ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/8372/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І.Д. (головуючий), судді - Губенко Н.М., Кролевець О.А.,
за участю секретаря судового засідання Півень А.Л.,
представників учасників справи
позивача - Яців О.Р.,
відповідача 1 - не з`явилися,
відповідача 2 - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Головіна К.І.)
від 08.11.2018
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Коротун О.М., судді - Пономаренко Є.Ю., Смірнова Л.Г.)
від 06.05.2019
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Віат ,
2) ОСОБА_1
про стягнення 1 085 671,17 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень
1.1. У червні 2018 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк Укргазбанк (далі - ПАТ АБ Укргазбанк ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Віат (далі - ТОВ Віат ) про стягнення заборгованості в розмірі 1 085 671, 17 грн.
1.1.1. 24.07.2018 ПАТ АБ Укргазбанк подало заяву про залучення співвідповідача та зміну підстав позову, згідно якого просило залучити до участі в справі в якості співвідповідача поручителя боржника за кредитним договором № МС-049 від 13.08.2008 - фізичну особу ОСОБА_1 , право вимоги до якого у нього виникло на підставі договору поруки № МС-049/П від 13.08.2008 та відповідно просило стягнути солідарно з ТОВ Віат та ОСОБА_1 заборгованість в сумі 1 085 671, 17 грн, яка складається із заборгованості по кредиту в сумі 765 000,00 грн, поточної заборгованості по процентах в сумі 5 784,66 грн та простроченої заборгованості по процентах в сумі 314 886,51 грн.
1.1.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2018 було залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Ляшенка Петра Дмитровича та прийнято заяву про зміну підстав позову.
1.2. Позовна заява обґрунтована такими обставинами:
1.2.1. 13.08.2008 між ВАТ АБ Укргазбанк (правонаступником якого є ПАТ АБ Укргазбанк ) (банк) та ТОВ Віат (позичальник) був укладений кредитний договір № МС-049 (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну лінію з загальним лімітом 968 000, 00 грн, із терміном кредитування з 13.08.2008 строком на 60 місяців (термін повернення кредиту) (п. 1.1, 1.3.1).
1.2.2. Відповідно до пункту 1.3.2. Договору позичальник у будь - якому випадку зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі: в термін не пізніше 12.08.2013, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін до цього договору або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу IV цього договору.
1.2.3. Строком дії кредитного договору визначено - момент набрання ним законної сили по 12.08.2014. При цьому закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов`язань, що лишились невиконаними (п. 6.9 договору).
1.2.4. 13.08.2008 в забезпечення виконання кредитного договору № МС-049 між ВАТ АБ Укргазбанк (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) був укладений договір поруки № МС-049/П (далі - договір поруки). Відповідно до умов цього договору поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за порушення виконання зобов`язань по кредитному договору, а також відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором, в тому ж об`ємі, що і позичальник (за сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, штрафних санкцій) (розділ 1 договору поруки).
1.2.5. Пунктом 5.1 договору поруки сторони погодили, що цей договір діє до припинення забезпеченого ним зобов`язання позичальника за кредитним договором.
1.2.6. Згідно з пунктом 5.2 договору поруки, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання зобов`язання позичальника за кредитним договором не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк виконання зобов`язання не зазначений або визначений моментом вимоги, то відповідальність поручителя перед кредитором припиняється після закінчення одного року з дня укладення цього договору.
1.2.7. На виконання умов кредитного договору ПАТ АБ Укргазбанк надало у користування ТОВ Віат грошові кошти у загальній сумі 968 000, 00 грн, що підтверджується банківською випискою за період з 13.08.2008 по 04.06.2018.
1.2.8. ТОВ Віат не виконав покладені на нього зобов`язання, а саме - прострочило сплату кредиту та процентів за користування ним, внаслідок чого станом на 04.06.2018 у позичальника виникла заборгованість перед ПАТ АБ Укргазбанк у загальній сумі 1 085 671, 17 грн, з якої: 765 000, 00 грн - заборгованість за кредитом; 5 784, 66 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами (поточна); 314 886, 51 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами (прострочена).
1.2.9. Уклавши договір поруки з банком, ОСОБА_1 виступив поручителем перед ПАТ АБ Укргазбанк за кредитними зобов`язаннями відповідача 1 - ТОВ Віат , у зв`язку з чим, як стверджує позивач, у поручителя виник солідарний обов`язок погасити вказану вище заборгованість за кредитним договором.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.11.2018 позовні вимоги ПАТ АБ Укргазбанк до ТОВ Віат та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 1 085 671, 17 грн задоволено частково. Стягнуто з ТОВ Віат на користь ПАТ АБ Укргазбанк заборгованість за простроченим кредитом у сумі 765 000, 00 грн, поточну заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 5 784, 66 грн, прострочену заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 314 886, 51 грн та судовий збір. У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 - відмовлено.
2.2. Рішення обґрунтовано тим, що ТОВ Віат не виконав покладені на нього зобов`язання, а саме - прострочив сплату кредиту та процентів за користування ним, внаслідок чого станом на 04.06.2018 у позичальника виникла заборгованість перед ПАТ АБ Укргазбанк у загальній сумі 1 085 671, 17 грн.
2.3. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п 1.3.2, 1.4.4 кредитного договору кінцевим строком повернення ТОВ Віат кредиту та сплати відсотків є 12.08.2013, а тому визначений ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України та п. 5.2 договору поруки 6-ти місячний строк, передбачений законом для звернення до поручителя з вимогою, закінчився 13.02.2014. До закінчення вказаного строку позивач (кредитор) не звернувся до поручителя з вимогою про виконання зобов`язання, що свідчить про те, що порука у відповідача-2 за кредитним зобов`язанням припинилась.
2.4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2018 залишено без змін.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та виклад позиції інших учасників справи
3.1. 27.05.2019 ПАТ АБ Укргазбанк звернулось з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 у справі № 910/8372/18 в частині відмови в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1
3.2. В обґрунтування вимог касаційної скарги ПАТ АБ Укргазбанк стверджує, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального права, зокрема статей 216, 218, 220, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, статей 599, 611, 624, 627, 629 Цивільного кодексу України та процесуального права, а саме: статті 209, 210, 236, 237, 269, 277 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. Заявник стверджує, що зобов`язання позичальника за кредитним договором не виконано, а тому станом на момент звернення з позовом, зобов`язання поручителя за договором поруки з урахуванням умов пунктів 5.1 та 5.2 договору поруки, продовжували існувати.
3.4. В касаційній скарзі скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не дослідили, що умовами кредитного договору та додатку до нього передбачено обов`язок повернення кредиту та сплати відсотків частинами, щомісячно.
3.5. Відзивів на касаційну скаргу не надходило.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
4.1. Зобов`язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України, зокрема договорів.
4.2. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 Цивільного кодексу України).
4.3. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.
4.4. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
4.5. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 Цивільного кодексу України).
4.6. Відповідно до частин 1-2 статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
4.7. Припинення поруки пов`язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.
4.8. За змістом частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України (в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.
4.9. Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 Цивільного кодексу України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб`єктивного права кредитора й суб`єктивного обов`язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.
4.10. За своєю правовою природою строк, передбачений частиною 4 статті 559 Цивільного кодексу України, є преклюзивним (припиняючим), і його закінчення є підставою для припинення поруки. У випадку пропуску кредитором строку заявлення вимог до поручителя, цей строк не може бути поновлено, зупинено чи перервано з підстав, передбачених у ст. 263, 264, ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України. Суд зобов`язаний самостійно застосовувати норми про строк на відміну від строку позовної давності, який застосовується судом за заявою сторін.
4.11. Сторони в укладеному між ними договорі поруки передбачили, що останній набуває юридичної сили з моменту підписання сторонами і діє до припинення забезпеченого ним зобов`язання позичальника за кредитним договором.
4.12. Водночас, пунктом 5.2 договору поруки сторони погодили, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання зобов`язання позичальника за кредитним договором не пред`явить вимоги до поручителя.
4.13. За умовами кредитного договору кінцевим строком повернення ТОВ Віат кредиту та сплати відсотків є 12.08.2013.
4.14. Суд касаційної інстанції, вивчивши обставини справи та проаналізувавши норми, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що передбачений договором та законом шестимісячний строк встановлений для звернення до поручителя з вимогою, закінчився 13.02.2014. Проте, позивач до закінчення вказаного строку не звертався до поручителя з вимогою про виконання зобов`язання, а тому порука у відповідача 2 за кредитним зобов`язанням припинилась.
4.14. З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову до поручителя, оскільки відповідно до частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України наслідком звернення з позовом до поручителя поза межами встановленого законом присічного строку є припинення поруки .
4.15. Доводи заявника, що зобов`язання позичальника за кредитним договором не виконано, а тому станом на момент звернення з позовом, зобов`язання поручителя за договором поруки з урахуванням умов пунктів 5.1 та 5.2 договору поруки, продовжували існувати, судом касаційної інстанції відхиляються, оскільки аналіз умов договору поруки (п. 5.2) та частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, свідчить про те, що перебіг встановленого зазначеною нормою строку пов`язується з днем настання строку виконання саме основного зобов`язання і закінчується через шість місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання.
4.16. Аргументи касаційної скарги стосуються з`ясування обставин, вже встановлених судами попередніх інстанції, та переоцінки оцінених ними доказів у справі і спростовуються наведеним в оскаржуваних судових рішеннях.
4.17. Водночас, касаційна інстанція згідно з частиною другою статті 300 Господарського процесуального кодексу України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
5.1. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
5.2. Верховний Суд вважає висновки Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду обґрунтованими. При цьому, доводи скаржника у касаційній скарзі висновків суду попередніх інстанцій не спростовують.
5.3. З огляду на викладене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень в частині відмови в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 - без змін як таких, що ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
6. Розподіл судових витрат
6.1. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на заявника касаційної скарги.
Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 у справі №910/8372/18 в частині відмови в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. Кондратова
Судді Н. Губенко
О. Кролевець
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 11.09.2019 |
Оприлюднено | 17.09.2019 |
Номер документу | 84258389 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Кондратова І.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні