Окрема думка

від 16.09.2019 по справі 750/4474/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

О К Р Е М А Д У М К А

16 вересня 2019 року

судді Чернігівського апеляційного суду

Бобрової І.О.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 16 вересня 2019 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 та скасовано рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 червня 2019 року у справі за позовом Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів,

Відповідно до ч.3 ст. 381 ЦПК України мною підписана постанова від 16.09.2019, проте я частково не згодна з рішенням суду першої інстанції та повністю не згодна з судовим рішенням апеляційного суду, тому в порядку ч.3 ст.35 ЦПК України вношу з цього приводу окрему думку.

Обставини справи.

У квітні 2019 року Чернігівська міська рада звернулась з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила стягнути з останньої безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 82518,51 грн та 1921 грн судового збору.

Позов мотивовано тим, що відповідач є власником нежитлової будівлі - магазину за адресою АДРЕСА_1 , яка розташована на земельній ділянці комунальної власності. З дати набуття права власності 18.03.2014 ОСОБА_1 використовує земельну ділянку площею 0,0316 га, на якій розташований об`єкт нерухомості, без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав. Відповідач свого обов`язку щодо сплати за користування земельною ділянкою не здійснює, договору оренди не оформляє, а позивач втрачає кошти від орендної плати, тобто відбувається факт безпідставного збереження орендної плати відповідачем за рахунок позивача. Посилаючись на те, що відповідач не набула належних прав власності або користування на земельну ділянку загальною площею 0,0316 га по АДРЕСА_1 , а тому використовувала земельну ділянку без достатніх правових підстав і не сплачувала орендної плати, позивач звернувся з даним позовом, в якому на підставі ст.1212 ЦК України просив стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 82518,51 грн. за період з 18.03.2014 по 08.11.2017.

Судові рішення у справі.

Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 03 червня 2019 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Чернігівської міської ради безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,0316 га (кадастровий номер 7410100000:02:027:0070) за період з 01.04.2016 по 08.11.2017 включно в сумі 46226,12 грн та 1075,76 грн у відшкодування судового збору, а всього 47301 грн 88 коп.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 16.09.2019 рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 03 червня 2019 року скасовано. В задоволенні позову Чернігівської міської ради відмовлено.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.04.2019 право власності: на нежитлову будівлю - магазин, загальною площею 271,1 за адресою АДРЕСА_1 в період з 18.03.2014 по 09.11.2017 було зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, серії та номер 3-202, виданого 18.03.2014 (а.с.14 зворот).

З 09.11.2017 власником зазначеного вище нежитлового приміщення згідно із договором купівлі-продажу від 09.11.2017 є ПВТП ЯНА ( а.с.22-24, витяг з реєстру - а.с.14).

Згідно з п.1.3 вказаного договору купівлі-продажу, об`єкт нерухомості знаходиться на земельній ділянці площею 0,0316 га, в межах згідно з планом, з цільовим призначенням : іншої комерційної діяльності, кадастровий номер 7410100000:02:027:0070.

Під час користування нежитловим приміщенням в період з 18.03.2014 по 09.11.2017 ОСОБА_1 не було укладено договір оренди земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 0,0316 га.

Між попереднім власником нежитлового приміщення за вказаною адресою - ОСОБА_2 та ЧМР 03.06.2008 був укладний договір оренди земельної ділянки №3312 з терміном дії 5 років. В оренду передана земельна ділянка площею 0,0316 га. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становила 141 681,76 грн (а.с.17).

Після закінчення терміну дії договору оренди 02.06.2013, його дія на новий строк не поновлювалася.

Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав та з урахуванням ст. 80, 83 Земельного кодексу України земельна ділянка площею 0,0316 га по АДРЕСА_1 перебуває у власності територіальної громади міста Чернігова і є комунальною власністю.

Відповідно до листа Головного управління ДФС у Чернігівській області від 22.12.2017 №7633/10/25-01-13-03-09 ОСОБА_1 були нараховані податкові зобов`язання по земельному податку за 2014 рік за земельну ділянку по АДРЕСА_1 в розмірі 3085,75 грн; податкові декларації з орендної плати за землю з фізичних осіб протягом 2014-2017 років не подавались та орендна плата не сплачувалась (а.с.37).

Підстави

скасування рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів погодилася з доводами апеляційної скарги щодо не доведення позивачем суми безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою з огляду на відсутність в матеріалах справи витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Обґрунтування окремої думки.

Згідно зі статтею 125 ЗК України право власності, право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Тобто, відповідач правомірно володіла нерухомим майном за адресою: АДРЕСА_1 , яке було до 09.11.2017 зареєстроване за нею на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, серії та номер 3-202, виданого 18.03.2014 (а.с.14 зворот). З моменту виникнення права власності на вказане нерухоме майно у відповідача виник обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, яка знаходиться під нежитловою будівлею, проте речові права відповідачем на земельну ділянку зареєстровано не було.

Згідно з положеннями частини першої статті 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Безпідставне набуття ОСОБА_1 спірної земельної ділянки не є результатом протиправного діяння, а є наслідком законних дій, а саме отримання відповідачем у власність нежитлового приміщення на підставі свідоцтва про право на спадщину, яке безпосередньо пов`язано із земельною ділянкою.

Правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. Новий власник будинку (будівлі, споруди) у зв`язку з цим не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень .

Таким чином, речові права відповідача на спірну земельну ділянку не реєструвалися, вона не набула належного права власності або користування щодо цієї земельної ділянки, а тому використовувала її без достатніх правових підстав.

Предметом позову у цій справі є стягнення з власника об`єкту нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщений.

При цьому виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка була відведена в оренду попередньому власнику. Попередній договір оренди земельної ділянки, як вказано вище, що був укладений з ОСОБА_2 , закінчився 02.06.2013 (а.с. 17).

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Отже, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Для кондикційних зобов`язань важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).

Такі висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17.

Таким чином суд першої інстанції, урахувавши наведені норми матеріального права та обставин справи, дійшов обґрунтованого висновку, що правова підстава для набуття (збереження) майна - земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 - у відповідача відсутня, і у Чернігівської міської ради правомірно виникло право на стягнення коштів, отриманих безпідставно, як суми, яку мав би отримати місцевий бюджет.

Застосувавши при визначенні суми до стягнення строк позовної давності, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову за період з 18.03.2014 по 31.03.2016 включно в сумі 36292 грн 39 коп. та задовольнив позов за період з 01.04.2016 по 08.11.2017 в сумі 46226,12 грн.

Вважаю, що при визначенні суми до стягнення, суд першої інстанції не вірно визначився з періодом і помилково стягнув кошти з 01.04.2016 замість 21.04.2016 (виходячи з дати подачі позову - 22.04.2019). Таким чином, на мою думку, рішення суду першої інстанції підлягало зміні, шляхом зменшення стягнутої судом суми з 46226,12 грн до 44625,08 грн (річний розмір орендної плати за земельну ділянку та збережених коштів за 2016 рік становить 27902,55 коп. Розмір коштів за 1 день складає -76,24 коп (27902,55 грн : 366 днів). За період з 01.04.2016 по 21.04.2016 включно розмір безпідставно збережених коштів складає 1601,04 грн (76,24 грн х 21 днів), розмір судового збору з 1075,76 грн до 1037,34 грн, а загальної суми стягнення з 47301,88 до 45 662,42 грн.

Дані доводи апеляційної скарги були на мою думку слушними і підлягали задоволенню.

Щодо відсутності в матеріалах справи витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, відомості яких є обов`язковими при визначенні орендної плати, про що наголошувала відповідач у скарзі, і що стало підставою для ухвалення у справі нового судового рішення про відмову у позові, слід зазначити наступне.

Апеляційна скарга відповідача не містить будь-яких мотивованих заперечень та контррозрахунків стосовно нарахованої позивачем суми безпідставно збережених коштів.

Відповідно до частин 1,6 та 7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок у м.Чернігові розраховується згідно Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста станом на 01.01.2010, розробленої Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст "Діпромісто" ім.Ю.М.Білоконя на замовлення Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради. Середня вартість 1 кв.м. земель Чернігова становить 176,39 грн/кв.м (а.с.27).

Матеріали справи містять рішення Чернігівської міської ради від 31.03.2011 Про затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель міста Чернігова станом на 01.01.2010 , від 29.07.2011 Про затвердження ставок земельного податку та встановлення розміру орендної плати в місті Чернігові , від 30.01.2015 Про місцеві податки (із наступними змінами).

На підставі даних рішень з врахуванням місцезнаходження земельної ділянки в 27 економічно-планувальній зоні Головним Управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області вираховано розмір орендної плати, який мав отримати місцевий бюджет від відповідача у спірний період (а.с.27).

Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, визначаючи суму, яка підлягає стягненню, правильно взяв до уваги лист органу Держгеокадастру від 28.12.2017 №18-25-0.36-236/109-17, план зовнішніх меж земельної ділянки, де зазначені межі, площа та конфігурація спірної земельної ділянки, дані про отримання відповідачем свідоцтва про право на спадщину за заповітом із зазначенням площі нерухомого майна, довідку з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно і Реєстру прав власності на нерухоме майно, та вирахував цю суму шляхом множення вартості одного квадратного метру спірної земельної ділянки (відповідно до проведеної та затвердженої нормативно-грошової оцінки земель м. Чернігова станом на рік розрахунку) на всю площу земельної ділянки, що використовувалася ОСОБА_1 із застосуванням відповідних коефіцієнтів.

Про можливість застосування та достатність таких доказів для стягнення аналогічних сум було визначено у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року при розгляді справи № 642/4792/17.

На спростування наданих позивачем розрахунків відповідач не надала будь - яких доказів, які б свідчили про завищення заявленої суми чи невірне її визначення. Доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів на підтвердження вартості спірної земельної ділянки є голослівними.

За наявності беззаперечних доказів безпідставного збереження відповідачем коштів позивача, сама по собі відсутність в матеріалах справи документу з назвою витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не є підставою для відмови в позові та не надає позивачу права безкоштовно користуватися майном територіальної громади.

Таким чином доводи апеляційної скарги про неправильне обраховання суми безпідставно отриманих коштів є необґрунтованими.

З огляду на викладене вище, апеляційна скарга підлягала частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні на підставі п.3 ч.1 ст.376 ЦПК України.

Суддя Чернігівського апеляційного суду

І.О.Боброва