Рішення

від 21.08.2019 по справі 914/457/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2019р. Справа № 914/457/19

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., за участю секретаря судового засідання Сала О.А., розглянув матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Нестле Україна про ухвалення додаткового рішення

у справі №914/457/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Нестле Україна , м. Київ,

до відповідача: Приватного підприємства Стокапс , м. Львів,

про стягнення заборгованості 242 413,91 грн.,

за участю представників:

позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився,

встановив :

у провадженні Господарського суду Львівської області перебувала позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Нестле Україна" до Приватного підприємства "Стокапс" про стягнення заборгованості в сумі 242 413,91 грн. з тих підстав, що ПП Стокапс не здійснено оплату за користування орендованим майном за вказані січень, лютий, березень 2018 року.

16.07.2019 року у даній справі постановлено рішення про задоволення позовних вимог і стягнуто з Приватного підприємства "Стокапс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нестле Україна" 242 413 грн. 91 коп. заборгованості та 3 636 грн. 21 коп. судового збору.

26.07.2019 року до Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Нестле Україна" від 19.07.2019 року про ухвалення додаткового рішення у справі №914/457/19.

У зв`язку з тимчасовою відсутністю судді Іванчук С.В. згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 26.07.2019 року заяву передано для розгляду судді Матвіїву Р.І.

Ухвалою суду від 29.07.2019 року заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 01.08.2019 року. 01.08.2019 року розгляд заяви відкладено на 21.08.2019 року з підстав і мотивів, викладених в ухвалі від 01.08.2019 року.

У судове засідання 21.08.2019 року сторони явку представників повторно не забезпечили. Від відповідача надійшов відзив на заяву про розподіл судових витрат, від позивача - письмові пояснення щодо відзиву відповідача. Суд, враховуючи належне повідомлення учасників справи про дату та час судового засідання шляхом завчасного надіслання ухвали про відкладення розгляду заяви на 21.08.2019 року, а також ту обставину, що явка представників сторін обов`язковою не визнавалась, вважає за можливе розглянути заяву за відсутності представників сторін.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Заявник клопотання про відшкодування витрат, пов`язаних з отриманням правничої допомоги, стверджує, що між ТОВ Нестле Україна та Адвокатським об`єднанням ЛНМ укладено договір про надання правової (правничої) допомоги від 10.07.2018 року № 3/01, додатком № 3 від 14 грудня 2018 року до якого визначено обсяг та вартість правової (правничої) допомоги, що буде надана ТОВ Нестле Україна у спірних правовідносинах з ПП Стокапс , а саме: здійснення аналізу документів замовника (клієнта) у відносинах з ПП Стокапс на предмет перспективи судового розгляду (підпункт 1.1. пункту 1 додатку 3 до договору), вартість такої правової (правничої) допомоги визначена сторонами у розмірі 15 000, 00 гривень (пункт 2 додатку №3); підготовка та подання позову про стягнення з ПП Стокапс основної суми заборгованості за договором № 170414 від 30 грудня 2017 року, вартість вказаної такої правової (правничої) допомоги відповідно до пункту 3 додатку № 3 до договору становить 55 000,00 гривень; представництво інтересів ТОВ Нестле Україна в суді першої інстанції під час розгляду позову про стягнення з ПП Стокапс основної заборгованості за договором № 170414 від 30 грудня 2017 року (підпункт 1.3. пункту 1 додатку № 3 до договору), відповідно до пункту 4 додатку № 3 до договору вартість представництва інтересів клієнта у одному судовому засіданні становить 10 000, 00 гривень.

За твердженнями позивача, надання АО ЛНМ та прийняття ТОВ Нестле Україна правової (правничої) допомоги, визначеної підпунктами 1.1. та 1.2. пункту 1 додатку № 3 до договору загальною вартістю 70 000,00 гривень підтверджується підписаним між сторонами договору атом здачі-приймання правової (правничої) допомоги від 29 березня 2019 року та випискою банку з рахунку АО ЛНМ від 17 квітня 2019 року.

Позивач також вказує, що представники здійснювали його представництво шляхом участі в шести судових засіданнях, що визнається сторонами договору та підтверджується підписаними між сторонами договору актом здачі-приймання правової (правничої) допомоги від 16 липня 2019 року на загальну суму 60 000, 00 гривень та здійсненою позивачем 18 липня 2019 року оплатою, що підтверджується меморіальним ордером № 0002232266. Фіксована сума винагороди за участь у одному судовому засіданні у розмірі 10 000, 00 гривень продиктована тим, що наперед неможливо передбачити скільки часу буде витрачено адвокатами на участь у судовому засіданні, крім того, вартість представництва клієнта у суді включає в себе підготовку необхідних заяв по суті спору (крім позовної заяви), пояснень, процесуальних клопотань, заперечень на клопотання, необхідність у підготовці яких виникає у процесі розгляду справи.

