Копія
Справа № 560/2325/19
РІШЕННЯ
іменем України
11 вересня 2019 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І.
за участю:секретаря судового засідання Бачок О.В. представника відповідача - Багнюка О.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комісія з реорганізації Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області про скасування наказу та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комісії з реорганізації Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області, в якому просить суд:
- скасувати наказ голови Комісії з реорганізації Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області Садов`юка О.П. про звільнення ОСОБА_1 від 25.06.2019 № 4;
- відновити ОСОБА_1 на посаді начальника Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області;
- зобов`язати Головне управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області надати ОСОБА_1 невикористану відпустку за час його роботи перед наступним звільненням.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 04 листопада 2017 року ОСОБА_1 вийшов на роботу та приступив до виконання своїх обов`язків начальника Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області (правонаступником якої є відповідач) після скасування судом спірних наказів про його звільнення по справі №822/1517/17. 24.04.2019 позивача попереджено про його наступне звільнення у зв`язку із скороченням посади начальника Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області та було запропоновано в порядку переведення з посади Начальника Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області вакантні посади в Головному управлінні Держпродспоживслужби у Хмельницькій області, як у правонаступника Держфітоінспекції у Хмельницькій області. А тому, перед звільненням з наступним переведенням на іншу посаду, 05 червня 2019 року позивачем було подано голові комісії з реорганізації Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області Садов`юку О.П. заяву про щорічну відпустку, в якій позивач просив надати щорічну відпустку тривалістю 30 календарних днів, як особі з інвалідністю II групи із збереженням на її період місця роботи (посади) і заробітної плати та додаткову оплачувану відпустку на 15 днів за вислугу років для покращення здоров`я з 22 червня 2019 року, а також матеріальну допомогу на оздоровлення. Заяву подано, як до канцелярії установи так і надіслано рекомендованим листом. Однак, в порушення трудових прав позивача та норм Кодексу законів про працю України, відпустка позивачу не була надана, і згідно наказу від 25.06.2019 №4 ОСОБА_1 було звільнено з посади начальника Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області без надання відпустки. Також позивач вказує, що після звільнення, 09.07.2019 отримав листа від відповідача, в якому останній просив ОСОБА_1 передати його особову справу, яка в управління відсутня, для того щоб надати ОСОБА_1 відпустку. Позивач вважає наказ про його звільнення неправомірним та таким, що порушує його права на працю, внаслідок чого звернувся до суду про його скасування.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
16 серпня 2019 року від голови комісії з реорганізації Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач по справі, вважає даний позов безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки, 24.04.2019 позивача було повідомлено про реорганізацію, скорочення посади яку він обіймає та запропоновано вакантні посади в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Хмельницькій області. Попередження ОСОБА_1 отримав 24.04.2019 року про що свідчить його підпис. На адресу Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області та Державної фітосанітарної інспекції не надходило згоди позивача на переведення на будь-яку із запропонованих посад, тому після закінчення двомісячного терміну наказом № 4 від 25.06.2019 року позивача було звільнено з посади начальника Державної фітосанітарної інспекції в Хмельницькій області на підставі п 1. ч. 1 ст. 40 КЗпП України та п.1 ч. 1 ст. 87 ЗУ "Про державну службу". Відповідач із твердженням позивача в позовній заяві про те, що заява на відпустку була надіслана ОСОБА_1 рекомендованим листом, а також передана до канцелярії установи не погоджується, оскільки до канцелярії установи таких заяв від ОСОБА_1 не надходило, а також жодних листів працівники канцелярії не отримували, про що свідчить відсутність відмітки про отримання та повідомлення про вручення рекомендованого листа. В кабінеті голови комісії з реорганізації Державної фітосанітарної інспекції в Хмельницькій області позивач лише ознайомив останнього із змістом заяви без додавання посвідчення про інвалідність. В свою чергу голова комісії з реорганізації Садов`юк О.П. спочатку в усній розмові пояснив позивачу, що для надання йому відпуски потрібно передати його особову справу, оскільки для підготовки наказу про надання відпустки необхідна інформація щодо використаних днів відпусток та їх залишків. 21.06.2019 року позивача було повідомлено офіційним листом про потребу передати особову справу. Окрім того, відповідач зазначив, що ОСОБА_1 в 2016 році був головою комісії з реорганізації Державної фітосанітарної інспекції Хмельницькій області і при зміні членів комісії з реорганізації та голови комісії позивачем не були передані всі документи установи, в тому числі його особова справа. Також, відповідач вказав, що 08.08.2019, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань було внесено запис про припинення Державної фітосанітарної інспекції в Хмельницькій області, отже, поновити позивача на посаді начальника Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області є неможливим, оскільки Державна фітосанітарна інспекція у Хмельницькій області припинена.
04.09.2019 ухвалою суду замінено відповідача у адміністративній справі № 560/2325/19 - Державну фітосанітарну інспекцію Хмельницької області на його правонаступника - Головне управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький, вул. Шевченка, 53, код ЄДРПОУ 40358308), яка залучена судом третьою особою по справі.
11.09.2019 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням позивача та його представника за кордоном України, проте, судом подане клопотання не взято до уваги оскільки, в судовому засіданні призначеному на 04.09.2019 суд заслухав пояснення представників сторін, встановив доводи, якими сторони обґрунтовують свої позовні вимоги та заперечення, а також дослідив докази у справі та оголосив перерву для надання відповідачем копії наказу про призначення ОСОБА_1 на посаду начальника Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області, для долучення до матеріалів справи, дату проведення наступного судового засіданні погоджено із представниками сторін в судовому засіданні. Враховуючи зазначене, суд вважає, що немає перешкод для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами із врахуванням пояснень наданими сторонами в судовому засіданні 04.09.2019.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення заявлених позовних вимог заперечив, вказував на правомірність прийняття оскаржуваного наказу голови Комісії з реорганізації Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області Садов`юка О.П. про звільнення ОСОБА_1 від 25.06.2019 № 4 та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, оцінивши наявні в матеріалах належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 27.03.2013 призначений на посаду начальника Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області - головного державного фітосанітарного інспектора Хмельницької області.
Згідно з абзацом 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України №442 від 10.09.2014р. "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фітосанітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу та поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій з реалізації державної політики у сфері племінної справи у тваринництві, у сфері охорони прав на сорти рослин, у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження), у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), а також функції із здійснення державного контролю (нагляду) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1092 від 16 грудня 2015 року "Про утворення територіальних органів Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів" реорганізовані територіальні органи Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, Державної інспекції з питань захисту прав споживачів та Державної санітарно-епідеміологічної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Наказом Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України від 03 жовтня 2016 №1065-к "Про звільнення ОСОБА_1 " позивача 03.10.2016 звільнено з посади начальника Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області - головного державного фітосанітарного інспектора Хмельницької області, у зв`язку із реорганізацією Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Наказом Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України №1071-к від 02 листопада 2016 "Про внесення змін до наказу Держветфітослужби від 03.10.2016 року №1065 "Про звільнення ОСОБА_1 " до вищевказаного наказу внесено зміни, а саме виключено дату "03 жовтня 2016 року" та доповнено словами "вважати датою звільнення перший робочий день".
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.09.2017, яке набрало законної сили 10.10.2017, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України від 03 жовтня 2016 року №1065-к "Про звільнення ОСОБА_1 " та наказ №1071-к від 02 листопада 2016 року "Про внесення змін до наказу Держветфітослужби від 03.10.2016 року №1065 "Про звільнення ОСОБА_1 " Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, в решті позову відмовлено.
04.11.2017 ОСОБА_1 приступив до виконання своїх посадових обов`язків.
24.04.2019 позивача листом № 22/04.01/1910 від 24.04.2019 повідомлено про реорганізацію, скорочення посади, яку він обіймає та запропоновано вакантні посади в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Хмельницькій області.
Лист № 22/04.01/1910 від 24.04.2019 та попередження від 24.04.2019 ОСОБА_1 отримав - 24.04.2019, про що свідчить його підпис на листі та попередженні.
25.06.2019 голова Комісії з реорганізації Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області Садов`юк О.П. прийняв наказ № 4 від 25.06.2019 про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Державної фітосанітарної інспекції в Хмельницькій області на підставі п 1. ч. 1 ст. 40 КЗпП України та п.1 ч. 1 ст. 87 ЗУ "Про державну службу".
Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус позивача, як державного службовця, а також правовідносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням і припиненням державної служби врегульовані Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VІІІ, який набув чинності з 01 травня 2016 року (далі по тексту - Закон №889-VІІІ).
Статтею 83 цього Закону визначені підстави для припинення державної служби, серед них, в тому числі за ініціативою суб`єкта призначення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону № 889-VІІІ підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення, зокрема, є скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі.
За змістом положень ч. 3 ст. 87 Закону № 889-VІІІ процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю.
Звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення.
Державний службовець, якого звільнено на підставі пункту 1 частини першої цієї статті, у разі створення в державному органі, з якого його звільнено, нової посади чи появи вакантної посади, що відповідає кваліфікації державного службовця, протягом шести місяців з дня звільнення має право поворотного прийняття на службу за його заявою, якщо він був призначений на посаду в цьому органі за результатами конкурсу.
У свою чергу, за приписами ст. 51 Кодексу законів про працю України (далі по тексту - КЗпП України), які кореспондуються зі ст. 43 Конституції України, однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Підставами припинення трудового договору згідно з положеннями п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України є, зокрема, розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового, чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Згідно з ч. 2 ст. 40 цього Кодексу звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Згідно з п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 "Про практику розгляду трудових спорів" (з подальшими змінами), при розгляді трудових спорів, пов`язаних із звільненням за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, скорочення чисельності штату працівників, чи додержані власником або уповноваженим ним органом норми законодавства, що регулюють звільнення працівника, які є докази зміни в організації виробництва і праці, того, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або власник чи уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи користувався вивільнений працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне звільнення.
Нормами ст. 49-2 КЗпП України встановлено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно (ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України).
Проаналізувавши наведені норми ст. 49-2 КЗпП України Верховний Суд під час перегляду у порядку касаційного оскарження справи про поновлення працівника на державній службі дійшов висновку, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Вимоги даної статті вважаються виконаними в повній мірі, коли працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду та, які існували на день звільнення, позаяк обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, - про що зазначив у тексті своєї постанови від 28.02.2019 у справі №819/1121/17.
В тексті цієї ж та іншої своєї постанови (від 19.06.2018 у справі №809/1145/17) Верховний Суд аналізуючи наведені вищі норми матеріального права у сукупності відзначив наступне: системний аналіз вищевказаних законодавчих положень дає підстави для висновку, що законодавцем встановлено чіткий алгоритм дій, яких повинен дотримуватись керівник державної служби у випадку скорочення чисельності або штату державних службовців у зв`язку з реорганізацією державного органу для забезпечення дотримання та реалізації державним службовцем гарантованого права на працю, а саме: попередження про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці - 60 календарних днів до зміни істотних умов державної служби; пропозиція працівникові іншої рівноцінної посади державної служби, а за відсутності такої - нижчої вакантної посади; переведення за згодою державного службовця на вакантну посаду; звільнення державного службовця у випадку, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення.
При цьому, законодавцем разом з одночасним попередженням працівника про наступне вивільнення передбачено обов`язок надання пропозиції всіх наявних вакантних посад, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації, тобто вжиття заходів до переведення працівника за його згодою на іншу запропоновану йому роботу.
Звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення.
Тобто, виключними та вичерпними підставами звільнення з причин скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідації державного органу, реорганізації державного органу є або неможливість переведення на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або відмова від такого переведення.
Судом при з`ясуванні обставин справи та дослідженні доказів встановлено, що згідно з абзацом 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України №442 від 10.09.2014 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фітосанітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу та поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій з реалізації державної політики у сфері племінної справи у тваринництві, у сфері охорони прав на сорти рослин, у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження), у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), а також функції із здійснення державного контролю (нагляду) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів.
Відповідно до Постанови КМУ від 16.12.2015 № 1092 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів" вирішено: утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за переліком згідно з додатком 1. Реорганізувати територіальні органи Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, Державної інспекції з питань захисту прав споживачів та Державної санітарно-епідеміологічної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за переліком згідно з додатком 2. Установити, що територіальні органи Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, Державної інспекції з питань захисту прав споживачів та Державної санітарно-епідеміологічної служби продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
У ході судового розгляду сторонами не заперечувався факт проведення реорганізації відповідача.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 обіймав посаду начальника Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області - головного державного фітосанітарного інспектора Хмельницької області.
З матеріалів справи вбачається, що у зв`язку із реорганізацією Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області голова комісії з реорганізації Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області 24.04.2019 повідомив позивача про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1092 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів", наказу Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України від 16.01.2016 №36 "Про реорганізацію територіальних органів Державної ветеринарної та фітосанітарної служби" Державна фітосанітарна інспекція Хмельницької області реорганізовується шляхом приєднання до Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області. Посада начальника Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області, яку позивач обіймає, підлягає скороченню. Також зазначив, про те, що після закінчення 2-х місячного терміну з моменту одержання цього персонального попередження, позивач підлягає звільненню з роботи за п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу", п.1 ч. 1 ст.40 КЗпП України із наданням пільг та компенсацій, передбачених законодавством про працю.
Зазначене повідомлення позивач отримав 24.04.2019, що підтверджується його підписом на повідомленні.
Окрім того, начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області 24.04.2019 направлено позивачу листа № 22/04.01/1910 від 24.04.2019 згідно якого ОСОБА_1 запропоновано всі вакантні посади в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Хмельницькій області станом на 24.04.2019, які позивач може обіймати з урахуванням освіти, кваліфікації, досвіду, а саме: головного спеціаліста відділу контролю за обігом засобів захисту рослин Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області; головного спеціаліста відділу контролю в сфері насінництва та розсадництва Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області; головного спеціаліста відділу роботи з персоналом управління роботи з персоналом Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області; робітника з комплексного обслуговування й ремонту будинків відділу господарського забезпечення Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області (0,5 ставки); водія автотранспортних засобів відділу господарського забезпечення Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області (0,5 ставки); головного спеціаліста відділу захисту прав споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області; інспектора з кадрів відділу добору та розвитку персоналу управління роботи з персоналом Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області; водія автотранспортних засобів відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Кам`янець - Подільського міськрайонного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області; водія автотранспортних засобів відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Чемеровецького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області; водія автотранспортних засобів відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Ярмолинецького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області. Окрім того, у листі начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області просив позивача повідомити про його згоду або відмову від запропонованих посад шляхом підписання відповідного рядка у пропозиціях та надання їх другого примірника в Головне управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області.
Втім, від запропонованих згідно із переліком вакантних посад позивач відмови відповідачу не надавав, а також і не надав згоди на його переведення на посади відповідної до його кваліфікації в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Хмельницькій області.
Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази про волевиявлення позивача на його переведення на одну з посад визначених в переліку посад запропонованих Головним управлінням Держпродспоживслужби в Хмельницькій області, або відмови від такого переведення.
В контексті наведеного суд звертає увагу на те, що відповідачем вживались передбачені чинним законодавством заходи щодо працевлаштування позивача, а тому наказ голови Комісії з реорганізації Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області Садов`юка О.П. про звільнення ОСОБА_1 від 25.06.2019 № 4 є таким, що відповідає нормам чинного законодавства, що свідчить про необґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог.
Стосовно доводів позивача про порушення відповідачем його трудових прав, а саме ненадання ОСОБА_1 щорічної відпустки, суд зазначає наступне.
Державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров`я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи визначені Законом України "Про відпустки" від 15.11.1996 року № 504/96-ВР (далі-Закон № 504/96-ВР).
Згідно із ч. 3 ст. 2 Закону № 504/96-ВР право на відпустки забезпечується: гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом; забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 504/96-ВР у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи.
За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні (ч. 1 ст. 24 Закону № 504/96-ВР).
Положення ч. 1 та 4 ст. 24 Закону № 504/96-ВР кореспондуються із положеннями частин 1 та 4 ст. 83 КЗпП України.
У свою чергу, статтею 75 КЗпП України передбачено, що щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
Статтею 3 Закону № 504/96-ВР передбачено, що за бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки. У разі звільнення працівника у зв`язку із закінченням строку трудового договору невикористана відпустка може за його бажанням надаватися й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору. У цьому випадку чинність трудового договору продовжується до закінчення відпустки.
За змістом п. 2 ч.1 ст. 9 Закону № 504/96-ВР до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховуються час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу).
Згідно зі ч. 4 ст. 10 Закону № 504/96-ВР щорічні основна та додаткові відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року.
Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві (ч. 5 ст. 10 Закону № 504/96-ВР).
Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку (ч. 10 ст. 10 Закону № 504/96-ВР).
Судом встановлено, що позивачем 05.06.2019 на ім`я голови Комісії з реорганізації Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області підготовлено заяву про надання щорічної відпустки тривалістю 30 календарних днів, як особі з інвалідністю ІІ групи із збереженням на її період місця роботи (посади) і заробітної плати та додаткової оплачуваної відпустки на 15 днів за вислугу років для покращення здоров`я з 22.06.2019, а також надання матеріальної допомоги на оздоровлення.
21.06.2019 голова Комісії з реорганізації Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області надіслав позивачу листа, в якому зазначив, що для підготовки наказу про надання відпустки необхідна інформація щодо використаних днів відпусток та їх залишків. Облік відпусток працівника ведеться за допомогою картки державного службовця, яка зберігається в особовій справі. Голові комісії з реорганізації Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області особова справа ОСОБА_1 передана не була, а тому виходячи із наведеного голова комісії просив у начальника Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області в найкоротші строки передати особову справу ОСОБА_1 .
Проте, судом з матеріалів справи та наданих пояснень представником відповідача встановлено, що матеріали особової справи ОСОБА_1 до Комісії з реорганізації Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області передані не були.
Даний факт також підтверджується наявними в матеріалах справи поясненнями наданими до суду головою Комісії з реорганізації Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області Садов`юк О.П. та начальником Головного управлінням Держпродспоживслужби в Хмельницькій області Грушко В . П..
Окрім цього, суд зазначає, що відповідно до наказу Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України від 16 січня 2016 року №36 Про реорганізацію територіальних органів Державної ветеринарної та фітосанітарної служби на голів комісії з питань реорганізації територіальних органів Державної фітосанітарної інспекції покладено обов`язок щодо проведення вивільнення працівників.
Судом під час розгляду справи не встановлено передачі повноважень стосовно надання відпусток на голів комісії з питань реорганізації територіальних органів Державної фітосанітарної інспекції. До Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, наказом якої ОСОБА_1 призначений на посаду, позивач із заявою про надання відпустки не звертався, про що представником позивача підтверджено в судовому засіданні.
При цьому, судом встановлено, що п. 2 оскаржуваного наказу про звільнення ОСОБА_1 від 25.06.2019 № 4 визначено провести із ОСОБА_1 остаточний розрахунок та виплатити вихідну допомогу в розмірі середньомісячної заробітної плати та грошову компенсацію за невикористану щорічну основну та додаткову відпустку за стаж державної служби відповідно до чинного законодавства.
Як встановлено з матеріалів справи відповідачем проведено розрахунок з позивачем, а саме виплачено останньому вихідну допомогу в розмірі середньомісячної заробітної плати та компенсацію за невикористану щорічну основну та додаткову відпустку за стаж державної служби, що підтверджується наданими до суду представником відповідача розрахунками компенсації відпустки при звільнені ОСОБА_1 , зведеними розрахунковими відомостями за період з жовтня 2018 року по червень 2019 року, розрахунком допомоги з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_1 та розрахунком компенсації відпустки при виплаті заробітної плати по вересень 2018 року ОСОБА_1 .
Отже, аналізуючи встановлене суд дійшов висновку, що відповідачем при звільненні позивача дотримано вимоги Закону України "Про відпустки" та Кодексу законів про працю України, окрім того, суд зауважує, що надходження на ім`я голови Комісії з реорганізації Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області заяви про надання ОСОБА_1 щорічної відпустки, як особі з інвалідністю ІІ групи із збереженням на її період місця роботи (посади) і заробітної плати та додаткової оплачуваної відпустки за вислугу років для покращення здоров`я з 22.06.2019, та матеріальної допомоги на оздоровлення - не є підставою для скасування оскаржуваного наказу та не спростовує наведені доводи суду.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у даному випадку Головним управлінням Держпродспоживслужби в Хмельницькій області дотримано вимоги норм чинного законодавства України та правомірно видало наказ про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку із реорганізацією Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Крім того, відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо поновлення позивача на посаді та надання невикористаної відпустки за час роботи позивача перед наступним звільненням, оскільки зазначені позовні вимоги є похідними від позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог.
Відповідно до вимог статті 139 КАС України, судові витрати відшкодуванню не підлягають, оскільки вони не були понесені позивачем, який звільнений від їх сплати.
Керуючись статтями 77-78, 143, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 255, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комісія з реорганізації Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області про скасування наказу та зобов`язання вчинити дії - відмовити.
Судові витрати в порядку статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 16 вересня 2019 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області (вул. Шевченка, 53, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 38482108) Третя особа:Комісія з реорганізації Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області (вул. Купріна, 48, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000
Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький "Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький
Суд | Хмельницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.09.2019 |
Оприлюднено | 19.09.2019 |
Номер документу | 84329148 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні