Постанова

від 11.09.2019 по справі 922/3263/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2019 р. Справа № 922/3263/18

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді:Зубченко І.В. (доповідач), Медуниця О.Є. , Радіонова О.О. при секретарі судового засідання: Тимошенко А.А. за участю представників сторін: від позивача:Шатов С.О., довіреність б/н від 20.06.2018р. Сайтарли А.П., довіреність б/н від 20.06.2018р. від відповідача:Захаров П.В., ордер ПТ №098145 від 11.09.2019р. Ус М.В., ордер ПТ №014409 від 11.07.2019р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Моноклея", м.Харків (вх.№1959 Х/3 від 01.07.2019р.) на рішення господарського суду Харківської області ухвалене 15.04.2019р. (повний текст підписано 25.04.2019р. у м.Харкові) у справі№922/3263/18 (суддя Рильова В.В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ТД Зернотрейдинг ЛТД", м.Харків до Приватного акціонерного товариства "Моноклея", м.Харків простягнення 1.041.022,60грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Зернотрейдинг ЛТД", м.Харків, позивач, звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача, Приватного акціонерного товариства "Люботинський хлібозавод", м.Люботин Харківської області (змінено найменування підприємства на Приватне акціонерне товариство "Моноклея", м.Харків; ухвалою господарського суду Харківської області від 13.03.2019р. здійснено відповідну зміну найменування відповідача у справі), про стягнення 1.041.022,60грн., які складаються з 670.000,00грн. заборгованості за поставлену продукцію за договором поставки №2911/17 від 29.11.2017р., пені у розмірі 237.796,88грн., інфляційних у розмірі 102.910,20грн. та 3% річних у розмірі 30.315,52грн., нарахованих у зв`язку з порушенням відповідачем строків виконання грошових зобов`язань, визначених умовами договору поставки №2911/17 від 29.11.2017р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.04.2019р. (повний текст підписано 25.04.2019р.) у справі №922/3263/18 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Моноклея" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Зернотрейдинг ЛТД" суму основної заборгованості за договором поставки №2911/17 від 29.11.2017р. у розмірі 670.000,00грн., 3% річних у розмірі 30.315,52грн., інфляційні в розмірі 102.910,20грн. та пеню в розмірі 237.566,34грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Приймаючи зазначене рішення, господарський суд встановив факт порушення відповідачем умов договору поставки №2911/17 від 29.11.2017р. в частині здійснення своєчасних розрахунків за поставлену продукцію, у зв`язку з чим дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення заборгованості та нарахованих на суму простроченого виконанням грошового зобов`язання 3% річних, інфляційних та пені. Часткове задоволення позовних вимог пов`язане з допущеними позивачем при здійсненні розрахунку пені арифметичними помилками.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Моноклея" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 15.04.2019р. (повний текст підписано 25.04.2019р.) у справі №922/3263/18 у частині стягнення пені та ухвалити нове рішення, яким у стягненні пені в розмірі 237.566,34грн. відмовити.

При цьому апелянт зазначає, що назване рішення господарського суду Харківської області є незаконним з огляду на наступне. Відповідач не визнає факт укладення договору поставки №2911/17 від 29.11.2017р. у тій редакції, яка надана суду позивачем, і стверджує, що останній (договір) містить ознаки підробки, у зв`язку з чим, на переконання скаржника, позивачем не доведено, що спірний договір містив умови щодо відповідальності у вигляді пені і, відповідно, суд безпідставно здійснив її стягнення. Крім того, апелянт наголошує, що у суді першої інстанції наполягав на проведенні почеркознавчої експертизи, однак місцевий господарський суд безпідставно відмовив у задоволенні відповідного клопотання.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2019р. у справі №922/3263/18 сформовано колегію суддів у складі: головуючий (суддя-доповідач) Зубченко І.В., судді Білецька А.М., Чернота Л.Ф.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2019р. поновлено Приватному акціонерному товариству "Моноклея" пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 15.04.2019р. (повний текст підписано 25.04.2019р.) у справі №922/3263/18, відкрито апеляційне провадження за названою апеляційною скаргою та зобов`язано позивача у строк до 19.07.2019р. включно надати до суду відзив на апеляційну скаргу.

На поштову адресу суду апеляційної інстанції 16.07.2019р. (згідно штампу канцелярії, наявного на першому аркуші документа) від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Зернотрейдинг ЛТД" надійшов відзив на апеляційну скаргу (у межах визначеного судом строку), згідно резолютивної частини якого заявник просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. За коротким змістом відзиву позивач наголошує на тому, що оскаржуване рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повного та всебічного дослідження обставин справи, які підтверджені належними та допустимими доказами, у той час як всі обставини, на які посилається скаржник, були предметом розгляду у суді першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка.

Після проведення підготовчих дій в порядку ст.267 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 22.07.2019р. призначив справу №922/3263/18 до розгляду на 14.08.2019р.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Білецької А.М., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 13.08.2019р., згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2019р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.

У судовому засіданні 14.08.2019р. представник відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги в повному обсязі. Представник позивача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Зважаючи на зміну складу колегії суддів згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2019р., а також враховуючи необхідність зобов`язання позивача надати для огляду в судовому засіданні оригінал договору поставки №2911/17 від 29.11.2017р., копія якого наявна в матеріалах справи, з метою повного та всебічного дослідження обставин справи в їх сукупності, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про оголошення перерви в судовому засіданні до 11.09.2019р. о 12:30год.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Черноти Л.Ф., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 10.09.2019р., згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2019р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Медуниця О.Є., Радіонова О.О.

У судовому засіданні 11.09.2019р. представником Приватного акціонерного товариства "Моноклея" заявлено усне клопотання про призначення судової експертизи з метою виявлення ознак підробки договору поставки №2911/17 від 29.11.2017р., проти задоволення якого заперечили представники Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Зернотрейдинг ЛТД". Керуючись приписами ст.118, ч.3 ст.169, ст.207 ГПК України, враховуючи не подання відповідачем відповідного клопотання у підготовчому провадженні, не доведення заявником наявності поважних причин пропуску строку на звернення з клопотанням, клопотання про призначення судової експертизи залишено без розгляду.

Крім того, представники відповідача у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Представники позивача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечили, просили оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідно до ст.269 ГПК України дискреційні повноваження суду апеляційної інстанції щодо обсягів перегляду справ обмежуються доводами та вимогами апеляційної скарги (ч.1). Виключення з цього правила можливе лише у разі, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4).

Відповідно до ст.ст. 222 , 223 ГПК України та п.17.7 Перехідних положень ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації, складено протокол.

У судовому засіданні 11.09.2019р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах перегляду справи, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 29.11.2017р. між Приватним акціонерним товариством "Люботинський хлібозавод" (нині - Приватне акціонерне товариство "Моноклея") (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Зернотрейдинг ЛТД" (далі - продавець) укладено договір поставки №2911/17 (далі - договір), за умовами п.1.1 якого постачальник зобов`язаний поставити борошно пшеничне вищого сорту (ґатунку) (далі - продукція), а покупець - прийняти та сплатити вартість прийнятої продукції.

Відповідно до п.4.5 договору оплата поставленої продукції за цим договором проводиться покупцем у термін 5 (п`ять) банківських днів з моменту поставки продукції. Допускається повна або часткова передплата на підставі рахунку. Дата оплати є дата надходження коштів на рахунок постачальника.

Згідно наявних у матеріалах справи копій видаткових накладних (т.1, а.с. 37-47) та товарно-транспортних накладних (т.1, а.с.59-76) у період з 29.11.2017р. по 27.12.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Зернотрейдинг ЛТД" здійснило на користь відповідача поставку борошна пшеничного вищого ґатунку в кількості 441,65т на загальну суму 3.003.221,78грн.

На виконання вимог статей 187, 201 Податкового кодексу України, позивачем за фактом відвантаження продукції на адресу відповідача було виписано та зареєстровано податкові накладні. Копії відповідних податкових накладних та квитанцій про реєстрацію їх в Єдиному реєстрі податкових накладних наявні у матеріалах справи (т.1, а.с.94-113).

Матеріали справи містять також подані Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області копії податкової звітності з податку на додану вартість Приватного акціонерного товариства "Люботинський хлібозавод", а також дані з Єдиного реєстру податкових накладних за період листопад 2017р. - грудень 2017р. щодо податкових накладних, зареєстрованих Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Зернотрейдинг ЛТД", покупцем по яких є Приватне акціонерне товариство "Люботинський хлібозавод" (т.2, а.с.54 - 69). На підставі зазначених документів місцевий господарський суд дійшов висновку, що всі спірні операції з отримання продукції від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Зернотрейдинг ЛТД" були відображені Приватним акціонерним товариством "Люботинський хлібозавод" у податковій звітності.

За фактом здійснення поставок позивачем були виписані та надіслані на адресу відповідача рахунки на оплату, копії яких долучені до матеріалів справи (т.1, а.с.48-58).

Як встановлено судом першої інстанції на підставі доданих до позовної заяви копій платіжних доручень (т.1, а.с.114-204) та виписки Публічного акціонерного товариства "Банк Восток" по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Зернотрейдінг ЛТД" за період з 27.11.2017р. до 19.11.2018р. (т.1, а.с.205-215), за поставлену згідно спірних видаткових накладних продукцію відповідач розрахувався несвоєчасно та не в повному обсязі. На розрахунковий рахунок позивача було здійснене перерахування грошових коштів на загальну суму 2.333.221,78грн.

Згідно акту звіряння взаємних розрахунків за період з 27.11.2017р. по 11.06.2018, підписаного сторонами 11.06.2018р., сальдо кінцеве (заборгованість відповідача) станом на 11.06.2018р. складала 841.000,00грн. (т.1, а.с.81). Судом першої інстанції встановлено, що відображені у акті відомості щодо заборгованості відповідача відповідають матеріалам справи.

За твердженнями позивача, станом на 27.11.2018р. сума основної заборгованості відповідача складає 670.000,00грн.

Неповне та несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором поставки №2911/17 від 29.11.2017р. стало підставою звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Зернотрейдинг ЛТД" з розглядуваним позовом до суду.

Східний апеляційний господарський суд, дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши надані сторонами на підтвердження їх вимог докази, погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору №2911/17 від 29.11.2017р., кореспондуючі права та обов`язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з купівлі-продажу.

Сутність заявлених позовних вимог полягає у спонуканні відповідача до сплати заборгованості за поставлену продукцію (борошно пшеничне вищого сорту (ґатунку)), нарахованих відповідно до ст.625 ЦК України на суму несвоєчасно виконаних грошових зобов`язань 3% річних та інфляційних, а також пені, стягнення якої передбачено п.5.4 договору.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст.526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст.202 ГК України та ст.598 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено судом першої інстанції, матеріали справи не містять доказів остаточної сплати покупцем (відповідачем) заборгованості за отриману продукцію в сумі 670.000,00грн., у зв`язку з чим наявні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача вищевказаної заборгованості (у заявленому позивачем до стягнення розмірі). У частині стягнення основної заборгованості апелянт (відповідач) рішення місцевого господарського суду не оскаржує, оскільки, за його твердженнями, у процесі вивчення архіву підприємства було знайдено документи, які підтверджують факти окремих поставок, про які зазначає позивач.

Своєю чергою, за змістом ст.625 ЦК України наслідком прострочення виконання грошового зобов`язання є право кредитора вимагати нарахованих впродовж періоду прострочення заборгованості 3% річних та інфляційних.

Оскільки матеріали справи свідчать про неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань перед позивачем, передбачених умовами договору №2911/17 від 29.11.2017р., з оплати отриманої у власність продукції, останній (позивач) цілком управнений вимагати сплати заявлених до стягнення нарахувань (3% річних та інфляційних) на суму прострочених виконанням грошових зобов`язань.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних (у розмірі 30.315,52грн.) та інфляційних (у розмірі 102.910,20грн.), господарський суд Харківської області дійшов висновку, що він є законним, обґрунтованим та таким, що відповідає обставинам справи щодо прострочення відповідача. Заперечень з цього приводу скаржником не заявлено.

Разом з тим, за змістом ст.ст.549, 611 ЦК України та ст.ст.216-218 ГК України наслідком прострочення виконання грошового зобов`язання є також право кредитора вимагати, зокрема, сплати пені, передбаченої п.5.4 договору поставки №2911/17 від 29.11.2017р.

Як зазначалося вище, відповідно до ст.269 ГПК України апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги та наголосили у судових засіданнях Східного апеляційного господарського суду 14.08.2019р. та 11.09.2019р. представники відповідача, Приватне акціонерне товариство "Моноклея" оскаржує рішення господарського суду Харківської області від 15.04.2019р. (повний текст підписано 25.04.2019р.) у справі №922/3263/18 виключно в частині стягнення пені та просить у стягненні пені в розмірі 237.566,34грн. відмовити

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідач не визнає факт укладення договору поставки №2911/17 від 29.11.2017р. саме у наданій суду позивачем редакції. Скаржник стверджує, що договір містить ознаки підробки, і, відповідно, позивачем не доведено, що спірний договір містив умови про пеню, у зв`язку з чим суд першої інстанції безпідставно здійснив її стягнення. Разом з тим, у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 11.09.2019р. судовою колегією було оглянуто наданий представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Зернотрейдинг ЛТД" оригінал договору поставки №2911/17 від 29.11.2017р. та встановлено його ідентичність за змістом копії договору, долученій до матеріалів справи. На першій сторінці аркуша текст договору закінчується пунктом 5.4 розділу 5, а друга сторінка аркуша починається з пункту 5.5 розділу 5 договору. Увесь текст договору виконано однаковим шрифтом. При цьому наданий для огляду оригінал договору не викликав у судової колегії сумнівів з приводу його достовірності. Відповідачем на підтвердження заперечень оригіналу іншого договору поставки №2911/17 від 29.11.2017р. (з іншими умовами, зокрема, щодо відповідальності у вигляді пені) не надано. Згідно пояснень відповідачів оригінал договору поставки №2911/17 від 29.11.2017р. у Приватного акціонерного товариства "Моноклея" відсутній.

Судова колегія звертає увагу, що, як вірно зауважено місцевим господарським судом, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження втрати або викрадення печатки Приватного акціонерного товариства "Люботинський хлібозавод" чи протиправності використання печатки іншими особами, як і не надано доказів на підтвердження підписання договору іншою особою, а не директором підприємства.

Посилання скаржника на те, що копію договору поставки №2911/17 від 29.11.2017р. всупереч умовам договору викладено на одному аркуші з двостороннім друком, а не "на трьох сторінках одностороннього друку", судовою колегією не приймаються з огляду на викладені вище висновки суду та враховуючи те, що, як вірно зауважив господарський суд Харківської області, кількість сторінок договору не є істотною умовою договору, а невідповідність з реальною кількістю аркушів не є підставою для визнання договору поставки №2911/17 від 29.11.2017р. недійсним.

За таких обставин, необґрунтованими, безпідставними та спростованими викладеними вище висновками судів першої та апеляційної інстанції є твердження скаржника про невизнання умов договору поставки №2911/17 від 29.11.2017р.

У зв`язку з викладеним Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про правомірність нарахування пені за прострочення платежів на умовах договору поставки №2911/17 від 29.11.2017р.

За умовами п.5.1, п.5.4 договору за невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність згідно з цим договором та чинним законодавством України. У разі порушення покупцем строків оплати, покупець зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 3% за кожен день прострочення від суми заборгованості.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно приписів ч.2 ст.343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 3 статті 549 ЦК України унормовано, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому, якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Як вірно встановлено господарським судом Харківської області, здійснений позивачем розрахунок пені відповідає подвійній обліковій ставці Нацонального банку України. Здійснивши самостійний розрахунок в частині нарахування пені за зазначені в позові періоди, господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з Приватного акціонерного товариства "Моноклея" 237.566,34грн. При цьому вірність здійсненого позивачем розрахунку апелянтом не спростовано.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач, разом з іншим, наголошує, що у суді першої інстанції наполягав на проведенні почеркознавчої експертизи, однак місцевий господарський суд безпідставно відмовив у задоволенні відповідного клопотання. З цього приводу Східний апеляційний господарський суд зауважує наступне.

У контексті приписів ст.99 ГПК України призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується за наявності дійсної необхідності призначення такої експертизи (за сукупності наступних умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів). У свою чергу, питання щодо необхідності вирішується на підставі оцінки відповідних доказів та аналізу фактичних обставин справи.

Як вбачається зі змісту клопотання (т.1, а.с.255-257) Приватне акціонерне товариство "Моноклея" просило господарський суд Харківської області призначити експертизу підпису ОСОБА_1 О.В. та печатки Приватного акціонерного товариства "Люботинський хлібозавод" на наступних документах: на договорі поставки №2911/17 від 29.11.2017р.; на акті звіряння взаємних розрахунків за період 27.11.2017р. - 11.06.2018р.; на видатковій накладній №490 від 27.12.2017р. Разом з тим, під час розгляду апеляційної скарги представники відповідача наголосили на тому, що ставлять під сумнів підпис Перепьолкіна О.В. та печатки Приватного акціонерного товариства "Люботинський хлібозавод" виключно на договорі поставки №2911/17 від 29.11.2017р.

На переконання судової колегії, в ухвалі від 13.03.2019р. господарським судом Харківської області ґрунтовно викладено мотиви відмови у задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи. При цьому суд апеляційної інстанції погоджується з твердженнями місцевого господарського суду про те, що обставини, на які посилається представник відповідача у клопотанні, є лише припущеннями, які не підтверджені належними та допустимими доказами, у той час як у розглядуваному випадку висновок експерта можуть замінити інші засоби доказування. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, матеріали справи №922/3263/18 містять достатні, достовірні, належні та допустимі докази, які підтверджують факт укладення вказаного договору поставки, його визнання та виконання сторонами. До того ж, як зазначалося раніше, у матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували сумніви представника відповідача щодо невідповідності умов договору у наданій позивачем редакції (наприклад, заява колишнього керівника підприємства відповідача Перепьолкіна О.В. щодо не підписання ним договору у відповідній редакції), як і не містять доказів на підтвердження втрати або викрадення печатки Приватного акціонерного товариства "Люботинський хлібозавод" чи протиправного використання печатки іншими особами.

За таких обставин суд апеляційної інстанції не вбачає порушень місцевим господарським судом норм процесуального права у зв`язку з відмовою у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Моноклея" про призначення експертизи.

Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) в даному випадку не підтверджують ухвалення оскаржуваного рішення із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Моноклея" підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Моноклея", м.Харків, на рішення господарського суду Харківської області від 15.04.2019р. (повний текст підписано 25.04.2019р.) у справі №922/3263/18 - залишити без задоволення .

Рішення господарського суду Харківської області від 15.04.2019р. (повний текст підписано 25.04.2019р.) у справі №922/3263/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

У судовому засіданні 11.09.2019р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 16.09.2019р.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Суддя О.Є. Медуниця

Суддя О.О. Радіонова