Рішення

від 05.09.2019 по справі 910/10388/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

05.09.2019Справа № 910/10388/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Росущан К.О., розглядаючи у відкритому судовому засіданні справу № 910/10388/18 за позовом

ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЧО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ КОМПЛЕКТАЦІЇ - ПЕРВОМАЙСЬК (55223, Миколаївська обл., Первомайський район, село Мигія, ВУЛИЦЯ ПЕРВОМАЙСЬКА, будинок 111, код 13854376)

до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА СТРАХОВА КОМПАНІЯ ПЗУ УКРАЇНА (04053, м.Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ, будинок 40, код 20782312)

про стягнення 607 094,86 грн,

за участю представників:

позивача - Мороза А.О. (адвокат; посвідчення № 4142/10 від 19.05.2010);

відповідача - Бугаєнка Ю.М. (довіреність 0464 від 15.05.2012)

- Хісорієва Р.З. (довіреність 1532 від 23.07.2019);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

06.08.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЧО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ КОМПЛЕКТАЦІЇ - ПЕРВОМАЙСЬК (далі - Товариство) до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА СТРАХОВА КОМПАНІЯ ПЗУ УКРАЇНА (далі - Компанія) про стягнення заборгованості у сумі 934 697,83 грн страхового відшкодування.

Товариство обґрунтовує позовні вимоги таким:

- 06.06.2013 Товариством (страхувальник) і Компанією (страховик) укладено договір №251/992351730/4031 (далі - Договір), за умовами якого майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону і пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованого майна;

- відповідно до умов Договору застраховане майно складається з: будівель та споруд або їх частини зі страховою сумую 2 627 000 грн; меблі та офісні обладнання - 34 728,45 грн; комп`ютери та оргтехніка - 81 795,70 грн; виробниче (промислове) обладнання - 1 324 646,26 грн.; товарно-матеріальні цінності - 888 421,31 грн.; скляні поверхні - 72 000,00 грн;

- все майно до умов Договору застраховане на 100% відновлювальної вартості;

- позивач і його засновники Сідельников О.В. та Літвиненко О.А. , які є також вигодонабувачами за Договором, повністю виконали покладені обов`язки за Договором, здійснивши 06.06.2013 оплату страхового платежу у сумі 14 694,14 грн;

- 18.12.2013 на території Товариства мала місце пожежа, внаслідок якої було завдано шкоди майну позивача, зокрема:

знищено на загальну суму 594 740,03 грн, а саме: обладнання - 233 494,82 грн; товарно-матеріальні цінності - 170 034,67 грн; готова продукція - 190 740,03 грн;

пошкоджено на загальну суму 2 131 075 грн, а саме: обладнання - 89 640 грн; виробничі приміщення (дах, вікна, внутрішнє оздоблення, електрообладнання) - 2 041 435 грн;

- загальний розмір заподіяних збитків під час пожежі складає 2 715 344,52 грн, що підтверджується довідкою Товариства від 24.12.2013 №83;

- 17.03.2017 Компанія листом №1384-31 проінформувала Товариство про відсутність станом на 17.03.2014 підстав для визначення випадку страховим, у зв`язку з чим, Компанія прийняла рішення про відмову у визнанні випадку страховим та про відмову у виплаті страхового відшкодування за фактом пошкодженого майна Товариства внаслідок пожежі;

- позивач звернувся до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Комісія) зі скаргою від 16.04.2014 на дії Компанії, у зв`язку з наявністю у діях відповідача ознак порушення законодавством у сфері ринків фінансових послуг, контроль за діяльністю якого покладено на Комісію;

- Комісія за результатом розгляду скарги склала акт від 06.06.2014 №738/13-15/13/6 про порушення законодавства відповідачем та прийняла рішення у вигляді розпорядження Про застосування заходу впливу до приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна від 07.08.2014 за №2375, відповідно до якого відповідач мав виконати вимоги розпорядження;

- Компанія прийняла рішення про визнання події страховим випадком та про виплату страхового відшкодування та виплатила Товариству за Договором 2 105 945,86 грн, що підтверджується страховим актом від 01.07.2015 №131220.02;

- Товариство вважає, що розрахунок відшкодування здійснений Компанією на підставі звіту про незалежну оцінку вартості матеріального збитку, виконаного товариством з обмеженою відповідальністю Бізнес Ассіст , суперечать умовам Договору;

- на думку позивача, вказаний звіт було безпідставно використано Компанією з метою зменшення у будь-який спосіб розміру належних до виплати коштів у вигляді страхового відшкодування;

- сума несплаченого страхового відшкодування складає у сумі 595 198,32 грн;

- крім суми заборгованості позивачем нараховано відповідачу 221 240,12 грн втрат від інфляції, 64 936,14 грн пені та 53 323,25 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2018 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

27.08.2018 Товариство подало суду документи на виконання вимог ухвали суду від 10.08.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі №910/10388/18; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 25.09.2018.

24.09.2018 Товариство подало суду документи для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі.

24.09.2018 Компанія подала суду відзив на позовну заяву з додатками на виконання вимог ухвали суду. До відзиву додано докази надсилання його копії на адресу позивача 21.09.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 відкладено розгляд підготовчого засідання до 09.10.2018.

У судовому засіданні 09.10.2018 по справі №910/10388/18 судом оголошено перерву на 17.10.2018.

08.10.2019 від Товариства до суду надійшла відповідь на відзив Компанії; також останні просили зменшити позовні вимоги у частині стягнення основної суми боргу до 470 926,17 грн. та, як наслідок, перераховано всі штрафні санкції.

У судовому засіданні 17.10.2018 по справі судом оголошено перерву на 06.11.2018; у судовому засіданні 06.11.2018 по справі судом оголошено перерву на 08.11.2018.

08.11.2018 суд оголосив про завершення підготовчого засідання для вирішення питання щодо призначення судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2018 призначено підготовче засідання на 21.11.2018 для вирішення питання щодо призначення судової експертизи.

Згідно зі статтею 41 Господарського процесуального кодексу України для роз`яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України Про судову експертизу .

У зв`язку з суттєвими розбіжностями у розмірі вартості відновлення нерухомого майна пошкодженого внаслідок страхового випадку, що в свою чергу підлягає встановленню із застосуванням спеціальних знань, ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 у справі призначено судову будівельно-оціночну експертизу.

На вирішення судової експертизи поставлені питання щодо відновлювальної вартості без урахування зносу ремонту об`єкту і бухгалтерської вартості з вирахуванням зносу, визначеної відповідно до бухгалтерських документів.

Не погодившись із прийнятою ухвалою, Товариство звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 по справі №910/10388/18 скасувати в частині призначення судової будівельно-оціночної експертизи та питань, які ставляться на вирішення експерту.

Постановою Північного апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 було призначено судову будівельно-оціночну експертизу; проведення якої було доручено судовому експерту Вецю Віктору Володимировичу; ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 зупинено провадження у справі №910/10388/18 до отримання результатів судової експертизи.

28.01.2019 матеріали справи були надіслані судовому експерту для проведення експертного дослідження.

14.02.2019 надійшло клопотання судового експерта Веця В.В. про зобов`язання забезпечити виконання попередньої оплати експертизи та погодження формулювань питань, які ставляться на вирішення судової експертизи у редакції експерта.

Листом Господарського суду міста Києва від 25.02.2019 витребувано матеріали справи у судового експерта В.Веця для вирішення в засіданні клопотання від 12.02.2019 №1-3.

01.03.2019 судовий експерт В .Вець надіслав супровідним листом від 01.03.2019 №1-4 матеріали справи № 910/10388/18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2019 було поновлено провадження у справі та призначено засідання на 19.03.2019 для вирішення клопотання судового експерта про зміну формулювання питань.

18.03.2019 судовий експерт подав суду клопотання, в якому просив провести засідання без його участі, повідомивши про те, що з 11.03.2019 по 25.03.2019 буде перебувати на лікуванні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2019 відкладено засідання на 03.04.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2019 задоволено клопотання судового експерта Вець В.В. про зміну формулювання питань, поставлених експерту;

на запит судового експерта було сформульовано таке питання: яка відповідно до умов договору від 06.06.2013 № 251/992351730/4031 вартість проведення відновлювальних ремонтно-будівельних робіт по об`єкту (будівля столярної майстерні, що знаходиться на балансі товариства з обмеженою відповідальністю Управління виробничо-технологічної комплектації - Первомайськ (ідентифікаційний код 13854376) і розташована за адресою: вул. Первомайська, 111, с. Мигія, Первомайського району, Миколаївської області, 55223) необхідних для усунення наслідків пожежі, яка мала місце 18.12.2013?

Також зупинено провадження у справі №910/10388/18 до отримання результатів судової експертизи.

04.07.2019 від судового експерта В.Веця до суду надійшли матеріали справи №910/10388/18 разом з висновком від 04.07.2019 №4/07-2019, складеним за результатами проведення, на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 з урахуванням виправлень від 07.12.2018 та формулювань 03.04.19, судової будівельно-технічної експертизи від 04.07.2019 № 4/07-2019, вартість відновлювальних ремонтно-будівельних робіт на об`єкті нерухомого майна - будівлі столярної майстерні за адресою: 223, Миколаївська область, Первомайський район, село Мигія, вулиця Первомайська, 111, в цінах станом на 18.12.2013 складає 1 574 864,00 грн та 314 972,80 грн ПДВ.

Також, у висновку зазначено що у зв`язку з проведенням ремонтно-будівельних робіт по усуненню наслідків пожежі та ненаданням документації, що підтверджує виконання ремонтно-будівельних робіт та технічних стан конструктивних елементів будівлі до та після пожежі, проведення дослідження щодо визначення вартості ремонтно-будівельних робіт по усуненню пошкоджень можливе лише виходячи з переліку та обсягів робіт, наведених в Акті сюрвеєрського огляду.

При цьому, за результатами проведених досліджень судовим експертом не надано відповідей на запитання яка відповідно до умов договору від 06.06.2013 № 251/992351730/4031 вартість проведення відновлювальних ремонтно-будівельних робіт по об`єкту , зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 в редакції від 03.04.2019, а саме з урахуванням умов договору - не визначено розмір: (І) відновлювальна вартості /без урахування зносу/ (п. 1.6 частини А та п. 2.5.2. частини Б Договору); (ІІ) бухгалтерської вартості /з вирахуванням зносу, визначеного згідно до бухгалтерських документів/(п. 1.6 частини А та п. 2.5.3. частини Б Договору).

01.08.2019 від Товариства надійшли письмові пояснення із розрахунком заборгованості, у яких останнім зазначено про те, що вказані пояснення є уточненням позовних вимог.

Товариство вказує на неправильний розрахунок розміру виплаченої витрати для відновлення будівлі столярної майстерні у розмірі 386 586,80 грн, які визначені 1 889 836,80 грн з ПДВ (визначеної експертом від 04.07.2019 № 4/07-2019) - 1 503 250,00грн з ПДВ (сума виплати Компанією).

Також Товариством виконано розрахунок штрафних санкцій, а саме, пені, яка складає 42 176,62 грн, 146 790,20 грн інфляційних втрат і 34 633,93 грн трьох відсотків річних.

01.08.2019 до суду надійшли письмові пояснення від представника Товариства, у яких останній, крім суми стягнення, уточнив судові витрати, які склали 67 770,47 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2019 поновлено провадження у справі; підготовче засідання призначено на 06.08.19.

06.08.2019 до суду надійшло клопотання Компанії про виклик судового експерта у судове засідання; також Компанія просила витребувати у Товариства документи відносно відновлювального ремонту будівлі майстерні.

У підготовчому засіданні 06.08.2019 судом відмовлено Компанії у задоволенні клопотання про виклик судового експерта у судове засідання; крім того, судом встановлено неможливість витребувати у Товариства документи відносно відновлювального ремонту будівлі. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/10388/18 до судового розгляду по суті на 05.09.2019.

Представник позивача у судовому засіданні 05.09.2019 оголосив вступне слово та позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідача оголосили вступне слово та заперечили проти задоволення позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово представників учасників справи, з`ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

Представники учасників справи виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази досліджені у судовому засіданні.

У судовому оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, відповідно до вимог статей 222-223 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ

06.06.2013 Товариством (Страхувальник) і Компанією (Страховик) був укладений Договір №251/992351730/4031 добровільного страхування майна юридичних осіб, за умовами якого відповідач має у разі страхового випадку (в тому числі пожежі) відшкодувати заподіяну майну шкоду у розмірі: (І) відновлювальна вартості /без урахування зносу/ (п. 1.6 частини А та п. 2.5.2. частини Б Договору); (ІІ) бухгалтерської вартості /з вирахуванням зносу, визначеного згідно до бухгалтерських документів/(п. 1.6 частини А та п. 2.5.3. частини Б Договору).

Строк дії договору страхування: 07.06.2013 до 06.06.2014 (пункт 1.2 Договору).

Відповідно до пункту 1.3 Договору, застрахованим за умовами даного договору є наступне майно: Будівлі та споруди або їх частини на суму 2 627 000,00 грн; меблі та офісне обладнання на суму 34 728,45 грн; комп`ютери та оргтехніка на суму 81 795,70 грн; виробниче (промислове) обладнання на суму 1 324 646,26 грн; товарно-матеріальні цінності на суму 888 421,31 грн та скляні поверхні на суму 72 000,00 грн.

Згідно пункту 1.5 Договору, страховик надає страхове покриття на випадок пошкодження або втрати застрахованого майна внаслідок настання подій, що мають ознаки ймовірності та випадковості настання, а саме: пожежі (в т.ч. задимлення, що її супроводжує, включаючи виділення сажі і корозійного газу, підпал) удару блискавками, вибуху; крадіжка, грабіж, розбій; бій скляних елементів будівель, вітрин, дзеркал.

Відповідно до пункту 1.6 загальна страхова сума є узгодженою та складає 5 028 591,72 грн, яка відповідає 100% відновлювальної та бухгалтерської вартості заставного майна.

Згідно пункту 2.5.2. Договору частина Б відновлювальна вартість застрахованого майна - це вартість застрахованого майна, а саме: вартість придбання майна, повністю аналогічного застрахованому без вирахування зносу.

Згідно пункту 2.5.3. Договору частина Б бухгалтерська вартість застрахованого майна - це вартість придбання, повністю аналогічного тому, що застраховане за вирахуванням зносу, визначеного згідно бухгалтерських документів (залишкова вартість).

Згідно свідоцтва про право власності від 29.11.2013 Товариство є власником столярної майстерні площею 1511,9 кв.м за адресою вул. Первомайська, 111, с. Мигія Первомайського району Миколаївської області.

18.12.2013 близько 22 год. 25 хв. у службовому приміщенні Товариства, яке розташоване за адресою: Миколаївська обл., Первомайський район., с. Мигія, вул. Первомайська, 111, використовується як майстерня з виготовлення меблів, відбулася пожежа.

Товариство заявою від 20.12.2013 року повідомило Компанію про випадок (пожежа), який стався 18 грудня 2013 року за адресою: Миколаївська обл., Первомайський р-н., с. Мигія, вул. Первомайська, 111.

Огляд пошкодженого майна зафіксовано також в Акті сюрвеєрського огляду від 20.12.2013 за участю двох представників, Товариства і Компанії.

Повноваження сюрвеєра та відомості акта Товариство не спорює, а також підтверджує обсяг, характер пошкоджень і рекомендації для усунення дефектів.

23.12.2013 Товариством складено документи, які підтверджують збитки, завдані пожежею:

- Дефектний акт на ремонт будівлі столярної майстерні, яким визначено вартість відновлювальних робіт у розмірі 1 981 998,00 грн;

- Специфікація до замовлення вартості придбання та встановлення вікон, що складає 59 437,00 грн;

- Балансова довідка про вартість знищеного обладнання, яка складає 233 494,00 грн;

- Договір від 23.12.2013 №13-12-23-001 про проведення ремонту обладнання, вартість якого складає 89 640,00 грн;

- Балансові довідки від 24.12.2013 про вартість знищеної готової продукції та товарно-матеріальних цінностей, які складають 360 774,70 грн.

Листом від 17.03.2014 № 1384-31 Компанія повідомила Товариство, що за даним випадком страхове відшкодування не може бути виплачене у зв`язку з тим, що Компанією допущено невиконання умов Договору страхування.

До Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг) надійшло звернення Товариства щодо невиконання Компанією зобов`язання за Договором добровільного страхування майна юридичних осіб №251/992351730/4031 від 06.06.2013 року.

Розпорядженням від 07.08.2014 №2375 року Компанію зобов`язано усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити про це Нацкомфінпослуг.

Компанія оскаржила дії Нацкомфінпослуг шляхом звернення до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою про визнання протиправним та скасування розпорядження Нацкомфінпослуг від 07.08.2014 №2375.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено; ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 постанову суду першої інстанції залишено в силі.

Відповідно до статті 1 Закону України Про страхування страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно з частини 2 статті 352 Господарського кодексу України страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов`язкове страхування).

У відповідності до частини 1 статті 6 Закону України Про страхування добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Пунктом 3 частини 1 статті 988 Цивільного кодексу України визначено, що у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Частиною 2 статті 8 Закону України Про страхування визначено, що страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

У відповідності до статті 9 Закону України Про страхування , страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку; страховим відшкодуванням, визначається, страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Так, відповідно до пункту 1.6 Договору, загальна страхова сума є узгодженою у сумі заявленого Страхувальником майна, складає 5 028 591,00 грн і відповідає 100% бухгалтерської вартості Застрахованого майна.

Компанія на підставі страхового акту №13122.02 від 01.07.2015 та ураховуючи розрахунки суми страхового відшкодування до нього, виходячи зі складеного ТОВ Бізнес Ассіст Звіту про незалежну оцінку вартості матеріального збитку від 06.02.2014 (далі - Звіт) здійснила виплату страхового відшкодування на користь страхувальника у розмірі 2 105 945,86 грн, з якої вартість страхового відшкодування в частині будівлі та споруди становить 1 503 250,00 грн.

Товариство вважало, що така вартість складає 2 041 435,00 грн, на підтвердження чого надано дефектний Акт, складений ПП Артіль-1 , у якому зазначена кошторисна вартість ремонтно-будівельних робіт на суму 1 981 998,00 грн без ПДВ.

За приписами частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Вказані докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналіз наведених вище норм права вказує на необхідність подання стороною належних та допустимих доказів в обґрунтування своєї правової позиції щодо наявності порушення її прав та законних інтересів.

Враховуючи те, що Товариство не може надати документацію, що підтверджує виконання ремонтно-будівельних робіт та технічних стан конструктивних елементів будівлі до та після пожежі, що було також встановлено у судовому засіданні 06.08.2019, визначити відновлювальну вартість ремонту об`єкту нерухомого майна на момент пожежі судом не можливо.

В клопотанні судового експерта зазначено, що виникли складнощі з виконанням ухвали через некоректні формулювання питань поставлених на вирішення експерта.

Судовий експерт пропонуючи редакцію питань для вирішення експертизи виходив з положень Національного стандарту №N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затв постановою КМУ від 10.09.2003, № 1440 з подальшими змінами, відповідно до яких для цілей оцінки можуть застосуватись вартість заміщення - визначена на дату оцінки поточна вартість витрат на створення (придбання) нового об`єкта, подібного до об`єкта оцінки, який може бути йому рівноцінною заміною; вартість відтворення - визначена на дату оцінки поточна вартість витрат на створення (придбання) в сучасних умовах нового об`єкта, який є ідентичним об`єкту оцінки; залишкова вартість заміщення (відтворення) - вартість заміщення (відтворення) об`єкта оцінки за вирахуванням усіх видів зносу (для нерухомого майна - з урахуванням ринкової вартості земельної ділянки при її існуючому використанні (прав, пов`язаних із земельною ділянкою).

За результатами проведених досліджень судовим експертом, на думку суду не надано відповідь на запитання, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 в редакції від 03.04.2019, а саме: - яка відповідно до умов договору від 06.06.2013 № 251/992351730/4031 вартість проведення відновлювальних ремонтно-будівельних робіт по об`єкту.

Слід вказати, що запитання містить відсилку до положень договору (з урахуванням умов договору - не визначено розмір: (І) відновлювальна вартості /без урахування зносу/ (п. 1.6 частини А та п. 2.5.2. частини Б Договору); (ІІ) бухгалтерської вартості /з вирахуванням зносу, визначеного згідно до бухгалтерських документів/(п. 1.6 частини А та п. 2.5.3. частини Б Договору).

Позиція суду ґрунтується на такому.

У абз.3 п11 Нацстандарту зазначено, що у разі коли у нормативно-правових актах з оцінки майна, договорі на проведення оцінки майна або ухвалі суду не зазначається вид вартості, який повинен бути визначений у результаті оцінки, визначається ринкова вартість.

Втім, в ухвалі від 03.04.19 узгоджено формулювання питання і в подальшому не викликало зауважень.

Водночас відповідно до умов договору слід було визначити і вартість відновлення з урахуванням зносу.

Згідно з Нацстандартом знос (знецінення) - втрата вартості майна порівняно з вартістю нового майна. Знос за ознаками його виникнення поділяють на фізичний, функціональний та економічний (зовнішній). Фізичний та функціональний знос може бути таким, що технічно усувається, і таким, що не усувається, або усунення його є економічно недоцільним;

фізичний знос - знос, зумовлений частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей об`єкта оцінки;

функціональний знос - знос, зумовлений частковою або повною втратою первісних функціональних (споживчих) характеристик об`єкта оцінки;

економічний (зовнішній) знос - знос, зумовлений впливом соціально-економічних, екологічних та інших факторів на об`єкт оцінки.

Отже, Висновок має містити і відповідь про залишкову вартість заміщення (відтворення) - вартість заміщення (відтворення) об`єкта оцінки за вирахуванням усіх видів зносу (для нерухомого майна - з урахуванням ринкової вартості земельної ділянки при її існуючому використанні (прав, пов`язаних із земельною ділянкою), що відповідало б вимогам ухвали суду, умовам договору - бухгалтерської вартості /з вирахуванням зносу, визначеного згідно до бухгалтерських документів/(п. 1.6 частини А та п. 2.5.3. частини Б Договору).

Разом з тим, розрахунки висновку ґрунтуються на акті сюрвеєрського огляду та звіті з переліком та обсягом робіт, які необхідно для усунення пошкоджень та дослідження проведене методом зіставлення даних, що містяться у представлених матеріалах та вимогах нормативних документах і подальшим розрахунком вартості.

Дослідивши Звіт тов Бізнес Ассіст , виконаний на клопотання відповідача та Висновок, наданий на виконання ухвали суду встановлено необгрутновані і немотивовані розбіжності Висновком у застосуванні розцінок вартості робіт.

Разом з тим, як вбачається Звіт ґрунтується на витратному методі оцінки, а Висновок - на методі зіставлення , як розуміє це суд - порівняльному методі.

Слід зазначити, що основна ідея витратного підходу до оцінки нерухомості полягає в тому, що об`єкт нс може коштувати більше, ніж доведеться затратити для створення аналогічного.

Практично підхід заснований на розрахунку витрат на відновлення (заміщення) оцінюваного об`єкта з урахуванням зносу.

А порівняльний (ринковий) підхід визначається теорією попиту і пропозиції, практично метод базується на використанні принципу заміщення.

Основна ідея підходу полягає в тому, що раціональний покупець не заплатить за об`єкт нерухомості ціну більшу, ніж та, за якою може бути придбана аналогічна нерухомість.

Висновок експерта має багато особливостей, які відрізняють його від інших доказів: якщо дані спеціального характеру (відомості), які містяться у висновку експерта, мають зв`язок із предметом доказування у справі, то вони не можуть бути замінені жодними іншими засобами доказування, оскільки вони або не містять інформації спеціального характеру або містять цю інформацію у такому вигляді, що вимагає застосування спеціальних знань і навичок для її виявлення і надання їй вигляду, доступного для сприйняття, дослідження і оцінки особами, які не мають спеціальних знань (суб`єктами доказування); необов`язковість висновку експерта для суду, що означає оцінку його за загальними правилами оцінки доказів. Суд при цьому може не погодитися з висновками експерта.

У висновку зазначені найменування робіт, витрати які різняться із кошторисом, який використовувався при складанні Звіту і Акту сюрвеєрського огляду від 20.12.2013.

При цьому експертом у складеному висновку не зазначено причину використання саме визначеного ним кошторису, що позбавляє суд можливості встановити дійсний розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті Компанією на користь Товариства.

Тому суд не приймає до уваги висновок судового експерта В.Веця, викладені 04.07.2019, оскільки розрахунки вартості ремонтно-будівельних робіт виконувались з врахуванням Акту сюрвеєрського огляду від 20.12.2013, на основі зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва за формою локального кошторису.

Основне, що не усунуто і не спростовано позивачем - це наявність узгоджених сторонами положень Договору по суті взаємовиключних розбіжностей - це база відшкодування - І) відновлювальна вартості /без урахування зносу/ (п. 1.6 частини А та п. 2.5.2. частини Б Договору); (ІІ) бухгалтерської вартості /з вирахуванням зносу, визначеного згідно до бухгалтерських документів/(п. 1.6 частини А та п. 2.5.3. частини Б Договору), що не дозволяє суду встановити наявність порушеного права.

Враховуючи викладене, позивачем не надано доказів щодо витрат на відновлення будівля для підтвердження розміру збитків у зв`язку із втратою (пошкодженням) будівлі, як і не надано достатніх, належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог, а суд не може встановити інше представленими сторонами доказами.

Відповідно до статті 129 Господарського кодексу України витрати по сплаті судового збору залишаються за Товариством.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю Управління виробничо-технологічної комплектації - Первомайськ (код 13854376) до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна (код 20782312) про стягнення страхового відшкодування за Договором №251/992351730/4031 від 06.06.2013 добровільного страхування майна юридичних осіб в сумі 607 094,86 грн., відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17.09.19

Суддя І.Д. Курдельчук