Рішення

від 18.09.2019 по справі 750/8002/19

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/8002/19

Провадження № 2/750/1920/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2019 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі суддіКоверзнева В. О.,

з участю: секретаря судового засідання Хамайко С. В., представника третьої особи Карпенко Я. А., представника відповідача Кулешової М. А.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні (в порядку спрощеного позовного провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Чернігівської міської ради про зміну статусу квартири,

треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернігова, Міністерство оборони України,

в с т а н о в и в:

17.07.2019 ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Чернігівської міської ради (далі відповідач), в якому просить:

а) визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 13.12.2018 № 631, яким Квартирно-експлуатаційному відділу м. Чернігова відмовлено у зміні статусу службової трикімнатної квартири

АДРЕСА_1 зобов`язати відповідача прийняти рішення про виключення квартири АДРЕСА_1 з числа службових жилих приміщень із подальшим наданням її позивачу для постійного проживання разом із членами сім`ї.

В обґрунтування позову зазначив, що оскаржуваним рішенням порушено право позивача на отримання житла, яке гарантовано Конституцією та законами України.

Ухвалою суду від 05.08.2019 задоволено клопотання відповідача та залучено до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Міністерство оборони України, оскільки вирішення позову може в подальшому вплинути на права та обов`язки цієї особи.

Позивач у судове засідання не з`явився, при цьому надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача (Квартирно-експлуатаційного відділ м. Чернігова) вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Представник третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача (Міністерство оборони України) не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи сповіщався належним чином.

Представник відповідача позов не визнала зазначивши, що оскаржуване рішення повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, при цьому не зачіпає права та інтереси позивача, оскільки ухвалене за зверненням третьої особи.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач є полковником Збройних Сил України. Він брав безпосередню участь в антитерористичній операції та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій. Натепер позивач перебуває на військової службі і станом на 01.07.2019 мав 29 років 11 місяців календарної вислуги (а.с. 14-18, 22, 29, 30).

Позивач разом із членами сім`ї користується трикімнатною квартирою АДРЕСА_1 (далі Квартира), що має статус службового житла, при цьому він перебуває у загальній черзі на отримання житла під номером 988 (а.с. 32, 140), а як особа, яка має пільги, перебуває у черзі першочерговиків на отримання квартири під загальним номером 473 (а.с. 161).

Квартира, якою користується сім`я позивача, придбана за рахунок коштів Міністерства оборони України і передана на баланс територіальної громади міста Чернігова.

26.01.2018року начальник Чернігівського гарнізону і начальник Квартирно-експлуатаційноговідділу м.Чернігова направилина адресувідповідача спільнеклопотання про виключення Квартири з числа службових жилих приміщень (а.с. 27).

Листом від 16.02.2018 № 1-27/20-839 відповідач відмовив у задоволенні цього клопотання, пославшись на відсутність достатньої мотивації підстави виключення Кватири із службового житла та не надання доказів відсутності у Міністерства оборони України потреби у використанні Квартири для забезпечення службовим житлом інших військовослужбовців (а.с. 28).

17.05.2018 відповідач ухвалив рішення за № 214, пунктом 3.6 якого відмовив у задоволенні вимог Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова про зміну статусу Квартири.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 14.09.2018 (цивільна справа № 750/6977/18) пункт 3.6 рішення від 17.05.2018 № 214 визнано протиправним і скасовано; цим же рішенням суду відповідача зобов`язано розглянути питання про виключення Квартири з числа службових з наданням її для проживання позивачеві та членам його сім`ї.

Ухвалюючи рішення суд дійшов висновку, що рішення відповідача від 17.05.2018 № 214 порушує житлові права та законні інтереси позивача.

13.12.2018 відповідач ухвалив рішення за № 631 і, посилаючись на пункти 5.1, 5.2, 5.3, 12.2 Положення про виключення з числа службових жилих приміщень в м. Чернігові, затвердженого рішенням Чернігівської міської ради від 26.04.2018 № 30/VII-7 (далі Положення), якими передбачена можливість виключення жилих приміщень з числа службових тільки: якщо відпала потреба у використанні житлових приміщень як службових; якщо особа проживала в службовому приміщенні не менше 10 років; у порядку черговості, повторно відмовив у зміні статусу Квартири (а.с. 48).

Таким чином, відповідачем фактично проігноровано рішення суду від 14.09.2018 та його висновки про наявність у позивача права на отримання Квартири в постійне користування.

Суд констатує, що статтею 47 Конституції України кожному гарантовано право мати житло.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон) держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановленихЖитловим кодексом Української РСР,іншими законами,в порядку,визначеному КабінетомМіністрів України… Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.

Таким чином, позивач як військовослужбовець, який має понад 29 років календарної вислуги, за приписами статті 12 Закону набув право на отримання житла за рахунок держави.

Згідно з частиною першою статті 118 Житлового кодексу Української РСР службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього.

Пунктом 6 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 № 37, встановлено, що жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також у випадках коли в установленому порядку воно виключено з числа жилих.

Виключення жилого приміщення з числа службових провадиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації рішенням виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

За приписом частини другої пункту 11 «Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 № 1081, виключення житлового приміщення з числа службового провадиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно-експлуатаційного органу.

Механізм та порядок виключення квартир із числа службових у Збройних Силах України регулюється Інструкцією про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, яка затверджена наказом Міністерства оборони України від 30.11.2011 № 737 (далі Інструкція).

Зокрема, пунктом 2.2 Інструкції передбачено, що всі рішення щодо виключення житлового приміщення із числа службового приймаються Міністром оборони України. У подальшому житлове приміщення виключається із числа службового за рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини, погодженим з начальником відповідних територіальних квартирно-експлуатаційних управлінь.

Пунктом 3.5 Інструкції встановлено, що для виключення квартир із числа службових начальником гарнізону, за погодженням з КЕВ (КЕЧ) району, направляються листи до сільських, селищних, міських, районних у місті рад (відповідних державних адміністрацій) про виключення квартир із числа службових; до листа щодо виключення квартир із числа службових обов`язково додається відповідний протокол засідання Комісії з контролю за розподілом житла в гарнізонах ЗС України».

Протокольним рішеннямКомісії зконтролю зарозподілом житлав гарнізонахЗбройних СилУкраїни від22.11.2017№ 748 ухвалено надати Квартиру позивачу для постійного проживання із зняттям його з квартирного обліку (а.с. 32).

Отже, при вирішенні питання зміни статусу Квартири повністю дотримано вимоги чинного законодавства України, при цьому з матеріалів справи не убачається, що виключення Квартири із числа службових жилих приміщень може порушити житлові права інших військовослужбовців, які потребують забезпечення житлом, оскільки, не заважаючи на теперішній статус Квартири, навіть у разі звільнення з військової служби позивач не підлягає виселенню з Квартири без забезпечення іншим жилим приміщення. Тому Квартира, за будь яких обставин, не може бути передана в користування іншим особам.

Таким чином, зміна статусу Квартири та її передача в постійне користування сім`ї позивача, який набув право на першочергове отримання житла від держави, не порушує житлові права інших військовослужбовців, які перебувають у черзі на отримання трикімнатної квартири попереду позивача.

Враховуючи вищевикладене, пред`явлений позов є таким, що ґрунтується на законі, а тому підлягає задоволенню в частині визнання протиправним і скасування пункту 1.1 рішення відповідача від 13.12.2018 № 631 та зобов`язання відповідача прийняти рішення про виключення Квартири із числа службових жилих приміщень з подальшим наданням її для постійного проживання членам сім`ї позивача, тому як інша частина оскаржуваного рішення не зачіпає права та інтереси позивача.

Керуючись статтями81, 133, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково. Визнати протиправним і скасувати пункт 1.1 рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 13.12.2018 № 631 про відмову Квартирно-експлуатаційному відділу м. Чернігова у зміні статусу службової трикімнатної квартири АДРЕСА_1 .

Зобов`язати виконавчий комітет Чернігівської міської ради прийняти рішення про виключення квартири АДРЕСА_1 із числа службових жилих приміщень з подальшим її наданням ОСОБА_1 для постійного проживання разом із членами сім`ї.

Стягнути з виконавчого комітету Чернігівської міської ради (місце знаходження: м. Чернігів, вул. Магістратська, 7; код ЄДРПОУ 04062015) на користь держави судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення, через Деснянський районний суд м. Чернігова.

Суддя В. О. Коверзнев