Постанова

від 26.11.2019 по справі 916/1220/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2019 року Справа № 916/1220/19 м. Одеса, проспект Шевченка, 29

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: М.А.Мишкіної,

суддів: В.В. Бєляновського, К.В. Богатиря

секретар судового засідання Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від Науково-виробничого центру Сігма /Підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю/ - не з`явився;

від Товариства з обмеженою відповідальністю Ельбфайн - Косов О.В. - за ордером

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Науково-виробничого центру Сігма /Підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю/

на рішення господарського суду Одеської області від 04 вересня 2019 року

у справі № 916/1220/19

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ельбфайн

до Науково-виробничого центру Сігма /Підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю/

про стягнення 129120,76 грн.

та за зустрічним позовом Науково-виробничого центру Сігма /Підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю/

до Товариства з обмеженою відповідальністю Ельбфайн

про зобов`язання вчинити певні дії

суддя суду першої інстанції: С.П. Желєзна

час і місце ухвалення рішення: 04.09.2019р., 15:08, м.Одеса, господарський суд Одеської області, зала судових засідань №14,

повне рішення складено 16.09.2019р.

Учасники процесу належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 26.11.2019р. згідно ст.ст.233, 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

02.05.2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю Ельбфайн (надалі - позивач, ТОВ Ельбфайн ) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Науково-виробничого центру Сігма /Підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю/ (надалі -відповідач, НВЦ Сігма ), в якому просило суд стягнути з відповідача на свою користь 129120,76грн., з яких: 84369,14грн. основна заборгованість за договором поставки від 20.04.2017р., 1022,96грн. - 3% річних, 12275,51грн. пеня 3142,41грн. та 28310,74грн. штрафу, а також стягнути з відповідача судовий збір 1936,81грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20.04.2017р. між ним (Постачальник) та відповідачем (Покупець) було укладено Договір поставки №20/04 (надалі - Договір від 20.10.2017р.), відповідно до умов п.1.1 якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця продовольчі товари, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і своєчасно його оплатити відповідно до умов даного договору.

На день звернення до суду з позовом у відповідача перед позивачем наявна прострочена заборгованість за поставлений товар у сумі 84369,14грн. за накладними (перелік накладних наведений у позовній заяві), заборгованість підтверджується також Актом звірки взаєморозрахунків. На основну заборгованість позивач нарахував відповідачу три відсотки річних, пеню у вищезазначених сумах, а також на підставі п.8.3 Договору від 20.04.2017р. штрафи у сумі 28310,74грн.

З посиланням на норми ст.ст.525, 526, 625, 651, 655, 692, 610,611 ЦК України, ст.ст.175, 264-271, 265 ГК України позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

10.06.2019р. відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що:

- при складанні Акту звірки взаєморозрахунків та, відповідно, позовної заяви позивачем не враховано той факт, що низку товару відповідачем не було прийнято через наявність у товарі прихованих недоліків, про що позивач був повідомлений у порядку, передбаченому Договором поставки;

- відповідачем у товарі, поставленому позивачем за Договором поставки, було виявлено приховані недоліки, про що було повідомлено позивача шляхом направлення наступних вимог про заміну відповідного товару: вимога №6658 від 20.11.2018р. про заміну товару загальною ціною 21252,48грн., вимога № 7442 від 03.01.2019р. про заміну товару загальною ціною 30411,90грн., вимога №7714 від 04.02.2019р. про заміну товару загальною ціною 59628,48грн.;

- товар загальною ціною 111292,86грн. не було прийнято відповідачем за якістю, про що позивач був повідомлений у встановленому Договором поставки порядку, та позивач був обізнаний про факт неприйняття відповідачем товару;

- поставлений позивачем товар загальною ціною 111292,86грн. не було прийнято відповідачем за якістю, у зв`язку з чим не настала обставина, з якою ст. 692 ЦК України та п.4.3. Договору поставки пов`язується виникнення у покупця обов`язку з оплати, оскільки покупець зобов`язується оплачувати лише той товар, який було прийнято ним, а саме - прийнято за кількістю та якістю у встановленому порядку;

- весь товар, прийнятий за кількістю та якістю у встановленому порядку, оплачено відповідачем у повному обсязі та належним чином;

- грошові кошти, сплачені відповідачем на банківський рахунок позивача, було розподілено позивачем без урахування відомого йому факту неприйняття відповідачем товару загальною ціною 111292,86грн, внаслідок чого за даними позивача виникла заборгованість за останніми поставками, здійсненими за Договором поставки;

- нарахування позивачем 3% річних та штрафних санкцій є безпідставним, оскільки відсутня умова їх нарахування, а саме - відсутнє порушення зобов`язань з боку відповідача.

10.06.2019р. Науково-виробничий центр Сігма /Підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю/ подало до господарського суду Одеської області зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю Ельбфайн , в якій просило суд зобов`язати ТОВ Ельбфайн виконати обов`язок щодо здійснення заміни товару неналежної якості загальною ціною 111292,86грн. на якісний товар та стягнути з ТОВа Ельбфайн судовий збір 1921грн.

В обґрунтування зустрічного позову відповідач (з посиланням на норми ст.ст.11, 526, 530, 629, 673 ЦК України), крім доводів наведених у відзиві на позовну заяву, зазначив, що у ТОВ Ельбфайн на підставі п.7.7.2 Договору від 20.04.2017р. виникло зобов`язання здійснити заміну товару із прихованими недоліками на відповідний за асортиментом якісний товар на суму 111292,86грн.: обов`язок щодо заміни товару, зазначеного в узгодженій рекламації №6658 від 20.11.2018р., загальною ціною 212521,48грн. виник у ТОВ Ельбфайн 15.12.2018р., по рекламації №7442 від 03.01.2019р. загальною ціною 30411,90грн. - 24.01.2019р., по рекламації №7714 від 04.02.2019р., загальною ціною 59628,48грн. - 22.02.2019р.

Ухвалою місцевого господарського суду від13.06.2019р. прийнято зустрічну позовну заяву НВЦ Сігма /підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до розгляду та об`єднано позовні вимоги НВЦ Сігма за зустрічним позовом із справою №916/1220/19 в одне провадження.

08.07.2019р. ТОВ Ельбфайн подало суду першої інстанції відзив на зустрічну позовну заяву, в якому зазначило, що не погоджується із зустрічними позовними вимогами, оскільки:

- Товариство не отримувало вимог №6658 від 20.11.2018р., №7442 від 03.01.2019р. та №7714 від 04.02.2019р., щодо ідентифікатора Укрпошти за накладною № 6512303064306 про відправку вимоги від 20.11.2018р. відомості про відправку та отримання відправлення за вказаною накладною на сайті Укрпошти відсутні;

- 03.07.2019р. за попередньою домовленістю з представником НВЦ СІГМА ТОВ ЕЛЬБФАЙН направило до НВЦ СІГМА свого уповноваженого представника з метою перевірки наявності товару, що підлягає поверненню на складі НВЦ СІГМА . З незрозумілих ТОВ ЕЛЬБФАЙН причин, його представник не був допущений до товару, який за твердженням НВЦ СІГМА підлягає поверненню;

- НВЦ СІГМА відмовилося надати з цього приводу будь-які пояснення, ТОВ ЕЛЬБФАЙН направило в адресу НВЦ СІГМА офіційний лист з вимогою вказати дату та час, коли уповноважений представник може перевірити наявність та стан товару, що підлягає поверненню та погодити інші питання щодо вимог, викладених НВЦ СІГМА у зустрічній позовній заяві. На момент подання ТОВ ЕЛЬБФАЙН даного відзиву до суду відповіді на вказане звернення від НВЦ СІГМА не надходило.

29.07.2019р. НВЦ Сігма подало місцевому господарському суду відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, в якому, зокрема, зазначило, що:

- до зустрічної позовної заяви було додано докази відправлення рекомендованих листів з описами вкладення та повідомлення про вручення поштового відправлення адресату, отже отримання вимог ТОВом Ельбфайн підтверджується наявними у матеріалах справи доказами;

- ані 03.07.2019р., ані у в інший день до приміщень НВЦ Сігма за адресою: м.Одеса, Балтська дорога,5/10 ніхто в якості представника ТОВ Ельбфайн не приходив та не звертався та жодних попередніх домовленостей або попереджень про будь-які явки не було.

Рішенням господарського суду Одеської області від 04.09.2019р. (суддя С.П. Желєзна) частково задоволено первісний позов ТОВа до НВЦ Сігма /Підприємство у вигляді ТОВ/ - стягнуто з НВЦ Сігма (підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) на користь ТОВа Ельбфайн суму основного боргу у розмірі 84002,06грн., три відсотки річних у розмірі 1018,52грн., збитки від інфляції у розмірі 3158,65грн., пеню у розмірі 12 222,29грн., судовий збір у розмірі 1505,40грн.; в решті позову відмовлено; у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано посиланням на норми ст.ст.712, 662, 664, 11, 509(ч.2), 525, 526, ч.ч.1,2,4 ст.673, ч.1 ст.675, ч.1 ст.687, ч.1 ст.688, ч.2 ст.678, ч.4 ст.680, ч.ч.1, 2 ст.692, ст.ст.530, 610, 612, ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611, ч.2 ст.617 ЦК України, ст.ст.193, 175(ч.1) ГК України, п.п.8, 9 Інструкції держарбітражу при Раді Міністрів СРСР про порядок приймання товару за якістю від 23.04.1966р. П-7 та вмотивовано наступним.

Приймаючи до уваги заперечення НВЦ Сігма щодо відсутності у останнього обов`язку здійснити оплату товару з огляду на неврахування позивачем вартості товару неналежної якості, обов`язок щодо заміни якого покладено на ТОВ Ельбфайн умовами договору поставки, враховуючи звернення відповідача до суду із зустрічними позовними вимогами про зобов`язання позивача виконати обов`язок щодо заміни товару неналежної якості, ціна якого складає 111292,86 грн., на якісний товар, суд в першу чергу, надає правову оцінку зустрічним позовним вимогам НВЦ Сігма , дійшовши наступних висновків:

- НВЦ Сігма у зустрічному позові не було зазначено періоду, протягом якого ТОВ Ельбфайн здійснювало поставку товару, вимога про заміну якого була заявлена відповідачем у позові. Зі змісту вимог про заміну товару неналежної якості вбачається, що відповідач просив позивача здійснити заміну товару, поставленого протягом періоду з 12.10.2017р. по 04.09.2018р. При цьому, перша вимога про заміну товару неналежної якості була надіслана відповідачем 30.11.2018р., більш як через рік після поставки товару 12.10.2017р.. Більш того, відповідачем взагалі не доведено суду факт поставки товару неналежної якості за накладними, заборгованість за якими пред`явлена позивачем до стягнення в межах даної справи;

- оскільки як на момент приймання товару так і в подальшому в розумні строки претензій щодо якості товару з боку Покупця пред`явлено не було, господарський суд дійшов висновку про поставку та прийняття товару належної якості;

- ТОВ Сігма ні у вимогах про заміну товару неналежної якості, ні у поданому до суду зустрічному позові не вказано, які саме приховані недоліки, які роблять товар непридатним для використання, були виявлені відповідачем;

- відповідачем під час виявлення недоліків товару не дотримано вимоги Інструкції держарбітражу при Раді Міністрів СРСР про порядок приймання товару за якістю від 23.04.1966р. П-7 та положення договору поставки №20/04 від 20.04.2017р.;

- приймаючи до уваги ненадання відповідачем суду видаткових накладних, на підставі яких відповідачем було отримано товар, вимога про заміну якого була заявлена НВЦ Сігма , враховуючи відсутність в матеріалах справи актів про виявлені недоліки товару, як і взагалі будь-яких доказів на підтвердження виявлення саме прихованих недоліків, враховуючи недотримання відповідачем порядку своєчасного повідомлення позивача про виявленні недоліки, який має право брати участь у складанні двостороннього акту про виявлення прихованих недоліків, суд дійшов висновку про відсутність у НВЦ Сігма права вимагати заміни товару, а отже і про необґрунтованість зустрічних позовних вимог.

В частині первісного позову суд в оскаржуваному рішенні зазначив, що:

- в порушення прийнятих на себе зобов`язань за договором поставки №20/04 від 20.04.2017р. НВЦ Сігма не було у повному обсязі оплачено вартість 84002,06грн отриманого на підставі наступних видаткових накладних товару: №9255 від 31.07.2018р., заборгованість за якою складає 1981,94грн.; №10101 від 22.08.2018р., заборгованість за якою складає 24053,28грн.; №10460 від 31.08.2018р., заборгованість за якою складає 35502,12грн.; №10741 від 04.09.2018р., заборгованість за якою складає 22464,72грн.

Отже позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню в частині стягнення 84002,06грн.;

- правові підстави для стягнення із відповідача основного боргу у розмірі 367,08 грн., який виник у зв`язку з неоплатою відповідачем вартості отриманого на підставі видаткової накладної №0341 від 31.08.2018р. товару, відсутні, оскільки вказана видаткова накладна позивачем суду надана не була, отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають;

- правові підстави для стягнення із відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 28310,74 грн. за порушення строків оплати вартості поставленого товару відсутні, оскільки умовами п.8.3 договору поставки №20/04 від 20.04.2017р. в редакції додаткової угоди №1 від 21.04.2017р. стягнення штрафу за прострочення оплати товару не передбачено.

- у зв`язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов`язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості поставленого позивачем товару на виконання умов договору поставки №20/04 від 20.04.2017р., позивачем в порядку ст. 625 ЦК України було нараховано відповідачеві до сплати три відсотки річних, інфляційні та пеня, розрахунок яких був здійснений позивачем за кожної із накладних окремо станом на 11.03.2019р., у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог в частині стягнення основного боргу, суд здійснив власний розрахунок пені, інфляційних збитків та 3% річних та дійшов висновку про часткове задоволення вимог в цій частині - стягнення з відповідача 3% річних - 1018,52грн., пені - 12222,29грн. та інфляційних збитків - 3158,65грн.

Не погодившись з рішенням суду, НВЦ Сігма звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

- скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічну позовну заяву;

- здійснити розгляд апеляційної скарги з повідомленням НВЦ Сігма про такий розгляд. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив, що рішення є незаконним та необґрунтованим, та підлягає скасуванню з огляду наступного:

- суд першої інстанції зробив висновок про необґрунтованість доводів НВЦ Сігма на підставі обставин, які не входять до предмету доказування, а саме на підставі ненадання НВЦ Сігма видаткових накладних та недоведення факту наявності недоліків, у той час як предметом доказування є дотримання погодженого у Договорі поставки порядку виникнення у ТОВ Ельбфайн обов`язку із заміни товару;

- судом не було належним чином з`ясовано обставини, пов`язані із отриманням ТОВ Ельбфайн поштових відправлень, що має безпосереднє значення у даному спорі;

- судом першої інстанції не було надано правову оцінку доказам, наданим НВЦ Сігма на підтвердження здійснення оплати товару, хоча такі докази безпосередньо входять до предмету доказування у справі про стягнення заборгованості;

- судом не взято до уваги той факт, що ТОВ Ельбфайн на порушення ч. 4 ст. 268 ГК України не надавало НВЦ Сігма жодних документів на підтвердження якості товару, що у свою чергу надає НВЦ Сігма право не приймати такий товар;

- суд дійшов помилкового висновку про те, що товар вважається прийнятим за якістю відповідно до підписаної між сторонами видаткової накладної;

- висновок суду про те, що повідомлення були направлені НВЦ Сігма за межами строку, встановленого для такого направлення, суперечить фактичним обставинам справи;

- висновок суду про порушення положень Договору поставки з боку НВЦ Сігма під час виявлення недоліків товару суперечить фактичним обставинам справи.

Ухвалами Південно-західного апеляційного господарського суду:

- від 15.10.2019р. відкрито апеляційне провадження у справі з наданням учасникам справи часу для подання відзиву на апеляційну скаргу або будь-яких клопотань з процесуальних питань;

- від 01.11.2019р. призначено справи до розгляду у судовому засіданні 26.11.2019р.

01.11.2019р. ТОВ Ельбфайн подало суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. У відзиві, зокрема, зазначено наступне:

- скаржником у апеляційній скарзі взагалі нічого не зазначено, в чому саме на його думку, полягає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час ухвалення оскаржуваного рішення;

- судом першої інстанції в мотивувальній частині рішення було застосовано положення ст. ст. 11, 14, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 610, 611, 612, 615, 625, 662, 664, 673, 675, 687, 688, 692, 712 ЦК України, ст. 175, 193, 231 та їх вимоги, положення Інструкції держарбітражу при Раді міністрів СРСР про порядок отримання товару за якістю від 25.04.1966 р. № П-7, а не тільки положення Договору поставки, для надання оцінки аргументам та доказам НВЦ Сігма за зустрічним позовом, що забезпечило повне та всебічне з`ясування обставин справи, а не формальний підхід до оцінки вимог кожної із сторін, на яких наполягає відповідач;

- скаржник стверджує, що судом не було враховано платіжних доручень, які підтверджують виконання його обов`язків по оплаті за отриманий від постачальника (ТОВ Ельбфайн ) товар. При цьому, в апеляційній скарзі не уточняється, які саме платіжні доручення на думку відповідача не було враховано судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення;

- відповідачем ігноруються положення ст.678 ЦК України, яка передбачає, що покупець, якому переданий Товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання Товару за призначення, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару;

- скаржник жодним чином не довів сам факт того, що Товар має недоліки, не обґрунтував, в чому саме полягають такі недоліки, та не довів, що такі недоліки є істотним порушення вимог щодо якості товару;

- сторонами, ані у договорі поставки, ані у додаткових угодах до нього не було погоджено, що до правовідносин сторін умови Інструкції держарбітражу при Раді Міністрів СРСР про порядок приймання товару за якістю від 25.04.1966р. П-7 не застосовуються, отже суд в оскаржуваному рішенні правомірно послався на вищезазначену Інструкцію.

04.11.2019р. та 22.11.2019р. ТОВ Ельбфайн надіслало суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу, зміст яких є ідентичним відзиву на апеляційну скаргу від 01.11.2019р.

В засіданні суду апеляційної інстанції 26.11.2019р. представник позивача заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги з підстави законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.

Науково-виробничий центр Сігма /Підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю/ свого представника в засідання суду апеляційної інстанції не направив, скаржник був повідомлений про призначення судового засідання на 26.11.2019р. шляхом вручення копій ухвали суду від 01.11.2019 року за двома адресами 06.11.2019р. та 07.11.2019р., що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази стосовно фактів, наведених сторонами, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що 20.04.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Ельбфайн (Постачальник) та Науково-виробничим центром Сігма /підприємство у вигляді товариство з обмеженою відповідальністю/ (Покупець) було укладено договір поставки №20/04 (надалі - Договір поставки), відповідно до умов п.п. 1.1-1.3 якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця продовольчі товари, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і своєчасно його оплатити відповідно до умов даного договору. Передача Товару здійснюється окремими партіями в асортименті, кількості та по цінам, зазначеним в видаткових накладних, які є невід`ємною частиною даного Договору. Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання представниками сторін видаткової накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

Відповідно до п. п. 3.1, 3.5, 3.6 Договору поставки якість товару, що поставляється, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до його якості на момент виробництва товару. Претензії по якості та кількості товару пред`являються Покупцем у строки та в порядку, передбачені чинним законодавством України. При невідповідності товару замовленню, неналежній якості товару або при виявленні прихованих дефектів якості Постачальник здійснює заміну відповідної кількості товару у разі обґрунтованості вимог Покупця.

Згідно із п.5.2 Договору поставки Покупець зобов`язаний здійснювати розрахунки за кожну поставлену партію товару банківським безготівковим переказом на розрахунковий (поточний) рахунок Постачальника у відповідності до умов визначених п. 1 додатку № 1 до договору.

Товар вважається прийнятим за якістю відповідно до сертифікату якості та відповідності (у випадку, якщо товар підлягає сертифікації), а за кількістю, асортиментом та найменуванням згідно видаткових накладних (п.7.2 Договору поставки).

Відповідно до п.п. 7.6-7.9 Договору поставки претензії щодо кількості, якості, упаковки товару та інших недоліків, виявлені під час прийому-передачі товару розглядаються безпосередньо в момент прийому-передачі товару, про що складається відповідний акт, який підписується представниками сторін. У випадку виявлення прихованих недоліків щодо якості поставленого товару після його передачі Покупцеві, виклик представника Постачальника є обов`язковим. При цьому, Покупець не має права реалізовувати товар з виявленими недоліками до вирішення питання сторонами. Постачальник не відповідає за якість Товару за межами строку його придатності та при недотриманні Покупцем вимог до зберігання Товару, які вказані на упаковці Товару та вимог до зберігання Товару, що визначені законодавством України. Товар з пошкодженою упаковкою або з такою, що втратила товарний вид (в тому числі з наклеєними цінниками) в будь-якому випадку Постачальником від Покупця не приймається, а його вартість не відшкодовується.

У випадку несвоєчасної оплати поставленого товару, відповідно п.5.2. договору, Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання, а при несвоєчасній оплаті поставленого товару більше, ніж 1 (один) календарний місяць - штраф у розмірі 30 % (тридцяти відсотків) вартості неоплаченого вчасно товару (п. 8.3 Договору поставки).

Відповідно до п.п. 12.2, 12.5 Договору поставки він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2017р. У випадку, якщо жодна із сторін не повідомить про свій намір розірвати або змінити договір за 1 (один) місяць до дати закінчення чергового строку дії договору, строк дії договору вважається кожного разу автоматично продовженим по 31 грудня наступного року без зміни умов даного договору.

21.04.2017р. сторонами Договору було підписано додаткову угоду №1 до Договору поставки (т.1, а.с.19-22), відповідно до умов якої сторони дійшли згоди внести зміни до окремих умов договору поставки, зокрема:

- згідно із п. 3.6 Договору поставки в редакції додаткової угоди №1 від 21.04.2017р. при невідповідності товару замовленню, неналежній якості товару або при виявленні прихованих дефектів якості Постачальник здійснює заміну відповідної кількості товару.

- відповідно до п.п.6.2.1, 7.7.2 Договору поставки в редакції додаткової угоди №1 від 21.04.2017р. у випадку, якщо представник Постачальника не прибув до Покупця для розгляду рекламації про приховані недоліки товару протягом семи днів, перебіг яких починається з наступного дня після отримання Постачальником від Покупця рекламації про наявні у товарі приховані недоліки, то такий товар визнається сторонами товаром із прихованими недоліками, а рекламація вважається узгодженою Постачальником на користь Покупця. Протягом 5 (п`яти) календарних днів, перебіг яких починається з наступного дня після дня узгодження рекламації про приховані недоліки на користь Покупця, Постачальник зобов`язаний замінити товар із прихованими недоліками на відповідний за асортиментом якісний товар.

- згідно п.8.3 Договору поставки в редакції додаткової угоди №1 від 21.04.2017р. у випадку несвоєчасної оплати поставленого товару, відповідно до п. 5.2. договору, Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання.

Згідно з умовами додатку №1 до Договору поставки (в редакції угоди №1 від 21.04.2017р.) Покупець зобов`язаний оплатити Постачальнику ціну отриманої партії товару протягом 45 календарних днів, перебіг яких починається з наступного дня після отримання Покупцем товару від Постачальника.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання прийнятого на себе зобов`язання щодо поставки товару ТОВ Ельбфайн передало, а ТОВ Сігма прийняло товар, що підтверджується підписаними між сторонами по справі наступними видатковими накладними:

- №9255 від 31.07.2018р. на суму 61227грн. (т.1, а.с.26);

- №10101 від 22.08.2018р. на суму 24053,28грн. (т.1, а.с.27);

- №10460 від 31.08.2018р. на суму 35502,12 грн. (т.1, а.с.28);

- №10741 від 04.09.2018р. на суму 22464,72грн. (т.1, а.с.29).

В матеріалах справи наявні копії платіжних доручень, за якими НВЦ Сігма на виконання умов Договору поставки перерахувало ТОВу Ельбфайн кошти, а саме: №713 від 02.08.2018р. на суму 125499,72грн., №771 від 17.08.2018р. на суму 40399,80грн., №691 від 27.07.2018р. на суму 46828,56грн., №670 від 24.07.2018р. на суму 37242,96грн., №620 від 11.07.2018р. на суму 43453,60грн., №565 від 20.06.2018р. на суму 29304,66грн., №548 від 15.06.2018р. на суму 35432,40грн., №271 від 14.03.2018р. на суму 31933,74грн., №299 від 22.03.2018р. на суму 20980,62грн., №322 від 30.03.2018р. на суму 53400грн., №361 від 11.04.2018р. на суму 10869,12грн., №383 від 18.04.2018р. на суму 29483,22грн., №426 від 07.05.2018р. на суму 56121,60грн., №464 від 18.05.2018р. на суму 29972,58грн., №482 від 25.05.2018р. на суму 16199,64грн., №499 від 31.05.2018р. на суму 33662,64грн., №519 від 07.06.2018р. на суму 27767,88грн. (т.1, а.с.79-95), призначення платежів - оплата за товар згідно Договору поставки №20/04 від 20.07.2017.

Відповідно до даних Акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2017р. по 24.10.2018р. за договором №20/04 позивачем з 11.05.2017р. поставлено товару на загальну суму 4719234,28грн., сплачено за цей період 4634865,14грн., сальдо кінцеве 84369,14 на користь ТОВ Ельбфайн .

Акт взаєморозрахунків НВЦ Сігма не підписаний, проте його дані щодо суми поставки та суми оплати не заперечуються відповідачем та не були спростовані (заперечені) при розгляді справи в суді першої інстанції .

24.10.2018р. ТОВ Ельбфайн звернулось до ТОВ Сігма із претензією, в якій просило сплатити заборгованість за Договором поставки у загальному розмірі 84369,14грн., у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором щодо оплати товару, поставленого протягом періоду з 31.07.2018р. по 04.09.2018р. (т.1, а.с.33-34).

В матеріалах справи містяться вимоги НВЦ Сігма до ТОВа Ельбфайн :

- від 20.11.2018р. №6658 про заміну товару неналежної якості, відповідно до якої відповідач просив здійснити заміну частини товару, поставленого позивачем протягом періоду з 12.10.2017р. по 04.09.2018р. на суму 21252,48 грн., на товар належної якості, у зв`язку з виявленими відповідачем недоліками товару. Заміну товару неналежної якості, перелік якого був наведений відповідачем у додатку до вимоги, НВЦ Сігма просило ТОВ Ельбфайн здійснити протягом трьох днів з моменту узгодження даної рекламації (вимоги №6658) (т.1, а.с.63-66).

На підтвердження надсилання вимоги №6658 від 20.11.2018р. НВЦ Сігма надано копію накладної Укрпошти від 30.11.2018р. та копію опису вкладення у цінний лист (т.1, а.с.67).

- від 03.01.2019р. №7442 про заміну товару неналежної якості на суму 30411,90 грн. у зв`язку з виявленими недоліками товару. Заміну товару неналежної якості, перелік яких був наведений відповідачем у додатках до вимог, НВЦ Сігма просило ТОВ Ельбфайн здійснити протягом трьох днів з моменту узгодження вимоги (т.1, а.с.68-71).

На підтвердження надсилання вимоги №7442 від 03.01.2019р. НВЦ Сігма надано копію накладної Укрпошти від 03.01.2019р. та копію опису вкладення у цінний лист (т.1, а.с.72).

- від 04.02.2019р. №7714 про заміну товару неналежної якості на суму 59628,48грн. у зв`язку з виявленими недоліками товару. Заміну товару неналежної якості, перелік яких був наведений відповідачем у додатках до вимог, НВЦ Сігма просило ТОВ Ельбфайн здійснити протягом трьох днів з моменту узгодження вимоги (т.1, а.с.73-77).

На підтвердження надсилання вимоги №7714 від 04.02.2019р. НВЦ Сігма надано копію накладної Укрпошти (т.1, а.с.77), на підтвердження отримання - копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (т.1, а.с.136).

Також в додатки до відзиву на позов відповідачем надана копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, з якої у зв`язку із незадовільною якістю копії неможливо встановити ані дату відправлення та отримання листа, ані відправника, ані отримувача (т.а.с.78).

04.07.2019р. ТОВ Ельбфайн в ході розгляду справи в суді надіслало НВЦ Сігма лист, в якому посилаючись на неотримання вимог від 20.11.2018р. №6658, від 03.01.2019р. №7442, від 04.02.2019р. №7714, запропонувало повідомити дату та час для прибуття представника позивача та перевірки наявності на складі відповідача товару неналежної якості, із заявами про заміну якого відповідач звертався до позивача (т.1, а.с.160).

Звертаючись до суду з первісним позовом ТОВ Ельбфайн зазначило, що НВЦ Сігма у порушення прийнятих на себе за Договором поставки зобов`язань не сплатив повну вартість поставленого позивачем товару.

У зустрічній позовній заяві НВЦ Сігма вказує на наявність правових підстав для зобов`язання ТОВ Ельбфайн виконати обов`язок щодо здійснення заміни товару неналежної якості, ціна якого складає 111292,86грн., на якісний товар, у зв`язку з залишенням вимог відповідача без відповіді та задоволення.

Суд першої інстанції визнав первісний позов обґрунтованим, а вимоги за зустрічним недоведеними, з чим погоджується суд апеляційної інстанції з огляду наступного.

Відповідно до зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. При цьому, за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із ч.1 ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч.2 ст.509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст.525,526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно із ст.ст.662, 664 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Враховуючи звернення відповідача до суду із зустрічними позовними вимогами про зобов`язання позивача виконати обов`язок щодо заміни товару неналежної якості, ціна якого складає 111292,86 грн., на якісний товар, місцевий господарський суд правомірно в першу чергу надав правову оцінку зустрічним позовним вимогам НВЦ Сігма .

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Згідно із ч.1 ст.675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1 ст.687, ч.1 ст.688 ЦК України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. У разі невиконання покупцем цього обов`язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов`язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

Як на підставу виникнення у ТОВ Ельбфайн обов`язку замінити товар неналежної якості на належної НВЦ Сігма посилається на надсилання ТОВу Ельбфайн відповідних вимог №6658 від 20.11.2018р., №7442 від 03.01.2019р., та №7714 від 04.02.2019р.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дослідив ці документи як докази та надав їм оцінку, проте ці вимоги разом із доказами їх надсилання/отримання ТОВом Ельбфайн не є допустимими доказами у розумінні норм ГПК України

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч.1,4 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ст.77 ГПК України).

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст.86 ГПК України).

Відповідно до ч.ч.1-6 ст.91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом . Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Згідно із пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державна уніфікована система документації УНІФІКОВАНА СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003 , затвердженого наказом Держспоживстандарту України №55 від 07.04.2003р. відбитком печатки організації засвідчують на документі підпис відповідальної особи. Перелік документів, на які ставлять відбиток печатки, визначає організація на підставі нормативно-правових актів. Його подають в інструкції з діловодства організації. Відбиток печатки ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ. Відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.

З матеріалів справи вбачається, що копії вимог НВЦ Сігма №6658 від 20.11.2018р., №7442 від 03.01.2019р., та №7714 від 04.02.2019р., як і поштові квитанції, описи вкладення та поштове повідомлення, надані НВЦ Сігма в додатки до відзиву на позов ТОВ Ельбфайн та до зустрічної позовної заяви взагалі не засвідчені, оригінали суду не надавалися.

Всупереч нормам ст.ст.73,74,91 ГПК України НВЦ Сігма до матеріалів справи не надано належним чином засвідчених письмових доказів, а саме: вимог №6658 від 20.11.2018р., №7442 від 03.01.2019р., та №7714 від 04.02.2019р., поштових квитанцій, описів вкладення та поштового повідомлення. Тобто, надано не завірені копії письмових доказів, які не є доказами в розумінні ст.91 ГПК України.

Із зустрічної позовної заяви НВЦ Сігма вбачається, у заяві не зазначено періоду, протягом якого ТОВ Ельбфайн здійснювало поставку товару, вимога про заміну якого була заявлена відповідачем у позові. НВЦ Сігма ані під час розгляду справи судом першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду справи до матеріалів справи не були надані видаткові накладні, за якими покупцем було отримано товар неналежної якості, отже відповідачем не доведено факт поставки йому товару неналежної якості.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що оскільки як на момент приймання товару, так і в подальшому в розумні строки претензій щодо якості товару з боку покупця пред`явлено не було, НВЦ Сігма прийняло товар належної якості, підписавши видаткові накладні.

Згідно із ч.4 ст. 680 ЦК України покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару, на який встановлений строк придатності, якщо вони виявлені протягом строку придатності товару.

Відповідно до ч.2 ст.678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Згідно із п.п.8, 9 Інструкції держарбітражу при Раді Міністрів СРСР про порядок приймання товару за якістю від 25.04.1966р. П-7 (надалі - Інструкція П-7) торгові організації мають право незалежно від перевірки якості товарів, проведеної під час приймання товару, складати акти про виявлені недоліки товару. При цьому, акт про виявлення прихованих недоліків повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, однак не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, якщо інші терміни не встановлені обов`язковими для сторін правилами. Акт про приховані недоліки, виявлені в продукції з гарантійними термінами служби або зберігання, повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, але в межах встановленого гарантійного терміну. Прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці і виявлені лише в процесі обробки, підготовки до монтажу, в процесі монтажу, випробування, використання і зберігання продукції.

ТОВ Ельбфайн на виконання умов Договору поставки здійснювало на адресу НВЦ Сігма поставку товару (печиво, льодяники, цукерки), відповідачем до матеріалів справи не надано актів, які відповідно до вимог Інструкції П-7 повинні складатись у випадку виявлення прихованих недоліків; в зустрічній позовній заяві не зазначено, які саме приховані недоліки, які роблять товар непридатним для використання, були виявлені НВЦ Сігма .

Відповідно до п.п.6.2.1, 7.7 Договору поставки Покупець зобов`язаний викликати постачальника для складання відповідного акту у випадку виявлення прихованих недоліків поставленого товару. Постачальник зобов`язаний прибути до Покупця для розгляду рекламації про приховані недоліки товару протягом семи днів, перебіг яких починається з наступного дня після отримання Постачальником від Покупця такої рекламації.

Матеріали справи не містять допустимих у розумінні норм ГПК України доказів виконання покупцем умов п.6.2.1 Договору поставки щодо виклику постачальника для складання акту виявлення прихованих недоліків.

За вищезазначених обставин суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог НВЦ Сігма .

Колегія суддів зазначає, що дослідження та оцінка судом першої інстанції у справі №916/1220/19 змісту вимог №6658 від 20.11.2018р., №7442 від 03.01.2019р., та №7714 від 04.02.2019р. не призвело до прийняття неправильного рішення за зустрічним позовом НВЦ Сігма .

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно із ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із ст.ст. 610,612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В обґрунтування позовних вимог про стягнення основного боргу ТОВ Ельбфайн посилається на п`ять видаткових накладних:

- №9255 від 31.07.2018р. на суму 61227грн. (т.1, а.с.26);

- №10101 від 22.08.2018р. на суму 24053,28грн. (т.1, а.с.27);

- №10460 від 31.08.2018р. на суму 35502,12 грн. (т.1, а.с.28);

- №10741 від 04.09.2018р. на суму 22464,72грн. (т.1, а.с.29).

- №0341 від 31.08.2018р. на суму 367,08грн.

З матеріалів справи вбачається, що НВЦ Сігма не була у повному обсязі оплачена вартість товару за Договором поставки, отриманого на підставі видаткових накладних товару: №9255 від 31.07.2018р., заборгованість за якою складає 1981,94грн.; №10101 від 22.08.2018р., заборгованість за якою складає 24053,28 грн.; №10460 від 31.08.2018р., заборгованість за якою складає 35502,12 грн.; №10741 від 04.09.2018р., заборгованість за якою складає 22464,72грн.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення вимог про стягнення основного боргу в сумі 84002,06грн. (борг за 4 видатковими накладними №9255 від 31.07.2018р., №10101 від 22.08.2018р., №10460 від 31.08.2018р., №10741 від 04.09.2018р. на суму 22464,72грн.).

Разом з цим, позивачем до матеріалів справи не надана копія видаткової накладної №0341 від 31.08.2018р. на суму 367,08грн., отже суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні позову в цій частині у зв`язку із недоведеністю.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання. Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

Згідно із ст.ст.1,3 ЗУ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно із ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У зв`язку із порушенням НВЦ Сігма прийнятих на себе зобов`язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості поставленого товару на за Договором поставки ТОВ Ельбфайн нарахувало НВЦ Сігма 3% річних в сумі 1022,96грн., розрахунок яких був здійснений позивачем за кожною із накладних окремо станом на 11.03.2019р. (розрахунок доданий до позовної заяви та його правильність не заперечується відповідачем).

У відповідності до п.8.3 Договору поставки ТОВ Ельбфайн за порушення строків оплати вартості поставленого товару нарахувало НВЦ Сігма пеню у розмірі 12275,51грн. та штраф у розмірі 28310,74грн.

Суд першої інстанції у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог в частині стягнення основного боргу - 84002,06грн. замість заявлених 84369,14грн. здійснив власний розрахунок 3% річних та пені, та дійшов висновку про стягнення з НВЦ Сігма (з чим погоджується суд апеляційної інстанції) 3% річних 1018,52грн. та 12222,29грн. інфляційних за періоди прострочення оплати, вказані у розрахунку позивача.

Також місцевий господарський суд обґрунтовано відмовив ТОВу Ельбфайн у стягненні з НВЦ Сігма штрафу у сумі 28310,74грн. (позивач посилався на умови п.8.3 Договору поставки в цій частині позовних вимог), оскільки умовами п.8.3 Договору поставки в редакції додаткової угоди №1 від 21.04.2017р. стягнення штрафу за прострочення оплати товару не передбачено.

Доводи апеляційної скарги НВЦ Сігма колегія суддів відхиляє з огляду наступного.

ТОВ Ельбфайн заперечує факт отримання від НВЦ Сігма вимог №6658 від 20.11.2018р., №7442 від 03.01.2019р. та №7714 від 04.02.2019р., позивач за первісним позовом 04.07.2019р. надіслав НВЦ Сігма лист №58, в якому зазначив про неотримання вимог (т.1, а.с.160-161), ці ж обставини підтвердив і представник позивача в засіданні суду апеляційної інстанції 26.11.2019р.

НВЦ Сігма не доведено належними та допустимими доказами обставини надсилання ТОВу Ельбфайн (та, відповідно, отримання) вимог №6658від 20.11.2018р., №7442 від 03.01.2019р. та №7714 від 04.02.2019р., чим спростовуються його твердження щодо виникнення у ТОВ Ельбфайн на підставі п.п.7.7.2 Договору поставки обов`язку замінити товар неналежної якості.

Скаржник в апеляційній скарзі наполягає на тому, що судом не були враховані платіжні доручення, надані відповідачем під час розгляду справи судом першої інстанції.

НВЦ Сігма не зазначає, які саме платіжні доручення не були враховані судом, не наводить власного контрозрахунку основної заборгованості/відсутності такої заборгованості, що робить такі твердження бездоказовими.

Поряд з цим, з Акту звіряння розрахунків, складеному та підписаному позивачем убачається, що за період з 01.01.2017р. по 24.10.2018р. відповідачем сплачено 4634865,14грн. і відповідні оплати враховані при визначенні кінцевого сальдо на користь ТОВ Ельбфайн .

Жодних суттєвих та доречних аргументів на спростування наявності та розміру заборгованості НВЦ Сігма не викладено.

В частині тверджень НВЦ Сігма , що ТОВ Ельбфайн не було надано доказів якості поставленого товару, колегія суддів зазначає, що відповідно до 7.2. Договору поставки товар повинен вважатися прийнятим за якістю відповідно до сертифікату якості та відповідності (у випадку, якщо такий товар підлягає сертифікації ), за кількістю, асортиментом та найменуванням згідно видаткових накладних. Товар, що поставлявся ТОВ Ельбфайн за Договором поставки (печиво, цукерки, льодяники) це категорія товарів, що не підлягає обов`язковій сертифікації, яка відповідно до ст. 32 ЗУ Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів є необов`язковою. Необхідна інформація щодо складу товарів та умов їх зберігання, зазначається на маркуванні самої продукції.

На думку суду апеляційної інстанції місцевий господарський суд правомірно посилався на Інструкцію держарбітражу при Раді Міністрів СРСР про порядок приймання товару за якістю від 25.04.1966р. П-7, оскільки наразі ця інструкція є чинною та Договір поставки не містить жодних застережень щодо того, що умови Інструкції держарбітражу при Раді Міністрів СРСР про порядок приймання товару за якістю від 25.04.1966р. П-7 не застосовуються.

Колегія суддів зауважує, що аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справи «Гарсія Руїз проти Іспанії» , «Красуля проти Росії» , «Ільяді проти Росії» , «Трофимчук проти України» , «Хіро Балані проти Іспанії» , «Суомінен проти Фінляндії» , «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та ОСОБА_1 (MESROP MOVSESYAN) проти ОСОБА_2 » ) свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Поряд з тим, вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника.

При цьому, у п.58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р., заява №4909/04, у справі Серявін та інші проти України Суд зазначив, що Хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення може бути різною в залежності від характеру рішення … .\

Доводи апеляційної скарги у своїй сукупності не спростовують правильність висновку місцевого господарського суду про відсутність законних підстав для задоволення зустрічного позову (з урахуванням мотивів, викладених у постанові суду апеляційної інстанції) та задоволення первісних позовних вимог, важливим та суттєвим аргументам НВЦ Сігма надана оцінка судом апеляційної інстанції.

В процесі апеляційного розгляду справи колегією суддів не встановлено порушення норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права для виходу за межі доводів апеляційної скарги, доводи апеляційної скарги відхилені судом апеляційної інстанції, тому оскаржуване судове рішення господарського суду Одеської області залишається без змін як ухвалене у відповідності до норм матеріального та процесуального права відповідно до ст.276 ГПК України.

Відповідно до ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на рішення від 04.09.2019р.), покладаються на скаржника, оскільки вимоги апеляційної скарги відхилені у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 04.09.2019р. у справі №916/1220/19 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на НВЦ Сігма у вигляді ТОВ.

Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.ст.286,287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 04 грудня 2019 року у зв`язку із перебуванням 02.12.2019р. та 03.12.2019р. судді К.В. Богатиря у відрядженні.

Головуючий суддя М.А. Мишкіна

Суддя В.В. Бєляновський

Суддя К.В. Богатир