Рішення

від 16.09.2019 по справі 923/530/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2019 року, м. Херсон, справа № 923/530/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Херсонської філії ПАТ Укртелеком

до Управління праці та соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації

про стягнення 101 344,47 грн,

у с т а н о в и в:

Дії та аргументи Позивача

25.06.2019 Публічне акціонерне товариство Укртелеком в особі Херсонської філії ПАТ Укртелеком звернулося з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації про стягнення 101 344,47 грн витрат, які ним понесені у зв`язку з наданням телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян у 2018 році.

У якості обґрунтування власної позиції Позивач вказав, що:

- протягом 2018 року надавав телекомунікаційні послуги жителям Генічеського району, у тому числі громадянам, які мають пільги (тобто знижки вартості послуг) по сплаті таких послуг, складав відповідні щомісячні розрахунки видатків на відшкодування витрат за січень-грудень 2018 року та надавав їх Відповідачу для здійснення компенсації вартості наданих пільг на загальну суму 101 344,47 грн, зокрема по місяцям: у січні на суму 11 039,43 грн, у лютому - 10 195,83 грн, у березні - 9 198,16 грн, у квітні - 9 123,74 грн, у травні - 8 924,34 грн, у червні - 8 906,33 грн, у липні - 6 604,90 грн, у серпні - 6 686,87 грн, у вересні - 6 312,11 грн, у жовтні - 7 995,66 грн, у листопаді - 8 450,13 грн, у грудні - 7 906,97 грн.

- Відповідач, як установа, яка веде персоніфікований облік отримувачів пільг, а також на яку покладено обов`язок з реалізації державної та соціальної політики на території району, а саме виплати компенсацій з послуг зв`язку, не здійснив відповідну виплату отриманих громадянами пільг, у зв`язку з чим заборгував 101 344,47 грн,

- несплата Відповідачем вказаної заборгованості вказує на допущені ним порушення положень пункту 3 статті 63 Закону України Про телекомунікації , статей, 48 та 102 Бюджетного кодексу України, якими встановлено, що видатки на відшкодування вартості послуг зв`язку, наданих пільговим категоріям громадян, здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України, а бюджетні зобов`язання щодо виплати пільг з послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирними телефонами) обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень,

- відсутність у відповідача необхідних коштів для здійснення компенсації наданих пільг у відповідності до статті 617 ЦК України не є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання,

- у відповідності до підпункту 27 пункту 6 Положення про управління праці та соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації , затвердженого розпорядженням голови Генічеської районної державної адміністрації № 492 від 19.10.2017, до повноважень Відповідача віднесена організація роботи щодо надання населенню послуг зв`язку, а тому він є єдиним розпорядником коштів місцевих бюджетів Генічеського району, до повноважень якого віднесено фінансування видатків на оплату послуг зв`язку, при цьому іншого органу з відповідними повноваженнями у названому районі не визначено,

Дії та аргументи Відповідача

Відповідач заявлені до нього вимоги не визнав та у поданому до суду відзиві на позов послався на наступні аргументи.

Так, на його думку, у задоволенні позову суд повинен відмовити виходячи з того, що:

- у відповідності до пункту 1 статті 23 БК України бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, яке у даному випадку відсутнє, оскільки у Законі України Про державний бюджет на 2018 рік відповідні видатки у вигляді субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам не передбачалися та вони фактично здійснюються з місцевих бюджетів,

- на даний час Управління праці та соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації не визначено головним розпорядником коштів місцевих бюджетів по відношенню до сплати пільг з послуг зв`язку, а тому вимоги саме до нього є безпідставними,

- Позивачем при розрахунку помилково включено осіб, які не мають право на пільги або померли, у зв`язку з чим правильним нарахуванням є лише сума 91 062,85 грн, у зв`язку з чим Позивачем необґрунтовано завищену суму наданих пільг на 10 281,62 грн,

- надані Позивачем Розрахунки не є належними доказами, оскільки вони не підписані керівником та головним бухгалтером, що є порушенням Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2007 № 535.

Процесуальні дії та рішення суду

Ухвалою суду від 01.07.2019 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення та виклику учасників справи. Цією ж ухвалою сторонам встановлені строки для надання відзиву на позов та відповіді на відзив. У свою чергу, Відповідачем наданий відзив на позов, а Позивач правом на надання відповіді на відзив не скористався.

Обставини, які установлені судом

Відповідно до щомісячних Розрахунків видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг (форма № 2 пільга), зокрема, за січень - грудень 2018 року, Публічне акціонерне товариство Укртелеком в особі Херсонської філії ПАТ Укртелеком протягом 2018 року надавало телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян Генічеського району Херсонської області, у зв`язку з чим ним обраховані витрати, які понесені у зв`язку з оплатою пільговими абонентами за надані послуги зі знижкою у сумі 101 344,47 грн, зокрема по місяцям: у січні на суму 11 039,43 грн, у лютому - 10 195,83 грн, у березні - 9 198,16 грн, у квітні - 9 123,74 грн, у травні - 8 924,34 грн, у червні - 8 906,33 грн, у липні - 6 604,90 грн, у серпні - 6 686,87 грн, у вересні - 6 312,11 грн, у жовтні - 7 995,66 грн, у листопаді - 8 450,13 грн, у грудні - 7 906,97 грн,

З тексту Розрахунків вбачається, що вони містять перелік осіб, яким Позивачем надані пільги, їх адреси, ідентифікаційні номери, період надання та сума пільги.

Вказані Розрахунки, а також складені на їх підставі акти звіряння (форма № 3 - пільга), надсилалися Позивачем Відповідачу супровідними листами № 1 від 15.02.2018, № 2 від 18.03.2018, № 3 від 16.04.2018, № 4 від 20.05.2018, № 5 від 11.06.2018, № 6 від 09.07.2018, № 7 від 18.08.2018, № 8 від 06.09.2018, № 9 від 05.10.2018, № 10 від 06.11.2018, № 16 від 07.12.2018, № 4 від 11.01.2019, та отримані ним, що слідує з повідомлень про вручення поштового відправлення, а також не заперечується відповідачем.

Водночас всі вказані Розрахунки підписані працівником Позивача ОСОБА_1 без зазначення її посадового становища та одночасно з посиланням на Відділ обслуговування масового сегмента .

Вказані Акти звіряння розрахунків Відповідачем не підписані та їх примірник не повернутий Позивачу.

З метою спонукання Відповідача до оплати суми здійснених витрат Позивач направив Відповідачу лист № 5-65С000/28 від 19.03.2019, яким зажадав у семиденний строк з моменту пред`явлення вимоги виконати власні зобов`язання, проте він залишений без реагування.

Оцінка суду установлених обставин та норм діючого законодавства

Щодо правового регулювання надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян

Порядок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян врегульований положеннями пункту 3 статті 63 Закону України Про телекомунікації . Зокрема, за правовою нормою телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України .

У свою чергу, діючими на час надання пільг законами, якими встановлені відповідні пільги, є наступні Закони України: Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу , Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи , Про соціальний статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист , Про охорону дитинства ,

Зокрема, за змістом:

- пункту 20 статті 15 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу Особам, на яких поширюється дія цього закону надаються пільги … - позачергове користування всіма послугами зв`язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів ;

- пункту 11 статті 20 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги … - 50-процентна знижка плати за користування … телефоном (абонентна плата, оплата послуг електрозв`язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при посекундному обліку їх тривалості). Зазначені у цьому пункті пільги надаються також членам сімей громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які проживають у жилих будинках (квартирах) усіх форм власності, в межах норм, передбачених законом. До членів сімей громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, належать: дружина (чоловік), неповнолітні діти, непрацездатні батьки, особа, яка проживає разом з постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи особою - інвалідом I групи та доглядає за нею, за умови, що ця особа не перебуває у шлюбі; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, що має право на пільги, та проживає разом з ним ;

- пункту 1 статті 21 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Особам, віднесеним до категорії 2 (пункт 2 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги - пільги, передбачені пунктами …11 … статті 20 … ;

- пункту 8 статті 30 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Потерпілим дітям, зазначеним у пунктах 1 - 6 статті 27 цього Закону, та їх батькам надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги … - 50-процентна знижка плати за користування сім`єю, що має дитину-інваліда … телефоном (в тому числі щодо оплати послуг електрозв`язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при похвилинному обліку їх тривалості) … за умови, що дитина проживає разом з сім`єю ;

- пункту 6 статті 6 Закону України Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист Ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам Національної поліції, ветеранам податкової міліції, ветеранам державної пожежної охорони, ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранам служби цивільного захисту, ветеранам Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України надаються такі пільги … - 50-відсоткова знижка плати за користування квартирним телефоном … ;

- пункту 4 абзацу 3 статті 13 Закону України Про охорону дитинства Багатодітним сім`ям надаються такі пільги … - позачергове встановлення квартирних телефонів. Абонентна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 відсотків від затверджених тарифів .

Отже на час виникнення спірних правовідносин та на даний час в Україні існують правові положення, за якими наведеній категорії громадян надаються пільги з оплати вартості послуг зв`язку та вони компенсуються надавачам з бюджету.

Щодо джерел компенсації витрат за надані пільги зв`язку з бюджету

Положеннями названих Законів також визначені джерела фінансування видатків на надання відповідних пільг.

Так, у відповідності до:

- статті 17 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу фінансування витрат, пов`язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів ;

- статті 63 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи фінансування витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством ;

- статті 9 Закону України Про соціальний статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист витрати, пов`язані з реалізацією цього Закону, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством .

Безпосередньо відносини, що виникають у процесі виконання бюджетів регулюються Бюджетним кодексом України. З огляду на період надання послуг зв`язку - 2018 рік, суд наводить положення БК України, у редакції станом на 01.01.2018.

Так, у відповідності до:

- пункту 9 статті 87 до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67 1 цього Кодексу), належать видатки на: …соціальний захист та соціальне забезпечення ,

- підпункту б пункту 4 частини першої статті 89 до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належать видатки на: … державні програми соціального захисту ,

- пунктів 1 та 2 статті 97 1. У Державному бюджеті України можуть передбачатися такі трансферти місцевим бюджетам: … 3) субвенції на здійснення державних програм соціального захисту; 4) додаткова дотація на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів внаслідок надання пільг, встановлених державою … 2. Порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України .

- частини 1 статті 102 видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України .

Таким чином, вказаними правовими нормами у 2018 році було урегульовано порядок надання державних телекомунікаційних пільг певним категоріям громадян та джерела їх фінансування, а саме з місцевих бюджетів - у даному випадку районного бюджету Генічеського району та бюджетів об`єднаних територіальних громад, які входять до складу району, шляхом відповідної субвенції із державного бюджету.

Щодо правового регулювання розпорядника бюджетних коштів та його функцій

У відповідності до статті 22 БК України:

- Для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (частина 1),

- Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно:

1) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників;

2) за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників;

3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради (частина 2),

- Головні розпорядники коштів Державного бюджету України визначаються відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті та затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень (частина 3),

- Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет відповідно до пунктів 2 і 3 частини другої цієї статті (частина 4)

- Головний розпорядник бюджетних коштів:

1) розробляє плани діяльності на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди (включаючи заходи щодо реалізації інвестиційних проектів);

2) організовує та забезпечує на підставі плану діяльності та індикативних прогнозних показників бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди складання проекту кошторису та бюджетного запиту і подає їх Міністерству фінансів України (місцевому фінансовому органу);

3) отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань;

4) затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством;

5) розробляє проекти порядків використання коштів державного бюджету за бюджетними програмами, передбаченими частиною сьомою статті 20 цього Кодексу;

6) розробляє та затверджує паспорти бюджетних програм і складає звіти про їх виконання, здійснює аналіз показників виконання бюджетних програм (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), при цьому забезпечуючи: своєчасність затвердження паспортів бюджетних програм, достовірність і повноту інформації, що в них міститься; відповідність змісту паспортів бюджетних програм закону про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) та/або розпису бюджету (крім випадків внесення змін до паспортів бюджетних програм у разі внесення змін до спеціального фонду кошторису бюджетної установи в частині власних надходжень бюджетних установ), порядкам використання бюджетних коштів і правилам складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання; підтвердження результативних показників бюджетних програм офіційною державною статистичною, фінансовою та іншою звітністю, даними бухгалтерського, статистичного та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, запровадження форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку для збору такої інформації;

7) здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі … (частина 5),

- Розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, та надати йому кошти бюджету (на безповоротній чи поворотній основі) в межах відповідних бюджетних асигнувань. Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі цього розпорядника бюджетних коштів. Критерії визначення одержувача бюджетних коштів встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням напрямів, досвіду і результатів діяльності, фінансово-економічного обґрунтування виконання заходів бюджетної програми та застосування договірних умов (частина 6).

Отже, у даному випадку Відповідач не є розпорядником бюджетних коштів по фінансуванню витрат на компенсацію наданих пільг з послуг зв`язку, оскільки, його не визначено таким ні Кабінетом Міністрів України, ні Генічеською районною радою.

Щодо підстав виникнення господарських зобов`язань

Відсутність у Відповідача статусу розпорядника бюджетних коштів не впливає на його правовий статус як особи, яка відповідає за зобов`язаннями, які на неї покладені.

Так, у відповідності до частини 3 статті 19 Бюджетного кодексу України учасниками бюджетного процесу є органи, установи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями (правами та обов`язками з управління бюджетними коштами).

Позивач не є учасником бюджетного процесу, а правовідносини сторін свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов`язань, в силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. В свою чергу, згідно статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок заповнення форми 2-пільга , затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2007 535 Про затвердження форми для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг 2-пільга , та Інструкції про порядок її заповнення , …підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа, що настає після звітного періоду, подають управлінням праці та соціального захисту населення на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою 2-пільга .

На підставі цих розрахунків у подальшому розпорядник бюджетних коштів здійснює відповідні заходи щодо компенсації вказаних витрат, про що вказано раніше.

Зокрема, відповідно до підпункту 3 пункту 5 Положення про управління соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації , затвердженого розпорядженням голови Генічеської районної державної адміністрації № 492 від 19.10.2017 основним завданням управління у межах реалізації державної соціальної політики на території району у сфері соціального захисту населення є виплата компенсацій та соціальних виплат з послуг зв`язку.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що між сторонами у період з 01.01.2018 по 31.12.2018 існували зобов`язання щодо відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг зв`язку громадянам Генічеського району на підставі законодавчих положень.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 1).

За змістом частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. В силу статті 614 того ж Кодексу, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання .

Тобто, чинним законодавством не передбачена залежність відшкодування наданих пільг від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, або за рахунок місцевого бюджету чи випадки повного або часткового звільнення від обов`язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах.

У відповідності до частини 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а згідно з частиною 2 статті 218 ГК України та статті 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставиною, яка є підставою для звільнення від відповідальності.

Щодо визначення розміру витрат Позивача за надані пільги та доведеності їх надання

Постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 29.01.2003 Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги затверджене Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, за змістом якого:

- Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), це автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України (пункт 1),

- До Реєстру включається така інформація: загальні відомості про пільговика (прізвище, ім`я та по батькові, число, місяць, рік народження, ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів, адреса зареєстрованого місця проживання, склад сім`ї, характеристика житла), реквізити паспорта та документа, що підтверджує право на пільги, а також категорія пільговика, перелік пільг, на які він має право, інформація про те, якими пільгами він реально користується (пункт 2),

- Управління праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурні підрозділи з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад (далі - уповноважені органи);

організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної у пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги;

ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1-пільга", в якій використовується індивідуальний ідентифікаційний номер пільговика у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів;

вносять до Реєстру відповідні уточнення у разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги;

надають консультації пільговикам, підприємствам та організаціям, що надають послуги (пункт 3),

- Уповноважені органи з дотриманням вимог статті 23 Закону України "Про інформацію" мають право:

отримувати від пільговиків документи, що підтверджують їх право на пільги;

проводити перевірку достовірності поданих документів;

отримувати відомості від пільговиків, а також від органів виконавчої влади, де перебувають на обліку пільговики, підприємств та організацій, що надають послуги, житлово-експлуатаційних організацій та державних органів реєстрації актів цивільного стану, зокрема про осіб, які померли, на паперових та електронних носіях в установленому форматі з питань, пов`язаних з формуванням та веденням Реєстру;

використовувати під час наповнення Реєстру інформацію з інших баз даних щодо персоніфікованого обліку осіб, які мають право на пільги;

надавати інформацію, яка міститься в Реєстрі, підприємствам та організаціям, що надають послуги, на запити та в межах їх компетенції (пункт 4),

- Підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою 2-пільга (пункт 10).

Отже до Реєстру пільговиків вносяться як дані про самих пільговиків, так і відомості щодо вартості послуг, наданих пільговикам, у тому числі послуг зв`язку.

Натомість, безпосередньо форма № 2-пільга та інструкція з її заповнення затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2007 № 535 Про затвердження форми для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг 2-пільга , та Інструкції про порядок її заповнення .

Так, за змістом пункт 2 Інструкції відповідно до Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа, що настає після звітного періоду, подають управлінням праці та соціального захисту населення на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою 2-пільга , а за змістом затвердженої форми 2-пільга вона повинна бути підписана керівником підприємства (організації), що надає послуги та головним бухгалтером такого підприємства (організації).

Таким чином, Розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг (форма 2-пільга ), обов`язково повинні бути підписані керівником підприємства та головним бухгалтером.

Проте, надані Позивачем Розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг (форма 2-пільга ), не мають підписів вказаних посадових осіб та фактично підписані особою без вказівки на назву посади ОСОБА_1 , а тому вони не відповідають встановленим правовим приписам щодо форми та змісту відповідного документу.

У даному контексті суд зазначає, що у відповідності до статті 73 ГПК України доказами є будь-які данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ці данні встановлюються серед іншого письмовими доказами.

Поряд з цим, за статтею 77 того ж Кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, у даному випадку діючим законодавством встановлено певну форму та вимоги до документа, який складається на підтвердження факту надання пільг з послуг зв`язку, а саме Розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг (форма 2-пільга ), який повинен бути підписаний керівником підприємства та головним бухгалтером, а тому у випадку відсутності підписів вказаних посадових осіб Розрахунок не відповідає встановленим законодавчим вимогам, а тому не є допустимим доказом у розумінні статей 73 та 77 ГПК України, який би підтверджував факт надання послуг зв`язку пільговій категорії населення.

За таких обставин, надані Позивачем Розрахунки не є допустимими доказами, а інших доказів, які свідчили б про надання ним пільг з послуг зв`язку, до матеріалів справи не надано, а тому суд констатує про недоведеність Позивачем власних вимог шляхом надання відповідних доказів.

Висновки суду з предмету судового розгляду

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів та вказаних правових положень, суд вважає, що:

- на час виникнення спірних правовідносин в Україні існують правові положення, за якими певній категорії громадян надаються пільги з оплати вартості послуг зв`язку та вони компенсуються надавачам з бюджету,

- у 2018 році було урегульовано порядок надання державних телекомунікаційних пільг певним категоріям громадян та джерела їх фінансування, а саме з місцевих бюджетів - у даному випадку районного бюджету Генічеського району та бюджетів об`єднаних територіальних громад, які входять до складу району, шляхом відповідної субвенції із державного бюджету,

- Відповідач не є розпорядником бюджетних коштів по фінансуванню витрат на компенсацію наданих пільг з послуг зв`язку, оскільки, його не визначено таким ні Кабінетом Міністрів України, ні Генічеською районною радою,

- відсутність у Відповідача статусу розпорядника бюджетних коштів не впливає на його правовий статус як особи, яка відповідає за зобов`язаннями, які на неї покладені власним положенням та діючим законодавством,

- чинним законодавством не передбачена залежність відшкодування наданих пільг від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, або за рахунок місцевого бюджету чи випадки повного або часткового звільнення від обов`язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах,

- підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою 2-пільга ,

- за змістом затвердженої форми 2-пільга вона повинна бути підписана керівником підприємства (організації), що надає послуги, та головним бухгалтером такого підприємства (організації),

- надані Позивачем Розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг (форма 2-пільга ), не мають підписів вказаних посадових осіб та фактично підписані особою без вказівки на назву посади ОСОБА_1 , а тому вони не відповідають встановленим правовим приписам щодо форми та змісту відповідного документу,

- за відсутності підписів вказаних посадових осіб Розрахунки не відповідають встановленим законодавчим вимогам, а тому не є допустимими доказами у розумінні статей 73 та 77 ГПК України, які б підтверджували факт надання послуг зв`язку пільговій категорії населення,

- надані Позивачем Розрахунки не є допустимими доказами, а інших доказів, які свідчили б про надання ним пільг з послуг зв`язку, до матеріалів справи не надано, а тому суд констатує про недоведеність Позивачем власних вимог шляхом надання відповідних доказів.

З огляду на зроблені висновки позовні вимоги є необґрунтованими задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у даній справі є витрати позивача на сплату судового збору відповідно до платіжного доручення № 853,1197 від 05.04.2019 у сумі 1 921 грн, які у відповідності до приписів статті 129 ГПК України відносяться на нього.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України ,

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.К. Закурін