Ухвала

від 18.09.2019 по справі 160/4909/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 вересня 2019 року м. Дніпросправа № 160/4909/19 Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

перевіривши матеріали апеляційної скарги приватного підприємства "Ремонтно-будівельне управління 717"

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2019 року по справі

за позовом приватного підприємства "Ремонтно-будівельне управління 717"

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

17 вересня 2019 року на адресу Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга приватного підприємства "Ремонтно-будівельне управління 717" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2019 року по справі №160/4909/19.

Перевіривши порядок подання апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

Так, порядок подання апеляційної скарги визначено положеннями ст. 297 КАС України (в редакції від 15.12.2017), якою передбачено, що остання подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Разом з тим, відповідно до пп.15.5 п.15 ч.1 розд. VII Перехідних положень КАС України (в редакції від 15.12.2017), зазначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Отже, першим реченням пп.15.5 п.15 ч.1 розд. VII Перехідних положень КАС України чітко передбачено, що до дня початку функціонування ЄСІТС зберігається порядок подання апеляційних скарг, який діяв до набрання чинності новою редакцією КАС України, тобто через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

Згідно абз.2 пп.15.16 п.15 ч.1 розд. VII Перехідних положень КАС України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Таким чином, враховуючи, що на даний час Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не функціонує, колегія суддів звертає увагу заявника на те, що подання апеляційної скарги необхідно провадити за правилами, що діяли до 15 грудня 2017 року, а саме - згідно вимог частини 1 статті 186 КАС України, де зазначено, що апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Оскільки апеляційна скарга була подана заявником безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто з порушенням порядку її подання, останню, відповідно до пп.15.5 п.15 ч.1 розд. VII Перехідних положень КАС України, необхідно повернути заявнику без розгляду.

При цьому, колегія суддів враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 28 серпня 2018 року у справі №804/6135/16 з аналогічного питання, однак не погоджується та не застосовує їх з огляду на наступне.

У зазначеній постанові Верховний Суд з посиланням на практику Європейського суду з прав людини зазначив, що апеляційним судом, який повернув апеляційну скаргу без розгляду, порушені норми процесуального права, а саме не застосовано приписи статті 297 КАС України в редакції, яка є чинною з 15 грудня 2017 року. Також Верховний Суд зазначив, що апеляційним судом ухвала постановлена без дотримання принципу пропорційності, яке вимагає такого тлумачення пп. 15.5 п. 15 ч. 1 розділу VII Перехідних положень КАС України, яке б гарантувало особі право на безпосереднє звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду відповідно до статті 297 КАС України.

З приводу зазначеного суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Принцип пропорційності - загальноправовий принцип, спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення.

Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.

Колегія суддів зазначає, що пп. 15.5 п. 15 ч. 1 розділу VII Перехідних положень КАС України не містить жодного втручання у права та свободи людини і жодним чином їх не обмежує у порівнянні з попереднім станом, а саме з правилами подання апеляційної скарги, які діяли до 15 грудня 2017 року, а лише залишає такі правила незмінними на період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Європейський суд з прав людини у справах "Каньєте де Хоньї проти Іспанії", "Гору проти Греції", "Михолапа проти Латвії", "Щокін проти України" (заява №23759/03 та 37943/06), "Серков проти України" (заява №39766/05) дійсно дійшов висновків що:

- національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника;

- національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що зазначені висновки Європейського суду з прав людини жодним чином не стосуються спірних правовідносин в даній адміністративній справі, оскільки:

- як зазначалось вище, пп. 15.5 п. 15 ч. 1 розділу VII Перехідних положень КАС України лише передбачає залишення попереднього порядку подання апеляційної скарги, що не є свавільним втручанням у права заявника і не створює жодних перешкод для використання процесуальних прав, оскільки попередній порядок діяв на протязі більше 10 років з дня введення в дію КАС України і не викликав у учасників процесу жодних проблем при поданні апеляційної скарги;

- національне законодавство в цих відносинах не містить жодних суперечностей і не вимагає від учасників процесу ніякого тлумачення чи трактування. Навпаки, національне законодавство, а саме пп. 15.5 п. 15 ч. 1 розділу VII Перехідних положень КАС України, містить чітке правило поведінки - до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається за правилами ч. 1 ст. 186 КАС України (в редакції до 15.12.2017 року), тобто через суд першої інстанції, а після початку її функціонування - за правилами статті 297 КАС України (в редакції після 15.12.2017 року), тобто безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Невиконання цього правила заявником свідчить лише про незнання ним норм процесуального законодавства.

Встановлення у Перехідних положеннях такого правила пов`язано з особливостями функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, після початку якого за приписами статті 18 КАС України буде забезпечено обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, а також між судом та учасниками судового процесу. Отже, суд апеляційної інстанції буде мати доступ до матеріалів справи в електронному вигляді у зазначеній системі, а тому витребовування процесуальних та інших документів в паперовій формі передбачено лише у разі необхідності. Саме у зв`язку з цим законодавцем до початку функціонування системи і збережено правило, за яким апеляційна скарга подається через суд першої інстанції, який забезпечує її надходження до апеляційного суду разом із матеріалами справи.

У зв`язку з вищезазначеним, колегія суддів приходить до висновку про те, що заявник не може очікувати застосування статті 297 КАС України (в редакції з 15.12.2017 року), як зазначив у постанові Верховний Суд, оскільки за приписами пп. 15 п. 5 ч. 1 розділу VII Перехідних положень КАС України ця норма почне свою дію лише після початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Суд апеляційної інстанції, повертаючи без розгляду апеляційну скаргу, яка подана з порушенням порядку, встановленого КАС України, чітко виконує правило поведінки, встановлене цим Кодексом. Крім того, суд апеляційної інстанції не може свавільно прийняти до розгляду апеляційну скаргу всупереч безальтернативним вимогам КАС України, оскільки таким чином надасть перевагу одній стороні процесу, в даному конкретному випадку - заявнику апеляційної скарги, перед іншою, яка чекає від суду неухильного дотримання норм процесуального законодавства.

Крім того, колегія суддів зазначає, що останнє речення підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень КАС про повернення апеляційної скарги у разі порушення порядку його подання зобов`язує скаржника дотримуватися цього законодавчо визначеного порядку подання апеляційної скарги й водночас інформує (застерігає), що у разі недотримання цього порядку суд таку скаргу не буде розглядати і мотивованою ухвалою поверне її скаржнику.

При цьому, таке повернення не обмежує права скаржника подати апеляційну скаргу відповідно до загальних вимог закону і приписів суду про повернення апеляційної скарги без розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2019 року у справі №0440/4893/18.

На підставі викладеного, керуючись пп. 15.5 п. 15 ч. 1 розділу VII Перехідних положень КАС України, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Ремонтно-будівельне управління 717" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2019 року по справі №160/4909/19 за адміністративним позовом приватного підприємства "Ремонтно-будівельне управління 717" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддя В.В. Мельник

суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов