Рішення

від 12.09.2019 по справі 761/4705/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 вересня 2019 року № 761/4705/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства внутрішніх справ України, Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації провизнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії встановив:

До Шевченківського районного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства внутрішніх справ України та Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, в якому просила:

- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації щодо відмови у наданні ОСОБА_1 статусу член сім`ї загиблого ветерана війни відповідно до статті 10 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ;

- визнати протиправними дії працівників Центральної військово-лікарської комісії Міністерства внутрішніх справ України у ненаданні довідки про причинно-наслідковий зв`язок хвороби, пов`язаної з проходженням військової служби в органах внутрішніх справ;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації розглянути питання щодо надання ОСОБА_1 статусу член сім`ї загиблого ветерана війни відповідно до статті 10 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 13.02.2018 адміністративний позов ОСОБА_1 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (далі також - суд) від 22.03.2018 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги вмотивовано протиправною відмовою Центральної військово-лікарської комісії Міністерства внутрішніх справ України у встановленні причинного зв`язку захворювань та травм чоловіка позивача, отриманих при виконанні службових обов`язків під час проходження служби в органах внутрішніх справ, із його смертю, оскільки, за висновком позивача, нею для цього надано достатню кількість медичних документів.

Так, позивач вказує, що для встановлення причинного зв`язку захворювань та травм її чоловіка із його смертю достатніми є постанова Центральної ЛВК МВС України, в якій зазначено, що отримані ОСОБА_3 травми пов`язані з виконанням службових обов`язків, виписки з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, довідка медико-соціальної експертної комісії, акти про нещасний випадок.

Зазначена відмова порушує право позивача на отримання статусу члена сім`ї загиблого ветерана війни відповідно до статті 10 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .

Відповідач Центральна військово-лікарська комісія Міністерства внутрішніх справ України у відзиві на позовну заяву просив відмовити в її задоволенні, стверджуючи про відсутність законодавчо визначених підстав для надання позивачу статусу члена сім`ї загиблого ветерана війни .

Позивач та представник відповідача Центральної військово-лікарської комісії Міністерства внутрішніх справ України свої позиції в судовому засіданні підтримали.

Відповідач Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації відзиву на позовну заяву не надав, представника в судове засідання не направив, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд справи та проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 11.07.2018 частково задоволено клопотання позивача про призначення судово-медичної експертизи, призначено судово-медичну експертизу, проведення якої доручено Київському міському клінічному бюро судово-медичної експертизи, у зв`язку з чим зупинено провадження у справі до одержання результатів судово-медичної експертизи.

Ухвалою суду від 12.09.2018 провадження у справі поновлене у зв`язку з отриманням листа Київського міського бюро судово-медичної експертизи від 31.08.2018 №03.08-257/1624 про неможливість проведення експертизи.

Ухвалою суду від 01.11.2018 задоволено клопотання представника позивача про призначення повторно судово-медичної експертизи, призначено згадану експертизу, проведення якої доручено Київському міському клінічному бюро судово-медичних експертиз та зупинено провадження у справі до одержання результатів судово-медичної експертизи.

Ухвалою суду від 05.03.2019 поновлено провадження у справі у зв`язку з отриманням листа Київського міського бюро судово-медичної експертизи від 12.02.2019 №030-62/372 про неможливість проведення експертизи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є інвалідом 2-ої групи загального захворювання, вдовою померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Докази про заміжжя ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 суду не надано.

У період з 01.07.1971 по 04.08.1982 ОСОБА_3 проходив службу в органах внутрішніх справ та звільнений зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до пункту б статті 65 по закінченню терміну зобов`язань Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом.

07.12.1979 під час проходження служби при виконанні службових обов`язків ОСОБА_3 отримав травму перелом м/берцової кістки правої н/кінцівки, перелом обох кісток лівої гомілки, перелом п`яткової кістки лівої н/кінцівки, вивих лівого плеча, забита рвана рана голови та обличчя, струсу головного мозку, який сприяв подальшому розвитку післятравматичної енцефалопатії ІІ (другого) ст. у вигляді пірамідної недостатності по гемітипу зліва з статика координаторними порушеннями і астено-невротичним синдромом, симптоматичної артеріальної гіпертензії, дисциркуляторної гіпертонічної і атеромклеротичної судинно-мозкової недостатності ІІ (другого) ст. , що підтверджується постановою ЦВЛК МВС України від 06.10.2004 №24.

Постановою ЦВЛК МВС України від 06.10.2004 №24 також відмінено постанову ЦВЛК МВС України від 23.07.2014 №22, відповідно до якої під час проходження служби при виконанні службових обов`язків ОСОБА_3 отримав травму перелом м/берцової кістки правої н/кінцівки, перелом обох кісток лівої гомілки, перелом п`яткової кістки лівої н/кінцівки, вивих лівого плеча, забита рвана рана голови та обличчя, струсу головного мозку .

Довідкою МСЕК від 02.06.2015 серії АВ №0430311 підтверджується встановлення ОСОБА_3 І групи інвалідності довічно, причина інвалідності - травма, пов`язана з виконанням службових обов`язків.

Згідно з довідкою КНП Центр первинної медико-санітарної допомоги Печерського району м. Києва від 22.05.2016 №109 причиною смерті ОСОБА_3 від 22.05.2016 №109 є цереброваскулярна хвороба, атеросклероз судин головного мозку.

У відповідь на звернення позивачки щодо встановлення причинного зв`язку захворювань та травм її чоловіка, отриманих при виконанні службових обов`язків під час проходження служби в органах внутрішніх справ, та його смерті, Центральна військово-лікарська комісія Міністерства внутрішніх справ України листом від 11.04.2017 №33/2-К-71 повідомила про можливість вирішення порушеного нею питання після реєстрації Міністерством юстиції України Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, яким врегульовано порядок встановлення причинного зв`язку смерті колишніх працівників органів внутрішніх справ, його офіційного опублікування та надання передбачених цим Положенням документів, а саме раніше прийнятої постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми) та висновку патологоанатома (судово-медичної експертизи) про причину смерті чоловіка.

У подальшому на звернення позивачки з указаного вище питання Центральна військово-лікарська комісія Міністерства внутрішніх справ України листом від 19.07.2017 №33/2-К-71-2 повідомила її про відсутність підстав для встановлення причинного зв`язку його смерті з виконанням службових обов`язків через відсутність висновку його паталогоанатомічного дослідження, а також через те, що безпосередньою причиною смерті чоловіка є судинне (атеросклеротичне) захворювання, а не наслідки отриманих травм.

У відповідь на звернення про надання статусу член сім`ї загиблого ветерана війни Управління праці та соціального захисту населення Деснянського району міста Києва листом від 01.11.2017 №36-2981 повідомило позивача про відсутність підстав для встановлення їй статусу член сім`ї загиблого та видачі відповідного посвідчення на підставі поданих документів у зв`язку з відсутністю відомостей про наявність причинного зв`язку його захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, отриманих під час проходження служби в органах внутрішніх справ, зі смертю, який встановлюється Центральною військово-лікарською комісією Міністерства внутрішніх справ України.

Не погоджуючись із відмовою Центральної військово-лікарської комісії Міністерства внутрішніх справ України щодо встановлення причинного зв`язку смерті її чоловіка з травмами та захворюваннями, отриманими під час виконання ним службових обов`язків під час служби в органах внутрішніх справ, позивач звернулася до суду із даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суду виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

В преамбулі до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 №3551-ХІІ (далі - Закон №3551-ХІІ) зазначено, що цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Поширення чинності Закону № 3551-XII на членів сім`ї загиблої особи є похідним від приналежності такої особи до ветеранів війни.

Статтями 4 та 5 Закону №3551 визначено поняття ветерани війни та учасники бойових дій . Зокрема, ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Згідно з приписами статті 7 Закону №3551 до осіб з інвалідністю внаслідок війни, поміж іншого, належать особи з числа осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов`язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.

Беручи до уваги наведені правові норми та встановлену судом обставину щодо встановлення ОСОБА_3. І групи інвалідності у зв`язку з отриманням травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, суд дійшов висновку, що чоловік позивача як особа з інвалідністю внаслідок війни належав до категорії осіб ветеран війни .

Згідно з приписами статті 10 Закону №3551-XII його чинність поширюється, поміж іншого, на сім`ї осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, поліцейських, які загинули або померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час участі в антитерористичній операції, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.

До членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, належать, зокрема, один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні.

З аналізу наведеного можна дійти висновку, що для отримання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни, ключове та визначальне значення має наявність причино-наслідкового зв`язку між загибеллю/смертю такого ветерана війни та пораненням, контузією, каліцтвом, захворюванням одержаними під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби, навіть незважаючи на тривалий часовий проміжок між отриманням поранення, контузії, тощо та смерті ветерана війни.

До 25.05.2017, тобто станом на час смерті чоловіка позивача, діяльність військово-лікарських комісій в системі Міністерства внутрішніх справ України регламентувалась Положенням про діяльність військово-лікарської комісії та Порядком проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС, затверджених наказом МВС України від 06.02.2001 №85 (далі відповідно - Положення №85 та Порядок №85).

З 25.05.2017 питання організації діяльності військово-лікарських комісій визначаються Положенням про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженої наказом МВС України від 03.04.2017 №285 (далі - Положення №285).

Ураховуючи, що смерть чоловіка позивача мала місце у травні 2016 року, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вищевказані Положення №85 та Порядок №85, чинні до 25.05.2017.

Відповідно до пунктів 1.3.5, 1.3.7, 1.3.6 та 1.3.8 Положення №85 одним із основних завдань військово-лікарської комісії є:

- визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв у осіб рядового й начальницького складу ОВС, що проходять службу, при їх звільненні та осіб рядового і начальницького складу, що звільнилися зі служби;

- визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв у військовослужбовців та колишніх військовослужбовців;

- проведення військово-лікарської експертизи з метою визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв, що спричинили смерть осіб рядового й начальницького складу і військовослужбовців;

- визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв, що спричинили смерть осіб рядового й начальницького складу і військовослужбовців;

- визначення причинного зв`язку захворювань (смерті) робітників та службовців ОВС і Національної гвардії з роботами з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 розділу 1 Медичний огляд в органах внутрішніх справ і Національній гвардії України Порядку №85 медичний огляд в органах внутрішніх справ і Національній гвардії України проводиться згідно з пунктом 1.2 Положення №85 з метою визначення:

- причинного зв`язку захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ із захистом Батьківщини, проходженням служби, виконанням службових обов`язків, а у військовослужбовців - із захистом Батьківщини, проходженням військової служби, виконанням обов`язків військової служби (підпункт 1.1.5);

- характеру і давності наявних наслідків тілесних ушкоджень у колишніх осіб рядового й начальницького складу і військовослужбовців - учасників Великої Вітчизняної війни та інших бойових дій із захисту країни для вирішення питання про причинний зв`язок поранень, травм, каліцтв, отриманих при захисті країни або під час виконання обов`язків військової служби, із залученням судово-медичного експерта (підпункт 1.1.6).

Пунктами 1.87, 1.88 та 1.89 Порядку №85 передбачено, що:

- визначення причинного зв`язку захворювання (поранення), що призвело особу рядового й начальницького складу ОВС, військовослужбовця до смерті, проводиться штатними ВЛК за направленням кадрових, правоохоронних органів чи військового комісара;

- визначення причинного зв`язку захворювання (поранення) у колишніх осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ, колишніх військовослужбовців Національної гвардії України покладено на штатні ВЛК МВС України;

- причину смерті колишніх осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців установлюють медико-соціальні експертні комісії (далі - МСЕК) Міністерства охорони здоров`я України.

Наказом Міністерства охорони здоров`я від 15.11.2005 №606 затверджено Інструкцію про встановлення причинного зв`язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом (далі - Інструкція).

Відповідно до 2.10 Інструкції висновок про наявність або відсутність причинного зв`язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом оформляється довідкою у трьох примірниках, що використовується МСЕК за формою, що затверджується МОЗ України та видається: перший - установі, що надавала направлення до МСЕК, другий - відповідному відділенню виконавчої дирекції Фонду, третій - заявнику. Підставою є акт визначення причинного зв`язку смерті з профзахворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом (форма акта затверджується МОЗ України).

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що для застосування стосовно позивача приписів Закону№3551-XII причина смерті її чоловіка, а, відтак, причинний зв`язок із отриманими ним захворюваннями та травмами під час виконання службових обов`язків у ході служби в органах внутрішніх справ, підлягала встановленню відповідною медико-соціальною експертною комісією Міністерства охорони здоров`я.

Відтак, станом на час смерті чоловіка позивача повноваження щодо встановлення причин смерті колишніх осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ у військово-лікарської комісії, а отже й у Центральної військово-лікарської комісії були відсутні.

Як встановлено судом вище, з 25.05.2017 питання організації діяльності військово-лікарських комісій визначаються Положенням про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженої наказом МВС України від 03.04.2017 №285 (далі - Положення №285).

З листа Центральної військово-лікарської комісії Міністерства внутрішніх справ України від 19.07.2017 №33/2-К-71-2 вбачається, що розгляд звернення позивача щодо встановлення причинного зв`язку травми та смерті її чоловіка здійснений згаданою Комісією з урахуванням приписів Положення №285.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 розділу І Положення №285 одним із основних завдань медичних (військово-лікарських комісій) (далі - ВЛК) є визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв, що спричинили смерть поліцейських, військовослужбовців, колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців, колишніх осіб рядового й начальницького складу.

Згідно з підпунктом 2 пункту 4 розділу І Положення №285 ВЛК відповідно до покладених на них завдань проводять військово-лікарську експертизу кандидатам на військову службу за контрактом, у військовому резерві, до вступу у ВВНЗ, військовослужбовцям НГУ, колишнім військовослужбовцям, колишнім особам рядового й начальницького складу.

Пунктом 19 розділу VIII Положення №285 передбачено, що встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв), що призвели до смерті колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців, осіб рядового чи начальницького складу, проводиться штатними ВЛК за наявності раніше прийнятої постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв) на час звільнення зазначених осіб зі служби та висновку патологоанатомічного дослідження (судово-медичної експертизи) про причину їх смерті. Постанова ВЛК в таких випадках приймається в редакції одного з формулювань, що вказані в підпунктах 1 - 9 пункту 9 розділу VIII цього Положення та відповідних пунктах Положення про ВЛЕ у ЗС України.

Відповідно до пунктів 2-3 штатними ВЛК є Центральна медична (військово-лікарська) комісія МВС (далі - ЦВЛК), медична (військово-лікарська) комісія державної установи "Територіальне медичне об`єднання" МВС (далі - ДУ ТМО) в областях, в місті Києві (далі - ВЛК ДУ ТМО).

ЦВЛК функціонує на базі Центрального госпіталю МВС та в адміністративному порядку підпорядковується Управлінню охорони здоров`я та реабілітації МВС (далі - УОЗР МВС).

ВЛК ДУ ТМО функціонують на базі відповідних закладів охорони здоров`я МВС та в адміністративному порядку підпорядковуються відповідній ДУ ТМО.

Таким чином, Центральна військово-лікарська комісія Міністерства внутрішніх справ України наділена повноваженнями щодо встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв), що призвели до смерті колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців, осіб рядового чи начальницького складу органів внутрішніх справ, для чого необхідним є дотримання двох умов:

- наявність раніше прийнятої постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв) на час звільнення зазначених осіб зі служби;

- наявність висновку патологоанатомічного дослідження (судово-медичної експертизи) про причину їх смерті.

Матеріалами справи підтверджується наявність у Центральної військово-лікарської комісії Міністерства внутрішніх справ України постанови ЦВЛК МВС України від 06.10.2004 №24 про причинний зв`язок захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв) ОСОБА_3

Водночас судом встановлено відсутність у Центральної військово-лікарської комісії Міністерства внутрішніх справ України висновку патологоанатомічного дослідження (судово-медичної експертизи) про причину смерті ОСОБА_3 .

У ході судового розгляду справи позивачем не надано доказів наявності у неї висновку патологоанатомічного дослідження (судово-медичної експертизи) про причину смерті її чоловіка ОСОБА_3 та надання такого висновку до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства внутрішніх справ України для встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв), що призвели до смерті її чоловіка.

За висновком суду довідка КНП Центр первинної медико-санітарної допомоги Печерського району м. Києва від 22.05.2016 №109 про причини смерті ОСОБА_3 не є висновком патологоанатомічного дослідження (судово-медичної експертизи) про причину смерті ОСОБА_3 , оскільки як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Комунальне некомерційне підприємство Центр первинної медико-санітарної допомоги Печерського району м. Києва (код ЄДРПОУ 26188550) є комунальною організацією (установою, закладом), основним видом діяльності якого є 86.21 Загальна медична практика , та який здійснює інші види діяльності: 86.22 Спеціалізована медична практика, 86.23 Стоматологічна практика, 86.90 Інша діяльність у сфері охорони здоров`я , тобто не є медико-соціальною експертною комісією і до його повноважень не належить встановлення причини смерті, зокрема, колишніх осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ. Тому указана довідка не може слугувати доказом щодо підтвердження в установленому порядку причини смерті чоловіка позивача та застосовуватися Центральною військово-лікарською комісією Міністерства внутрішніх справ України для встановлення причинного зв`язку захворювання та травми чоловіка позивача, що призвело до смерті.

Таким чином, Центральна військово-лікарська комісія Міністерства внутрішніх справ України обґрунтовано відмовила позивачу у встановленні причинного зв`язку захворювання та травми її чоловіка, що призвело до смерті та не видала про це відповідної довідки.

З урахуванням викладеного позовна вимога про визнання протиправним дій працівників Центральної військово-лікарської комісії Міністерства внутрішніх справ України у ненаданні довідки про причинно-наслідковий зв`язок хвороби, пов`язаної з проходженням військової служби в органах внутрішніх справ, є необґрунтованою та задоволенню судом не підлягає.

Водночас суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення решти позовних вимог, які спрямовані до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної державної в місті Києві адміністрації, в яких позивач просить:

- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації щодо відмови у наданні ОСОБА_1 статусу член сім`ї загиблого ветерана війни відповідно до статті 10 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації розглянути питання щодо надання ОСОБА_1 статусу член сім`ї загиблого ветерана війни відповідно до статті 10 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .

Наведене обґрунтовується таким.

Згідно із абзацом дев`ятим пункту 1 статті 10 Закону №3551-XII порядок надання статусу особи, на яку поширюється чинність цього Закону, особам, зазначеним в абзацах п`ятому - восьмому цього пункту, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2, 4, 7 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 №302 (далі - Положення №302), посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації. Особам, на яких поширюється чинність Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту видаються посвідчення з написом "Посвідчення члена сім`ї загиблого". "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни", "Посвідчення учасника війни" і відповідні нагрудні знаки, "Посвідчення члена сім`ї загиблого" видаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем реєстрації громадянина.

У ході судового розгляду справи судом встановлено, що позивачем при зверненні до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації стосовно встановлення статусу член сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни належним чином оформлена довідка уповноваженої установи про причино-наслідковий зв`язок між хворобами/травмами її чоловіка, отриманими при виконанні службових обов`язків під час проходження служби в органах внутрішніх справ, із його смертю не подавалася, що виключає можливість встановлення названим відповідачем їй зазначеного статусу.

Відтак, відмова Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації стосовно встановлення позивачу статусу член сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни є обґрунтованою, тому позовна вимога про визнання такої відмови протиправною задоволенню судом не підлягає.

Оскільки вимога позивача про зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації розглянути питання про надання їй указаного вище статусу є похідною від попередньої позовної вимоги, яка задоволенню судом не підлягає, то і у задоволенні похідної вимоги також необхідно відмовити.

Ураховуючи викладене, позовні вимоги в цілому є необґрунтованими та задоволенню судом не підлягають.

З огляду на відмову у задоволенні позову підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат у суду відсутні.

Керуючись статтями 2, 77, 242-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства внутрішніх справ України (04116, м. Київ, вул. Бердичівська, 1) та Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації (02232, м. Київ, вул. Закревського, 87-Д, код ЄДРПОУ 37501611) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко