Постанова

від 16.09.2019 по справі 727/7282/15-ц

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2019 року м. Чернівці

справа № 727/7282/15-ц

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Половінкіна Н. Ю.

суддів: Кулянди М.І., Одинака О.О.

учасники справи

позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 грудня 2018 року та додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 січня 2019 року, головуючий у І-й інстанції Слободян Г.М.

встановила:

ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вересні 2015 року звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення самочинного будівництва.

Справа №727/7282/15-ц Головуючий у 1 інстанції Слободян Г.М.

Провадження №22-з/822/40/19 Доповідач Половінкіна Н.Ю.

Вказували на право спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_2 .

Зазначали про право ОСОБА_2 на 35/300 частин будинку АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 отримано державний акт на право постійного користування землею по АДРЕСА_2 цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку та господарських будівель площею 0,0182, виданий головою Чернівецької міської ради народних депутатів 29 грудня 1998 року №1002.

Вважали, що ОСОБА_2 здійснено самочинне будівництво житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом, розташованого на земельній ділянці розміром 0,0182 га по АДРЕСА_2 , із порушенням вимог Державних будівельних норм 360-92 Планування і забудова міських і сільських поселень щодо дотримання мінімально допустимої відстані до існуючих об`єктів, інсоляції та освітлення квартири АДРЕСА_2 , без зміни цільового призначення земельної ділянки, у межах буферної зони об`єкта культурної спадщини, занесеного до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Посилалися на те, що здійснення ОСОБА_2 самочинного будівництва порушує право ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на належне користування квартирою АДРЕСА_2 .

Просили зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у користуванні квартирою АДРЕСА_2 шляхом знесення самочинного будівництва житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом, розташованого на земельній ділянці розміром 0,0182 га по АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у травні 2018 року до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення самочинного будівництва у новій редакції.

Вказували на право спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 на будинок АДРЕСА_2 .

Зазначали про отримання ОСОБА_2 державного акту на право постійного користування землею по АДРЕСА_2 цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку та господарських будівель площею 0,0182, виданий головою Чернівецької міської ради народних депутатів 29 грудня 1998 року №1002.

Посилалися на здійснення ОСОБА_2 самочинного будівництва нерухомого майна по АДРЕСА_2 без зміни цільового призначення земельної ділянки, з відхиленням від проектних рішень архітектурно-будівельної частини щодо збільшення габаритних розмірів об`єкта будівництва, влаштування віконних прорізів, передачі генеральним проектувальником приватним підприємством Археотектос тільки архітектурно-будівельної частини та генплану, скасування реєстрації декларація ОСОБА_2 про початок виконання будівельних робіт від 17 листопада 2014 року №ЧВ 082143210287 постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року, із порушенням вимог додатку 3.1 Державних будівельних норм 360-92 Планування і забудова міських і сільських поселень щодо дотримання відстані до існуючого будинку третього ступеню вогнестійкості, нового будівництва, яке не відноситься до виняткових випадків, із порушенням прав ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 у сфері охорони культурної спадщини.

Просили зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у користуванні (мирному володінні) співвласниками будинком АДРЕСА_2 шляхом знесення самочинного будівництва нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці розміром 0,0182 га по АДРЕСА_2 .

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 21 грудня 2018 року позов задоволено частково, ухвалено зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 (мирному володінні) співвласника будинку АДРЕСА_2 шляхом знесення самочинного будівництва нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці розміром 0,0182 га по АДРЕСА_2 .

Позовні вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради про усунення перешкод у користуванні (мирному володінні) власністю шляхом знесення самочинного будівництва залишено без розгляду.

Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 23 січня 2019 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на проведення експертизи в сумі 8047 грн.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 18 липня 2019 року рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 21 грудня 2018 року та додаткове рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 23 січня 2019 року скасовано.

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення самочинного будівництва відмовлено.

ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення.

Посилалась на те, що постановою Чернівецького апеляційного суду від 18 липня 2019 року не вирішено питання про розподіл судових витрат.

На підставі п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до п.41 постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних від 17 жовтня 2014 року №10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах , якщо суд не прийняв рішення щодо розподілу судових витрат або, наприклад, про повернення судового збору з Державного бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також із власної ініціативи суд на підставі статті 220 ЦПК має право ухвалити додаткове рішення у справі, яким вирішити відповідне питання.

Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №12 Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку передбачено, що апеляційний суд має право ухвалити додаткове рішення за заявою особи, яка бере участь у справі, або з власної ініціативи в разі, якщо він скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове чи змінив його за наявності підстав, передбачених статтею 220 ЦПК.

Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 18 вересня 2018 року рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 21 грудня 2018 року та додаткове рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 23 січня 2019 року скасовано.

Водночас постановою Чернівецького апеляційного суду від 18 липня 2019 року не вирішено питання про розподіл судових витрат.

Приписами ч.1 ст.133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом п.2 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведення експертиз.

Згідно з частиною 1-2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За умовами ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатіву справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Встановлено, що ОСОБА_2 сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 730 грн. 80 коп. згідно квитанції Акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк від 24 січня 2019 року №0.0.1249759300.1.

Відповідно до пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 17 жовтня 2004 року №10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах , у разі оскарження рішення суду лише в частині відшкодування чи розподілу судових витрат, що не пов`язано з позовними вимогами і не стосується суті спору, сторона не повинна оплачувати за таку скаргу судовий збір.

У матеріалах справи відсутні докази сплати ОСОБА_2 судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 23 січня 2019 року.

Відповідно до частини 6-9 ст.139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 4 липня 2019 року прийнято висновок судового експерта Лещишина В.В. від 28 червня 2019 року №19041, виконаний на замовлення представника відповідача ОСОБА_5 .

До матеріалів справи приєднано квитанцією до прибуткового касового ордеру №21 від 02 червня 2019 року про сплату ОСОБА_2 вартості експертного висновку Лещишина В.В. від 28 червня 2019 року №19041 в сумі 8000 грн.

Отже, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню судові витрати, що складаються з судового збору в сумі 730 грн. 80 коп. та витрат на оплату експертного висновку на замовлення сторони в сумі 8000 грн.

Керуючись п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, колегія суддів

постановила:

Стягнути ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 8730 грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її підписання.

Дата складання повного судового рішення 16 вересня 2019 року.

Головуючий - підпис (Половінкіна Н.Ю.)

Судді - підписи (Одинак О.О., Кулянда М.І.)

З оригіналом згідно: