Ухвала

від 17.09.2019 по справі 521/1648/19

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/1648/19

Номер провадження:1-кп/521/802/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2019 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника, адвоката ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі в порядку ст. 314 КПК України обвинувальний акт у відношенні: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, не одруженого, офіційно не працюючого, неофіційно виконує фасадні роботи на будівництві в м. Одесі, маючого середню спеціальну освіту, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у скоєні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт та додані до нього матеріали у відношенні ОСОБА_4 , який обвинувачується у скоєні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.

Прокурор під час підготовчого судового засідання висказала думку, щодо можливості призначення судового розгляду за вказаним обвинувальним актом. Окрім того, просила застосувати (обрати) у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи наявність ризиків, які є підставою для застосування найбільш суворого запобіжного заходу.

Захисник та обвинувачений не заперечували проти призначення до судового розгляду обвинувального акту та просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора, оскільки підстав для застосування запобіжного заходу не має. Окрім того, ОСОБА_4 має тяжке захворювання туберкульоз і відповідно потребує лікування.

Потерпілі в підготовче судове засідання викликались в порядку ст. 135 КПК України, шляхом повідомлення особисто. Однак, в підготовче судове засідання не з`явились. Надали відповідні заяви про можливість проведення підготовчого судового засідання без їх участі. Учасники судового засідання висказали думку щодо можливості проведення підготовчого судового засідання без участі потерпілих, які належним чином сповіщені про дату, час та місце проведення судового засідання.

Вивчивши обвинувальний акт та приложені до нього матеріали, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд вважає, що можливо призначити судовий розгляд, а в задоволені клопотання прокурора необхідно відмовити, з наступних підстав.

Судом у підготовчому судовому засіданні встановлено, що обвинувальний акт підсудний Малиновському районному суду м. Одеси, підстав для закриття кримінального провадження за обвинувальним актом не має, обвинувальний акт складений відповідно до вимог КПК України. Судовий розгляд необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні.

Під час підготовчого судового засідання судом з`ясовані питання передбачені ст. 315 КПК України.

Вирішуючи питання щодо клопотання прокурора про застосування (обрання) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, судом встановлені наступні обставини.

Судом встановлено,що ОСОБА_4 обвинувачується у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України. Всі учасники процесу знаходяться у стадії підготовчого судового засідання. Хоча обставини винуватості у вказаній стадії процесу судом не перевіряються, обвинувачений у вільних поясненнях під час судового засідання дав зрозуміти, що повністю визнає обставини за якими його обвинувачують та щиро шкодує про вказані свої дії.

Отримавши змістовні пояснення щодо особистості обвинуваченого, суд вважає, що існують певні ризики передбачені ст. 177 КПК України, однак вказані ризики не дають суду достатніх підстав для застосування найбільш суворого запобіжного заходу.

Вказані у клопотанні ризики, на думку суду не доведені і не представлені в судовому засіданні належними доказами.

Так,прокурором всудовому засіданні,не наданодоказів того,що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, або вчинити новий злочин. Не явка обвинуваченого в декілька судових засідань, була пов`язана з певною плутаниною номерів телефонів останнього, які не були надані слідчим і прокурором суду. На протязі тривалого часу ОСОБА_4 постійно мешкає в м. Одесі та має один єдиний номер мобільного телефону. Відповідно, судом було встановлено, що ОСОБА_4 не переховувався від органу досудового розслідування та суду. На першу вимогу з`явився до відділку поліції та в подальшому до суду де йому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Окрім того, за час досудового розслідування ОСОБА_4 не тільки не переховувався від слідства, але й не здійснив жодних дій направлених на вплив на потерпілого та свідків по провадженню.

Щодо особистості обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_4 хоча і виріс у соціальному гуртожитку для дітей-сиріт, однак має рідного ОСОБА_6 , який постійно мешкає в м. Одесі, має постійну офіційну роботу, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався та готовий поручитись за ОСОБА_4 та за його добропорядну поведінку в подальшому. Сам ОСОБА_4 , постійно мешкає у свого близького товариша в м. Одесі за адресою АДРЕСА_2 . До затримання неофіційно працював виконуючи фасадні роботи на будівництві в районі Меморіалу героїчної оборони Одеси 411-ї берегової батареї.

Поведінка обвинуваченого під час судового засідання, його щирі пояснення щодо свого досить складного і суворого життя з дитинства, тяжке матеріальне становище на певному етапі життя, втрата батьків у малолітньому віці, а також отримання тяжкого захворювання туберкульоз легенів, на думку суду, свідчать про можливість досить милосердного відношення до обвинуваченого щонайменше на етапі судового розгляду, яке повинно бути виражено у зміні запобіжного заходу на більш м`який.

Суд вважає, що обставини встановлені під час підготовчого судового засідання, свідчать про механічно складене клопотання прокурором щодо застосування найсуворішого запобіжного заходу, яке пов`язано виключно з тяжкістю кваліфікації дій обвинуваченого. Будь-яких доказів ризиків, які б свідчили про необхідність застосування найсуворішого запобіжного заходу до підозрюваного в судовому засіданні не встановлено. Відповідно прокурором в судовому засіданні не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам вчинити певні дії, що можуть будь яким чином перешкодити кримінальному провадженню, тобто існування певних ризиків для виконання завдань кримінального провадження.

Суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною обвинуваченому залишати житло у певний період доби, а також з покладенням на обвинуваченого певних процесуальних обов`язків, який на думку суду буде достатній для належної поведінки обвинуваченого.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Підставою застосуваннязапобіжного заходує наявністьпідозри увчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, а також наявність ризику передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При вирішенніпитання прозастосування запобіжногозаходу увигляді домашньогоарешту,суд такожвраховує,обставини передбаченіст.178КПК України,а самевагомість наявнихдоказів провчинення обвинуваченимкримінальних правопорушень(доказина вказанійстадії процесуне досліджувались),тяжкість покарання,що загрожує ОСОБА_4 у разівизнання винуватим(закримінальне правопорушення,передбачене ч.3ст.185КК Україниможливе покаранняу виглядіпозбавлення воліна строквід трьохдо шестироків),вік тастан здоров`я(відповіднодо довідкиКНП «Одеськийобласний центрсоціально значущиххвороб ООР»останній перебуваєна лікуваннів центріз діагнозом:відкритий дисемінованийтуберкульоз нижньоїчастки правоїлегені (інфільтрований)),міцність соціальнихзв`язків (народився в м. Одесі, тривалий час проживає в м. Одесі, має рідного брата який також мешкає в м. Одесі), майновий стан обвинуваченого (не офіційно працює).

Суд, також вважає, що відмова у задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає як вимогам Європейської Конвенції з прав людини (Практиці Європейського суду з прав людини) так і завданням кримінального провадження.

Так, відповідно до п. 138 Рішення ЄСПЛ у справі «Войкін та інші проти України» від 27.03.2018 року, заява № 47889/08, оголошення особи у розшук не означає, що особа дійсно переховується. Важливим фактором в оцінки ризику переховування є фактична поведінка підозрюваного, а не його формальний статус як особи, яка перебуває у розшуку.

Судом встановлено, що в розшук обвинувачений ОСОБА_4 був оголошений лише завдяки помилковості дій слідчого та/або прокурора, які не повідомили суду належні відомості щодо обвинуваченого.

Окрім того, відповідно до п. 94 Рішення ЄСПЛ у справі «Пирузян проти Вірменії» скарга № 33376/07 Постанова від 26.06.2012 року, не викликає сумнівів, що особа має бути звільнена, якщо держава не може продемонструвати, що існують вагомі підстави залишити особу під вартою: 1)небезпека втечі; 2)тиск на свідків; 3)запобігання вчиненню злочину; 4)підтримка громадського порядку.

Відповідно до п. 95 вказаного рішення ЄСПЛ, сама по собі тяжкість злочину, в якому підозрюється особа, не може бути підставою для обґрунтування твердження про можливу втечу цієї особи.

В аспекті стану здоров`я обвинуваченого, суд враховує положення статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на державу обов`язок захищати фізичне здоров`я ув`язнених /п. 58 Рішення ЄСПЛ «Харченко проти України» від 10.02.2011 року/.

Відповідно до п. 61 рішення ЄСПЛ у справі «Похлебін проти України» від 20.05.2010 року, Заява № 35581/06, якщо органи влади прийняли рішення взяти під варту особу, яка має серйозні проблеми зі здоров`ям, вони повинні продемонструвати особливу турботу щодо гарантування таких умов, які б відповідали спеціальним умовам, що випливають з конкретного захворювання.

Є очевидним, встановленим фактом відсутність належного медичного лікування будь-якої особи яка хворіє на туберкульоз в умовах слідчого ізолятора. Окрім того, суд враховує, що останній потребує спеціалізованого харчування та догляду, в умовах, яке б не спричинило шкоду іншим особам, враховуючи особливість тяжкого захворювання ОСОБА_4 , яке в тому числі передається повітряно-крапельним шляхом. Вказані факти в судовому засіданні підтвердив обвинувачений ОСОБА_4 , повідомивши про відсутність будь-якого спеціалізованого лікування та харчування в умовах ОСІ.

Відповідно, суд вважає, що захворювання ОСОБА_4 свідчить про необхідність звільнення особи з під варти, з метою недопущення нелюдського та таке, що принижує гідність поводження по відношенню до останнього, яке в подальшому могло бути підставою звернення особи до ЄСПЛ в розумінні порушення ст. 3 Конвенції.

Таким чином, враховуючи відсутність доказів ризиків переховування від органу досудового розслідування та суду підозрюваного, незаконного впливу на потерпілого та свідків, знищення або спотворення будь-яких речей чи документів, а також враховуючи викладені в ухвалі обставини, суд вважає, що підстав для застосування найбільш суворого запобіжного заходу не має.

Керуючись ст. ст. 314, 315, 316 КПК України, СУД, -

У Х В А Л И В:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у скоєнні злочинів передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України на 24.09.2019року на10годину 00хвилин у приміщенні Малиновського районного суду м. Одеси (каб. № 303) у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, обвинуваченого, його захисника, потерпілих.

В задоволенні клопотання прокурора Одеської місцевої прокуратури № 2 про застосування (обрання) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 відмовити.

Застосувати дообвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з забороною обвинуваченому залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 у певний період доби, а саме з 20 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин.

Роз`яснити обвинуваченому його обов`язок, щодо заборони залишати вказане житло у період доби, а саме з 20 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки строком на 60 (шістдесят) днів, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає /Одеська область/, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4)утримуватись від особистого спілкування з потерпілими та свідками по кримінальному провадженню.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом покласти на співробітників Малиновського ВП в м. Одеса ГУНП в Одеській області.

Строк дії ухвали суду становить 60 (шістдесят днів) і обчислюється з моменту оголошення ухвали, тобто з 16.09.2019 року. Ухвала суду про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію 15.11.2019 року.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомити прокурора Одеської місцевої прокуратури № 2, обвинуваченого, його захисника, потерпілих.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

С У Д Д Я: ОСОБА_1