Ухвала

від 12.09.2019 по справі 525/527/16-к

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 525/527/16-к Номер провадження 11-кп/814/289/19Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з секретарем ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника адвоката ОСОБА_8

представника Великобагачанської РДА ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 на вирок Великобагачанського районного суду Полтавської області від 29 червня 2018 року по кримінальному провадженню № 120151700400000520 від 09 травня 2015 року за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Велика Багачка Полтавської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, працюючого начальником відділу освіти, молоді і спорту Великобагачанської РДА, одруженого, раніше не судимого,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст.366 КК України,-

у с т а н о в и л а:

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини

Вироком Великобагачанського районного суду Полтавської області від 29 червня 2018 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Призначено ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 366 КК України із застосуванням ч. 2 ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян ( 3400 грн.) без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

За ч. 2 ст. 364 КК України ОСОБА_7 виправдано у зв`язку з тим, що в його діянні не доведено складу кримінального правопорушення.

В задоволенні цивільного позову прокурора ОСОБА_10 в інтересах Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області про стягнення з ОСОБА_7 за відшкодування шкоди, завданої злочином, коштів в сумі 196961 грн. 27 коп. відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_7 судові витрати.

Згідно вироку суду обвинувачений ОСОБА_7 розпорядженням голови Великобагачанської РДА від 08.01.2013 року призначений на посаду начальника відділу освіти, молоді та спорту Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області. Відповідно до посадової інструкції начальника відділу освіти, молоді та спорту Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області, затвердженої першим заступником голови РДА 23.08.2013 р. та Положення про відділ освіти, молоді та спорту районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Великобагачанської районної державної адміністрації від 23.01.2013 р., начальник відділу здійснює керівництво відділом, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності; видає у межах своїх повноважень накази, організовує контроль за їх виконанням; має право першого підпису у фінансових та інших документах; розпоряджається коштами у межах затвердженого головою районної державної адміністрації кошторису відділу; здійснює контроль за використанням капітальних вкладень; забезпечує ефективне і цільове використання відповідних бюджетних коштів.

Обвинувачений ОСОБА_7 , який обіймав посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, в структурному підрозділі органу державної виконавчої влади, будучи службовою особою 25.11.2014 р. від імені юридичної особи відділу освіти, молоді та спорту Великобагачанської РДА (замовник), в особі начальника відділу ОСОБА_7 та ТОВ «Еквіп Авто» (підрядник), в особі директора ОСОБА_11 , укладено контракт № 348, відповідно до якого підрядник зобов`язувався в термін до 31.12.2014 року провести реконструкцію котельної з модернізацією та заміною котлів з переведенням їх на альтернативні види палива Степанівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Великобагачанського району Полтавської області. Вартість робіт за контрактом № 348 від 25.11.2014 р. становила 277187,00 грн. На виконання указаного контракту упродовж листопада- грудня 2014 року працівниками ТОВ «Еквіп Авто» виконано лише частину робіт, а саме: зведено стіни та дах прибудови до котельної, в якій планувалося розмістити твердопаливний котел, інші роботи не виконані, сам котел не встановлено, його пуско-налагоджувальні роботи не проведено.

Будучи обізнаним у тому, що роботи за вищевказаним контрактом в повному обсязі не виконані, ОСОБА_7 25 листопада, 12 грудня та 25 грудня 2015 року у своєму службовому кабінеті за адресою: Полтавська область сел. Велика Багачка вул. Леніна, 22, будучи службовою особою та діючи від імені замовника і розпорядника бюджетних коштів, умисно особисто підписав та засвідчив печаткою відділу офіційні документи акти форми № КБ-2 на загальну суму 277186,87 грн. із завідомо неправдивими відомостями про те, що будівельні роботи ТОВ «Еквіп Авто» виконані в повному обсязі, обладнання встановлено, підключено та випробувано, а саме: акт приймання виконаних підрядних робіт № 1 за грудень 2014 року на суму 11556,64 грн.; акт приймання виконаних підрядних робіт б/н за грудень 2014 року на суму 6132,36 грн.; акт вартості обладнання б/н за грудень 2014 року на суму 9263,17 грн.; акт приймання виконаних підрядних робіт б/н за грудень 2014 року на суму 67079,00 грн.; акт приймання виконаних підрядних робіт № 1 за грудень 2014 року на суму 99999,60 грн.; акт виконаних підрядних робіт б/н за листопад 2014 року на суму 43385,11 грн.; акт вартості обладнання б/н за листопад 2014 року на суму 39770,99 грн., чим вчинив службове підроблення.

У подальшому указані вище завідомо неправдиві офіційні документи були передані до бухгалтерії відділу для оформлення платіжних доручень та направлення їх до органів казначейської служби для їх оплати.

З обвинувального акту вбачається, що за вказівкою обвинуваченого ОСОБА_7 бухгалтерією відділу оформлені платіжні доручення № 4935 від 25.11.2015 року, № 5027 від 25.11.2014 року, № 5168 від 12.12.2014 року та № 5256 від 25.12.2014 року, які разом із зазначеними вище актами та контрактом направлені до органу казначейської служби для їх оплати.

На підставі указаних документів та платіжних доручень казначейською службою з казначейського рахунку відділу освіти, молоді та спорту Великобагачанської РДА № 35426107049521 в ГУ ДКСУ у Полтавській області перераховано бюджетні кошти на рахунок ТОВ «Еквіп Авто» № НОМЕР_1 в ПАТ «Полтава-банк» згідно контракту № 348 від 25.11.2014 року, чим ОСОБА_7 надано неправомірну вигоду для ТОВ «Еквіп Авто» у вигляді безпідставного отримання коштів для поповнення оборотних активів товариства із державного бюджету за фактично не виконані роботи та не поставлене обладнання.

Станом на жовтень 2015 року роботи, указані в контракті № 348 від 25.11.2014 року, що оплачені в повному обсязі, не виконанні на суму 196961,27 гривень, чим спричинено тяжких наслідків державному бюджету в особі відділу освіти, молоді та спорту Великобагачанської РДА Полтавської області.

Виправдовуючи ОСОБА_7 у вчиненнізлочину,передбаченого ч.2ст.364КК України суд вказав, що стороною обвинувачення не доведено, що обвинуваченим вчинено умисні дії, які виразилися у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використанні службовою особою становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подали

Прокурор у принесеній апеляції від 01 вересня 2017 року просить вирок суду щодо ОСОБА_7 скасувати у зв`язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що потягло за собою у тому числі і безпідставне виправдання ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 364 КК України та у зв`язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність ( безпідставне застосуванням ст. 69 КК України і не призначенні додаткового покарання ) , а також у зв`язку з невідповідністю призначеного судом покарання тяжкості правопорушень і особі обвинуваченого, внаслідок м`якості та ухвалитиновий вирок, яким визнати винним ОСОБА_7 в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, місцевого самоврядування, підприємствах та організаціях державної та комунальної форми власності на строк два роки, зі штрафом одна тисяча неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі двохсот п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян та з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, місцевого самоврядування, підприємствах та організаціях державної та комунальної форми власності на строк один рік. За правилами ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, місцевого самоврядування, підприємствах та організаціях державної та комунальної форми власності на строк два роки, зі штрафом одна тисяча неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження за міркуваннями прокурора полягають в тому, що суд безпідставно дійшов висновку на відсутність у обвинуваченого умислу на сприяння одержання підрядником неправомірної вигоди.

Роблячи такі висновки, суд не зазначає, які саме докази встановлюють це, оскільки мета надання можливості завершити роботи не виключає мети отримання підрядником неправомірної вигоди.

Виправдовуючи відсутність вказаного умислу у Кушнерика , суд не пояснює, яким чином про його психічне ставлення до вчинюваних ним дій та їх наслідків можуть свідчити листи підрядника із зобов`язаннями виконати роботи до 15.04.2015 року

Прокурор стверджує, що судом безпідставно у вироку зазначено, що «придбання котла, вартість якого в чотири рази перевищує вартість, передбачену проектною документацією, хоча і не відповідає контракту, але свідчить про намагання підрядника закінчити виконання робіт за контрактом, а не отримати неправомірну вигоду», оскільки в даному кримінальному провадженні предметом доказування не були прибутковість чи збитковість господарських операцій ТОВ «Еквіп Авто», а факт одержання вказаним товариством неправомірної вигоди у листопаді 2014 року, що повністю підтверджується дослідженими у ході судового розгляду доказами.

Також, прокурор наголошує на тому , що судом фактично дозволено обвинуваченому під час судового розгляду внести зміни до проектної документації.

Крім того, згідно показань обвинуваченого , він фактично визнав вину у інкримінованих органом досудового розслідування злочинах.

Оспорює прокурор і посилання обвинуваченого про те, що роботи не могли бути вчасно виконанні у зв`язку з поганими погодними умовами, що не відповідає дійсності.

Окрім цього, прокурор вважає, що судом безпідставно не застосовано закон, який підлягає застосуванню , а саме не призначено додаткове покарання та застосовано ст. 69 КК України, мотивуючи це тим, що судом не прийнято до уваги у повній мірі розмір отриманої неправомірної вигоди, обставини вчинення корисливого злочину службовою особою із безпосереднім використанням наданих йому повноважень, а також відсутність щирого каяття, відсутність визнання вини.

Інші учасники судового розгляду вирок суду не оскаржували.

Стороною захисту надано заперечення на апеляційну скаргу прокурора.

Позиції учасників судового розгляду в судовому засіданні

В судовому засіданні прокурор апеляційну скаргу підтримав з наведених в ній підстав та просив задовольнити.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні заперечували з приводу задоволення апеляційної скарги прокурора. Просили закрити провадження у зв`язку із закінченням строків давності.

Представник Великобагачанської РДА в судовому засіданні заперечувала з приводу задоволення апеляційної скарги прокурора.

Мотиви суду

Заслухавши суддю доповідача , пояснення учасників судового розгляду на підтримання та спростування доводів апеляційної скарги , вивчивши матеріали кримінального провадження , колегія суддів приходить до таких висновків.

Згідно положень ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним , обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження , передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин , які підтверджені доказами , дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення , в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Колегія суддів вважає , що суд першої інстанції в повній мірі дотримався зазначених положень закону , судовий розгляд проведено з дотриманням вимог кримінального процесуального закону , а висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні злочину за який він засуджений , ґрунтуються на зібраних у справі доказах , які відповідають фактичним обставинам справи , підтверджуються сукупністю досліджених у судовому засіданні та оцінених судом з точки зору належності , допустимості, достовірності , достатності та взаємозв`язку й детально наведених у вироку.

Винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочину за наведених у вироку обставин та кваліфікація його дій за ч.1 ст.366 КК України в апеляційній скарзі не оспорюється.

Доводи прокурора про доведеність винуватості ОСОБА_7 у зловживанні службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, (ч.2 ст.364 КК) є непереконливими.

Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ст.364 КК України характеризується: 1) діянням, яке: може бути вчинене шляхом як дії, та к і бездіяльності; полягає у використанні особою влади чи своїх службових повноважень; суперечить інтересам служби; 2) наслідками у вигляді істотної шкоди чи тяжких наслідків; 3) причинним зв`язком між зазначеним діянням та його наслідками.

Зокрема, за статтею 364 КК України, службова особа, діючи всупереч інтересам служби і протиправно отримуючи вигоду із свого службового становища, заподіює власникові майнову шкоду.

Як правильно встановив суд першої інстанції, і ніким не оспорюється те, що ТОВ «Еквіп-Авто» в грудні 2015 року повністю виконало зобов`язання щодо будівництва котельні та встановлення котла в Степанівській ЗОШ. При цьому, суд послався на висновок експерта від 23 травня 2016 року про відповідність котельні , яка розташована в Степанівській ЗОШ проектній документації та нормативно-правовим актам з охорони праці та промислової безпеки.

Причому, виконання робіт відбулося відповідно до умов договору, стороною, яка була зобов`язана його виконати, і за кошти, сплачені на виконання цього договору. Жодних даних про те, що ТОВ «Еквіп-Авто» не мало наміру виконувати умови договору, ні під час досудового розслідування, ні під час розгляду справи в суді першої інстанції не встановлено. Не містить таких даних і апеляційна скарга прокурора.

Більше того, вже на момент повідомлення ОСОБА_7 про підозру за ст.364 КК України умови договору були виконані в повному обсязі.

Несвоєчасність виконання робіт з будівництва котельні та встановлення котла в Степанівській ЗОШ зумовлена об`єктивними факторами, які були належним чином перевірені місцевим судом, і не мала метою і наслідком заподіяння шкоди.

Крім того, обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони злочину, передбаченого ст.364 КК України, є мотив: а) корисливі мотиви; б) інші особисті інтереси; в) інтереси третіх осіб.

Органом досудового розслідування не здобуто належних і допустимих доказів наявності у ОСОБА_7 прагнення шляхом зловживання своїм службовим становищем одержати матеріальні блага для себе чи інших осіб.

Навпаки, як встановив місцевий суд і не оспорює прокурор, ОСОБА_7 вживав заходів з тим , щоб виключити можливість спричинення майнової шкоди.

Правильно встановив суд і відсутність умислу в діях ОСОБА_7 на спричинення майнової шкоди.

При цьому, суд послався на те, що дослідженими доказами встановлено, що, вносячи неправдиві відомості в акти виконаних підрядних робіт, ОСОБА_7 мав на меті не сприяння одержанню підрядником неправомірної вигоди, а можливість завершення робіт по реконструкції котельні, бо по закінченню року виділені і не використані по програмі енергозбереження кошти, відповідно до діючого законодавства, були б повернуті до бюджету, що в свою чергу унеможливлювало продовження робіт по реконструкції і модернізації котельні , що було вкрай необхідним .

Зазначив суд також і те , що відсутність умислу на зловживання службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди підрядним підприємством ТОВ Еквіп-Авто підтверджується, також, діями ОСОБА_7 , який намагався сприяти завершенню підрядником робіт, передбачених контрактом, листами підрядника, який зобов`язувався виконати роботи до 15.04.2015 року, передання ним котла в квітні 2015 року, додатковою угодою № 1 до Договору № 415 відповідального зберігання від 25 грудня 2014 року, укладеною 20 квітня 2015 року і іншими доказами в їх сукупності, які узгоджуються між собою.

З огляду на наведені вище обставини, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляції прокурора не спростовують висновки суду першої інстанції про недоведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ст.364 ч.2 КК України.

Не є обґрунтованими, також, і доводи апеляції прокурора про неправильне застосування положень статті 69 КК України та не призначення обвинуваченому ОСОБА_7 додаткового покарання.

Відповідно до вимог статей 50,65 КК особі , яка вчинила злочин , має бути призначене покарання , необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості , співмірності та індивідуалізації , покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій , їх небезпечності та даним про особу винного.

Покарання є заходом примусу , що застосовується від імені держави за вироком суду до особи , визнаної винною у вчиненні злочині , і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Суд індивідуалізує покарання , необхідне і достатнє для виправлення засуджених , а також для запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими , так і іншими особами . Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину та особі правопорушника випливає з статті 61 Конституції України , відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер , а також з принципу правової держави , з суті конституційних прав та свобод людини і громадянина.

Згідно положень частини першої статті 69 КК України за наявності кількох обставин , що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд , умотивувавши своє рішення , може , крім випадків засудження за корупційний злочин , призначити основне покарання нижче від найнижчої межі , встановлених в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу , або перейти до іншого , більш м`якого виду основного покарання , не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Як вбачається із змісту вироку, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, суд врахував тяжкість вчиненого злочину,який згідно ст.12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, обставини вчиненого злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який раніше не судимий, по місцю проживання та роботи характеризується виключно позитивно, відсутність обставин, що обтяжують покарання, наявність обставин, що пом`якшують покарання, таких як щире каяття і сприяння розкриттю злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, часткове відшкодування заподіяних збитків, і прийшов до висновку, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у вигляді штрафу, яке буде доцільним і достатнім для його виправлення і перевиховання.

Врахувавши дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину , відсутність обставин, що обтяжують покарання, клопотання голови Великобагачанської районної державної адміністрації ОСОБА_12 та директора Департаменту освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації ОСОБА_13 стосовно незастосування до обвинуваченого ОСОБА_7 додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади і займатися певною діяльністю, суд прийшов до висновку про наявність передбачених законом підстав для застосування положень ч. 2 ст. 69 КК Українита не призначення обвинуваченому ОСОБА_7 додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади і займатися певною діяльністю, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 366 КК України.

При цьому, суд врахував, що прокурор в своєму виступі в судових дебатах також не просив призначити обвинуваченому додаткове покарання за ч. 1 ст. 366 КК України.

Із вказаним висновком щодо правильності обраного основного покарання та незастосування додаткового покарання погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

Не ґрунтується на законі, також, і посилання прокурора в апеляційному суді, що факт невизнання обвинуваченим вини за однією із статей висунутого йому обвинувачення , позбавляє суд права застосовувати положення статті 69 КК.

В цьому питання колегія суддів звертає увагу , що обвинувачений визнав вину за ст.366 ч.1 КК України , суд першої інстанції погодився фактично із позицією сторони захисту і саме з обсягу цього обвинувачення суд виходив вирішуючи питання про застосування положень ст.69 КК України. Невизнання вини за однієї із статей пред`явленого особі обвинувачення, не виключає можливості застосування положень статті 69 КК.

Судове рішення належним чином мотивоване і відповідає вимогам ст.374 КПК.

Порушень кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування вироку суду колегією суддів не встановлено.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку , що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Водночас, судове рішення підлягає скасуванню в частині призначеного обвинуваченому покарання на підставі положень ст.404 ч.3 КК України.

Як вбачається із змісту вироку, із яким погодилась і колегія суддів, обвинуваченим в період з 25 листопада по 25 грудня 2015 року був вчинений злочин невеликої тяжкості.

Відповідно до ч.5 ст.74 КК України особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах передбачених статтею 49 цього Кодексу.

За змістом положень ст.49 ч.1 п.2 КК України особа звільняється від покарання у разі , якщо з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло 3 роки.

Таким чином , враховуючи , що з моменту вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили , день постановлення ухвали апеляційного суду , минуло 3 роки обвинувачений має бути звільнений від відбування покарання у зв`язку із спливом строків давності.

Керуючись ст.ст.404,405,407,419 КПК України , ст.ст.49,74 ч.5 КК України, колегія суддів апеляційного суду,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 залишити без задоволення;

В порядку ст.404 ч.3 КПК України , ст.ст.49,74 ч.5 КК України вирок Великобагачанського районного суду Полтавської області від 29 червня 2017 року в частині призначення обвинуваченому ОСОБА_7 покарання за ч.1 ст.366 КК України скасувати та звільнити обвинуваченого ОСОБА_7 від покарання у зв`язку із закінченням строків давності;

В іншій частині вирок суду залишити без змін;

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом 3 місяців з моменту проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3