Постанова

від 12.11.2019 по справі 160/4909/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 160/4909/19 Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Іванова С.М.,

за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства Ремонтно-будівельне управління 717 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2019р. у справі №160/4909/19 за позовом:Приватного підприємства Ремонтно-будівельне управління 717 до: про:Головного управління ДФС у Дніпропетровській області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення і податкової вимоги

ВСТАНОВИВ:

29.05.2019р. Приватне підприємство Ремонтно-будівельне управління 717 (далі - ПП РБУ 717 ) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення і податкової вимоги / а.с. 5-13 /.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2019р. за вищезазначеним адміністративним позовом було відкрито провадження в адміністративній справі №160/4909/19 та справу призначено до судового розгляду /а.с. 2/.

Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що фахівцями відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП РБУ 717 з питань дотримання вимог податкового законодавства України по податку на додану вартість (далі - ПДВ) по взаємовідносинам з ТОВ Профі Маркет за період з 01.12.2016р. по 31.12.2016р. та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг) придбаних у ТОВ Профі Маркет за період з 01.12.2016р. по 31.12.2016р., за результатами якої складено акт №37706/04-36-14-19/2501484235987296 від 17.07.2018р., у якому податковим органом відображені виявлені, на його на думку, порушення, які свідчать про нереальність здійснення підприємством господарських операцій з цим контрагентом та про безпідставність формування підприємством фінансового обліку та податкової звітності з урахуванням наслідків господарської діяльності з цим контрагентом, що призвело до заниження підприємством ПДВ на загальну суму 50428, 84 грн. за грудень 2016р., та у подальшому відповідачем на підставі акту перевірки 02.08.2018р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0019991419, яким збільшено суму податкового зобов`язання з ПДВ у загальному розмірі на 63036,25 грн., а 19.02.2019р. відповідачем було сформовано та направлено на адресу підприємства податкову вимогу №5957-54, у якій зазначено, що борг підприємства з ПДВ становить 77311,01 грн., який складається з суми податкового зобов`язання з ПДВ, що визначена податковим повідомленням-рішенням №0019991419 від 02.08.2018р. та суми пені 14274 грн. Позивач вважає, що у відповідач під час проведення перевірки та складанні рішення припустився до порушень норм чинного законодавства, що призвело до порушення прав та інтересів підприємства, прийнятті відповідачем податкове повідомлення -рішення та податкова вимога, є протиправними та суперечать положенням чинного податкового законодавства оскільки у позивача наявні усі первинні документи по господарським операціям з ТОВ Профі Маркет за період з 01.12.2016р. по 31.12.2016р., а відсутність товарно-транспортної накладної або оформлення її з порушенням встановленого порядку не позбавляє господарську операцію з цим контрагентом реального змісту та не може впливати на відображення такої операції в податковому обліку позивача, посилання податкового органу щодо відсутності у ТОВ Профі Маркет достатньої кількості трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів, складських та офісних приміщень, основних фондів, що у свою чергу дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб`єктом господарювання основного виду діяльності, а також можливість постачання гарячої асфальтобетонної суміші ПП РБУ-717 є необґрунтованими. При цьому позивач зазначив, що він не має повноважень вимагати у контрагента дані щодо складу його податкового кредиту, і платник податків, який придбав товар у контрагента, що порушує вимоги податкового законодавства, не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію та не знав про певні порушення правил ведення господарської діяльності та оподаткування своїм контрагентом. Тому просив суд визнати протиправними та скасувати прийняті відповідачем податкове повідомлення-рішення №0019991419 від 02.08.2018 р. та податкову вимогу № 5957-54 від 19.02.2019 р.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2019р. у справі №160/4909/19 у задоволенні адміністративного позову відмовлено (суддя Голобутовський Р.З.) / а.с. 117-122/.

Позивач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції від 08.07.2019р., подав апеляційну скаргу /а.с. 147-151/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 08.07.2019р. та постановити у справі нове рішення, яким задовольнити заявлені ним позовні вимоги у повному обсязі.

30.09.2019р. адміністративна справа №160/4909/19, разом з апеляційною скаргою позивача, надійшли до Третього апеляційного адміністративного суду / а.с. 146/.

Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 08.10.2019р. у справі №160/4909/19 ПП РБУ 717 поновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП РБУ 717 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2019р. у справі №160/4909/19 /а.с.174/ та справу призначено до апеляційного розгляду у судовому засіданні о 13 годин 30 хвилин 12.11.2019р. /а.с. 175/, про що судом апеляційної інстанції було повідомлено осіб, які беруть участь у розгляді справи / а.с. 176,177,179,180/.

Заслухавши у судовому засіданні 12.11.2019р. :

- представників позивача, які підтримали доводи викладені у апеляційній скарзі та просили суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції від 08.07.2019р. скасувати та прийняти у справі нове рішення, яким задовольнити заявлені позивачем вимоги у повному обсязі;

- представника відповідача, який заперечував проти доводів апеляційної скарги, та посилаючись на те, що судом першої інстанції рішення у справі прийнято без порушень норм чинного законодавства, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 08.07.2019р. у цій справі залишити без змін;

перевіривши доводи апеляційної скарги та доповнень до неї, матеріали цієї адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, з урахуванням доводів доповнень до апеляційної скарги, і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приватне підприємство Ремонтно-будівельне управління 717 (скорочена назва ПП РБУ 717 ) , позивача у справі, як юридичну особу зареєстровано 24.12.1997р., код ЄДРПОУ 25014842, підприємство є платником податків, у тому числі ПДВ / а.с. 84-86/.

Під час з`ясування фактичних обставин справи судом першої інстанції встановлено, та підтверджено судом апеляційної інстанції, що у період з 04.07.2018р. по 10.07.2018р. посадовими особами ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП РБУ 717 з питань дотримання вимог податкового законодавства України з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ Профі Маркет за період з 01.12.2016р. по 31.12.2016р. та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг) придбаних у ТОВ Профі Маркет за період з 01.12.2016р. по 31.12.2016р., за результатами якої складено акт №37706/04-36-14-19/2501484235987296 від 17.07.2018р. (далі - акт перевірки).

З наданої суду ксерокопії вищезазначеного акту перевірки / а.с. 65- 80/ вбачається, що у ході перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем вимог п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 Податкового кодексу України , що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 50428,84 грн. за грудень 2016р.

У подальшому, на підставі вищезазначеного акту перевірки податковим органом - відповідачем у справі було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0019991419 від 02.08.2018 р., яким визначено грошове зобов`язання позивача з ПДВ на загальну суму 63036,25 грн., у тому числі : податкове зобов`язання - 50429 грн., штрафні (фінансові) санкції 12607, 25 грн. / а.с. 64/, а 19.02.2019р. відповідачем було сформовано та направлено на адресу платника податків - позивача у справі, податкову вимогу № 5957-54 про суму податкового боргу у розмірі 77311,01 грн, з яких: податкове зобов`язання на суму 50428 ,9 грн., штрафні (фінансові) санкції у розмірі 12607,25 грн., пеня у розмірі 14274, 86 грн.

Також необхідно зазначити, що позивач, який вважає, що висновки акту перевірки та прийняте відповідачем за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення, необґрунтованими та безпідставними оскаржив їх в порядку адміністративного оскарження, але рішенням Державної фіскальної служби України від 29.10.2018р. за №35179/6/99-99-11-01-02-25 прийняте відповідачем податкове повідомлення рішення було залишено без змін, а скарга позивача залишена без задоволення / а.с. 59-62/, і позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом свого порушеного права і прийняті відповідачем податкове повідомлення-рішення №0019991419 від 02.08.2018 р. та податкова вимога № 5957-54 від 19.02.2019 р. є предметом оскарження у цій адміністративній справі.

З ксерокопії акту перевірки вбачається, що висновок про порушення позивачем у справі вимог п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 Податкового кодексу України , що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 50428,84 грн. за грудень 2016р. по господарським операціям з ТОВ Профі Маркет зроблено податковим органом через не підтвердження реальності здійснення господарських операцій цим контрагентом позивача по усьому ланцюгу постачання з огляду на відсутність у ТОВ Профі Маркет достатньої кількості трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів, складських та офісних приміщень, основних фондів.

Вимоги щодо необхідності підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені у Податковому кодексі України, зокрема відповідно до п. 44.1 ст. 44 цього Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон).

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення,і аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

За змістом частин першої та другої статті 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже аналіз вищенаведених норм чинного законодавства дає можливість зробити висновок про те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, здійснення господарської операції і власне її результат підлягає відображенню в бухгалтерському обліку і для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, при цьому необхідно зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку, оскільки відповідно до ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, і господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу, і вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Під час розгляду цієї справи позивачем, на підтвердження реальності здійснення ним господарських операцій з ТОВ Профі Маркет у грудні 2016р. надано договір підряду №24848-00 від 07.12.2016р. та договір поставки №03-16/ПТ від 15.12.2016р., які були укладені позивачем з цим контрагентом, та акти прийняття виконаних будівельних робіт за грудень 2016р. на виконання договору №24848-00 від 07.12.2016р., платіжне доручення №834 від 16.12.2016р. і видаткову накладну №16122016 від 16.12.2016р. / а.с. 17-54/, які на думку позивача підтверджують факт реального виконання сторонами за цими договорами своїх зобов`язань, і є належними первинними документами у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , але ці документи не підтверджують фактів транспортування та перевезення будівельних матеріалів (суміші), відсутні сертифікати на придбану позивачем у цього контрагента продукцію, а також відсутні документи, які підтверджують направлення працівників позивача у відрядження з огляду на те, що підприємства за вищезазначеними договорами підряду та постачання знаходяться у різних містах України, тоді як відповідачем у справі надано суду докази, які свідчать про те, що у ході аналізу ланцюга походження товарів - суміш асфальтобетонну гарячу та теплу (асфальтобетон плотний дорожний) для поверхнього слою, мілкозернисту типа 6 М2 в кількості 154т , яка була поставлена позивачу ТОВ Профі Маркет , була ним придбана у ТОВ КРОЗЕН (код ЄДРПОУ 40808839), у якого в свою чергу відсутнє придбання цієї суміші з моменту державної реєстрації від 03.10.2016р. (період стовідсоткової реєстрації податкових накладних), що свідчить про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача з ТОВ Профі Маркет у грудні 2016р. про усьому ланцюгу постачання.

Також колегія суддів вважає звернути увагу на те, що в провадженні Управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017000000001846 від 08.06.2017р., за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч. 2 ст.205 ч.5 ст.191 КК України, і у ході розслідування встановлено, що за попередньою змовою невстановленою групою осіб вчинено фіктивне підприємництво шляхом реєстрації/перереєстрації суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), в т.ч. й ТОВ Профі Маркет , та у подальшому невстановлені слідством особи використали реквізити в т.ч. й вказаного підприємства, для прикриття незаконної діяльності, направленої на мінімізацію податкових зобов`язань, розкрадання бюджетних коштів одержаних злочинним шляхом, за рахунок відображення в бухгалтерському обліку платників податків реального сектору економіки господарських операцій з підприємствами, що мають ознаки фіктивності і проведеним аналізом зазначених підприємств з ознаками фіктивності, в т.ч. й ТОВ Профі Маркет , видно документальне оформлення безтоварних операцій щодо поставки ТМЦ, а в ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 06.07.2017р. у справі №757/38696/17-к слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна, оскільки грошові кошти в тому числі і ТОВ Профі Маркет , що розміщені на відкритих в банківській установі рахунках, мають ознаки таких, що були здобуті кримінально- протиправним шляхом тобто відповідають критеріям ст. 98 КПК України з огляду на предмет кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205 ч. 5 ст. 191 КК України, і з метою забезпечення збереження речових доказів - вбачається доцільним застосувати захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна вказаних підприємств /а.с. 100-113/.

Приймаючи до уваги вищенаведені фактичні обставини справи та враховуючи норми чинного законодавства, яке регулює відносини, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що відповідачем, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, доведено правомірність прийняття ним податкове повідомлення-рішення №0019991419 від 02.08.2018 р. та податкова вимога № 5957-54 від 19.02.2019 р. є предметом оскарження у цій адміністративній справі, оскільки сам факт укладення позивачем у справі господарського договору з ТОВ Профі Маркет у грудні 2016р., не може свідчити про реальність здійснення господарських операцій з цим контрагентом, тоді як відповідачем у справі доведено відсутність підтвердження товарності, реальності господарських операцій позивача з цим контрагентом по усьому ланцюгу постачання, що виключає правомірність відображення наслідків фінансово-господарської діяльності позивача з таким контрагентом у податковому обліку позивача.

З огляду на вищенаведені фактичні обставини справи, які були встановлені судом під час розгляду справи, та норми чинного податкового законодавства, яке регулює спірні відносини, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок щодо безпідставності заявлених позивачем у справі позовних вимог та постановлено правильне рішення про відмову позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 08.07.2019р. у цій адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Ремонтно-будівельне управління 717 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2019р. у справі №160/4909/19- залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.

Повний текст складено та підписано - 18.11.2019р.

Головуючий - суддя А.О. Коршун

суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.М. Іванов