Справа № 521/1648/19
Пр-ня по справі № 1кп/521/802/19
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
ВСТУПНА ЧАСТИНА
м. Одеса, Україна
09 грудня 2019 року
Малиновський районний суд м. Одеси засідаючи у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
із секретарем судового засідання ОСОБА_2 на стадії судового провадження розглянувши кримінальні провадження № 12019161470000031 від 06.01.2019 року та № 12019161470000139 від 28.01.2019 року які об`єднані ухвалою суду від 10.06.2019 року в одне провадження, у відношенні:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, не одруженого, офіційно не працюючого, неофіційно виконує фасадні роботи на будівництві в м. Одесі, маючого середньо спеціальну освіту, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у скоєні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.
Сторони кримінального провадження, які приймали участь на стадії судового провадження, -
з боку обвинувачення: прокурор ОСОБА_4
з боку захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , захисник адвокат ОСОБА_5
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
1.1.01 січня 2019 року о 17 годині 45 хвилин ОСОБА_3 перебуваючи у дворі багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , помітив біля підсобного приміщення одностулкові металеві ворота, розміром 175 см х 180 см та вирішив здійснити таємне викрадення зазначеного майна.
Так, діючи умисно, з корисливих мотивів, упевнившись, що його дії залишаються непомітними для інших осіб, шляхом вільного доступу, підійшов до дверей підсобного приміщення та таємно викрав за допомогою тачки одностулкові металеві ворота, розміром 175 см х 180 см, вартістю 4000 гривень, які належали потерпілому ОСОБА_6 та які знаходились біля стіни при вході до приміщення.
Після скоєного, з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_6 , матеріальну шкоду на загальну суму 4000 гривень.
1.2.Крім того, 05.01.2019 року приблизно о 20 годині 25 хвилин ОСОБА_3 , маючи намір на таємне викрадення чужого майна, повторно, керуючись корисливим мотивом, прибув до КУ «Соціальний гуртожиток для осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», який розташований на АДРЕСА_4 , де шляхом відчинення внутрішнього накладного замку хвіртки у передній частині огородження вказаної будівлі, увійшов на територію двору. Далі, діючи умисно, повторно, з корисливою метою, відчинив вхідні двері гуртожитку та проник до приміщення кухні вказаного гуртожитку і таємно викрав дві настільні індукційні плити марки «Hausmark IC-YLK 80», вартістю 2248 гривень 30 копійок.
Після скоєного, ОСОБА_3 покинув місце скоєння кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд тим самим завдавши КУ «Соціальний гуртожиток для осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» матеріальної шкоди на суму 2248 гривень 30 копійок, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
1.3.Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка); та за ч. 3 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення.
2.Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
2.1.Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованих йому злочинах визнав повністю та підтвердив два факти викрадення чужого майна, а саме 01 січня 2019 року по вул. Болгарській в м. Одесі металевих воріт та 05 січня 2019 року по АДРЕСА_4 гуртожитку двох настільних індукційних плит. Вказані речі продав, грошима розпорядився на власний розсуд.
Обвинувачений також повідомив, що в теперішній час має постійне місце проживання та постійну хоча і неофіційну роботу.
2.2.За згодою учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_3 правопорушень, які ніким не оспорюються і на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, характеризують особу обвинуваченого та обтяжують чи пом`якшують покарання. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння обвинуваченим обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність його позиції, та роз`яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
2.3.Таким чином, суд ухвалює вирок в особливому порядку без дослідження будь-яких доказів обставин передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 91 КПК України.
3.Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.
3.1.Обставинами які пом`якшують покарання обвинуваченого є: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також стан здоров`я обвинуваченого, який хворіє на туберкульоз.
3.2.Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом під час судового розгляду не встановлено.
4.Мотиви призначення покарання.
4.1.При визначені виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчинених злочинів, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
4.2.Призначаючи покарання ОСОБА_3 , та встановлюючи ступінь його вини у вказаних злочинах, суд дає оцінку не окремому вчинку обвинуваченого, а і його особистості, наскільки вона проявилася у злочинних діях, наскільки він має нахили до скоєння правопорушень.
4.3.Даючи оцінку особистості обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_3 раніше не судимий. Відомостей про притягнення обвинуваченого до адміністративної відповідальності, під час судового розгляду прокурором не надано. ОСОБА_3 виріс у соціальному гуртожитку для дітей-сиріт. Має рідного брата ОСОБА_7 , який постійно мешкає в м. Одесі, має постійну офіційну роботу, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався та під час розгляду кримінального провадження запевнив суд про подальшу добропорядну поведінку його брата. Сам ОСОБА_3 має постійне місце проживання в м. Одесі та хоча неофіційно але працює. Окрім того, обвинувачений страждає на хронічне тяжке захворювання туберкульоз легенів.
4.4.Поведінка обвинуваченого під час судового засідання, його щирі пояснення щодо свого досить складного і суворого життя з дитинства, тяжке матеріальне становище на певному етапі життя, втрата батьків у малолітньому віці, а також отримання тяжкого захворювання туберкульоз легенів, на думку суду свідчать, про можливість досить милосердного відношення до обвинуваченого.
4.5.Суд вважає, що обставини встановлені під час судового розгляду свідчать, що ОСОБА_3 не схильний до системного вчинення злочинів.
4.6.У даному випадку поведінка обвинуваченого, її форма та спосіб життя обвинуваченого, смерть батьків у ранньому віці обвинуваченого, коли він був ще маленькою дитиною і як наслідок відсутність звичайної батьківської любові та виховання, в сукупності з мотивами вчинення злочину, дають право суду на ствердження, що обвинувачений вчинив злочин під впливом певних складних життєвих обставин і в теперішній час зробив свої розумні висновки, про недопустимість в подальшому вчинення повторних правопорушень. Бідність, відсутність належної освіти та постійного стабільного заробітку були також об`єктивними факторами які сприяли вчиненню кримінальних правопорушень.
4.7.Враховуючи обставини які пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження нових злочинів, повинно бути призначено покарання у межах, встановлених у санкції статі, зв`язане з позбавленням волі.
4.8.Разом з тим, відповідно до ст. 75 КК України, суд приймає рішення про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, оскільки вважає, що його виправлення можливо без відбуття покарання у вигляді позбавлення волі.
4.9.Вказане покарання буде відповідати меті покарання передбаченого ст. 50 КК України та меті правосуддя, невід`ємною частиною якого є справедливість та верховенство права.
4.10.Ухвалюючи вирок, суд керується ст. ст. 370, 373, 374 КПК України.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА
1.1.Визнати ОСОБА_3 винним у скоєні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:
за ч. 1 ст. 185 КК України, у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;
за ч. 3 ст. 185 КК України, у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 70 КК України визначити ОСОБА_3 , остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням строком на 1 (один) рік, поклавши на ОСОБА_3 обов`язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України:
-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
Початок строку відбування покарання обвинуваченому з іспитовим строком обчислювати з моменту проголошення вироку суду.
Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 до строку покарання, строк попереднього ув`язнення, а саме знаходження під вартою під час судового розгляду з 20.08.2019 року по 16.09.2019 року.
До набрання вироком суду законної сили будь-який запобіжний захід обвинуваченому не обирати.
Речові докази у кримінальному провадженні: 1)металеві ворота залишити у власника, потерпілого ОСОБА_6 .
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
С У Д Д Я: ОСОБА_1
Суд | Малиновський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2019 |
Оприлюднено | 21.02.2023 |
Номер документу | 86211888 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Крадіжка |
Кримінальне
Малиновський районний суд м.Одеси
Гарський О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні