ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" вересня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1220/19
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Савченко А.В.
За участю представників сторін:
Від позивача: Косов О.В. за довіреністю;
Від відповідача: Кисіль А.Б. за довіреністю;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Ельбфайн» до науково-виробничого центру „Сігма» /підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю/ про стягнення 129 120,76 грн. та за зустрічним позовом науково-виробничого центру „Сігма» /підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю/ до товариства з обмеженою відповідальністю „Ельбфайн» про зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Ельбфайн» (далі по тексту - ТОВ „Ельбфайн» ) звернулось до господарського суду із позовною заявою до науково-виробничого центру „Сігма» /підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю/ (далі по тексту - ТОВ „Сігма» ) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 129 120,76 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 84 369,14 грн., трьох відсотків річних у розмірі 1022,96 грн., пені у розмірі 12275,51 грн., штрафу у розмірі 28310,74 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов`язань прийнятих на себе за умовами договору поставки №20/04 від 20.04.2017р. в частині оплати вартості поставленого позивачем товару.
ТОВ „Сігма» повністю заперечувало проти позову, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість. Зокрема, відповідачем було наголошено, що при складанні акту звірки взаєморозрахунків та у позовній заяві позивачем не було враховано вартості товару у розмірі 111 292,86 грн., який не був прийнятий відповідачем через наявність у товарі прихованих недоліків, про що відповідач повідомив ТОВ „Ельбфайн» у порядку, визначеному договором.
10.06.2019р. до суду надійшла зустрічна позовна заява ТОВ „Сігма» до ТОВ „Ельбфайн» , відповідно до якої відповідач просить суд зобов`язати позивача виконати обов`язок щодо здійснення заміни товару неналежної якості, ціна якого складає 111292,86 грн., на якісний товар. В обґрунтування заявлених вимог ТОВ „Сігма» посилається на факт виявлення недоліків товару, поставленого позивачем відповідно до договору №20/04 від 20.04.2017р., та залишення позивачем без задоволення вимог відповідача про заміну товару неналежної якості.
Ухвалою від 13.06.2019р. господарським судом було прийнято зустрічну позовну заяву ТОВ „Сігма» до розгляду, об`єднано позовні вимоги ТОВ „Сігма» за зустрічним позовом зі справою №916/1220/19 в одне провадження.
ТОВ „Ельбфайн» заперечувало проти задоволення зустрічного позову з підстав його незаконності та необґрунтованості. Так, позивачем було наголошено про неотримання претензій відповідача про заміну товару, а також ненадходження будь-яких зауважень на складений позивачем акт звірки взаєморозрахунків. Крім-того, позивачем було наголошено про недоведеність відповідачем факту наявності на його складі товару неналежної якості, із заявами про повернення якого, як було вказано вище, відповідач звертався до позивача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.
20.04.2017р. між ТОВ „Ельбфайн» (Постачальник) та ТОВ „Сігма» (Покупець) було укладено договір поставки №20/04, відповідно до п. п. 1.1, 1.3 якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця продовольчі товари, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і своєчасно його оплатити відповідно до умов даного договору. Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання представниками сторін видаткової накладної, яка засвідчує момент передачі товару.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.
Згідно з п. п. 3.1, 3.5, 3.6 договору поставки №20/04 від 20.04.2017р. якість товару, що поставляється, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до його якості на момент виробництва товару. Претензії по якості та кількості товару пред`являються Покупцем у строки та в порядку, передбачені чинним законодавством України. При невідповідності товару замовленню, неналежній якості товару або при виявленні прихованих дефектів якості Постачальник здійснює заміну відповідної кількості товару у разі обґрунтованості вимог Покупця.
Відповідно до п. п. 5.2 договору поставки №20/04 від 20.04.2017р. Покупець зобов`язаний здійснювати розрахунки за кожну поставлену партію товару банківським безготівковим переказом на розрахунковий (поточний) рахунок Постачальника у відповідності до умов визначених п. 1 додатку № 1 до договору.
Положеннями п. 7.2 договору поставки №20/04 від 20.04.2017р. визначено, що товар вважається прийнятим за якістю відповідно до сертифікату якості та відповідності (у випадку, якщо товар підлягає сертифікації), а за кількістю, асортиментом та найменуванням згідно видаткових накладних.
Згідно з п. п. 7.6, 7.7 договору поставки №20/04 від 20.04.2017р. претензії щодо кількості, якості, упаковки товару та інших недоліків, виявлені під час прийому-передачі товару розглядаються безпосередньо в момент прийому-передачі товару, про що складається відповідний акт, який підписується представниками сторін. У випадку виявлення прихованих недоліків щодо якості поставленого товару після його передачі Покупцеві, виклик представника Постачальника є обов`язковим. При цьому, Покупець не має права реалізовувати товар з виявленими недоліками до вирішення питання сторонами.
Відповідно до п. 8.3 договору поставки №20/04 від 20.04.2017р. у випадку несвоєчасної оплати поставленого товару, відповідно п.5.2. договору, Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання, а при несвоєчасній оплаті поставленого товару більше, ніж 1 (один) календарний місяць - штраф у розмірі 30 % (тридцяти відсотків) вартості неоплаченого вчасно товару.
Згідно з п. 12.2, 12.5 договору поставки №20/04 від 20.04.2017р. договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2017р. У випадку, якщо жодна із сторін не повідомить про свій намір розірвати або змінити договір за 1 (один) місяць до дати закінчення чергового строку дії договору, строк дії договору вважається кожного разу автоматично продовженим по 31 грудня наступного року без зміни умов даного договору.
21.04.2017р. між сторонами по справі було підписано додаткову угоду №1 до договору поставки №20/04 від 20.04.2017р., відповідно до умов якої сторони дійшли згоди внести зміни до окремих умов договору поставки.
Відповідно до п. 3.6 договору поставки №20/04 від 20.04.2017р. в редакції додаткової угоди №1 від 21.04.2017р. при невідповідності товару замовленню, неналежній якості товару або при виявленні прихованих дефектів якості Постачальник здійснює заміну відповідної кількості товару.
Згідно з п. п. 6.2.1, 7.7.2 договору поставки №20/04 від 20.04.2017р. в редакції додаткової угоди №1 від 21.04.2017р. у випадку, якщо представник Постачальника не прибув до Покупця для розгляду рекламації про приховані недоліки товару протягом семи днів, перебіг яких починається з наступного дня після отримання Постачальником від Покупця рекламації про наявні у товарі приховані недоліки, то такий товар визнається сторонами товаром із прихованими недоліками, а рекламація вважається узгодженою Постачальником на користь Покупця. Протягом 5 (п`яти) календарних днів, перебіг яких починається з наступного дня після дня узгодження рекламації про приховані недоліки на користь Покупця, Постачальник зобов`язаний замінити товар із прихованими недоліками на відповідний за асортиментом якісний товар.
Положеннями п. 8.3 договору поставки №20/04 від 20.04.2017р. в редакції додаткової угоди №1 від 21.04.2017р. сторонами було передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати поставленого товару, відповідно до п. 5.2. договору, Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання.
Згідно з умовами додатку №1 до договору поставки №20/04 від 20.04.2017р. в редакції угоди №1 від 21.04.2017р. Покупець зобов`язаний оплатити Постачальнику ціну отриманої партії товару протягом 45 календарних днів, перебіг яких починається з наступного дня після отримання Покупцем товару від Постачальника.
На виконання прийнятого на себе зобов`язання щодо поставки товару ТОВ „Ельбфайн» було передано, а ТОВ „Сігма» прийнято товар, що підтверджується підписаними між сторонами по справі наступними видатковими накладними: №9255 від 31.07.2018р. на суму 61 227,00 грн., №10101 від 22.08.2018р. на суму 24 053,28 грн., №10460 від 31.08.2018р. на суму 35 502,12 грн., №10741 від 04.09.2018р. на суму 22 464,72 грн.
24.10.2018р. ТОВ „Ельбфайн» звернулось до ТОВ „Сігма» із претензією, відповідно до якої позивач просив сплатити заборгованість за договором поставки №20/04 від 20.04.2017р. у загальному розмірі 84 369,14 грн., у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором щодо оплати товару, поставленого протягом періоду з 31.07.2018р. по 04.09.2018р.
20.11.2018р. ТОВ „Сігма» звернулось до позивача із вимогою №6658 про заміну товару неналежної якості, відповідно до якої відповідач просив здійснити заміну частини товару, поставленого позивачем протягом періоду з 12.10.2017р. по 04.09.2018р. на суму 21 252,48 грн., на товар належної якості, у зв`язку з виявленими відповідачем недоліками товару. Заміну товару неналежної якості, перелік якого був наведений відповідачем у додатку до вимоги, ТОВ „Сігма» просило ТОВ „Ельбфайн» здійснити протягом трьох днів з моменту узгодження даної рекламації (вимоги №6658).
Крім того, 03.01.2019р. ТОВ „Сігма» зверталось до позивача із вимогою №7442 про заміну товару неналежної якості на суму 30 411,90 грн. та вимогою №7714 від 04.02.2019р. про заміну товару неналежної якості на суму 59 628,48 грн., у зв`язку з виявленими недоліками товару. Заміну товару неналежної якості, перелік яких був наведений відповідачем у додатках до вимог, ТОВ „Сігма» просило ТОВ „Ельбфайн» здійснити протягом трьох днів з моменту узгодження вимог.
04.07.2019р. ТОВ „Ельбфайн» звернулось до відповідача із листом, відповідно до якого позивач, посилаючись на неотримання вищевказаних вимог, було запропоновано повідомити дату та час для прибуття представника позивача та перевірки наявності на складі відповідача товару неналежної якості, із заявами про заміну якого відповідач звертався до позивача.
Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до ТОВ „Сігма» , позивачем було наголошено, що відповідачем у порушення прийнятих на себе за договором поставки №20/04 від 20.04.2017р. зобов`язань не було оплачено вартості поставленого позивачем товару, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду із даними позовними вимогами.
У поданій до господарського суду зустрічній позовній заяві ТОВ „Сігма» було наголошено про наявність правових підстав для зобов`язання ТОВ „Ельбфайн» виконати обов`язок щодо здійснення заміни товару неналежної якості, ціна якого складає 111292,86 грн., на якісний товар, у зв`язку з залишенням вимог відповідача без відповіді та задоволення.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних та зустрічних позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. При цьому, за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Приймаючи до уваги заперечення ТОВ „Сігма» , викладені у відзиві на позовну заяву щодо відсутності у останнього обов`язку здійснити оплату товару з огляду на неврахування позивачем вартості товару неналежної якості, обов`язок щодо заміни якого покладено на ТОВ „Ельбфайн» умовами договору поставки, враховуючи звернення відповідача до суду із зустрічними позовними вимогами про зобов`язання позивача виконати обов`язок щодо заміни товару неналежної якості, ціна якого складає 111292,86 грн., на якісний товар, господарський суд дійшов висновку про необхідність, в першу чергу, надання правової оцінки зустрічним позовним вимогам ТОВ „Сігма» .
Господарський суд зауважує, що вирішення питання правомірності зустрічних позовних вимог та, відповідно, обґрунтованості доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, безпосередньо впливає на встановлення судом факту обґрунтованості вимог позивача за первісним позовом.
Згідно з ч. ч. 1, 2, 4 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.
Відповідно до ч. 1 ст. 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві , якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
В силу вимог ч. 1 ст. 687, ч. 1 ст. 688 ЦК України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості , комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. У разі невиконання покупцем цього обов`язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов`язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.
Як зазначалось вище по тексту рішення, умовами п. п. 7.2, 7.6 договору поставки №20/04 від 20.04.2017р. встановлено, що товар вважається прийнятий за якістю відповідно до підписаної між сторонами видаткової накладної. При цьому, як умовами договору, так і положеннями чинного законодавства передбачено обов`язок Покупця перевірити додержання Продавцем умов договору щодо якості, оскільки у випадку виявлення недоліків товару щодо якості Продавець повинен розглянути претензії щодо якості товару у момент приймання товару Покупцем.
Варто зауважити, що ТОВ „Сігма» у поданій до господарського суду зустрічній позовній заяві не було зазначено періоду, протягом якого ТОВ „Ельбфайн» здійснювало поставку товару, вимога про заміну якого була заявлена відповідачем у позові. Зі змісту вимог про заміну товару неналежної якості вбачається, що відповідач просив позивача здійснити заміну товару, поставленого протягом періоду з 12.10.2017р. по 04.09.2018р. При цьому, перша вимога про заміну товару неналежної якості була надіслана відповідачем 30.11.2018р., більш як через рік після поставки товару 12.10.2017р.. Більш того, відповідачем взагалі не доведено суду факт поставки товару неналежної якості за накладними, заборгованість за якими пред`явлена позивачем до стягнення в межах даної справи.
Крім того, господарський суд зауважує, що відповідачем взагалі не були додані видаткові накладні, за якими останнім було отримано товар неналежної якості, що дозволяє господарському суду дійти висновку про необґрунтованість доводів відповідача, яким у відзиві на позовну заяву було наголошено про відсутність у останнього обов`язку здійснити оплату товару, у зв`язку з недоведеністю безпосередньо самого факту поставки товару неналежної якості.
Разом з тим, оскільки як на момент приймання товару так і в подальшому в розумні строки претензій щодо якості товару з боку Покупця пред`явлено не було, господарський суд дійшов висновку про поставку та прийняття товару належної якості.
Частиною 4 ст. 680 ЦК України врегульовано, що покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару, на який встановлений строк придатності, якщо вони виявлені протягом строку придатності товару.
Приписами ч. 2 ст. 678 ЦК України передбачено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.
Враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства, господарський суд доходить висновку, що для вирішення питання про наявність у Покупця права вимагати у Продавця здійснити заміну товару неналежної якості, необхідно дослідити, в першу чергу, питання дотримання Покупцем умов договору та положень чинного законодавства, якими врегульовано порядок повідомлення Продавця про виявлені недоліки товару.
Відповідно до п. п. 8, 9 Інструкції держарбітражу при Раді Міністрів СРСР про порядок приймання товару за якістю від 23.04.1966р. П-7 торгові організації мають право незалежно від перевірки якості товарів, проведеної під час приймання товару, складати акти про виявлені недоліки товару. При цьому, акт про виявлення прихованих недоліків повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, однак не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, якщо інші терміни не встановлені обов`язковими для сторін правилами. Акт про приховані недоліки, виявлені в продукції з гарантійними термінами служби або зберігання, повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, але в межах встановленого гарантійного терміну. Прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці і виявлені лише в процесі обробки, підготовки до монтажу, в процесі монтажу, випробування, використання і зберігання продукції.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ „Ельбфайн» на виконання умов договору поставки №20/04 від 20.04.2017р. здійснювало на адресу відповідача поставку печива, льодяників та цукерок. Господарський суд зауважує, що в матеріалів справи відсутні акти, які відповідно до вимог Інструкції держарбітражу при Раді Міністрів СРСР про порядок приймання товару за якістю від 23.04.1966р. П-7 повинні складатись у випадку виявлення прихованих недоліків, що відповідно має наслідком як неможливість дослідженням судом питання строку виявлення відповідачем недоліків товару, так і характер виявлених відповідачем прихованих недоліків.
При цьому, господарський суд також зауважує, що ТОВ „Сігма» ні у вимогах про заміну товару неналежної якості, ні у поданому до суду зустрічному позові не вказано, які саме приховані недоліки, які роблять товар непридатним для використання, були виявлені відповідачем.
Положеннями п. п. 6.2.1, 7.7 договору поставки №20/04 від 20.04.2017р. передбачено обов`язок Покупця викликати Постачальника для складання відповідного акту у випадку виявлення прихованих недоліків поставленого товару. При цьому, Постачальник зобов`язаний прибути до Покупця для розгляду рекламації про приховані недоліки товару протягом семи днів, перебіг яких починається з наступного дня після отримання Постачальником від Покупця такої рекламації.
Наведене дозволяє господарському суду дійти висновку про недотримання відповідачем як вимог Інструкції держарбітражу при Раді Міністрів СРСР про порядок приймання товару за якістю від 23.04.1966р. П-7, так і положень договору поставки №20/04 від 20.04.2017р., під час виявлення недоліків товару.
За таких обставин, приймаючи до уваги ненадання відповідачем суду видаткових накладних, на підставі яких відповідачем було отримано товар, вимога про заміну якого була заявлена ТОВ „Сігма» , враховуючи відсутність в матеріалах справи актів про виявлені недоліки товару, як і взагалі будь-яких доказів на підтвердження виявлення саме прихованих недоліків, враховуючи недотримання відповідачем порядку своєчасного повідомлення позивача про виявленні недоліки, який має право брати участь у складанні двостороннього акту про виявлення прихованих недоліків, господарський суд дійшов висновку про відсутність у ТОВ „Сігма» вимагати заміни товару.
Наведене має наслідком необхідність відмови у задоволенні заявлених ТОВ „Сігма» зустрічних позовних вимог про зобов`язання ТОВ „Ельбфайн» здійснити заміну товару неналежної якості, ціна якого складає 111292,86 грн., на якісний товар.
Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для задоволення заявлених ТОВ „Ельбфайн» до ТОВ „Сігма» позовних вимог про стягнення заборгованості у загальному розмірі 129 120,76 грн., суд зазначає наступне.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Положеннями ст. 530 ЦК України встановлено наступне: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Проте, як свідчать матеріали справи, в порушення прийнятих на себе зобов`язань за договором поставки №20/04 від 20.04.2017р. ТОВ „Сігма» не було у повному обсязі оплачено вартості отриманого на підставі наступних видаткових накладних товару: №9255 від 31.07.2018р., заборгованість за якою складає 1 981,94 грн.; №10101 від 22.08.2018р., заборгованість за якою складає 24 053,28 грн.; №10460 від 31.08.2018р., заборгованість за якою складає 35 502,12 грн.; №10741 від 04.09.2018р., заборгованість за якою складає 22 464,72 грн. З викладених обставин, господарський суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених ТОВ „Ельбфайн» позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 84 002,06 грн., що має наслідком необхідність задоволення заявлених позивачем позовних вимог у названій частині.
При цьому, правові підстави для стягнення із відповідача суми основного боргу у розмірі 367,08 грн., яка виникла у зв`язку з не оплатою відповідачем вартості отриманого на підставі видаткової накладної №0341 від 31.08.2018р. товару, відсутні, оскільки вказана видаткова накладна позивачем суду надана не була.
Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
У зв`язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов`язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості поставленого позивачем товару на виконання умов договору поставки №20/04 від 20.04.2017р., позивачем в порядку ст. 625 ЦК України було нараховано відповідачеві до сплати три відсотки річних у розмірі 1022,96 грн., розрахунок яких був здійснений позивачем за кожної із накладних окремо станом на 11.03.2019р.
Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок трьох відсотків річних, враховуючи висновки суду щодо наявності правових підстав для часткового задоволення заявлених ТОВ „Ельбфайн» позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 84 002,06 грн., господарський суд зазначає, що правильним розміром трьох відсотків річних є сума у розмірі 1018,52 грн. Викладене має наслідком необхідність часткового задоволення позовних вимог ТОВ „Ельбфайн» до ТОВ „Сігма» шляхом присудження до стягнення на користь позивача трьох відсотків річних у розмірі 1018,52 грн.
З посиланням на умови п. 8.3 договору поставки №20/04 від 20.04.2017р. та приписи чинного законодавства ТОВ „Ельбфайн» було нараховано ТОВ „Сігма» пеню у розмірі 12 275,51 грн. та штраф у розмірі 28310,74 грн. за порушення строків оплати вартості поставленого товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Господарський суд вважає за необхідне першочергово зауважити про відсутність правових підстав для присудження до стягнення із відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 28310,74 грн. за порушення строків оплати вартості поставленого товару, оскільки умовами п. 8.3 договору поставки №20/04 від 20.04.2017р. в редакції додаткової угоди №1 від 21.04.2017р. стягнення штрафу за прострочення оплати товару не передбачено.
Таким чином, враховуючи викладення п. 8.3 договору поставки №20/04 від 20.04.2017р. в новій редакції, приймаючи до уваги виключення з умов договору такого виду відповідальності відповідача як сплата штрафу, господарський суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених ТОВ „Ельбфайн» до ТОВ „Сігма» позовних вимог у названій частині.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Згідно з п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» (з наступними змінами і доповненнями) огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 ГПК України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок пені, заявленої до стягнення, враховуючи висновки суду про часткове задоволення позовних вимог ТОВ „Ельбфайн» в частині стягнення суми основного розміру, господарський суд дійшов висновку, що правильним розміром пені є сума у розмірі 12 222,29 грн. Таким чином, заявлені позивачем вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню шляхом присудження до стягнення із ТОВ „Сігма» на користь позивача пені у розмірі 12 222,29 грн.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Підсумовуючи вищезазначене, позов суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Ельбфайн» до науково-виробничого центру „Сігма» /підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю/ шляхом присудження до стягнення на користь позивача основного боргу у розмірі 84 002,06 грн., трьох відсотків річних у розмірі 1018,52 грн., збитків від інфляції у розмірі 3158,65 грн., пені у розмірі 12 222,29 грн. відповідно до ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546-549, 610 - 612, 615, 617, 625, 627, 629, 662, 664, 673, 675, 678, 680, 687, 688, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 175, 193, Господарського кодексу України. В решті позову товариства з обмеженою відповідальністю „Ельбфайн» та у задоволенні зустрічного позову науково-виробничого центру „Сігма» /підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю/ необхідно відмовити.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог; судові витрати зі сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви покладаються на відповідача у зв`язку з відмовою у задоволенні зустрічного позову відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з науково-виробничого центру „Сігма» (підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) /65026, м. Одеса, вул. Пастера, буд. 34, кв. 35, ідентифікаційний код 22486960/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Ельбфайн» /03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 7, корпус 2, офіс 9-2, ідентифікаційний код 39807186/ суму основного боргу у розмірі 84 002,06 грн. /вісімдесят чотири тисячі дві грн. 06 коп./, три відсотки річних у розмірі 1 018,52 грн. /одна тисяча вісімнадцять грн. 52 коп./, збитки від інфляції у розмірі 3 158,65 грн. /три тисячі сто п`ятдесят вісім грн. 65 коп./, пеню у розмірі 12 222,29 грн. /дванадцять тисяч двісті двадцять дві грн. 29 коп./, судовий збір у розмірі 1 505,40 грн. /одна тисяча п`ятсот п`ять грн. 40 коп./.
3. В решті позову відмовити.
4. У задоволенні зустрічного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 16.09.2019р.
Суддя С.П. Желєзна
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 04.09.2019 |
Оприлюднено | 17.09.2019 |
Номер документу | 84257855 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Желєзна С.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні