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді О.А. Письменний

В.В. Черненко