Ухвала

від 17.09.2019 по справі 922/2246/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"17" вересня 2019 р. м. ХарківСправа № 922/2246/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі Помпі К.І.

розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області (61002, м. Харків, вул. Сумська, 76) до 1. Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7) , 2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 16 , 3. Приватного підприємства "Учбово-виробничий центр" (61057, вул. Римарська, буд.8, кв. 7) , 4. Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Приватне підприємство "Спецтехніка" (61057, м. Харків, вул. Римарська , буд. 8, кв. 7) про скасування рішення за участю представників:

прокуратури - Чирик В.Г., посв.№036688 від 11.12.2015 р.;

1-го відповідача - Цуварев О.Ф., дов.№08-21/195/2-19 від 21.01.2019 р.;

2-го відповідача - Романенко Т.М., дов. № 2780 від 25.03.2019;

3-го відповідача - ОСОБА_3 директор;

4-го відповідача - ОСОБА_3 особисто;

3-ої особи- ОСОБА_2 директор;

ВСТАНОВИВ:

Керівник Харківської місцевої прокуратури №2 Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради (перший відповідач), Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (другий відповідач), Приватного підприємства "Учбово-виробничий центр" (третій відповідач) та Фізичної особи ОСОБА_1 (третій відповідач), в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати п. 24 додатку 1 до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 20.09.2017 № 757/17;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 24.09.2018 № 5637-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ПП "Учбово-виробничий центр", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Галіщевою О.А. і зареєстрований в реєстрі за № 692, скасувавши його державну реєстрацію;

- витребувати у ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) на користь територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення підвалу № II, III, IIIа, IIIб, IIIв, ІІІг, загальною площею 59,2 кв. м.., розташовані в будинку літ. "А-Б" за адресою: м. Харків, вул. Римарська, 8.

- судові витрати покласти на відповідачів.

Керуючись частиною шостою статті 176 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що відповідачем 4 у позовній заяві вказано фізичну особу, що не є підприємцем, суд звернувся до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Харківській області із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 .

18.07.2019 від Харківської місцевої прокуратури № 2 із супровідним листом за вх. № 17362 надійшли додаткові докази для долучення до матеріалів справи.

25.07.2019 року до загального відділу діловодства Господарського суду Харківської області надійшла відповідь Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Харківській області про місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2246/19; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін; призначено підготовче засідання на "27" серпня 2019 р. о 11:00; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Приватне підприємство "Спецтехніка" (61057, м. Харків, вул. Римарська, буд. 8, кв. 7, код ЄДРПОУ 32237318).

19.08.2019 ПП "Учбово-виробничий центр" до канцелярії суду подано відзив на позов за вх. № 19822.

19.08.2019 фізичною особою ОСОБА_1 до канцелярії суду подано відзив на позов за вх. № 19838.

19.08.2019 Харківською міською радою до канцелярії суду подано заяву про зупинення провадження у справі за вх. № 19960.

27.08.2019 ПП "Учбово-виробничий центр" до канцелярії суду подано клопотання за вх. № 20452, в якому відповідач -3 просить на підставі ст. 119 ГПК України поновити строк для подання відзиву на позовну заяву.

27.08.2019 фізичною особою ОСОБА_1 до канцелярії суду також подано клопотання за вх. № 20453, в якому відповідач -4 просить на підставі ст. 119 ГПК України поновити строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.08.2019 в задоволенні заяви Харківської міської ради (вх. № 19960 від 19.08.2019) про зупинення провадження у справі № 922/2246/19 відмовлено.

В судовому засіданні 27.08.2019 задоволені клопотання відповідача-3 та клопотання відповідача -4 про поновлення строку на подання відзиву, відзиви відповідачів долучені до матеріалів справи. Окрім того, в судовому засіданні 27.08.2019 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України протокольною ухвалою відкладено розгляд справи на 17.09.2019 об 11:30 год.

16.09.2019 представником Харківської міської ради до канцелярії суду подано відзив на позов за вх. № 21978 разом з клопотанням про поновлення строку для подання відзиву, а також заяву про залишення позовної заяви без розгляду за вх. № 22084.

16.09.2019 представником Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до канцелярії суду подано відзив за вх. № 22003 з клопотання про поновлення строку на подання відзиву.

17.09.2019 фізичною особою ОСОБА_1 до суду подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи за вх. № 22199.

Клопотання з додатком долучено судом до матеріалів справи.

В призначене судове засідання 17.09.2019 з`явились представники прокуратури, відповідачів та третьої особи.

Розглянувши в судовому засіданні заяву Харківської міської ради (вх. № 22084 від 16.09.2019), суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вказаної заяви, виходячи з наступного.

В обгрунтування поданої заяви про залишення позову без розгляду, Харківська міська рада вказує на те, що наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Відповідач-1 вважає, що звертаючись до суду з даним позовом в інтересах держави, прокуратурою не обгрунтовано та не доведено, що Харківська міська рада не здійснює або неналежним чином здійснює свої повноваження щодо захисту інтересів держави та територіальної громади м. Харкова. Крім того, Харківська міська рада зазначає, що прокуратурою не дотримано вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо попереднього повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення з даним позовом до суду. Враховуючи вказане, Харківська міська рада заявляє, що прокуратурою не обгрунтовані та не доведені підстави представництва інтересів держави в суді, а отже є підстави для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст.226 ГПК України.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України Про прокуратуру визначені підстави представництва прокурором інтересів держави в суді, а саме, у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не підлягають точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави , може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 по справі №806/1000/17).

Прокурор набуває право на реалізацію своїх функцій, визначених законом, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захист або здійснює його неналежно.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є належною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захист або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

У справах за позовами прокурорів, заявлених в інтересах держави в особі уповноважених органів, позивачами є відповідні уповноважені органи, а прокурор у таких справах здійснює представництво їх інтересів в суді. Статус позивача прокурор набуває лише у випадках, коли звертається з позовом в інтересах держави у разі відсутності уповноваженого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду.

Звертаючись до суду з даним позовом, заступник керівника Харківської міської прокуратури № 2 зазначає, що згідно із ст. 327 ЦК України та ч. 5 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відчуження об`єктів нерухомості з комунальної власності з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави, яка згідно із ст. 7 Конституції України, гарантує місцеве самоврядування.

З огляду на висновки, викладені Європейським судом з прав людини у рішенні в справі Трегубенко проти України від 02.11.2004 р., питання правомірності відчуження об`єктів нерухомості з комунальної власності становлять не тільки державний, а й суспільний інтерес.

Таким чином, недотримання під час проведення приватизації вимог чинного законодавства, принципів відкритості, максимальної ефективності та економії, унеможливило раціональне та ефективне використання комунального майна громади, що в свою чергу порушує матеріальні інтересів держави, а також безпосередньо порушує права та інтереси мешканців територіальної громади, утвердження і забезпечення яких є головним обов`язком держави відповідно до ст. 3 Конституції України.

З урахуванням того, що Харківська міська рада представляє інтереси громади міста Харкова, однак у даному випадку вона є відповідачем у справі, як і Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, прокурором самостійно подано позов.

Окрім цього, в позовній заяві зазначено, що звернення прокурора до суду спрямоване на дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання про передачу комунального майна у власність.

З огляду на вказане, під час відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку щодо обгрунтованості необхідності представництва інтересів держави Харківською місцевою прокуратурою № 2, у зв`язку з чим відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду з тих підстав, що позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, а також відсутні підстави для задоволення заяви Харківської міської ради (вх. № 22084 від 16.09.2019).

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 226, 233-235 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Харківської міської ради (вх. № 22084 від 16.09.2019) про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали підписано 18.09.2019.

Суддя В.В. Суслова справа № 922/2246/19