Враховуючи наведене, загальний розмір обґрунтованих та підтверджених судових витрат на професійну правничу допомогу, що понесені ТОВ Нестле Україна у зв`язку з розглядом Господарським судом Львівської області справи № 914/457/19, складає 130 000,00 гривень, які позивач просить стягнути з відповідача.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач подав відзив на заяву про розподіл судових витрат, відповідно до якої вважає розмір таких витрат неспівмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, та просить у задоволенні заяви позивача відмовити повністю з наступних підстав:

- витрачені адвокатами чотири години на аналіз документів та 15 годин на підготовку позову неспівмірною у цій справі, враховуючи їх кваліфікацію як фахівців у галузях права;

- статутний капітал Адвокатського об`єднання ЛНМ на час укладення договору з позивачем становив 13 000,00 грн., що в 10 разів менше коштів, витрачених позивачем на правову допомогу;

- згідно з даними ЄДРПОУ особою, уповноваженою вчиняти від імені товариства юридичні дії, вказано ОСОБА_4 , тоді як усі документи підписані ОСОБА_3 , тобто всі підписані ним документи не мають юридичної сили.

ПОЗИЦІЯ СУДУ

Так, згідно з ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Враховуючи, що рішення у справі прийнято 16.07.2019 року, а заяву про винесення додаткового рішення надіслано засобами поштового зв`язку 19.07.2019 року, а також враховуючи, що представником позивача в порядку ч.8 ст.129 ГПК України на стадії розгляду справи судом було подано заяву про те, що докази розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення (що відображено в тексті рішення суду), суд зазначає, що позивачем дотримано порядку подання відповідних доказів відповідно до вимог ст.129 ГПК України та своєчасно надано відповідну заяву з доказами до суду. Суд вважає за необхідне зазначити, що безпідставними є заперечення позивача щодо відзиву відповідача на заяву про розподіл судових витрат та зазначає, що законом не встановлено строку для надання заперечень іншою стороною щодо заяви про відшкодування витрат, понесених на правничу допомогу. До того ж, заперечення відповідача надійшли до суду в межах визначеного судом розумного строку розгляду відповідної заяви позивача. Відтак, враховуючи принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальності сторін, у суду немає підстав не брати до уваги висловлені відповідачем заперечення.

Розглянувши матеріали заяви, відзиву на заяву та пояснення на відзив, суд зазначає, що заява позивача підлягає частковому задоволенню у зв`язку з наступним.

Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За приписами ч. ч. 4, 8 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача; розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналіз наведених норм ст. 126 ГПК України, а також ст. 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Крім згаданого у ст. 126 ГПК України принципу змагальності сторін, іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є: верховенство права та пропорційність.

Згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм ст.ст. 3, 11, 15 ГПК України, питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

Суд зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015р., пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009р., пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006р., пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р., пункті 268 рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014р., заява N 19336/04, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Судовими витратами є оплата послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам ст.6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у ст.ст. 4, 13, 14, 15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як зазначає Верховний суд у постанові від 05.06.2018 року у справі №904/8308/17, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Із матеріалів справи вбачається, що 10.07.2018 року між ТОВ Нестле Україна та Адвокатським об`єднанням ЛНМ укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 3/01. Додатком №3 від 14.12.2018 року до вказаного договору сторони визначили, що обов`язки об`єднання полягають в здійсненні аналізу документів замовника у відносинах з ПП Стокапс на предмет перспективи судового розгляду (вартість винагороди визначена у розмірі 15 000, 00 гривень; підготовці та поданні позову про стягнення з ПП Стокапс основної суми заборгованості за договором № 170414 від 30 грудня 2017 року (вартість винагороди визначена у розмірі 55 000,00 гривень); представництві інтересів ТОВ Нестле Україна в суді першої інстанції під час розгляду позову про стягнення з ПП Стокапс основної заборгованості за договором № 170414 від 30 грудня 2017 року (винагороди визначена у розмірі 10 000, 00 гривень за кожне судове засідання). Згідно з умовами договору надання та прийняття правової допомоги посвідчується підписаними сторонами актами.

Позивачем надано підписані сторонами акти здачі-приймання правової (правничої) допомоги від 29.03.2019 року на суму 70 000,00 грн. та від 16 липня 2019 року на суму 60 000,00 грн., а також докази оплати понесених витрат позивачем: банківську виписку за 17.04.2019 року та меморіальний ордер від 18 липня 2019 року.

Із протоколів судових засідань вбачається, що адвокати Лозицька О. та Муравйов О. брали участь в шести судових засіданнях, що проводились в даній справі 07.05.2019 року, 28.05.2019 року, 11.06.2019 року, 25.06.2019 року, 09.07.2019 року, 16.07.2019 року. Тривалість судових засідань згідно з протоколами судових засідань: 4хв., 20 хв., 3 хв., 6 хв., 55 хв., 10 хв. відповідно.

Щодо обсягу виконаних і поданих представниками позивача процесуальних документів у даній справі, то з матеріалів справи вбачається наступне.

Так, позовна заява, подана до суду 06.03.2019 року, підписана адвокатом позивача О.Л. Лозицькою та містить додатки на 419 арк.; 25.03.2019 року подано заяву про усунення недоліків поданої позовної заяви на 5-ти арк. з додатками на 20-ти арк.; 23.05.2019 року подано супровідним листом копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на 3-ох арк.; 25.06.2019 року подано відповідь на відзив на 5-ти арк. без додатків (крім доказів надіслання іншій стороні); 09.07.2019 року подано заяву на 1-ому арк. про вирішення питання щодо розподілу судових витрат після подання відповідних доказів; 15.07.2019 року подано пояснення з окремих питань на 2-ох арк.

Співставляючи вчинення адвокатами процесуальних дій з проведенням судових засідань і їх тривалістю, можна ствердити, що вартість засідань тривалістю до 10 хвилин в розмірі 10 000,00 грн. є неспіврозмірними з фактичним обсягом юридичної і технічної роботи адвокатів, витрачених на відповідні судові засідання. Підготовка документів, обсягом до 3-ьох арк., також не відповідає об`єктивним затратам часу та зусиллям адвоката, затраченим на їх виготовлення, і не є співмірною із вартістю наперед обумовленої вартості участі в судових засідання - 10 000,00 грн.

Суд також звертає увагу, що вартість витрат на правову допомогу в розмірі 130 000,00 грн. становить 53,6% від ціни позову в даній справі, що не відповідає критеріям пропорційності судових витрат.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Однак, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що заявлена позивачем до стягнення сума адвокатських витрат у розмірі 130 000,00 грн. не відповідає вказаним критеріям розумності та співрозмірності. Одночасно суд вважає, що відсутні підстави для повної відмови у задоволенні заяви позивача, як просив відповідач. Відтак, суд зазначає, що розумним розміром витрат на послуги адвоката, понесених позивачем у даній справі, є сума 60 000,00 грн., яка є обґрунтованою та пропорційною з предметом спору і ціною позову, та не становить надмірний тягар для відповідача, що відповідає принципу розподілу витрат з дотриманням принципу верховенства права.

Водночас суд звертає увагу, що не всі доводи відповідача є обгрунтованими і такими, що беруться до уваги судом при задоволенні заяви позивача. Так, згідно зі ст.9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі: відповідних заяв про державну реєстрацію; документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів. В Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: перелік засновників (учасників) юридичної особи: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серія та номер паспорта, якщо засновник - фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа; відмітка про закінчення повноважень засновника громадського формування у зв`язку з державною реєстрацією; відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Як вбачається з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у графі прізвище, ім`я, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи керівником вказано ОСОБА_3 , а підписантом ОСОБА_4 . Суд звертає увагу відповідача, що такі відомості не виключають право ОСОБА_3 як керівника та керуючого партнера АО ЛНМ підписувати документи та укладати договори з клієнтами.

Заперечення відповідача про те, що статутний капітал Адвокатського об`єднання ЛНМ на час укладення договору з позивачем становив 13 000,00 грн., що в 10 разів менше коштів, витрачених позивачем на правову допомогу, суд також вважає такі безпідставними, адже розмір статутного капіталу Адвокатського об`єднання не може впливати на вартість адвокатських послуг, які підлягають розподілу між сторонами.

Керуючись ст. ст. 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Львівської області

вирішив :

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Нестле Україна про ухвалення додаткового рішення у справі №914/457/19 задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства Стокапс (79022, м. Львів, вул. Виговського, буд.7, кв.73, ідентифікаційний код 33981677) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Нестле Україна (04070, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд.72 в літері А , ідентифікаційний код 32531437) 60 000, 00 гривень в рахунок відшкодування вартості судових витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні заяви в частині стягнення 70 000,00 грн. в рахунок відшкодування вартості судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повне додаткове рішення складено 18.09.2019 року.

Суддя Матвіїв Р.І.